Спеціальні потреби

Актуально

Яка кінцева мета Путіна? (світова преса)

Кремль, імовірно, готується до дуже тривалої геополітичної боротьби із Заходом, пише у виданні Business Insider професор Каліфорнійського університету в Берклі Едвард Вокер. Путін планує тиснути не тільки на Київ, а й на Захід, «щоб розділити Захід політично, ослабити ЄС і ослабити НАТО», вважає він.

«Це небезпечний сценарій, оскільки, хоча ці зусилля й навряд чи увінчаються успіхом, вони підвищують ризик військового зіткнення між Росією та Заходом, з усіма супутніми ризиками загострення», – пише оглядач.

По-справжньому «заморожений» конфлікт у Східній Україні не відповідає стратегічним інтересам Росії, оскільки не втримає Київ від зближення з Європою
Едвард Вокер

Політика Росії щодо України, на його думку, засновується переважно на геополітичних причинах, а не на побоюваннях Кремля поширення демократії. Понад усе, Москва прагне втримати Україну від вступу в НАТО та Євросоюз. Тому по-справжньому «заморожений» конфлікт у Східній Україні не відповідає стратегічним інтересам Росії, оскільки не втримає Київ від зближення з Європою.

«Навпаки, у такому разі Київ матиме змогу навести лад у своєму політичному та економічному житті, а Захід отримає час і місце, необхідні для підтримки інтеграції України до Європи», – пише автор.

Саме намірами Кремля й надалі роздмухувати військове протистояння на Донбасі він пояснює ввезення російської військової техніки та озброєнь на Донбас.

Прокладення ж сухопутного коридору з Росії до Криму оглядач вважає малоймовірним, принаймні до весни–літа. Він посилається на важкі зимові умови, дуже криваву воєнну кампанію з взяття Маріуполя та додаткові санкції Заходу. Так само малоймовірно, хоча й можливо, що Кремль введе на Донбас свої «миротворчі» сили, оскільки це збільшить імовірність «замороження» конфлікту, накладе на Москву зобов’язання поліпшувати гуманітарні та економічні умови в сепаратистських республіках і, знову-таки, зумовить нові санкції демократичних країн, пише Вокер.

Застерігає про наміри Путіна розколоти Європу й історик, професор Єльського університету Тімоті Снайдер у статті «Нова ностальгія Путіна», що вийшла в New York Review of Books.

До такого висновку він доходить, проаналізувавши, чому Путін вирішив реабілітувати союз між Гітлером і Сталіним. Недавно російський президент, порушивши давнє радянське табу, схвально відгукнувся про таємний пакт Молотова–Ріббентропа щодо переділу Східної Європи між Радянським Союзом і Німеччиною, який призвів до нападу на Польщу та початку Другої світової війни.

«Реабілітація Путіним пакту Молотова–Ріббентропа є продовженням інших недавніх дій Москви, спрямованих на повернення до життя ідеї про розподіл Східної Європи між Росією та Заходом», – пише Снайдер. Пропозиція поділити Україну між собою, яку Росія в березні зробила Польщі, та теза Кремля про захист росіян на території інших держав – усе це має свої історичні прецеденти, пов’язані з підписанням згаданого пакту.

Радянська повоєнна пропаганда, як тепер – російська, асоціювала Захід із фашизмом: у такий вражаючий спосіб було забуто, хто воював на одному боці з цими фашистами на початку війни
Тімоті Снайдер

Однак цей пакт важливий для Путіна не тільки через його значення для долі Східної Європи: крім того, «Кремль намагається переписати роль Росії у Другій світовій війні – це зміна національної історичної пам’яті, яка матиме наслідки для всієї Європи», пише автор. Спершу СРСР був союзником Гітлера, але після його зради був змушений вступити в альянс з Британією та США. Згодом офіційна радянська історія представляла пакт не як злочин Сталіна, а як його помилку, а СРСР – як силу, що боролася за мир проти фашизму.

«Радянська повоєнна пропаганда, як тепер – російська, асоціювала Захід із фашизмом: у такий вражаючий спосіб було забуто, хто воював на одному боці з цими фашистами на початку війни», – пише Снайдер.

Зараз, коли Росія виявляє агресію до східноєвропейських країн, Кремль прагне об’єднати образ СРСР як країни, що перемогла нацистів, з діями Сталіна як «блискучого агресора», і для цього необхідна схвальна оцінка пакту, зазначає автор. Позитивний образ агресії та війни добре узгоджується з тенденціями в російських ЗМІ, які проголошують Росію антифашистською державою, однак їхня риторика звучить дуже навіть фашистською.

Залучення Росією міжнародних «спостерігачів» за псевдовиборами на Донбасі теж пояснює, чому пакт Молотова–Ріббентропа нині важливий для Москви.

«Хоча Путін, звісно, був би радий, якби німецькі чи польські лідери виявилися достатньо дурними, щоб заковтнути наживку та погодитися на новий переділ Європи, здається, наразі він задоволений, що люди принаймні відгукнулися, у той чи інший спосіб, на його заклик зруйнувати наявний європейський порядок: сепаратисти з усієї Європи (зокрема британська Незалежна партія, чий керівник, Найджел Фарадж, назвав Путіна світовим лідером, яким він найбільше захоплюється); антиєвропейські популістські праві партії (серед яких найважливішою є французький «Національний фронт»); а також праворадикальні маргінали, зокрема неонацисти», – пише автор.

Як і Сталін намагався обернути найрадикальнішу європейську силу, Адольфа Гітлера, проти самої Європи, так і Путін об’єднується зі своєю кишеньковою командою антиєвропейських популістів, фашистів і сепаратистів
Тімоті Снайдер

Так само, як Сталін, укладачи союз з Гітлером, прагнув не тільки переділити Європу, а й спрямувати німецькі війська на захід, сподіваючись, що Німеччина, Франція та Британія переб’ють одні одних, так і Путін намагається зробити практично те саме.

«Як і Сталін намагався обернути найрадикальнішу європейську силу, Адольфа Гітлера, проти самої Європи, так і Путін об’єднується зі своєю кишеньковою командою антиєвропейських популістів, фашистів і сепаратистів. Його союзники з праворадикального флангу є саме тими політичними силами, які хочуть покінчити з нинішнім європейським порядком: Європейським Союзом», – пише Снайдер.

Дивіться також: Україна може бути вікном в Росію, або майданчиком для війни - Кіссинджер

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG