Спеціальні потреби

Експерти: ідеологізація – ворог української історії


Що не так з "історичними законами"? Західні дослідники дали відповідь. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:34 0:00

Що не так з "історичними законами"? Західні дослідники дали відповідь. Відео

Україна ризикує перетворити власну історію на заідеологізовану. Такої думки дотримуються одразу кілька західних експертів. Із відповідною заявою вони виступили під час нещодавньої конференції у Вашингтоні. Подія збіглася у часі з оголошеною в Україні забороною для комуністів брати участь у виборах. Заборона – лише один із наслідків прийнятих в Україні законів про декомунізацію.

Під час дискусії у вашингтонському Міжнародному науковому Центрі імені Вудро Вілсона історики зі США та Канади не скупилися на звинувачення на адресу авторів українських законів про декомунізацію. Професор історії канадського Університету Альберти Дейвид Марплз був одним із майже 70 підписантів відкритого листа, в якому навесні науковці з усього світу просили спікера Верховної Ради та Президента України не приймати закони про декомунізацію, що нині вже набрали чинності.

«Ті закони доволі суперечливі. Одна частина України їх не визнає, інша цілком підтримує. Вони, на мою думку, не є позитивними, а радше поспішними, необговореними й надто загально сформульованими як для того, щоб бути прийнятими серйозно науковою спільнотою», -- сказав Марплз.

Невиправданим узагальненням науковець назвав рішення вважати кримінальним злочином невизнання 1917–1991 років періодом комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Історик нагадує: перший президент України Леонід Кравчук теж був комуністом, і це не перешкодило йому прагнути незалежності України. Ще одним законодавчим перебільшенням його колега, історик і доцент Колумбійського університету Джаред Макбрайд, називає беззаперечну героїзацію воїнів ОУН–УПА.

«Думаю, що найбільша проблема з цими законами полягає в тому, що вони забороняють ображати гідність борців за українську незалежність. Зокрема, націоналістичних груп, що діяли в часи Другої світової. Такі приписи щодо того, як треба сприймати історію, не сприяють прозорості дискусії в жодному суспільстві», – сказав Макбрайд.

Обидва науковці визнають: багато інших країн у світі часом вдаються до заборон і мають власну версію національної історії. Один з найсвіжіших прикладів – зі США, де позбуваються символу суперечливої епохи в історії країни – прапора Конфедерації. 150 років тому під цим стягом воювали прихильники рабовласництва. Але попри це Марплз переконує – закони з декомунізації, за які нині взялася Україна, не на часі. Такі суперечливі питання краще піднімати в мирний час. Так само, як не варто героїзувати суперечливі постаті на кшталт Степана Бандери.

«В українській історії є набагато глибші, визначні фігури. Той самий Богдан Хмельницький чи Тарас Шевченко. У модерній історії України це Михайло Грушевський і Володимир Винниченко і навіть лідери ХХ століття, які були біля витоків Руху», – сказав він.

Історик каже, що таке переписування історії ні до чого позитивного не призведе й самим українцям воно зараз навряд чи потрібне. Позаяк їхня головна біда не зберігається в архівах, а вбиває і нове, й старе українське покоління у кривавій війні на Сході України.

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

XS
SM
MD
LG