Спеціальні потреби

Актуально

Від Німеччини, найбільшої країни ЄС, Україна хоче більшого

Український посол в Німеччині Андрій Мельник під час засідання в Бундестазі 27 лютого 2022 р.

Український посол в Берліні Андрій Мельник долучився до хвилі критики німецького уряду після того, як канцлер Олаф Шольц сказав, що в армійських арсеналах Німеччини не залишилося майже нічого, що можна було б негайно передати на озброєння Україні.

Олаф Шольц виступив зі спеціальним зверненням після участі у відеонараді 19 квітня за участю президента США Байдена та інших західних лідерів і підкреслив, що Німеччина буде й далі допомагати Україні захищатися від російської агресії.

Сподіваюся, що Соціал-демократична партія нарешті дасть зелене світло для німецької важкої зброї Україні та для ембарго на російську нафту й газ, аби зупинити російську нищівну війну.

«Страждання українців нікого не залишають байдужим. Ми безмежно сумуємо за жертвами, а також, мушу сказати, що ми дуже розлючені на російського президента і на цю безглузду війну», - сказав Шольц у Берліні.

Канцлер зокрема заявив, що його уряд сприяє переговорам українців з німецькими виробниками зброї і пообіцяв, що Берлін виділить кошти для закупівель.

Але він фактично відмовився поділитися з Україною важкою зброєю, яка вже є в арсеналах Німеччини, і яку Київ просить для протидії наступу Росії зосередженому зараз на українському південному сході.

«Ми попросили німецьку збройну промисловість поінформувати нас про те, що саме вона може постачати у найближчому майбутньому. Україна повідомила, що саме їй потрібно з того списку, а ми надамо гроші необхідні для придбання. Це зокрема, як і раніше, протитанкова зброя та устаткування для перехоплення. Також там є амуніція і постачання для артилерії», - сказав Олаф Шольц.

Україна раніше не раз натякала, що очікує від Німеччини, найбільшої країни ЄС, значнішої військової підтримки.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник назвав останню заяву Шольца «великим розчаруванням».

Андрій Мельник в інтерв’ю агентству DPA, яке широко цитують німецькі ЗМІ, назвав «неймовірним», твердження, що «Бундесвер більше не має нічого, що можна було передати Україні».

Він вказав на сотні танків та іншої бронетехніки в німецьких арсеналах.

Український посол повідомив, що порушить ці питання на зустрічі 20 квітня з головою урядової Соціал-демократичної партії Саскією Ескен.

«Сподіваюся, що Соціал-демократична партія нарешті дасть зелене світло для німецької важкої зброї Україні та для ембарго на російську нафту й газ, аби зупинити російську нищівну війну», - написав посол у Twitter.

«Ціна німецьких вагань»

Джуді Демпсі з Європейського центру Карнеґі у Берліні є однією з тих коментаторів, які вважають дотеперішні дії Німеччини неспівмірними масштабам російської війни в Україні та рівню російської загрози Європі.

Під заголовком «Висока ціна німецьких вагань» вона пише, що «у разі, якщо Німеччина і решта ЄС не зрозуміють, що відбувається у Східній Європі та в Росії, то підвалини стабільності Європи будуть порушені так, що Захід опиниться слабшим, розділеним і нездатним стримувати імперіалістичну Росію».

«Подальші вбивства, викрадення облоги і масові могили вказують, що Україні потрібно більше військового устаткування, щоб війська президента Володимира Зеленського перемогли. Але досі Шольц не дав дозволу на постачання такого устаткування», - вважає Джуді Демпсі.

Люди забувають, що Німеччина пішла на небувалу зміну своєї політики.
Марко Мюллер

Вона вказує, що «без суттєвої допомоги для оборони України і без зупинки імпорту енергії з Росії, Німеччину можна звинуватити у затягування війни і в дозволі на силове перекреслення кордонів у Європі після 1989 року».

Джуді Демпсі припускає, що в німецькій політичні еліті панує з одного боку страх перед Росією, а з іншого - споглядання на Східну Європу «через російську призму», і вона додає, що «Берлін завжди хотів вірити, що Росію можна інтегрувати з Заходом».

«Ті погляди, звичайно ж, мали б бути розвіяні війнами Путіна в Чечні, Грузії, Сирії та в Україні. Якщо ні, то німецький політичний клас вводить себе в оману щодо намірів Росії і стосовно наслідків цього для стабільності і безпеки Європи», - пише Джуді Демпсі.

«Несправедлива критика»

Німецький міжнародний мовник Deuthsche Welle у зв’язку з дискусіями на цю тему друкує статтю оглядача Марка Мюллера, який вважає критику Німеччини несправедливою, коли йдеться про Україну.

Мюллер засуджує те як українські лідери, наприклад, нещодавно дали зрозуміти, що не хочуть бачити у Києві німецького президента Франка-Вальтера Штайнмаєра, навіть попри те, що той назвав помилковими свої погляди на Росію.

На думку оглядача «Німеччина разом зі США була найбільшим донором, відтоді як Росія анексувала Крим 2014 року».

«Люди забувають, що Німеччина пішла на небувалу зміну своєї політики. Зупинено газопровід «Північний потік 2», і одразу після російського вторгнення в Україну Шольц оголосив про виділення 100 мільярдів євро на військові витрати в Німеччині. Німеччина платить за постачання зброї у зону війни. Німецький уряд починає розривати свої тісні і дуже важливі зв’язки з Росією у галузі постачання сировинних матеріалів», - стверджує Марко Мюллер.

Він називає відношення Києва «недружнім», і ще більше обурений поведінкою деяких європейських партнерів.

«Ми всі поділяємо одну мету - покласти край війні Росії в Україні. То навіщо сіяти розбрат? Це на користь лише одній особі - Володимиру Путіну», - підсумовує німецький оглядач.

Мер Тростянця про - партизанський рух, втрати та життя під окупацією. Інтерв'ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:12:03 0:00

Всі новини дня

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

NYT: У розвідці США кажуть про причетність України до загибелі Дугіної. Київ відкидає звинувачення

Російській ультраправий ідеолог Олександр Дугін під час поховання доньки Дар'ї, Москва, 23 серпня 2022. REUTERS/Maxim Shemetov

Спецслужби США вважають, що вибух автомобіля, в результаті якого загинула донька російського ультраправого ідеолога Олександра Дугіна, був санкціонований окремими представниками українського уряду, напередодні написала газета The New York Times із посиланням на неназваних посадовців.

За даними джерел журналістів, Сполучені Штати не брали участі в підготовці нападу, не знали про нього і виступили б проти, якби з ними проконсультувалися. У матеріалі йдеться, що досі незрозуміло, хто погодив вбивство, і чи вважає американська розвідка, що президент України Володимир Зеленський знав про цю операцію.

У відповідь виданню радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк заперечив причетність Києва до вибуху, пояснивши, що вбивство Дугіної не мало б для України "тактичної або стратегічної" мети.

Речник Державного департаменту Нед Прайс 22 серпня не назвав ймовірних замовників чи виконавців нападу і заявив, що США однозначно засуджують навмисні напади на мирних жителів будь-де. Посадовці Держдепу, Ради з нацбезпеки, Пентагону й ЦРУ відмовились коментувати повідомлення, пише NYT.

У своїй статті NYT також підкреслює, що в останні дні Вашингтон вкотре наголосив на підтримці України. "Голос Америки" повідомляв про телефонну розмову президентів Байдена і Зеленського.

Нині російські медіа повідомили, що Кремль "позитивно відреагував" на публікацію NYT. "Хочеться вірити, що визнанням причетності України до вбивства Дугіної США не намагаються відхреститись від майбутніх злочинів Києва", - сказав речник Дмитро Пєсков. ФСБ Росії 22 серпня звинуватила у вбивстві громадянку України, яка нібито виїхала до Естонії.

Олександр Дугін – один із ідеологів "руського міра", він виступав за введення російських військ в Україну та окупації практично всієї її території. Вважається, що ідеї Дугіна впливають на політику Кремля. Дар’я Дугіна поділяла ідеї батька і займалася громадською діяльністю. Припускають, що малось на меті вбивство не Дугіної, а її батька, пишуть медіа.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", The New York Times, "Українська правда"

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG