Спеціальні потреби

Актуально

Росія перемагає у війні розвідок з Україною та Заходом (світова преса)

Село Семенівка поблизу Слов'янська

Москва впевнено перемагає у майже невидимій війні зі службами розвідки України та Заходу. Про це пише професор, фахівець з російського апарату служби безпеки Марк Ґалеотті у статті «Шпигунська гра Москви» у виданні Foreign Affairs.

Для нового керівництва в Києві надзвичайно важлива точна та достовірна інформація про бойовиків – їхні цілі, наміри та можливості, але отримати такі дані майже неможливо.

«Тим часом Москва має велику перевагу порівняно з Києвом у сфері розвідки – українські структури комунікацій і командування переповнені російськими агентами – і використовує її для власної користі», – пише Ґалеотті.

Розраховувати на допомогу Заходу теж не випадає: він теж не має надійних джерел у Східній Україні. Після початку політичних перетворень в Україні та парламентських виборів для уряду відкрилося вікно можливостей, коли він може здобути контроль над своїм апаратом безпеки. «Інакше довіра до України та її суверенітет залишатимуться під питанням», – застерігає автор.

Перевагу Росії у війні розвідок надають чотири чинники. По-перше, вона давно готувалася до такого конфлікту в Україні, який поєднує шпіонаж з озброєннями, економічним тиском, пропагандою та політичним маневруванням.

По-друге, російська розвідка десятиліттями зберігала присутність в Україні – «присутність, закорінену в радянській історії, коли безпековий апарат України був лише місцевим відгалуженням КДБ», пише Ґалеотті. Оперативні працівники ФСБ – наступниці КДБ, проникли в лави української міліції та розвідки; в українській армії повно представників служби військової розвідки, ГРУ; а працівники російської служби зовнішньої розвідки та Міністерства внутрішніх справ теж створили розгалужені мережі в Україні.

По-третє, російська розвідка має велику присутність поблизу українського кордону та під виглядом збору даних про воєнні злочини отримує дані від біженців, які прибувають до Росії.

І, нарешті, Москва має перевагу сторони, яка зробила перший хід у конфлікті.

«Відповідь Києва на виклик Москви була дуже кволою. Уряд не може довіряти своєму власному війську, міліції та службі безпеки, справедливо підозрюючи їх у інфільтрації промосковськими агентами», – пише автор.

Намагання Києва очистити лави – Сізіфова праця, продовжує він, оскільки, за словами відомого українського фахівця з безпеки, 30% працівників СБУ – саме тієї служби, яка має вистежувати іноземних шпигунів, є агентами Москви. Нове керівництво масово замінює старі кадри на нових, відданих працівників, але «за таке очищення доводиться дорого розплачуватися досвідом і професіоналізмом».

Однак не тільки Київ відчайдушно намагається подолати перевагу Москви – ЄС і США теж складно пристосуватися до нової гібридної війни на українському сході.

«До початку ворожнечі цієї весни Захід не дуже переймався розвідкою в Україні, натомість зосереджуючи свої ресурси на Азії, Середньому Сході та Росії. Цей недогляд коштував західним союзникам України цінного часу на початку конфлікту. Як наслідок, йому бракує агентів на місці та можливості безпечно ввести їх зараз», – пише Ґалеотті. Тим більше, що в регіоні немає посольств західних держав, які могли б захистити агентів у разі викриття від розправи бойовиків, яких не обмежують жодні прийняті у світі процедури та правила поводження з затриманими.

Ті інструменти, які все-таки має Захід, виявилися неналежними: наприклад, хоча його технології й досконаліші, як-от розвіддані супутників і електронне прослуховуваня, Росія перехитрувала Захід під час анексії Криму завдяки розпорошеності та замаскованості своїх сил та завдяки вдаванню військових навчань, що притупило пильність спостерігачів, пише автор.

«Без розвідданих політика Заходу залишатиметься такою ж нерішучою, як зараз. Тим часом Москва використовує свої переваги в розвідці для підтримання кривавої та трагічної патової ситуації, що, як вона сподівається, змусить українського президента Петра Порошенка піти на великі поступки сепаратистам – завдяки чому Путін оголосить про свою перемогу, формально не беручи участі у війні. Однак навіть без повної угоди про мир Москва перемагатиме доти, поки програватиме Київ», – підсумовує Марк Ґалеотті.

«Українці сказали своє слово; тепер мусить відповісти Захід» – під таким заголовком вийшла стаття у Forbes. Український Майдан, обрання президента Петра Порошенка, та вибори найбільш проєвропейської Верховної Ради – все це вимагає від США та ЄС запропонувати Україні свою підтримку на шляху до реформ і позбавлення залежності від Росії.

Автор Деніел Рунде (Daniel Runde), який спостерігав за виборами в Україні у складі делегації від Міжнародного республіканського інституту, зазначає, що після близько 4 тисяч загиблих українських військових і мирних мешканців Україна розриває зв’язки з Росією та всім російським.

«На жаль, Україна починає діяти в той час, коли увага США зайнята іншими світовими кризами, а ЄС досі виснажений фінансовою кризою та своїм розширенням. Крім того, після провалу Помаранчевої революції 2004 р. може залишатися «втома від України», – пише автор.

Наступні кілька років Україні доведеться долати надзвичайно складні виклики. Її успіх залежатиме від того, чи здійснюватиме український уряд реформи та чи запропонують необхідну допомогу США та ЄС.

По-перше, Україні потрібні нові торговельні партнери – і для товарів критичного експорту на зразок заліза, і для необхідного імпорту, передусім альтернативи російському газу. «Для цього їй, зрозуміло, знадобляться інвестиції в інфраструктуру для підвищення енергоефективності та розвитку нових джерел енергії, як-от сланцевого газу, поклади якого в Україні – треті за величиною в Європі», – пише автор.

По-друге, США та Європа повинні допомогти Україні здійснити антикорупційні, соціальні та податкові реформи, покликані гармонізувати українське законодавство з європейським.

По-третє, оскільки війна з Росією триває, потрібно поглибити економічні санкції проти Москви та посилити співпрацю у сфері розвідки, а також проводити навчання для українських військових. Хоча ніхто не закликає до активної присутності західних військ в Україні, пише Рунде, США можуть надати Україні набагато більшу військову допомогу, аніж просто ковдри, прилади нічного бачення та пайки.

І хоча, продовжує він, Україну навряд чи приймуть до ЄС через шість років, як сподівається Порошенко, 10-річна перспектива є реальнішою. Європейське керівництво повинно чітко заявити, що приймуть Україну, якщо та виконає необхідні умови.

«Україна має багато спільного з Росією, і щоб збудувати схожі тісні зв’язки, вони повинні бути на особистому рівні. Це означає більше волонтерів «Корпусу миру» в Україні, більше студентських обмінів і більше викладачів англійської та інших західних мов», – підсумовує автор.

Всі новини дня

Чи достатньо нині озброєння, щоб українські військові змогли витіснити росіян до позицій 23 лютого? Відео

а словами Пентагону, новітнє озброєння допоможе українцям здійснити якісний вплив на полі бою. А Борис Джонсон, прем’єр-міністр Великої Британії, ще однієї країни, яка надає Україні потужну військову підтримку, під час телефонної розмови із президентом Зеленським, заявив...

Єднання заради України: священик із Сан-Дієго став спонсором уже для п’ятьох українських родин. Відео

Тисячі українців вже змогли знайти тимчасовий прихисток у США за програмою "Юнайтін фо Юкрейн", "Єднання заради України". Одна з головних вимог цієї програми - мати спонсора у США.

Церемонія складання присяги новими американськими громадянами у Нью-Йорку. Відео

Напередодні Сполучені Штати відзначали День незалежності. І вже за традицією, у цей день по всій країні пройшли церемонії складання присяги новими американськими громадянами.

Свавільні затримання широко поширені на контрольованих Росією територіях України – Глава ООН з прав людини

Мішель Бачелет, Верховна комісарка ООН з прав людини

ЖЕНЕВА, 5 липня (Reuters) – Довільне затримання цивільних осіб набуло широкого поширення в частинах України, утримуваних російськими військовими та пов’язаними з ними збройними групами. Про це у вівторок заявила глава ООН з прав людини, повідомивши про 270 задокументовані випадки. Вона оголосила про плани посилити моніторинг у країні.

Висновки ґрунтувалися на інформації, отриманій від відвідин спостерігачами на місцях та інтерв’ю, проведеними з трохи більше ніж 500 жертвами та свідками порушень прав людини, а також - на інших джерелах, заявила Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет.

«Незважаючи на обмеження доступу, ми задокументували 270 випадків свавільних затримань і насильницьких зникнень. Вісім жертв були знайдені мертвими», — сказала Бачелет в оновленому звіті про ситуацію в Україні в період з 24 лютого по 15 травня.

У виступі на цьому ж засіданні заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова звинуватила Росію у "масштабному" викраденні людей, у тому числі мера Херсона Ігоря Колихаєва, і закликала до їх негайного та безумовного звільнення.

Делегат від Росії Євген Устинов заявив, що доповідь Бачелет є частиною дезінформаційної кампанії проти його країни, покликаної «приховати злочини київського режиму». Москва заперечує навмисні напади на мирних жителів після вторгнення 24 лютого.

У вівторок російські війська завдали ударів по цілях у Донецькій області, щоб підготувати шлях для очікуваного бронетехнічного удару, щоб спробувати захопити більше території.

Офіс ООН з прав людини, який працює в Україні з 2014 року, досі не отримав доступ до території, окупованої російськими збройними силами, сказала Бачелет.

Вона також заявила, що її офіс збільшує свою присутність у країні - планується збільшити моніторингову групу в Україні до 80 осіб із приблизно 55.

Наразі було задокументовано близько 4889 смертей цивільних осіб, сказала Бачелет, підкресливши, що фактичні цифри, «ймовірно, значно» вищі.

Висока кількість жертв серед цивільного населення та масштаби руйнувань викликають «значне занепокоєння» щодо того, що атаки, здійснені російськими збройними силами, не відповідають міжнародному гуманітарному праву, сказала Бачелет, додавши, що українські військові також, очевидно, причетні до подібних порушень у східних частинах країни, але в "набагато меншому масштабі".

«Дії Росії є образою для людства. Ми не можемо стояти осторонь і мовчати», — заявила на сесії Мішель Тейлор, посол США в Раді.

Американська баскетболістка просить президента США звільнити її з російської тюрми

Зірку WNBA та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор Бріттні Ґрінер супроводжують до зали суду на слухання в Хімках неподалік від Москви, Росія, понеділок, 27 червня 2022 р.

У понеділок, 4 липня, американська баскетбольна зірка Брітні Ґрінер звернулася до президента Джо Байдена з проханням допомогти її звільнити з російської в’язниці, де вона перебуває вже понад чотири місяці через звинувачення у перевезенні наркотиків.

У листі, написаному від руки, 31-річна американська спортсменка пише, що боїться, що може залишитися за ґратами «назавжди», розповідає американський тижневик Newsweek.

Зірку Жіночої національної баскетбольної асоціації (WNBA) та дворазову золоту медалістку Олімпійських ігор заарештували в московському міжнародному аеропорту Шереметьєво 17 лютого. У Росії вона опинилася через те, що з 2014 року між сезонами у США грає в команді Євроліги в російському місті Єкатеринбург. Приблизно половина гравців WNBA змагаються за кордоном у міжсезоння.

Спортсменку звинуватили у перевезенні в багажі картриджів для вейпа, які містили гашишну олію. Гашишна олія заборонена в Росії, але вона декриміналізована в багатьох штатах США. За звинуваченням у перевезенні наркотиків баскетболістці може загрожувати до 10 років позбавлення волі.

У Росії виправдовують менше 1% обвинувачених у кримінальних справах. І навіть якщо її виправдають, на відміну від Америки, уряд Росії має повноваження скасувати будь-яке рішення та відправити її до в'язниці, нагадує ВВС.

«Поки я сиджу тут, у російській в’язниці, наодинці зі своїми думками і без захисту моєї дружини, сім’ї, друзів, моєї олімпійської форми чи будь-яких досягнень, я боюся, що можу бути тут назавжди», – написала Ґрінер. У своєму листі, який надійшов у День незалежності США, вона також нагадала президенту про військову службу, яку її батько проходив у В'єтнамі.

Вона попросила президента не забувати інших громадян США, яких було затримано в Росії. «Будь ласка, зробіть усе можливе, щоб повернути нас додому», – написала вона. «Я вперше голосувала у 2020 році і голосувала за вас. Я вірю в вас».

Суд над Ґрінер мав розпочатися в Москві 1 липня, але його було перенесено через неявку двох свідків на 7 липня.

Визволення американців вимагає «складних рішень» від адміністрації Байдена

Затримання спортсменки відбулося за кілька днів до російського вторгнення в Україну на тлі постійного погіршення російсько-американських стосунків. І це, на думку деяких офіційних осіб, може поставити під загрозу її безпечне повернення.

Росія заперечує, що її затримання пов’язано з напруженістю між США та Росією.

Адміністрація Байдена заявила, що Ґрінер було «неправомірно затримано». «Президент Байден чітко заявив про необхідність звільнити всіх громадян США, які взяті в заручники або незаконно затримані за кордоном, включно з Бріттні Ґрінер», — заявила в понеділок речниця Ради національної безпеки.

Також різні урядовці США заявляли, що працюють «агресивно, використовуючи всі доступні засоби, щоб повернути її додому».

«Ми не хочемо, щоб пані Ґрінер стала пішаком у політичній битві, яка зараз точиться в усьому світі», – заявив у червні конгресмен США Джон Гараменді, член комітету Палати представників із питань збройних сил. За його словами, війна в Україні «фактично розірвала дипломатичні відносини між США та Росією».

Надію на те, що Вашингтон і Москва все ще здатні домовлятися з деяких питань принесло нещодавнє звільнення іншого американського в’язня, Тревора Ріда. Його наприкінці квітня обміняли на засудженого в Америці російського контрабандиста наркотиків.

Колишнього морського піхотинця було заарештовано влітку 2019 року після того, як російська влада заявила, що він напав на офіцера поліції, коли його везли до поліцейської дільниці після нічної пиятики. Суд засудив Ріда до дев’яти років ув’язнення.

США обміняли його на Костянтина Ярошенка, російського пілота, який відбував 20-річний термін ув’язнення у федеральній в'язниці в Коннектикуті. Його заарештували в Ліберії в 2010 році та екстрадували до США, де засудили за контрабанду кокаїну до Сполучених Штатів.

Тоді президент Джо Байден сказав, що повернення Ріда було «свідченням того пріоритету, який моя адміністрація надає поверненню додому американців, які є заручниками та незаконно утримуються за кордоном», однак він наголосив, що переговори, які завершилися обміном полоненими, вимагали «складних рішень», які було нелегко ухвалити.

Як писали американські ЗМІ, вирішальним фактором у справі Ріда було його слабке здоров'я. Він сидів у одній камері з ув'язненим, хворим на туберкульоз, і кашляв кров'ю. Його родина також провела гучну кампанію тиску, вимагаючи від Білого дому дозволити його батькам публічну зустріч з Байденом.

За ґратами в Росії залишається інший відомий американець – бізнесмен Пол Велан. Він також був у минулому морським піхотинцем, а заарештували його наприкінці грудня 2018 року за звинуваченням у шпигунстві. У Росії стверджують, що його схопили з електронним накопичувачем пам’яті, на якому містилися російські державні таємниці.

Сам Велан стверджує, що диск йому подарував знайомий, і він припустив, що там лише весільні фотографії. Майже одразу після оголошення вироку з'явилися розмови про те, що це була «спецоперація» з метою змусити США погодитися на обмін в'язнями. За словами брата Велана, Давіда, російські офіцери, які «полювали» на Пола, з самого початку дали зрозуміти, що сподівалися обміняти його на Ярошенка чи іншого відомого російського контрабандиста – Віктора Бута.

Торговець зброєю, на прізвисько «торговець смертю», Бут був заарештований у Таїланді в 2008 році. Пізніше його екстрадували до США і засудили у 2012 році до 25 років за змову з метою вбивства громадян США, доставку зенітних ракет, та надання допомоги терористичній організації.

Як повідомляла британська газета The Guardian, обмін Ріда на Ярошенка відкрив шлях для можливого обміну Бута на Вілана.

Вілан утримується в ув’язненні вже майже 4 роки, з яких останні 20 місяців він провів у трудовому таборі в Мордовії. Там, за словами його брата, його будять кожні дві години вночі та фотографують, бо існує нібито великий ризик його втечі.

Проте, навіть родина Вілана визнає, що такий обмін на Бута був би нерівноцінний. «На мій «хлопський розум», було б божевіллям, якби уряд США обміняв би «торговця смертю» на Пола, який, у кращому випадку, є нещасним туристом», – сказав Девід Вілан у розмові з газетою The Guardian.

У статті використано інформацію Newsweek, Guardian, ВВС.

Більше

XS
SM
MD
LG