Спеціальні потреби

100-річчя УПЦ США: Історія заснування та динамічне сьогодення


Українська Православна Церква Сполучених Штатів Америки відзначила 100-річчя від часу свого заснування. Розташована неподалік Нью-Йорку, Метрополія Церкви розкинулась у невеличкому місті Баунд-Брук на майже 25 гектарах мальовничої землі. Тут діє Церква-Меморіал Святого Андрія, Семінарія Святої Софії, Український православний культурний центр. На території метрополії також розташований православний цвинтар, на якому поряд з пересічними прихожанами поховані видатні постаті української історії, релігійного життя та діаспори.

Баунд-Брук, штат Нью Джерзі називають «Українським Єрусалимом». Саме тут розташований духовний осередок Української Православної Церкви США.

Перші православні парафії українців були організовані під омофором сирійського архієпископа Германоса. У 1924 він передав їх прибулому з України архієпископу Іоану Теодоровичу. А вже після Другої Світової розбудовувати Українську Православну Церкву у США прибуває архієпископ Мстислав.

"Це було саме перше бажання митрополита Іоана Теодоровича та архієпископа Мстислава, які на цей час шукали територію, щоб вона була посередині великих міст, а ми знаходимось у тридцяти милях від Нью-Йорка та тридцяти милях від Філадельфії, де проживають багато українців, щоб вони могли приїхати сюди та підтримати українську церкву", - розповідає отець Василь.

Отець Василь
Отець Василь

І така територія була знайдена – маєток та 24 гектари землі родини Фішерів, які були куплені, виключно, на пожертви парафіян за величезну на той час суму – 90 тисяч доларів. Згодом з’являється і український православний цвинтар, сьогодні найбільший в Америці. ​

"Ось бачите цю горожу, це є старовинний цвинтар, тут похована родина Гайнрика Фішера. Коли вони придбали цю територію, поховання уже тут були, тому їм було легко на той час відкрити тут цвинтар і так започаткувався український цвинтар на цій території", - каже отець Василь.

Поряд з пересічними прихожанами покоються тут засновники церкви, духовенство, відомі діячі культури та громадського життя української діаспори. Тут спочивають і очільники Української Народної Республіки. Окрему ділянку мають воїни УПА.

Український православний цвинтар
Український православний цвинтар

"Звичайно є інші поховання воїнів УПА по всій території. Але тут поховані ті, які були більш активні у житті церкви і в житті діаспори. Тут приїжджають багато людей з України, істориків, досліджують, вони дуже зацікавлені цими особами, які іммігрували після війни до Америки", - каже отець Василь.​

У 1975 році з’являється семінарія Святої Софії, будинок якої разом із ділянкою Церква купила у родини одних із засновників Нью-Йоркської біржі, які жили поряд.

"Будинок-семінарія має дуже домашню обстановку, ми дуже гостинно до гостей ставимося, і семінаристи не як в інших навчальних закладах, як в інших школах чи університетах, вони тут живуть, вони знають, що вони повинні за собою прибирати, у них є кухар, вони тут сплять, спортивний зал мають, часом на вулиці грають у футбол, так що дуже домашня обстановка", - розповідає отець Василь.

Семінарія
Семінарія

Цього року з 28 семінаристів восьмеро приїхали з України, всі - на повній стипендії Української Православної Церкви США, місцеві ж навчаються за свої кошти чи парафії.

"Семінаристи, які приїжджають з України, які не володіють англійською мовою, або частково знають англійську мову, вони повинні пройти курс англійської мови через те, що вся теологія викладається англійською мовою. Цілий день п’ять днів на тиждень – англійська мова. Повний курс навчання, включно з англійською мовою – до шести років", - каже отець Василь.

Семінарія
Семінарія

Починається день о 7-й з молитви, закінчується також святим словом у каплиці – о 10:30-й.

"Всі ікони знаходились в будинку звичайної жінки, яка на старість захворіла і не могла більше ходити в храм, тоді син їй збудував домашню каплицю і священник приходив додому і вислужував богослужіння для неї. І коли вона померла, син виставив хату на продаж і люди, які приходили подивитись на будинок не могли зрозуміти, що це за дивна кімната в будинку. Тоді він звернувся до одного з наших священників і сказав – я вам безоплатно віддам все, що в цій кімнаті", - каже отець Василь.

Каплиця
Каплиця

Для прихожан діє Церква-меморіал Святого Андрія, будівництво якої зайняло 10 років.

"Це моє коріння. Я народилась в православній родині, це було з покоління в покоління нашою вірою. Це благословення, що ми маємо нашу церкву тут в Америці також", каже Джулія Еймс.

І головне завдання Церкви сьогодні, каже її первоієрарх Митрополит Антоній – залучати молодь.

Митрополит Антоній
Митрополит Антоній

"Мені особливо радісно бачити тут нашу молодь, бачити радість та надію на їх обличчях. Вони повні надії, вони відчувають, що для них нема нічого неможливого, і я їм кажу, ніколи не міняйтесь, завжди зберігайте цю надію та цей позитивний настрій", - каже митрополит Антоній.

І однією з найбільших надій молодих парафіян та священиків є об’єднання православних українців.

"Єдина помісна православна церква – це душа українського народу. І коли вона не є поділена, а перебуває в єдності вона собою огортає всю, кожну українську душу, яка перебуває чи то на сході, чи то на заході, чи на півночі, чи на півдні. І ми молимось, щоб ми могли єдиними голосом, єдиними устами прославляти ім’я Господа", - каже семінарист Іван.

Дивіться також: Патріархом Української помісної церкви не повинен стати демагог – митрополит Антоній

  • 16x9 Image

    Наталія Леонова

    Ведуча, репортер і редактор української служби "Голосу Америки". Перед тим, як приєднатися до команди "Голосу Америки" у 2003 році, працювала юристом в одній із київських юридичних фірм. Також координувала діяльність шведської гуманітарної організації, яка займається реабілітацією хворих українських дітей. Здобула магістерський диплом з міжнародного публічного права Київського інституту міжнародних відносин. Член театральної групи «Експеримент» у Вашингтоні. Захоплюється йогою.  

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG