Актуально
Чехословацький корпус Кремля
«Навчені військові, громадяни з власною думкою, батьки сімейств» – так заявляють про себе члени об’єднання «Чехословацькі солдати запасу» (Českoslovenští vojáci v záloze). Як зазначено на сайті цієї організації, зараз кількість її членів становить понад 6 тисяч осіб. Більша частина – колишні військовослужбовці, що відбули строкову або контрактну службу в збройних силах колишньої Чехословаччини і її спадкоємиць – Чеської і Словацької Республік. У зверненні «Чехословацьких солдат», вони кажуть, що НАТО, членами якого є їхні країни, має намір втягнути чехів і словаків у «братовбивчу війну» з Росією. «Вороги – не російські солдати, а наші політики», – йдеться у зверненні. Самих себе «Чехословацькі солдати запасу» характеризують як «патріотів, а не націоналістів і не екстремістів». Подібних груп у країнах Центральної та Східної Європи останнім часом стає все більше. Про те, чим викликана поява воєнізованих формувань і які цілі вони переслідують, Радіо Свобода розповів експерт Центральноєвропейського інституту політичних досліджень (CEPI), колишній співробітник Міністерства оборони Словаччини Ярослав Надь.
Підтримка таких груп тут здійснюється з російських джерел
– Підтримка таких груп тут здійснюється з російських джерел. Додамо до цього страх перед зовнішніми загрозами, який поширився в суспільстві, пов’язаний з нинішньою мігрантською кризою в Європі і дискусією навколо неї. Плюс пропаганда, яку здійснюють політичні сили, що критикують НАТО і Євросоюз, падає на підготований психологічний ґрунт – прагнення деяких людей об’єднатися в групи однодумців, як напіввійськові, так і просто радикальні, але які мають ті чи інші риси військової організації.
– Ви говорите про фінансування такого роду формувань російською стороною. Є якісь конкретні докази цього?
Власне, такі групи, як «Словацькі новобранці», і не приховують того, що їхні члени їздили на тренування до Росії, що з Росії до них приїжджають інструктори, які проводять такі ж тренування у Словаччині
– Прямі докази можуть шукати відповідні державні служби, але непрямих – вистачає. Власне, такі групи, як «Словацькі новобранці», і не приховують того, що їхні члени їздили на тренування до Росії, які тривали по кілька тижнів, що з Росії до них приїжджають інструктори, які проводять такі ж тренування у Словаччині. Лідер «Словацьких новобранців» Петер Шврчек в одному з інтерв’ю говорив, що в керівництві його організації є людина, пов’язана з російським посольством. Що стосується саме фінансових потоків, то це, як я вже сказав, питання для компетентних служб, але досить нескладно уявити собі механізми такої підтримки – через якісь фонди або гранти – для груп, які об’єднують людей з різко критичними поглядами щодо НАТО, Євросоюзу чи США.
– Наскільки такі погляди поширені серед словаків, особливо молодих?
– Якщо судити за даними соціологічних опитувань, у Словаччині є дуже промовиста, але невелика меншість (не йдеться про десятки відсотків громадян), яка активно висловлює свої погляди, що зводяться до радикальної критики США, Європейського союзу, НАТО, Ізраїлю. Ці люди орієнтовані на конструювання «образу ворога». І є мовчазна більшість, яка не проявляє себе настільки активно, але позитивно оцінює наше нинішнє членство в європейських та євроатлантичних структурах.
Молодь – важлива цільова аудиторія, і це розуміють різні внутрішні і зовнішні сили, російська пропаганда – одна з них
Опитування говорять, що рівень підтримки участі Словаччини в НАТО – приблизно 60 відсотків, в ЄС – понад 70 відсотків. Так, серед частини молоді антизахідні настрої є. Частково це природно: молодь у певному віці схильна до бунту проти авторитетів, проти того режиму, який на цей момент при владі. Ну і молодь – важлива цільова аудиторія, і це розуміють різні внутрішні і зовнішні сили, російська пропаганда – одна з них.
– А що може запропонувати держава тим молодим людям, яким не вистачає духу колективізму, сили, якоїсь бойової підготовки? Є альтернатива радикалам?
Групи молодих людей, які бігають по лісах у камуфляжній формі зі зброєю – добре ще, якщо з макетами або якимись небойовими видами зброї, – стають у Словаччині досить звичайним явищем
– Останнім часом робилися деякі кроки в цьому напрямку. Хоча, звичайно, про відновлення чогось схожого на колишню систему Svazarma не йдеться. Але Міністерство оборони Словаччини почало займатися цими питаннями. Зокрема, воно висунуло пропозицію завести добровольчу допоміжну службу у збройних силах, яка дала б молодим людям можливість займатися військово-спортивною підготовкою. Міністерство освіти теж розробляє зміни у шкільній програмі, які включили б до неї більшою мірою елементи такої підготовки, тренувань зі зброєю – загалом, речей, які до душі багатьом молодим людям. Дотепер певний соціально-психологічний вакуум у цьому плані існував, і його заповнили в тому числі і напіввійськові формування. Групи молодих людей, які бігають по лісах у камуфляжній формі зі зброєю – добре ще, якщо з макетами або якимись небойовими видами зброї, – стають у нас в Словаччині досить звичайним явищем. Деякими з них керують чинні військовослужбовці, що неприпустимо, тому що ця їхня діяльність ніким не координується.
– Такого роду групи, які «бігають по лісах», як Ви висловилися, шукають контактів одна з одною? Є якась інформація про їхнє співробітництво, наприклад, з крайніми націоналістами типу Народної партії «Наша Словаччина» Маріана Котлеби або іншими політичними силами такого роду?
– Кілька місяців тому низка радикальних груп заявили про намір об’єднатися – з прицілом на майбутні парламентські вибори. Але дуже скоро між ними виникла конкуренція, якісь суперечки, і ці амбіції залишилися нереалізованими. Однак під час проведення якихось конкретних акцій радикали здатні об’єднувати зусилля.
– Словацькі спецслужби якось стежать за їхньою діяльністю?
Військова контррозвідка веде ретельний моніторинг цих формувань
– Думаю, насамперед цим повинна займатися військова контррозвідка. Особливо тому, що в ЗМІ вже з’являлася інформація про членів таких груп, які одночасно є чинними військовослужбовцями. Про якісь конкретні результати роботи спецслужб у цьому напрямку я нічого сказати не можу. Відомо, що і військова контррозвідка, і Словацька інформаційна служба (основна контррозвідувальна служба Словаччини. – ред.) ведуть ретельний моніторинг цих формувань. Сподіваюся, що у випадку, якщо ці угруповання вийдуть із «сірої зони» між легальністю і нелегальністю, де наразі діють, і вступлять у конфлікт із законом, проти них будуть вжиті швидкі та ефективні заходи.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Всі новини дня
- Голос Америки
Критики угоди Байдена та Маккарті щодо боргового ліміту, серед іншого заявляють про ризик для допомоги Україні
Законодавці США вивчають деталі угоди щодо збільшення боргового ліміту перед голосуванням, яке очікується найближчими днями. Президент США Джо Байден, і спікер Палати представників Кевін Маккарті закликають законодавців схвалити законопроект, що став результатом домовленості.
Пропозиція передбачає скасування ліміту боргу до січня 2025 року та дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році.
Компромісний пакет також передбачає скорочення частини фінансування для найму нових агентів Служби внутрішніх доходів, скасування допомоги на COVID-19 у розмірі 30 мільярдів доларів і забезпечення того, щоб люди віком від 49 до 54 років відповідали вимогам щодо роботи, щоб отримувати продовольчу допомогу.
Байден і Маккарті досягли угоди в неділю після тижнів переговорів.
"Угода запобігає найгіршій кризі, першому в історії нашої країни дефолту", — сказав Байден у Білому домі.
Маккарті сказав про угоду: "Зрештою можна об'єднати зусилля, щоб це затвердити".
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який минулого тижня відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війську США. В коментарі для Fox News він відкинув запевнення Маккарті, що військо буде повністю профінансоване і заявив, що не підтримає пропозицію військового бюджету від Байдена. Він сказав, що його "не залякає" останній термін для уникнення дефолту, який міністерка фінансів США встановила на 5 червня.
"Ми маємо підвищити борговий ліміт, але, в пошуках компромісу, не зашкодити спроможності нашого війська захистити країну, і зробити видатки менші за інфляцію", - додав він, повідомляє The Hill.
"Ми матимемо менші Військово-морські сили і недостатньо зброї на підтримку України", - твітує Грем.
Також законодавці-демократи з лівого крила партії та республіканці з правого крила партії негайно висловили опозицію в неділю.
"Угода - це компроміс, а це означає, що не кожен отримує те, що хоче. Але це відповідальне управління", – сказав Байден у заяві. Він назвав угоду "важливим кроком вперед, який скорочує витрати, одночасно захищаючи критично важливі програми для працюючих і розвиваючи економіку для всіх".
Маккарті в недільному шоу Fox News сказав, що з точки зору республіканців "є багато позитиву. Не всі все отримають, але це крок у правильному напрямку".
Законодавиця від Демократичної партії Праміла Джаяпал, лідер прогресивної фракції Палати представників із 102 членів, заявила CNN, що прогресивне крило може не ухвалити підвищення боргового ліміту.
Джаяпал розкритикувала розширення вимог до роботи для одержувачів талонів на харчування та сказала, що не знає, чи буде вона голосувати за підвищення боргу. "Я не є великою прихильницею рамкових домовленостей, — сказала вона CNN. - Проблематично не бачити повного тексту закону".
Конгресмен-республіканець Боб Гуд написав у Twitter: "Ніхто, хто вважає себе консерватором, не може виправдати голосування ЗА" пакет.
Інший республіканський критик угоди, Конгресмен Ральф Норман, написав у Twitter: "Ця «угода» — божевілля". Він сказав, що можливе збільшення боргу на 4 трильйони доларів протягом наступних двох років "без скорочень видатків — це не те, на що ми погодилися. Не збираюся голосувати за банкрутство нашої країни. Американський народ заслуговує на краще".
Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
- Голос Америки
РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України. Оновлено реакцією Грема
Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.
Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.
Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.
Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".
Реагуючи на ордер Грем сказав, що це стане його "відзнакою". "Знати, що моя відданість Україні викликала гнів путінського режиму, мене надзвичайно радує, - твітує політик. - Я продовжу підтримувати свободу України до того, як кожного російського солдата виженуть з території України".
Грем також жартівливо зазначив, що сприйме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі і запросив росіян звернутись до цього суду. "Побачимось в Гаазі!" - твітує сенатор.
Грем раніше у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".
Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".
Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".
Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.
В статті використано матеріали Reuters, AP.
Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються
Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.
Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.
З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.
Російська війна проти України
Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».
З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.
Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.
Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.
Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».
У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.
Замороження з ЄС
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.
Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.
1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.
Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».
«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».
НАТО - шведське питання
Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.
Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.
Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.
«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».
Розділений Кіпр і тертя з Грецією
1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.
Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.
Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.
Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.
"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю
Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.
Форум