Спеціальні потреби

Актуально

Персонал виснажений, ситуація – небезпечна. Що відбувається на ЧАЕС  

ЧАЕС

Оперативний персонал, який працює на Чорнобильській атомній станції, фізично та морально виснажений і може виконувати лише обмежену кількість заходів, що може стати причиною катастрофічної помилки, а російські військовослужбовці не дотримуються санітарно-пропускного режиму. Про це Державна інспекція ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) повідомила в листі Голосу Америки на прохання прокоментувати поточну ситуацію на ЧАЕС.

У перший день війни, 24 лютого, збройні сили Російської федерації захопили ДСП «Чорнобильська АЕС», що включає три блоки ЧАЕС (на етапі зняття з експлуатації), сховища відпрацьованого ядерного палива, новий конфайнмент об’єкта «Укриття», та інші об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами. Військова частина Нацгвардії, що охороняла об’єкт, була роззброєна, 150 нацгвардійців потрапили у полон, йдеться у листі.

«В результаті Україною було втрачено контроль над ядерними і радіаційними об’єктами на проммайданчику Чорнобильської АЕС та у зоні відчуження, про що Держатомрегулювання поінформовано МАГАТЕ».

Керівництво Державного Спеціалізованого підприємства ЧАЕС поінформувало Держатомрегулювання, що вони не можуть постачати «продукти харчування для персоналу та матеріально-технічного забезпечення, необхідне для безпечної експлуатації ядерних установок та об’єктів». Державне агентство висловило занепокоєння станом персоналу, який у складі 95 осіб і досі залишається на майданчику, і, незважаючи на високий професіоналізм, може припуститися фатальної помилки.

У вівторок, 1 березня, ДСП ЧАЕС на своїй офіційній сторінці у Фейсбук повідомило, що наразі харчових продуктів вистачає, і поки що усі здорові.

«В умовах «беззмінного режиму» персонал ЧАЕС демонструє високий рівень згуртованості та відповідального ставлення до виконання посадових обов’язків. На щастя, усі живі та здорові. Системи станції працюють без зауважень, наявних харчових запасів на ЧАЕС наразі вистачає».

У повідомленні пояснюється, що зміна на ЧАЕС триває 12 годин, протягом якої персонал увесь час залишається на робочому місці. У вівторок він розпочинає вже 12-ту зміну, «тобто фактично люди знаходяться на робочому місці вже близько 144 годин».

Окрім персоналу у зоні ЧАЕС також перебувають нацгвардійці, медперсонал Славутицької міської лікарні, пожежники та 4 «сталкери», які попросили прихистку – усього 300 осіб, повідомляє ДСП ЧАЕС.

Крім стану персоналу занепокоєння в Держатомрегулювання також викликає той факт, що російські військові не дотримуються санітарно-пропускного режиму, що

«неминуче призведе до розповсюдження радіаційного забруднення із зон із більшими рівнями забруднення до менш забруднених територій та приміщень об’єктів».

Додаткову загрозу, повідомляється у листі, становить зафіксоване підвищення рівнів гама-випромінювання у 5-15 разів від середньорічних значень за 2021 рік.

«Однією із причин може бути порушення верхнього шару радіаційно-забрудненого ґрунту в результаті переміщення важкої військової техніки та відповідне підняття радіоактивних часток з пилом».

Державне агентство пояснює, що у ході ліквідації наслідків Чорнобильської аварії у зоні відчуження були створені бурти та траншеї – пункти тимчасової локалізації радіоактивних відходів (ПТЛРВ). «Цілком імовірно, що під час переміщення важкої військової техніки було пошкоджено верхній шар таких ПТЛРВ із виходом з місць локалізації певної кількості радіоактивних відходів».

Зафіксовані рівні гама-радіації, повідомляє агентство Голосу Америки, не становлять загрози здоров’ю людей за межами зони відчуження, але наразі вони перестали надходити, а отже тепер «динаміку щодо рівнів гама-випромінювання виявити неможливо».

Про все це українська влада поінформувала Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ). Зокрема, у неділю, 27-го лютого, відбулося позачергове засідання щодо безпеки українських ядерних установок за участі МАГАТЕ та WENRA (Асоціації Західноєвропейських ядерних регулюючих органів), під час якого Держатомрегулювання закликало РФ передати контроль над ядерними об’єктами та матеріалам компетентним українським органам та поінформувало про небезпеку, яку становить потенційне «пошкодження сховищ на території зони відчуження та нового безпечного конфайнменту» для місцевого та населення сусідніх країн, повідомляється у прес-релізі на сайті агентства.

МАГАТЕ, на своєму офіційному сайті (четверте оновлення, за 28 лютого), повідомляє, що організація підтримує постійний контакт з партнерами в Україні.

Генеральний директор організації Рафаель Гросі наголосив на надзвичайній важливості підтримки роботи оперативних груп для забезпечення безпеки на ЧАЕС.

«Життєво важливі ланцюги поставок повинні залишатися доступними для забезпечення того, щоб необхідні послуги, обладнання та компоненти могли бути доставлені на українські ядерні об’єкти в будь-який час, наприклад, для проведення будь-яких аварійних ремонтів».

Персонал ядерних об’єктів повинен мати можливість спати і відпочивати, а ті, хто контролює ядерні об’єкти, повинні «не вживати жодних дій, які можуть поставити під загрозу їхню безпеку або піддати їх надмірному тиску», - йдеться у прес-релізі.

На думку Ричарда Вейтца, директора Центра Політично-військового аналізу Інституту Гудзона у Вашингтоні, найбільша небезпека на ЧАЕС полягає у можливому пошкодженні конфайнменту у результаті бойових дій, що вивільніть радіацію.

Але загалом найбільшу ядерну загрозу становить можливе пошкодження інших діючих реакторів в Україні, що не мають конфайнменту, через потрапляння ракети.

«Це вперше, коли у нас війна між двома країнами, які мають великі цивільні ядерні енергетичні комплекси. Якщо щось станеться, що порушить безпеку та захист одного з цих реакторів, на мою думку є навіть більшою проблемою ніж ЧАЕС», - говорить експерт.

Професор Кафедри фізики та інженерної фізики Університету Саскачевану в Канаді Чарі Ранчачарюлу припускає, що росіяни «не такі дурні, щоб руйнувати ці споруди і випускати радіацію в атмосферу» і, ймовірно, будуть використовувати цю ситуацію з метою політичного тиску на Україну та Захід.

«Але якщо вони помиляться і підірвуть один чи два об’єкти, то шкода не обмежиться лише Україною. Це вийде за межі. Росія та Білорусь – це сусідні країни, які сильно постраждають. Будемо сподіватися і молитися, щоб російський уряд не був таким божевільним, щоб заподіяти шкоду власному народу», - написав Ранчачарюлу у коментарі Голосу Америки.

У тої же час професор фізики та співробітник коледжу Кебл, Оксфордського університету у Великобританії Вейд Аллісон оцінює рівень загрози як нульовий, оскільки «з 2000-го року на Чорнобильській АЕС немає діючих ядерних реакторів, а відпрацьоване паливо не є проблемою».

В Україні працює 15 ядерних реакторів на чотирьох станціях, які забезпечують приблизно половину загального виробництва електроенергії в країні.

Всі новини дня

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

G7 закликає ОПЕК вжити дій, щоб полегшити ситуацію на енергоринку

Архівне фото: проапори країн "Групи Семи"

"Ми закликаємо країни, що видобувають нафту та газ діяти відповідально на тлі жорстких умов на міжнародних ринках, вказуючи, що ОПЕК відіграє ключову роль", - йдеться в спільній заяві "Групи Семи".

З заявою виступили міністри енергетики та навколишнього середовища країн G7 за результатамми дводенного саміту в Берліні.

"Ми співпрацюватимемо з ними та всіма партнерами, щоб забезпечити стабільні і стійкі енергопоставки", - йдеться в заяві міністрів Сполучених Штатів, Франції, Канади, Німеччини, Італії, Японії та Великої Британії.

Країни також наголосили на важливості переходу на зелені джерела енергії "в контексті російської війни з використанням викопного палива".

Єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон так описала завдання засідання міністрів "Групи Семи": "Ми мусимо заявити про те, що перехід на зелену енергію залишається пріоритетом а також продовжувати відповідати на незаконне російське вторгнення до України сильними та ефективними заходами".

Росія - великий виробник багатьох мінералів та металів, необхідних для переходу на чисту енергію, зауважили в Міжнародній енергетичній організації. "Вторгнення цієї країни до України підкреслює потребу диверсифікувати поставки і посилити енергобезпеку", - йдеться в дописі організації у Twitter.

На початку травня, повідомляє AFP, країни "Групи Семи"заявляли про намір припинити купувати російську нафту, однак строків зупинки закупівель названо не було.

Сполучені Штати, Британія та Канада вже запровадили нафтові ембарго проти Росії.

Як писав Голос Америки, зростання світових цін на енергоресурси збільшило надходження валюти до Росії, попри жорсткий режим міжнародних санкцій.

Більше

XS
SM
MD
LG