Спеціальні потреби

Кремль, імовірно, готується до дуже тривалої геополітичної боротьби із Заходом, пише у виданні Business Insider професор Каліфорнійського університету в Берклі Едвард Вокер. Путін планує тиснути не тільки на Київ, а й на Захід, «щоб розділити Захід політично, ослабити ЄС і ослабити НАТО», вважає він.

«Це небезпечний сценарій, оскільки, хоча ці зусилля й навряд чи увінчаються успіхом, вони підвищують ризик військового зіткнення між Росією та Заходом, з усіма супутніми ризиками загострення», – пише оглядач.

По-справжньому «заморожений» конфлікт у Східній Україні не відповідає стратегічним інтересам Росії, оскільки не втримає Київ від зближення з Європою
Едвард Вокер

Політика Росії щодо України, на його думку, засновується переважно на геополітичних причинах, а не на побоюваннях Кремля поширення демократії. Понад усе, Москва прагне втримати Україну від вступу в НАТО та Євросоюз. Тому по-справжньому «заморожений» конфлікт у Східній Україні не відповідає стратегічним інтересам Росії, оскільки не втримає Київ від зближення з Європою.

«Навпаки, у такому разі Київ матиме змогу навести лад у своєму політичному та економічному житті, а Захід отримає час і місце, необхідні для підтримки інтеграції України до Європи», – пише автор.

Саме намірами Кремля й надалі роздмухувати військове протистояння на Донбасі він пояснює ввезення російської військової техніки та озброєнь на Донбас.

Прокладення ж сухопутного коридору з Росії до Криму оглядач вважає малоймовірним, принаймні до весни–літа. Він посилається на важкі зимові умови, дуже криваву воєнну кампанію з взяття Маріуполя та додаткові санкції Заходу. Так само малоймовірно, хоча й можливо, що Кремль введе на Донбас свої «миротворчі» сили, оскільки це збільшить імовірність «замороження» конфлікту, накладе на Москву зобов’язання поліпшувати гуманітарні та економічні умови в сепаратистських республіках і, знову-таки, зумовить нові санкції демократичних країн, пише Вокер.

Застерігає про наміри Путіна розколоти Європу й історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер у статті «Нова ностальгія Путіна», що вийшла в New York Review of Books.

До такого висновку він доходить, проаналізувавши, чому Путін вирішив реабілітувати союз між Гітлером і Сталіним. Недавно російський президент, порушивши давнє радянське табу, схвально відгукнувся про таємний пакт Молотова–Ріббентропа щодо переділу Східної Європи між Радянським Союзом і Німеччиною, який призвів до нападу на Польщу та початку Другої світової війни.

«Реабілітація Путіним пакту Молотова–Ріббентропа є продовженням інших недавніх дій Москви, спрямованих на повернення до життя ідеї про розподіл Східної Європи між Росією та Заходом», – пише Снайдер. Пропозиція поділити Україну між собою, яку Росія в березні зробила Польщі, та теза Кремля про захист росіян на території інших держав – усе це має свої історичні прецеденти, пов’язані з підписанням згаданого пакту.

Радянська повоєнна пропаганда, як тепер – російська, асоціювала Захід із фашизмом: у такий вражаючий спосіб було забуто, хто воював на одному боці з цими фашистами на початку війни
Тімоті Снайдер

Однак цей пакт важливий для Путіна не тільки через його значення для долі Східної Європи: крім того, «Кремль намагається переписати роль Росії у Другій світовій війні – це зміна національної історичної пам’яті, яка матиме наслідки для всієї Європи», пише автор. Спершу СРСР був союзником Гітлера, але після його зради був змушений вступити в альянс з Британією та США. Згодом офіційна радянська історія представляла пакт не як злочин Сталіна, а як його помилку, а СРСР – як силу, що боролася за мир проти фашизму.

«Радянська повоєнна пропаганда, як тепер – російська, асоціювала Захід із фашизмом: у такий вражаючий спосіб було забуто, хто воював на одному боці з цими фашистами на початку війни», – пише Снайдер.

Зараз, коли Росія виявляє агресію до східноєвропейських країн, Кремль прагне об’єднати образ СРСР як країни, що перемогла нацистів, з діями Сталіна як «блискучого агресора», і для цього необхідна схвальна оцінка пакту, зазначає автор. Позитивний образ агресії та війни добре узгоджується з тенденціями в російських ЗМІ, які проголошують Росію антифашистською державою, однак їхня риторика звучить дуже навіть фашистською.

Залучення Росією міжнародних «спостерігачів» за псевдовиборами на Донбасі теж пояснює, чому пакт Молотова–Ріббентропа нині важливий для Москви.

«Хоча Путін, звісно, був би радий, якби німецькі чи польські лідери виявилися достатньо дурними, щоб заковтнути наживку та погодитися на новий переділ Європи, здається, наразі він задоволений, що люди принаймні відгукнулися, у той чи інший спосіб, на його заклик зруйнувати наявний європейський порядок: сепаратисти з усієї Європи (зокрема британська Незалежна партія, чий керівник, Найджел Фарадж, назвав Путіна світовим лідером, яким він найбільше захоплюється); антиєвропейські популістські праві партії (серед яких найважливішою є французький «Національний фронт»); а також праворадикальні маргінали, зокрема неонацисти», – пише автор.

Як і Сталін намагався обернути найрадикальнішу європейську силу, Адольфа Гітлера, проти самої Європи, так і Путін об’єднується зі своєю кишеньковою командою антиєвропейських популістів, фашистів і сепаратистів
Тімоті Снайдер

Так само, як Сталін, укладачи союз з Гітлером, прагнув не тільки переділити Європу, а й спрямувати німецькі війська на захід, сподіваючись, що Німеччина, Франція та Британія переб’ють одні одних, так і Путін намагається зробити практично те саме.

«Як і Сталін намагався обернути найрадикальнішу європейську силу, Адольфа Гітлера, проти самої Європи, так і Путін об’єднується зі своєю кишеньковою командою антиєвропейських популістів, фашистів і сепаратистів. Його союзники з праворадикального флангу є саме тими політичними силами, які хочуть покінчити з нинішнім європейським порядком: Європейським Союзом», – пише Снайдер.

Дивіться також: Україна може бути вікном в Росію, або майданчиком для війни - Кіссинджер

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG