Спеціальні потреби

Актуально

Яка кінцева мета Путіна? (світова преса)

Кремль, імовірно, готується до дуже тривалої геополітичної боротьби із Заходом, пише у виданні Business Insider професор Каліфорнійського університету в Берклі Едвард Вокер. Путін планує тиснути не тільки на Київ, а й на Захід, «щоб розділити Захід політично, ослабити ЄС і ослабити НАТО», вважає він.

«Це небезпечний сценарій, оскільки, хоча ці зусилля й навряд чи увінчаються успіхом, вони підвищують ризик військового зіткнення між Росією та Заходом, з усіма супутніми ризиками загострення», – пише оглядач.

По-справжньому «заморожений» конфлікт у Східній Україні не відповідає стратегічним інтересам Росії, оскільки не втримає Київ від зближення з Європою
Едвард Вокер

Політика Росії щодо України, на його думку, засновується переважно на геополітичних причинах, а не на побоюваннях Кремля поширення демократії. Понад усе, Москва прагне втримати Україну від вступу в НАТО та Євросоюз. Тому по-справжньому «заморожений» конфлікт у Східній Україні не відповідає стратегічним інтересам Росії, оскільки не втримає Київ від зближення з Європою.

«Навпаки, у такому разі Київ матиме змогу навести лад у своєму політичному та економічному житті, а Захід отримає час і місце, необхідні для підтримки інтеграції України до Європи», – пише автор.

Саме намірами Кремля й надалі роздмухувати військове протистояння на Донбасі він пояснює ввезення російської військової техніки та озброєнь на Донбас.

Прокладення ж сухопутного коридору з Росії до Криму оглядач вважає малоймовірним, принаймні до весни–літа. Він посилається на важкі зимові умови, дуже криваву воєнну кампанію з взяття Маріуполя та додаткові санкції Заходу. Так само малоймовірно, хоча й можливо, що Кремль введе на Донбас свої «миротворчі» сили, оскільки це збільшить імовірність «замороження» конфлікту, накладе на Москву зобов’язання поліпшувати гуманітарні та економічні умови в сепаратистських республіках і, знову-таки, зумовить нові санкції демократичних країн, пише Вокер.

Застерігає про наміри Путіна розколоти Європу й історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер у статті «Нова ностальгія Путіна», що вийшла в New York Review of Books.

До такого висновку він доходить, проаналізувавши, чому Путін вирішив реабілітувати союз між Гітлером і Сталіним. Недавно російський президент, порушивши давнє радянське табу, схвально відгукнувся про таємний пакт Молотова–Ріббентропа щодо переділу Східної Європи між Радянським Союзом і Німеччиною, який призвів до нападу на Польщу та початку Другої світової війни.

«Реабілітація Путіним пакту Молотова–Ріббентропа є продовженням інших недавніх дій Москви, спрямованих на повернення до життя ідеї про розподіл Східної Європи між Росією та Заходом», – пише Снайдер. Пропозиція поділити Україну між собою, яку Росія в березні зробила Польщі, та теза Кремля про захист росіян на території інших держав – усе це має свої історичні прецеденти, пов’язані з підписанням згаданого пакту.

Радянська повоєнна пропаганда, як тепер – російська, асоціювала Захід із фашизмом: у такий вражаючий спосіб було забуто, хто воював на одному боці з цими фашистами на початку війни
Тімоті Снайдер

Однак цей пакт важливий для Путіна не тільки через його значення для долі Східної Європи: крім того, «Кремль намагається переписати роль Росії у Другій світовій війні – це зміна національної історичної пам’яті, яка матиме наслідки для всієї Європи», пише автор. Спершу СРСР був союзником Гітлера, але після його зради був змушений вступити в альянс з Британією та США. Згодом офіційна радянська історія представляла пакт не як злочин Сталіна, а як його помилку, а СРСР – як силу, що боролася за мир проти фашизму.

«Радянська повоєнна пропаганда, як тепер – російська, асоціювала Захід із фашизмом: у такий вражаючий спосіб було забуто, хто воював на одному боці з цими фашистами на початку війни», – пише Снайдер.

Зараз, коли Росія виявляє агресію до східноєвропейських країн, Кремль прагне об’єднати образ СРСР як країни, що перемогла нацистів, з діями Сталіна як «блискучого агресора», і для цього необхідна схвальна оцінка пакту, зазначає автор. Позитивний образ агресії та війни добре узгоджується з тенденціями в російських ЗМІ, які проголошують Росію антифашистською державою, однак їхня риторика звучить дуже навіть фашистською.

Залучення Росією міжнародних «спостерігачів» за псевдовиборами на Донбасі теж пояснює, чому пакт Молотова–Ріббентропа нині важливий для Москви.

«Хоча Путін, звісно, був би радий, якби німецькі чи польські лідери виявилися достатньо дурними, щоб заковтнути наживку та погодитися на новий переділ Європи, здається, наразі він задоволений, що люди принаймні відгукнулися, у той чи інший спосіб, на його заклик зруйнувати наявний європейський порядок: сепаратисти з усієї Європи (зокрема британська Незалежна партія, чий керівник, Найджел Фарадж, назвав Путіна світовим лідером, яким він найбільше захоплюється); антиєвропейські популістські праві партії (серед яких найважливішою є французький «Національний фронт»); а також праворадикальні маргінали, зокрема неонацисти», – пише автор.

Як і Сталін намагався обернути найрадикальнішу європейську силу, Адольфа Гітлера, проти самої Європи, так і Путін об’єднується зі своєю кишеньковою командою антиєвропейських популістів, фашистів і сепаратистів
Тімоті Снайдер

Так само, як Сталін, укладачи союз з Гітлером, прагнув не тільки переділити Європу, а й спрямувати німецькі війська на захід, сподіваючись, що Німеччина, Франція та Британія переб’ють одні одних, так і Путін намагається зробити практично те саме.

«Як і Сталін намагався обернути найрадикальнішу європейську силу, Адольфа Гітлера, проти самої Європи, так і Путін об’єднується зі своєю кишеньковою командою антиєвропейських популістів, фашистів і сепаратистів. Його союзники з праворадикального флангу є саме тими політичними силами, які хочуть покінчити з нинішнім європейським порядком: Європейським Союзом», – пише Снайдер.

Дивіться також: Україна може бути вікном в Росію, або майданчиком для війни - Кіссинджер

Всі новини дня

Китай надсилає війська в РФ для спільних навчань

Ілюстрація: прапори Китаю та Росії. REUTERS/Флоренсе Ло

ПЕКІН, 17 серпня (Reuters). Китайські війська відправляться до Росії для участі у спільних військових навчаннях під проводом РФ та за участю Індії, Білорусі, Монголії, Таджикистану та інших країн, повідомило Міністерство оборони Китаю в середу.

Участь Китаю в спільних навчаннях була "не пов'язана з поточною міжнародною та регіональною ситуацією", йдеться в заяві Міністерства.

Минулого місяця Москва оголосила про плани провести навчання "Восток" (Схід) з 30 серпня по 5 вересня, незважаючи на те, що вона веде витратну війну в Україні. Тоді було сказано, що деякі іноземні сили братимуть участь.

Останні такі навчання відбулися в 2018 році, коли вперше в них брав участь Китай.

Міністерство оборони Китаю заявило, що його участь у навчаннях є частиною поточної двосторонньої угоди про співпрацю з Росією.

«Мета полягає в тому, щоб поглибити практичну та дружню співпрацю з арміями країн-учасниць, підвищити рівень стратегічної взаємодії між сторонами-учасницями та посилити здатність реагувати на різноманітні загрози безпеці», — йдеться у заяві.

Під керівництвом президента Китаю Сі Цзіньпіна та його російського колеги Володимира Путіна Пекін і Москва дедалі більше зближуються.

Незадовго до вторгнення Росії в Україну 24 лютого Пекін і Москва оголосили про «безмежне» партнерство, хоча офіційні особи США кажуть, що вони не бачать свідчень порушень Китаєм санкцій США проти Росії чи поставок військового обладнання.

Східний військовий округ Росії включає частину Сибіру та має штаб у Хабаровську, поблизу китайського кордону.

Як волонтери із Кремнієвої долини допомагають рятувати тварин в охоплених війною регіонах України

Волонтери евакуюють із зони бойових дій не лише людей, а й тварин. Це небезпечний і коштовний процес. Українським волонтерам у цьому допомагають добродії із різних куточків світу, зокрема з Каліфорнії. Христина Шевченко поспілкувалась з благодійниками з Кремнієвої долини, які допомагають рятувати, лікувати та годувати тварин в охоплених війною регіонах України.

Громадська Організація “Порятунок тварин Харків” до 24 лютого займалась порятунком бездомних тварин і мала свій центр, де жило 297 собак і 80 котів. Та приміщення зруйнували бомбування 7 березня. Організації довелось екстрено евакуйовувати тварин. Тепер евакуація стала головним напрямком діяльності організації - рятують покинутих тварин із Донецької, Харківської, Луганської областей. Більшість чотирилапих потребують лікування.

"Це осколчасті поранення, відірвані лапки, кульові поранення. Але більшість із них мають захворювання пов'язані із стресом, тому що впала імунна система і проявляються якісь хвороби, інфекції, вірусні захворювання, тварини худі, видно що нічого не їли", - каже Ярина Вінтонюк, волонтерка організації “Порятунок тварин Харків”.

Волонтери постійно співпрацюють з ветеринарами, які надають медичну допомогу, а після лікування, доставляють тварин у безпечні притулки.

І їхня робота була б не можлива якби не допомога волонтерів з Каліфорнії. Аліна Рурик і Юлія Зімерман, волонтери громадської організації "Нова Юкрейн", вже багато років живуть у США, з початку війни вирішили з-за океану допомогти українським чотирилапим і створили проект підтримки тварин.

"Ми працюємо з сотнями волонтерів і притулками, в основному з невеликими організаціями. Ми прийняли це рішення, тому що це люди, які перебувають у найбільшому відчаї, більшість добре організованих притулків, хоча вони, звичайно, все ще потребують допомоги, мають більше можливостей ніж менші організації", - розповідає Аліна Рурик.

"Ми зрозуміли що ми можемо допомогти саме таким людям і маленьким притулкам на сході і на півдні. Це звичайні люди, в яких за ніч опинились тварини їх треба годувати, розмістити, евакуювати", - каже Юлія Зімерман.

Так за допомогою проекту тварин "Нова Юкрейн" лише “Порятунок тварин Харків” евакуював більше 3 тисяч тварин. Більшість з них вивезли за кордон до Польщі, Німеччини, Латвії, Румунії, Італії, Франції. Загалом ж проект допомоги тваринам "Нова Юкрейн" допоміг більше 15 тисяч тварин. Окрім лікування, стерилізації, евакуації, волонтери закуповують для тварин корм.

"Ми співпрацюємо з українськими виробниками корму - це такі виробники як "Кормотек", "Сузір'я", "Пуріна", "Джазера". Тобто ми маємо змогу домовитись з ними, купити в них цей корм і таким чином ще й підтримати економіку України", - ділиться Юлія Зімерман.

Також в список найбільших потреб входить реконструкція і розбудова українських притулків. Адже європейські уже на межі переповнення українськими тваринами.

Дивіться також: Волонтери України та США допомагають рятувати тварин з охоплених війною регіонів України. Відео

Остін та Резніков обговорили "Рамштайн-5"

Фото: очільник Пентагону США Ллойд Остін, серпень 2022 року. REUTERS/Інтс Калнінс

Нагальні та довгострокові оборонні потреби України обговорили телефоном очільник Пентагону Ллойд Остін та міністр оборони України Олексій Резніков у вівторок, повідомили в Міністерстві оборони США.

Очільники оборонних відомств також обговорили проведення нового засідання Контактної групи з оборони України. Група, створена під проводом США, вперше зустрілась в квітні на американській базі "Рамштайн" в Німеччині. Четверте засідання в форматі "Рамштайн" наприкінці липня зібрало представників з більш ніж 50 країн.

Під час розмови Резніков також поінформував Остіна про динаміку на полі бою в Україні, повідомили в Пентагоні.

Ллойд Остін наразі дотримується карантину, після того, як у нього діагностували COVID-19 в понеділок. Остін має помірні симптоми захворювання і продовжує працювати під час п'ятиденного карантину, повідомили в оборонному відомстві США. 69-річний Остін отримав чотири щепленя від COVID-19.

Захід з осторогою дивиться на Ердогана, який став ключовим посередником для Росії, кажуть експерти

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган на зустрічі з російським президентом Путіним у Сочі домовлявся про розширення торгівлі з Росією, в той час як союзники Туреччини в НАТО запровадили економічні санкції у відповідь на російське вторгнення в Україну. 5 серпня 2022 р.

«Ми вважаємо російську операцію проти України неприйнятною, і ми її відкидаємо», - заявив президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган в день початку російського вторгнення в Україну 24 лютого і наголосив, що «цей напад, який ми вважаємо порушенням міжнародних законів, є серйозним ударом для миру і стабільності».

Тоді ж Ердоган у телефонній розмові з президентом України Володимиром Зеленським пропонував сприяння Туреччини в організації переговорів з Росією, і Зеленський казав, що «це можна лише привітати».

Перші стамбульські переговори української та російської сторони у березні провалилися, але у липні за участю ООН була досягнена угода про безпеку морського транспортування збіжжя.

Тепер, коли Реджеп Таїп Ердоган вперше від початку лютневого російського вторгнення відвідає Україну і нарешті особисто зустрінеться з Володимиром Зеленським у Львові 18 серпня, західні коментатори прискіпливіше дивляться на те, що вони називають балансуванням Анкари між Росією і Заходом.

Захід засуджує Ердогана як силового лідера, схожого на Путіна й президента Китаю і обурюється стратегічною двозначністю Туреччини щодо партнерів в НАТО.

Туреччина попри осуд російської війни так і не приєдналася до своїх союзників у НАТО, які запровадили санкцій щодо Росії.

В той час як українці оспівують застосування турецьких безпілотних літаків Байрактар проти російських окупантів, і активісти збирають через інтернет гроші на додаткові безпілотники з Туреччини, уряд в Анкарі хвалиться, що економічні відносини з Росією процвітають, і турецька торгівля з Росію досягла рекордно високого з 2014 року рівня.

А західні уряди на тлі небувалого зростання цін на пальне й енергію вимушені пояснювати своїм громадянам важливість згортання економічних відносин з Росією на знак протесту проти російської війни в Україні.

Коментатори, які стежать за турецькою політикою, звертають увагу на те, що Реджеп Таїп Ердоган готується до виборів наступного року, і для нього дуже важливо показати виборцям себе як міжнародного діяча, а ще більше як ефективного керівника економікою.

«Ердоган грає ризиковану подвійну гру, і чи зможе він її підтримувати, ще буде видно. Його пріоритет - домогтися переобрання наступного року на тлі економічної кризи, яка завдає шкоди його популярності. Він зробить усе що завгодно, щоб посилити свої позиції у власній країні», - пише у Twitter старша співробітниця Центру європейської політики в Брюсселі Аманда Поль.

«Складний союзник»

Ана Паласіо, яка раніше очолювала міністерство закордонних справ Іспанії, вказує, що «Захід засуджує Ердогана як силового лідера, схожого на Путіна й президента Китаю і обурюється стратегічною двозначністю Туреччини щодо партнерів в НАТО, яку багато хто вважає невірністю».

Але вона підкреслює, що низка дипломатичних успіхів турецького керівника «демонструє його здатність у відносинах з суперниками знаходити місце для співпраці».

«Звичайно, що Ердоган не самотужки привів росіян до столу переговорів у Стамбулі. Кремль значною мірою підштовхнула його власна зацікавленість зберегти підтримку країн південної півкулі. Це було очевидно під час африканського турне російського міністра закордонних справ Лаврова, що відбувалося паралельно з поїздкою французького президента Еммануеля Макрона. Тим не менше турецьке посередництво було необхідним для досягнення поступу», - пише Ана Паласіо в Project Syndicate.

«Союзників Туреччини можуть турбувати прагматичні загравання Ердогана, але прагматизм, разом з творчим підходом буде необхідним для уможливлення суттєвої співпраці в сучасних міжнародних умовах», - вважає Ана Паласіо.

Колишній посол США в НАТО Іво Даалдер написав у виданні Politico, що Туреччина очевидно є стратегічно дуже важливим союзником НАТО, але він також зауважує, що впродовж років Анкара не завжди проявляла себе як надійний союзник.

«Ердоган зовсім не єдиний лідер в НАТО, який підтримує приязні відносини з Путіним. Згадайте лише колишнього італійського прем’єр-міністра Сильвіо Берлусконі чи теперішнього угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана», - наголошує Іво Даалдер.

Але колишній дипломат нагадує, що Ердоган «єдиний лідер НАТО, який купив у Росії новітні протиповітряні ракети замість того, щоб придбати західне обладнання, яке могло б бути інтегроване в систему оборони НАТО. Він також єдиний лідер НАТО, хоча і не перший турецький керівник, який пригрозив застосувати силу проти союзника - Греції».

«Іншими словами, з Туреччиною щораз важче вживатися як з союзником, але без неї обійтися майже неможливо», - підсумовує Іво Даалдер.

США дають $68 млн ООН на купівлю українського зерна

Фото: корабель Brave Commander в порту Южний/Південний здійснює поставку зерна для Всесвітньої продовольчої програми ООН, 14 серпня 2022 року. REUTERS/Валентин Огіренко

Агентство міжнародного розвитку США (USAID) надає 68 млн доларів Всесвітній продовольчій програмі ООН на закупівлю 150 000 тонн української пшениці, повідомили в уряді США.

"Ми віддані підтримці світової продовольчої безпеки для найбільш нужденних і закликаємо всі країни наслідувати це", - твітує держсекретар США Ентоні Блінкен.

У вівторок з Одеси відправилось перше судно із зерном для Африки в рамках Всесвітньої продовольчої програми. Ця партія склала 23 000 тонн зерна до Ефіопії.

В Мінагрополітики України наголосили на тому, що Україна відігравала провідну роль в постачанні за продовольчою програмою ООН і зауважили, що за підсумками останніх років Україна утримувала лідерство у рамках Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) з постачання продовольства для гуманітарних операцій. Загалом у 2021-му Україна направила 20% продовольства з програм ООН. Частка України була більшою, а ніж Туреччини та Росії разом, йдеться в повідомленні українського відомства.

США підтримали першу поставку спільними зусиллями USAID, Фонду Говард Баффетт та Фонду Minderoo, повідомляє USAID.

"Ця поставка підтримає гуманітарну відповідь на кризу на Африканському Розі, де історична посуха підштовхнула мільйони людей до межі голоду", - заявили у відомстві.

Російська війна в Україні прискорила зростання світових цін на продовольство та погіршила "продовольчу непевність в країнах, які зіткунулись із голодом, що загрожує життю", йдеться в повідомленні.

Росія заперечує свою провину у кризі голоду.

Росія продовжує руйнувати аграрну інфраструктуру України, вказало посольство США в Україні у своєму твіті в середу.

"Російські війська грабують і знищують українську сільськогосподарську інфраструктуру, включаючи силоси, сільськогосподарську техніку та поля. Це заважає українським аграріям сіяти та садити, завдаючи шкоди майбутньому врожаю та погіршуючи світову продовольчу кризу", - твітує Держдеп.

США підтримують домовленість за посередництва Туреччини та ООН, яка зробила можливим експорт продовольства з портів України. В USAID, однак, відзначили, що хоча вивільнення поставок продовольства "заблокованих Путіним впродовж майже шести місяців" є ключовим кроком, але "масштаб кризи голоду, яку підштовхують війни, економічне спустошення, викликане пандемією COVID-19, та надзвичайні погодні умови, які погіршила зміна клімату - настільки великий, що єдиний крок не вирішить цю кризу".

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG