Спеціальні потреби

Актуально

Китай міг знати про підготовку до захоплення Криму та підтримувати його – експерти

Центральна площа Сімферополя, Крим. 21 березня 2014 р.

Виповнився рік, відколи в Криму відбувся санкціонований російською владою референдум про зміну статусу Автономної Республіки Крим та її приєднання до Росії. Через рік після окупації півострова для світової спільноти стає дедалі очевиднішим, що анексія Криму була заздалегідь спланованою Кремлем акцією. Навіть більше, експерти припускають: про захоплення Криму могли знати й інші країни. Зокрема Китай, з керівництвом якого Віктор Янукович підписував угоди напередодні втечі.

Санкції, якими російській владі пригрозила світова спільнота одразу після анексії Криму, хоч і були спрямовані проти президента Росії Володимира Путіна та його найближчого оточення, не справили на них належного ефекту. Відмовлятися від ідеї «Крим наш» у Білокам’яній не стали. А обіцянки кримчанам від російської влади поки так і лишились обіцянками.

«Все, що буде просити Севастополь, Крим чи загалом Південний Схід, ми підтримаємо, і Росія дасть будь-які гроші. Ми дамо будь-яку кількість нафти й газу. Ніхто не замерзне на Південному Сході України», – сказав депутат Думи Володимир Жириновський.

Заяви Жириновського, що заохочували кримчан, насправді обернулися зворотнім боком монети. Свобода слова та пересування, туристичний бізнес і економіка Криму не просто мерзнуть від північних холодів, а впевнено крокують у напрямку стагнації. Найприкріше в цій ситуації те, що, український уряд не лише не спроможний нині вплинути на ситуацію, а й, здається, не має плану дій, вважає президент Джеймстаунівського фонду Ґлен Говард.

«Український уряд не має виробленої політики щодо Криму, так само, як російський уряд не має можливостей для економічних інвестицій у Крим. Тому головне завдання російських військових зараз – атакувати Маріуполь, щоб отримати доступ до Херсона, а відтак до водопостачання для півострова, адже без води Крим не буде процвітати», – каже він.

Утім, ніхто й не казав, що російська влада зацікавлена саме у процвітанні півострова, а не власному, заявив в одному зі своїх останніх інтерв’ю нині покійний російський опозиціонер Борис Нємцов. Він стверджував: оточення Володимира Путіна намагається нажитися й на війні в східній України, і на будівництві Керченського мосту, й на багатьох інших новостворених можливостях.

З цим погоджується й незалежний американський дослідник Пітер Вуд. Зокрема він звертає увагу на військово-промисловий комплекс, який Росія присвоїла разом із півостровом.

«Україна експортувала кораблі-амфібії «Зубр» до Китаю відповідно до довгострокової угоди, але після анексії Криму, звісно, усе це опинилося на територіях, підконтрольних Росії», – каже Пітер Вуд, експерт із питань безпеки Китаю.

Китайській стороні вдалося надзвичайно швидко домовитися про переукладання угод, додає він.

«І питання, яке тут виникає, це – чи знав Китай заздалегідь про анексію? Чи існувала якась домовленість між Китаєм і Росією щодо того, що ж буде з усіма тими мільярдами доларів, які Китай виклав, аби отримати це обладнання? Враховуючи все це, я не здивувався б, якби китайська підтримка дій Росії на практиці мала набагато більше спільного з їхньою зацікавленістю у «Зубрах» і в тому, щоб не втратити доступ до цієї технології», – каже Вуд.

Зі слів Надеж Роланд з американського Національного бюро азійських досліджень, китайські гроші також можуть стати тією рятівною подушкою, якої Росія нині потребує в Криму.

«Чи може Китай дати гроші? Так, але радше за все він їх дасть не Україні, а Росії. Гроші або ж економічні важелі, завдяки яким Росія тоді заявить – от бачите, ми прийшли й допомогли вам», – каже Роланд.

Роланд каже, що їй «дуже шкода України». Питання Криму не зводиться лише до конфлікту між Україною та Росією й тиску західних санкцій. Зацікавлених в півострові більше, а отже, так само більше й підводних рифів для долі Криму та його мешканців.

Всі новини дня

Нетаньяху заявляє, що може стати посередником між Україною та Росією

Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху під час зустрічі у Києві. 19 серпня 2019 року. REUTERS/Valentyn Ogirenko

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху готовий виступити посередником між Україною та Росією. Про це він заявив в інтерв'ю американському телеканалу CNN.

Нетаньяху розповів, що його вже просили виступити посередником невдовзі після вторгнення Росії в Україну, але він відхилив пропозицію, оскільки на той час не був прем'єр-міністром.

"У той час я був лідером опозиції і сказав, що у мене є правило: по одному прем'єр-міністру за раз", - сказав він.

На запитання, чи погодиться він на це зараз, Нетаньяху відповів: "Якщо мене попросять усі відповідні сторони, я, звичайно, розгляну це, але я не наполягаю". Нетаньяху додав, що хотів би, аби зокрема про це його попросили Сполучені Штати, оскільки, за його словами, "на кухні не може бути забагато кухарів".

В інтерв'ю Нетаньяху також наголосив, що має хороші стосунки з президентом США Джо Байденом. Також зауважив, що Вашингтон і Тель-Авів мали розбіжності щодо багатьох питань, зокрема Ірану, але альянс між двома країнами, за словами Нетаньяху, "має бути непохитним". "Я думаю, що відданість президента Байдена Ізраїлю справжня, це не просто слова, вона щира, вона йде від серця. І моя відданість союзу зі Сполученими Штатами справжня", - сказав Нетаньяху.

"Звідки гроші? Мені байдуже" - міністр оборони ФРН Пісторіус хоче швидко замінити Leopard 2, передані Україні

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус їде на танку Leopard 2 під час відвідування військової бази в Августдорфі, Німеччина, 1 лютого 2023 року. REUTERS/Benjamin Westhoff

Німеччині потрібно швидко замовити нові танки Leopard, щоб замінити ті, що надійдуть в Україну, заявив міністр оборони Борис Пісторіус під час відвідування військової бази ФРН в місті Августдорф, звідки Києву передадуть 14 танків Leopard 2.

"Для мене вирішальним фактом є те, що ми повинні замовити нові танки не через рік, а швидко, щоб можна було розпочати виробництво", - сказав він журналістам.

"Звідки надійдуть гроші? Дозвольте мені просто сказати це так: відверто кажучи, мені байдуже. Важливо, щоб ми могли забезпечити їх (танки) швидко", - так міністр відповів на запитання, чи наполягає він на збільшенні спеціального фонду німецького бюджету у 100 мільярдів євро, створеного для модернізації армії після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Тим часом в середу газета El Pais з посиланням на невідомі джерела в уряді повідомила, що Іспанія планує відправити в Україну від чотирьох до шести танків Leopard 2A4.

Напередодні міністр закордонних справ Дмитро Кулеба оголосив, що у першій хвилі внесків від партнерів Україна отримає від 120 до 140 одиниць сучасних західних танків. "Це Leopard 2, Challenger 2, M1 Abrams. І дуже розраховуємо на Leclerc", – сказав очільник МЗС на брифінгу. За його словами, зараз "танкова коаліція" зараз налічує 12 країн, але чимало з них іще повинні ухвалити формальні рішення щодо кількості танків.

У статті використано матеріали Reuters

Польща не планує передавати Україні винищувачі F-16 - міноборони країни

F-16 у Борчі, південна Румунія. Фото: AP Photo/Andreea Alexandru

Польща не планує передавати Україні винищувачі F-16, повідомив заступник Міністра оборони країни Войцех Скуркевич.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Теми про передачу польських F-16 немає", - написав він у Twitter, відповідаючи на обговорення цього питання у соцмережах, зокрема, на закиди про "роззброєння Польщі".

Днями прем'єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16 "в координації з країнами НАТО", а українська сторона заявляла, що Польща надсилає "позитивні сигнали" про відправлення бойових літаків до Києва.

Як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання журналістки Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні.

Натомість деякі західні оглядачі та американські конгресмени вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.

США ввели санкції проти іранських виробників безпілотників, які постачають Росії дрони для атак в Україні

Уламки російського дрона, виробленого, як переконує низка українських і західних експертів, в Ірані. Харків, 6 жовтня 2022. REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy

Сполучені Штати наклали нові торговельні обмеження на сім іранських компаній за виробництво безпілотників, які Росія використовувала для атак на Україну, повідомило Міністерство торгівлі.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Ці організації додали до списку експортного контролю США проти тих, хто займається діяльністю, яка суперечить інтересам національної безпеки та зовнішньої політики країни. Санкції передбачають, що американські компанії, які захочуть вести діяльність з іранськими виробниками дронів, повинні мати спеціальні ліцензії, але, як зазначає Reuters, найімовірніше їм буде відмовлено в цих ліцензіях, окрім випадків, що стосуються продуктів харчування та ліків.

Місія Ірану при ООН у Нью-Йорку заявила: "Санкції не впливають на потужності Ірану з виробництва безпілотників, тому що всі його безпілотники виробляються всередині країни. Це є переконливою ознакою того, що безпілотники, збиті в Україні, з використанням частин, виготовлених західними країнами, не належать Ірану".

Торік США запровадили санкції проти іранських компаній та приватних осіб, які сприяли виготовленню та передачі іранських дронів до Росії для її війни проти України. Тоді речник державного департаменту Нед Прайс наголосив, що США будуть і надалі будуть перешкоджати тим, хто бере участь у передачі іранських безпілотників для війни Росії проти України.

Як Голос Америки повідомляв раніше, держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував серію вибухів на іранських військових заводах, заявивши, що Сполучені Штати продовжать боротися з діями Тегерану, які становлять небезпеку для різних країн світу. Він також зазначив, що США спостерігають підтримку дестабілізуючих дій Ірану в різних країнах: "Зараз, звісно, ми бачимо це в зовсім іншій частині світу з його підтримкою агресії Росії проти України, з наданням безпілотників та потенційно інших військових технологій".

У статті використано матеріали Reuters

Посолка Німеччини в Україні: «Я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше». Інтерв’ю

Разом з мільйонами українців жити та працювати протягом війни навчилися й іноземні дипломати. Посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен жила у Києві ще до вторгнення Росії у 2014 році.

Більше

XS
SM
MD
LG