Спеціальні потреби

Актуально

11 вересня: Із веж-близнюків людей визволяв американець українського походження

11 вересня - історія українця, який ніколи не повернувся з веж-близнюків. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:39 0:00

В США згадували жертв терактів, які потрясли країну п’ятнадцять тому. Рівно стільки часу минуло від того чорного ранку, коли керовані терористами пасажирські літаки протаранили вежі-близнюки Торговельного центру в Нью-Йорку, а згодом і будівлю Пентагону. У результаті терактів загинуло близько трьох тисяч чоловік, а сама подія поклала початок «війні з тероризмом», яка триває й донині. За ці роки за політичними заявами й новими вибухами загубилися історії окремих людей, які у той страшний день ціною власного життя – кинулися рятувати інших. Серед таких – історія американця українського походження й поліцейського Івана Скали, який зайшов до однієї з веж-близнюків, аби вивести звідти людей і – ніколи не повернувся.

Коли 11-го вересня 2001 року перший пасажирський боїнґ, керований терористами протаранив північну вежу Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку, американка українського походження Айрін Лесів їхала в своєму авто на роботу й слухала новини про ті страшні події по радіо. Вона ще не знала, що незабаром терористи скерують літак й у другу – південну вежу. А допомагати людям вибратися звідти буде її рідний брат – американський поліцейський Іван Скала. Її Яшь. В 15-ту річницю тих страшних подій вона пригадує його дитинство.

«Будучи першим поколінням тут у США, обоє моїх батьків працювали у фармацевтичній компанії. А я доглядала за обома моїми братами Джоні та Майком. Треба було дивитися за ними. Годувати. Це було важко. Часом я з ними не справлялася, бо знаєте все ж таки їх було двоє проти мене одної», – пригадує Айрін.

Жінка показує світлини брата й пригадує, яким життєрадісним той був.

«Це був найщасливіший день у його житті, – каже вона показуючи Джона на фотографії. – Це він під час випускного у поліцейській академії Порт Асоріті. Він був такий щасливий того дня. Вся родина прийшла, щоб відсвяткувати його випуск. Тато сказав: «Джоні, куди ти хочеш піти на вечерю? Сьогодні ти обираєш! А Джоні дуже любив омарів. Він вигукнув: «Гайда, у «Червоний омар»!». І ми всі пішли їх тих омарів. Тоді ми ще не знали, що жити йому залишалося всього вісім років».

Для старшого брата Івана – Майка, як і для всієї родини звістка про те, що його рідний брат так само, як і сам він – буде поліцейським, стала шоком.

«Джоні хотів бути пожежником, водієм вантажівки, інженером, – ділиться Майк Скала. – Щоразу він хотів бути кимось новим, але коли він став поліцейським – це був шок для усієї сім’ї, навіть включно зі мною. Адже Джоні знав, що я хочу стати поліцейським. Але сам він ну от ніби не міг ним стати, але став.

Зі сльозами на очах Майк пригадує, як не любив, коли малий Джоні тинявся за ним. Як соромився перед старшими друзями, за свого шмаркача й підвішував його за підтяжки на парканах, аби тільки той відчепився. І ще як, згодом, спільна професія зробила братів також і найвірнішими друзями.

«Коли Джоні був санітаром чи поліцейським, я розумів його, коли він розповідав, що на його очах померла людина. Я розумів, тому що під час своєї роботи теж бачив, як помирають люди. Між нами був дуже сильний зв’язок і розуміння. Він був не просто моїм братом – він був моїм найкращим другом», – витирає сльози Майк.

У день, коли протаранені літаками вежі-близнюки запалали й обвалилися, забираючи з собою життя людей, саме Майк був тим, хто отримав дзвінок із поліції. Йому повідомили, що серед першої хвилі рятувальників, які відправилися у вежі-близнюки був і його брат Джоні. Доля була невідомою.

Протягом восьми годин чоловік не розповідав нічого рідним. Він все ще сподівався, що брату вдалося вибратися. Але згодом довелося сказати.

«Я досі пам’ятаю, як прийшов, а мама дивилася телевізор посеред ночі. Й першу річ, яку вона сказала було: «Подивися, що коїться в Нью Йорку – який жах!». А я їй відповів: «Мамо, Яшьо там є. Яшьо там»… Вони не знають де, але він там є», – переказує він.

Наступні кілька тижнів перетворилися на справжні тортури для рідних Івана Скали. Айрін показує оголошення, які вона розвішувала в Нью-Йорку в надії, що хтось бачив її брата. Вона хотіла вірити, що він втратив пам’ять або перебуває без свідомості й незабаром таки повернеться додому. Однак після 40 днів надії не залишилося.

«На жаль, вони не знайшли його на ґраунд-зіро. Не знайшли нічого – навіть його золотих прикрас чи годинника. Нічого. Але моя мама не могла відпустити це ось просто так, тому ми замовили поминальну службу за ним», – пояснює Айрін.

Айрін показує храм у рідному місті Пасейк, що у Нью-Джерсі. Саме тут Джон прийняв своє перше причастя, і сюди ж на сороковий день після трагедії прийшли його рідні, колеги й друзі. Останні й досі згадують Івана з посмішкою.

«Він був хорошим хлопцем. Красунчик, він усім подобався до того ж був гарним танцівником. Запитайте у дівчат. Йому подобалося танцювати вальс й румбу. Ми ходили на українські танці, то там дівчата стояли в черзі, аби тільки потанцювати з ним», – посміхається друг Івана – Андрій Журавський.

Разом із дружиною Майк показує колекцію, яку він роками збирав у пам’ять про Джоні. Тут і медаль за відвагу, якою його посмертно нагородив Джордж Буш, і прапори, й ведмедики з усіх куточків США і металевий хрест зі сталі веж-близнюків. У підвалі свого будинку, переглядаючи старі відео Майк згадує брата. Або й просто мовчить, як колись біля зруйнованих веж-близнюків. Веж, до яких його спершу не допускали. Аж поки він не переконав поліцейських відвозити його туди ночами.

«Щосуботи вночі, мабуть, десь із одинадцятої години ночі й до шостої ранку, я їхав туди – у місто. Коли там не було ні телевізійників, ні газетярів. Брав із собою свіжі квіти і кидав їх на ґраунд зіро. Я просто приїжджав туди й годинам там лишався. Я говорив до самого себе і до мого брата».

Майк зізнається – ці п’ятнадцять років не зменшили його біль, але не затьмарили і спогади. «Ми можемо лише зберегти їх у наших спогадах, але більше ніщо не в наших силах», – каже він. – Самі ми повинні жити далі. Пам’ятати і жити. Ось і все».

Дивіться також: До Нью-Йорка повернувся символ мужності мешканців міста. Відео

До Нью-Йорка повернувся символ мужності мешканців міста. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:29 0:00

Всі новини дня

Канада позичила $500 млн для України

Фото для ілюстрації: Прапор Канади на Парламентській гірці в Оттаві

Канада успішно розмістила держоблігації на суму 500 мільйонів доларів. Кошти підуть на допомогу урядові України для виплати пенсій, відбудови енергооб'єктів та забезпечення життєво важливих послуг цієї зими, повідомили в уряді Канади.

Кошти, вказали в уряді, Канада передасть Україні через рахунок МВФ в якості позики.

У повідомленні зазначається, що облігації, зі строком погашення до 2027 року, користувались значним попитом, а фізичні особи, громадяни Канади, купили цих облігацій на 50 мільйонів доларів.

Україна отримує бюджетну підтримку і від інших країн. В листопаді США оголосили про надання додаткових 4,5 млрд дол підтримки для бюджету України. Це збільшить обсяг економічної підтримки Україні від США для виконання життєво важливих функцій бюджету до 13 млрд доларів.

ЄС надав 4,2 млрд дол макрофінансової підтримки України, Європарламент підтримав надання Україні бюджетної підтримки обсягом 18 млрд євро наступного року. В Європі говорили про можливості запозичити кошти для такої підтримки. Як повідомляв Голос Америки, проти додаткових запозичень виступає Угорщина.

Минулого місяця в інтерв'ю Голосу Америки директор Європейського департаменту МВФ Альфред Кеммер висловив впевненість, що Європа знайде кошти для економічної підтримки України і не виключив, що ЄС може позичити для цього кошти.

"Ми обговорювали з Європейським Союзом пропозиції того, як покращити бюджетне управління. Одна з наших пропозицій – створити центральні бюджетні можливості, - каже Кеммер. - Їх можна використовувати для підтримки під час циклічного падіння економіки, а також на окремі теми, в яких спільний підхід має сенс, таких як подолання зміни клімату, енергобезпека. Але є інші можливості для використання цих централізованих бюджетних можливостей. Але це вирішувати ЄС та його членам".

Наступного року, сподіваються в уряді України, США, Європа та МВФ рівними частинами візьмуть на себе фінансову підтримку України, потреба в якій, за оцінками, складатиме 3-4 мільярди доларів щомісяця. Про це в коментарі Українській службі "Голосу Америки" в жовтні розповів представник України в Світовому банку Роман Качур.

Російська війна проти України сколихнула Європу та спровокувала безпрецедентну кризу, - звіт про стан демократії в світі

Мешканець Херсона знімає російський прапор із білборда у звільненому Херсоні. Фото зроблене 14 листопада 2022 року. Фото: AP/Efrem Lukatsky

Близько половини демократичних країн Європи, 43%, зазнали «ерозії» демократичних цінностей, а російська війна проти України сколихнула Європу та призвела до безпрецедентної кризи, яка загрожує миру та стабільності, що тривалий час сприймались як належне. Про це йдеться у щорічному звіті про стан демократій у світі Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів, організації зі штаб-квартирою у Стокгольмі.

«Демократичні цінності та інституції все частіше розглядаються як фундаментальна перешкода російському іредентизму та неоколоніалізму, зокрема, в Україні, а також у більшості країн регіону», - заявляють автори звіту. Опір українського народу російській агресії, протистояння жінок в Ірані теократичній диктатурі та відмова населення М’янми від повернення до військового правління у звіті називають свідченням того, що «самовизначення, свобода та демократія є універсальними прагненнями».

Демократичні цінності та інституції все частіше розглядаються як фундаментальна перешкода російському іредентизму та неоколоніалізму, зокрема, в Україні, а також у більшості країн регіону
звіті про стан демократій у світі Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів

У Міжнародному інституті демократії та підтримки виборів наголошують, що Україна є серед країн, які вкорінюють національну ідентичність та суверенітет в своїх демократичних інституціях. «Вони активізували боротьбу з усіма видами російського втручання, від кампаній з дезінформації до прямого військового втручання», - мовиться у звіті.

В організації наголошують на важливості зміцнення єдності в Європі: «Ядерні погрози президента Путіна а також його стратегія використання європейської потреби в енергії як зброї потребують зміцнення єдності в регіоні».

У звіті наводять також дані Євробарометра (європейської служби соціологічних опитувань), відповідно до яких захист демократії та її цінностей став більш важливим для європейців саме після російського вторгнення в Україну. Наразі саме захист демократії та її цінностей згадується як найважливіша цінність, яку мають захищати європейські інституції.

У глобальному звіті про стан демократії наголошують, що кількість країн, які рухаються до авторитаризму, більш ніж удвічі перевищує кількість країн, які рухаються до демократії, і що авторитарні режими в усьому світі посилили репресії, а 2021 рік став найгіршим роком для демократії у світі.

«Ще ніколи не було настільки термінової необхідності для демократій відреагувати, щоб продемонструвати своїм громадянам, що вони можуть створювати нові інноваційні соціальні контракти, які об’єднують людей, а не роз’єднують», - заявив генеральний секретар Міжнародного інституту демократії та підтримки виборів Кевін Касас-Замора.

В організації наголосили, що сьогодні «світ перебуває на критично важливому роздоріжжі», наголосивши на необхідності заходів, спрямованих на підтримку демократії у світі.

Як раніше повідомляв Голос Америки, вторгнення Кремля в Україну ще сильніше погіршило загрози для свободу інтернету, йшлось у дослідженні «Дому Свободи» (Freedom House), правозахисної організації з центром у США.

У звіті мовилось, що свобода інтернету в усьому світі падає 12-й рік поспіль, і саме Росія зазнала найрізкішого падіння, відколи Кремль активізував свої зусилля з придушення внутрішньої опозиції та незалежних ЗМІ після повномасштабного вторгнення в Україну

Дивіться також: НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео

НАТО посилить підтримку України – підсумки першого дня зустрічей у Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:28 0:00

«Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії», – Ентоні Блінкен. Відео

«Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії», – Ентоні Блінкен. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:44 0:00

«Російські дикунські атаки проти мирних жителів в Україні – останній приклад того, що зараз президент Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії. Що не будучи здатним стерти українську незалежність, він спробує примусити Україну до замороженого конфлікту», – держсекретар США Ентоні Блінкен.

Китай має 400 ядерних боєголовок, йдеться в звіті Пентагону

Архівне фото Xinhua News Agency: Китайський військовий літак бере участь в навчаннях поблизу Тайваню, серпень 2022 року. Звіт Пентагону вказує на те, що Китай збільшив "небезпечну" військову поведінку щодо США та союзників

Пентагон у новій доповіді попереджає, що Китай має понад 400 ядерних боєголовок, і майже подвоїв свій ядерний арсенал лише за два роки, а китайські військові посилили «небезпечну» та «непрофесійну» військову поведінку щодо Сполучених Штатів та союзників у регіоні, особливо щодо Тайваню.

Згідно з оприлюдненим у вівторок щорічним звітом Пентагону «Військова потужність Китаю», прискорення ядерної експансії Китаю може призвести до того, що Пекін матиме близько 1500 боєголовок до 2035 року.

Ядерний арсенал Сполучених Штатів із приблизно 3800 боєголовками в активному стані все ще значно перевищить китайський.

Ракетні сили Народно-визвольної армії (PLARF) запустили приблизно 135 балістичних ракет для випробувань і тренувань у 2021 році, «більше, ніж решта світу разом, за винятком використання балістичних ракет у зонах конфлікту», йдеться у звіті. Він також продовжив будівництво трьох сховищ для міжконтинентальних балістичних ракет (МБР), які міститимуть щонайменше 300 нових шахт для МБР.

Звіт Пентагону базувався на інформації про військовий потенціал Китаю, зібраній до грудня 2021 року, але також враховував деякі важливі події 2022 року, зокрема війну Росії в Україні та візит спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань у серпні, за словами високопоставленого чиновника оборони.

Бредлі Боумен, ветеран і старший директор Центру військової та політичної влади Фонду захисту демократій, сказав, що «кількість і якість» китайських ракет «викликають особливе занепокоєння».

«Якщо поглянути на спроможність і потужність ракетного арсеналу Китаю, від цього перехоплює дух», — сказав Боумен, додавши, що військова модернізація Китаю «методично й навмисно зосереджувалась на розробках для перемоги над Сполученими Штатами».

Південнокитайське море

Китай також збільшив кількість «небезпечних і непрофесійних» зіткнень з військом США та союзників а також партнерів в регіоні, включаючи Австралію.

"Ми бачили більше агресивних дій в Індо-Тихоокеанському регіоні, в ключаючи ті, які ми оцінюємо як небезпечні", - сказав високопоставлений чиновник оборони і навів приклади вищого пілотажу літаків, скидання об'єктів.

У вівторок Китай заявив, що «відстежив і витіснив» військовий корабель США з вод поблизу островів Спратлі в Південнокитайському морі. Пекін вважає більшу частину багатого ресурсами моря своєю територією — незважаючи на територіальні претензії інших країн — і створив сотні гектарів штучних островів, щоб підтвердити свої претензії.

Військово-морські сили США підтвердили Голосу Америки, що ракетний крейсер USS Chancellorsville у вівторок провів операцію «Свобода судноплавства» (FONOP) поблизу островів Спратлі, але назвали заяву Китаю про цю місію «неправдивою».

"USS Chancellorsville (CG 62) провів цей FONOP відповідно до міжнародного права, а потім продовжив виконувати звичайні операції у водах, де діє свобода відкритого моря", - йдеться в заяві ВМС.

"Сполучені Штати захищають право кожної країни літати, плавати та діяти там, де це дозволено міжнародним правом, як це зробив тут USS Chancellorsville. Жодні твердження КНР не стримають нас", - додали у ВМС, описуючи претензії Китаю на острови Спратлі як «надмірні» та «нелегітимні».

США часто проводять ці операції в Південнокитайському морі, щоб кинути виклик територіальним претензіям Китаю та інших країн і сприяти вільному проходу через міжнародні води, які перевозять половину світового торговельного флоту вартістю трильйони доларів щороку.

Міжнародний суд у Гаазі постановив, що Китай не має історичного права власності на Південнокитайське море, але Пекін проігнорував це рішення.

"Нова звична ситуація" щодо Тайваню

Китай заявив, що хоче мати можливість контролювати Тайвань, за потреби силою, до 2027 року, і офіційні особи помітили «підвищений рівень нової, залякуючої та примусової діяльності» навколо острова. Китай вважає Тайвань своєю провінцією.

«Я не вважаю вторгнення неминучим. Я думаю, що ми бачимо, що КНР (Китайська Народна Республіка) встановлює щось на кшталт нової норми з точки зору рівня військової активності навколо Тайваню після візиту спікера", - сказав високопоставлений чиновник оборони журналістам у Пентагоні.

Китай здійснив велику кількість ракетних запусків і демонстрацій сили навколо Тайванської протоки під час і відразу після поїздки Пелосі, яка, за словами спікера, була зроблена для того, щоб «підтримати» демократичний острів і виконувати зобов’язання США перед Тайванем взяті за законом 1979 року.

Відтоді Китай зменшив кількість агресивних дій навколо Тайваню, але не знизив агресивну поведінку до рівня, який був до її візиту.

«Ви знаєте, переходи через центральну лінію протоки дедалі більше стають звичними. Навпаки, раніше КНР залишала це для відносно рідкісних випадків, коли вони хотіли надіслати потужний політичний сигнал», — сказав високопосадовець оборони США.

Минулого тижня в Камбоджі міністр оборони Китаю Вей Фенге сказав міністру оборони США Ллойду Остіну, що Пекін вважає Тайвань «червоною лінією».

"Тайвань належить Китаю. Тайвань і вирішення тайванського питання є справою Китаю, у яку жодна зовнішня сила не має права втручатися", - сказав Вей, згідно із заявою.

Росія та Китай

Китай продовжує військову співпрацю з Росією. У 2021 році на китайській території вперше провели масштабні спільні навчання з російською армією під назвою «Захід/Взаємодія».

Після вторгнення Росії в Україну в лютом, каже високопосадовець Пентагону, Пекін не надав Москві прямої військової допомоги, але підтримував Росію, посилюючи російську дезінформацію та пропаганду.

"Цінність Росії як партнера для КНР залишається високою", - сказав чиновник.

Китай має найбільший у світі військово-морський флот за кількістю кораблів із бойовою силою - близько 340 кораблів і підводних човнів. Згідно зі звітом, армія Китаю налічує 975 000 військовослужбовців, а авіація Пекіна є найбільшою в регіоні та третьою за величиною у світі, налічуючи понад 2800 літаків.

У звіті додається, що окрім китайської бази в маленькій африканській державі Джибуті, Пекін розглядає кілька інших країн для майбутніх китайських військових об’єктів, починаючи від Камбоджі до Таджикистану та Кенії.

Згідно зі звітом, кібершпигунство з боку Китаю також залишається «складною, постійною загрозою». Пентагон звинувачує військових Китаю в спробі заволодіти радіаційно захищеними інтегральними схемами, гіроскопами, комерційною таємницею синтаксичної піни, обладнанням для глушіння військового зв’язку, авіаційними технологіями, засобами боротьби з підводними човнами та іншими технологіями.

У відповідь на запит Голосу Америки в листопаді, генерал Марк Міллі, голова Об’єднаного комітету начальників штабів, сказав: «Китай — єдина країна, яка геополітично має потужний потенціал, щоб стати серйозним викликом для Сполучених Штатів».

Він додав, що Китай хоче мати найкращу армію у світі до 2049 року та домігся успіхів у кіберпросторі, космосі, на суходолі, морі та в повітрі, але підкреслив, що армія Сполучених Штатів не дозволить китайській армії перевершити її.

“І поки ми залишаємося №1, ми будемо стримувати війну, яка хвилює людей, війну великих держав між Китаєм і Сполученими Штатами”, - сказав Міллі.

Дикунські атаки РФ проти мирних українців свідчать, що Путін не зацікавлений у переговорах - Блінкен

Державний секретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції на саміті голів МЗС країн НАТО, Бухарест, 30 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

Президент Росії Володимир Путін не готовий до мирних переговорів з Україною, заявив державний секретар Ентоні Блінкен під час прес-конференції на саміті голів МЗС країн НАТО у Бухаресті.

"Об'єднана відповідь російській агресії з боку наших союзників і партнерів дала Україні поштовх у війні. Ми погоджуємось із президентом [України Володимиром] Зеленським, що зрештою дипломатія - це єдиний шлях до закінчення російської нападницької війни. Ми підтримуємо потребу справедливого і тривкого миру", - заявив очільник американського зовнішньополітичного відомства.

Він продовжив: "[Але] російські дикунські атаки проти мирних жителів в Україні - останній приклад того, що зараз президент Путін не зацікавлений у змістовній дипломатії. Що не будучи здатним стерти українську незалежність, він спробує примусити Україну до замороженого конфлікту, зафіксувати свої здобутки, дати можливість перепочити й перегрупуватись своїм військам, - і потім в якийсь момент знову нападе".

Блінкен заявив, що найкращою відповіддю з боку союзників буде продовжувати підтримувати Київ. Із тим, як Україна продовжує здобувати перемоги на полі бою у контрнаступі, заявив держсекретар, "президент Путін зосередив свій гнів і вогонь на цивільному населенні України": "За останні кілька тижнів Росія розбомбила більше третини енергетичної системи України, зануривши мільйони в холод, у темряву на тлі настання зими [...] Тепло, вода, електроенергія - це нові цілі президента Путіна. Він здійснює потужні удари. Це знущання над народом України є варварством".

"Ми знаємо сценарій, за яким працює президент Путін: заморозити й заморити голодом українців, змусити їх покинути свої домівки, призвести до підвищення вартості продовольства та енергоносіїв не лише у Європі, а й в усьому світі, й спробувати розколоти нашу коаліцію, - сказав Блінкен. - Тож наше послання на цій зустрічі [у Бухаресті]: наша колективна рішучість підтримувати Україну є й буде непохитною зараз, протягом війни і допоки це буде потрібно, щоб Україна досягла успіху".

"Президент Путін думає, що якщо він підвищить ціну до певної межі, світ покине Україну напризволяще, що ми залишимо їх захищатись самотужки. Його стратегія не спрацювала і не спрацює, - додав головний дипломат США. - Ми знаємо, що підтримка України означає прийняття на себе високої ціни, зокрема для європейських союзників. Але ціна бездіяльності буде набагато вищою. Здатись перед російською агресією, прийняти запеклі спроби силою змінити кордони, перекреслити закони, які роблять світ безпечнішим, - матиме наслідки не лише для Європи, а й буквально для всього світу".

Раніше Голос Америки повідомляв, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дипломати НАТО дали йому низку нових обіцянок щодо озброєння України, але відмовився сказати, чи це включає надання систем Patriot. На зустрічі "ми почули низку зобов'язань, нових зобов'язань від різних членів НАТО щодо надання Україні більшої кількості оборонної зброї та енергетичного обладнання", - сказав Кулеба журналістам.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG