Спеціальні потреби

Актуально

Для перемоги Україні потрібна підтримка незахідного світу, говорять експерти. Чому багато з цих країн досі грає на полі Росії?

Архівне фото 2021 року: Прем'єр-міністр Індії Нарендро Моді та президент Росії Путін, Індія, грудень 2021 року. (Photo by Моні Шарма/ AFP) 

Напередодні самітів Європейського Союзу та НАТО, що мають збільшити допомогу Україні та наблизити її до членства, зусилля української дипломатії зосереджені на західному напрямку. Але експерти говорять, що зусиллями лише Заходу війну проти Росії виграти буде складно. Колишні українські дипломати по обидва боки Атлантичного океану кажуть, що і Київ має, що запропонувати своїм партнерам в країнах Азії, Африки, Латинської Америки.

З початком повномасштабної російської агресії проти України питання імпорту російських енергоносіїв європейськими країнами постало руба: кошти, які Росія отримує з продажу енергоносіїв, дозволяють їй фінансувати війну в Україні.

Не відразу, але європейцям все ж вдалося домовитися про поступову відмову від російських енергоносіїв – на ⅔ найближчим часом і на 90% до кінця року.

При цьому ціни нафту та нафтопродукти стрибнули вгору, а Росія стала отримувати ще більші доходи від її продажу, тепер уже збільшуючи поставки до азійських країн. Одна лише Індія збільшила закупівлі російської нафти у п’ять разів, згадно з даними компанії Kpler.

Вашингтонські експери говорять про доцільність введення санкцій другого рівня – для країн, які захочуть купувати російську нафту і таким чином давати Росії фінансові можливості продовжувати агресію.

«Якщо ми хочемо, щоб санкції працювали, нам потрібно забезпечити участь у них Індії», – сказала під час нещодавньої розмови, організованої Атлантичною радою, дослідинця Еллен Волд.

Інші експерти зауважують, що Україна починає програвати у донесенні свого наративу про війну. Наприклад, Френсіс Фукуяма каже, що Росії намагається перекласти на Україну провину за глобальну кризу продовольства. Про це вже можна почути з висловлювань африканських лідерів.

«Зараз переважає точка зорку, що у війні винна Росія, але якщо люди почнуть помирати з голоду, не виключено, що вони почнуть звинувачувати Україну в тому, що вона не погоджується на територіальні поступки, і люди в Азії та Африці помирають через це», – попереджає Фукуяма.

Газета New York Times нещодавно писала, що Вашингтон докладає величезних зусиль, щоб схилити на бік України ті держави, які він вважає «нейтральними» у конфлікті, включно з Індією, Бразилією, Ізраїлем та арабськими державами у Перській затоці. Але попри партнерство зі Сполученими Штатами з інших важливих питань безпеки, Вашингтону поки не надто вдається переконати їх приєднатися до кампанії економічних санкцій, військової підтримки України та дипломатичного тиску на Росію, щоб ізолювати її та змусити припинити війну.

Для цього адміністрація Байдена використовує кожну нагоду – нещодавній саміт з питань безпеки «Діалог Шангрі-Ла» у Сінгапурі, Саміту Америк у Лос-Анджелесі, де президент США Джозеф Байден зустрівся з президентом Бразилії Жаїром Болсонару, який вже після нападу Росії на Україну у лютому цього року їздив до Москви і заявляв про «солідарність» з президентом Володимиром Путіним. Очікується, що цього літа, заради переговорів про нафту президент Байден навіть відвідає Саудівську Аравію, яку він називав «ізгоєм» після жорстокого вбивства опозиційного журналіста.

Не все можуть США, багато може і Україна – дипломати

На тлі цих зусиль колишні українські дипломати говорять, що і Київ міг би докласти і свій внесок до того, щоб збудувати міцніші позиції поза західним світом. І для цього Україна, попри війну, має чимало інструментів та невикористаних можливостей.

Експерти говорять, що звернення українського президента Володимира Зеленського безпосередньо до народів європейських країн було ключем до зміни політики багатьох урядів у Європі, бо змусило їх іти за громадськими настроями.

Те, що президент Зеленський і його команда знайшли спосіб, як звернутися безпосередньо до народів інших країн, і отримали такий відгук, це – вагомий дипломатичний прорив
Данило Лубківський

«Те, що президент Зеленський і його команда знайшли спосіб, як звернутися безпосередньо до народів інших країн, і отримали такий відгук, це – вагомий дипломатичний прорив», – говорить у розмові з Голосом Америки Данило Лубківський, колишній заступник міністра закордонних справ.

Він наводить як останній успішний приклад виступ президента Зеленського на безпековому самміті у Сінгапурі, але додає, що такі прориви все ж не заміняють наполегливої і копіткої дипломатичної праці.

Олександр Мацука, український дипломат у Нью-Йорку, колишній керівник Секретаріату Ради безпеки ООН вважає, що виступи у парламенті, чи звернення до людей на площах це – інструмент добрий, але обмежений. Його можна застосувати лише в демократичних країнах.

Посла України в Китаї немає, а з дипломатами нижчого рангу в таких столицях як Пекін не розмовляють
Олександр Мацука

«Ніхто не дозволить звертатися до законодавців Китаю, чи до людей на площі Пекіна. Тут потрібна робота посольства, посла. А ви знаєте прізвище посла в Пекіні? Не знаєте? Бо його немає. Після смерті останнього посла понад рік тому посла України в Китаї немає, а з дипломатами нижчого рангу в таких столицях як Пекін не розмовляють», – пояснює Олександр Мацука в розмові з Голосом Америки.

Він каже, що той факт, що переговори замість Києва веде Вашингтон, часом буває контрпродуктивним. Бо країни Південної Америки, чи Африки дивляться на Україну як державу, що рухається у фарватері їхніх колишніх метрополій. У той час як Київ мав би чіткіше говорити з ними про свою антиколоніальну боротьбу.

«Виступ напередодні війни на засіданні Ради Безпеки ООН представника Кенії, який згадав колоніальний досвід свого континенту і сказав про неприпустимість насильницької зміни кордонів після розвалу імперій, свідчить про те, що в України в Африці є природні союзники і з ними потрібно говорити, знаходити точки дотику і спільного досвіду», – говорить Мацука.

Він вважає великим упущенням те, що Україна не змогла пояснити африканським країнам, які залежні від її експорту зерна, що не на Україну потрібно тиснути, щоб його отримати, а на Росію. Але, старі радянські зв’язки, коли Радянський Союз представляв себе в Африці, чи в Латинській Америці як великого їхнього друга та союзника у боротьбі з колоніалізмом, досі відіграють свою роль. Крім того, нагадує дипломат, Росія приділяла цим країнам увагу і після розвалу СРСР – ресурси Африки вдавалося експлуатувати у цілком колоніальному стилі.

При цьому в України на африканському континенті чимало друзів, навіть на особистому рівні, каже Мацука. «Коли я вчився на Факультеті міжнародних відносин у Києві, українців там було 30%, решта були іноземці, в першу чергу з країн Азії та Африки. Нині багато з них перебувають на високих посадах у своїх країнах. Посол Чаду колись у секретаріаті Ради Безпеки звернувся до мене російською мовою. Я запитав, звідки він її так добре знає, і він відповів, що вчився у Києві, був однокурсником Михеїла Саакашвілі», – розповідає Мацука.

Про ресурс особистих контактів у Києві рідко згадують, хоча його використовують в усіх західних країнах, які завдяки тому, що навчають іноземних студентів, вибудовують і державну політику.

Впродовж довгого часу Київ дивився лише в бік Заходу, посилався на обмежені ресурси, не мав системного підходу до розвитку співпраці з країнами поза західним світом. І це дається взнаки у нинішній ситуації

Обидва дипломати, які говорили з Голосом Америки, кажуть, що впродовж довгого часу Київ дивився лише в бік Заходу, посилався на обмежені ресурси, не мав системного підходу до розвитку співпраці з країнами поза західним світом. І це дається взнаки у нинішній ситуації. Проте, ніколи не пізно її виправляти і викорстовувати всі резерви. За словами Олександра Мацуки, Київ має провести «дипломатичну мобілізацію».

«Так само, як провели військову мобілізацію, потрібно провести і дипломатичну. В України є достатня кількість колишніх дипломатів, які наразі не працюють в системі МЗС, але готові поділитися своїми знаннями та досвідом, та закрити ті прогалини, які утворилися через євроцентричний погляд на світ, який десятиліттями домінував у Києві», – каже Мацука.

Данило Лубківський додає, що впродовж багатьох років Київ «не відчував себе суб’єктом глобальної політики». І лише внаслідок війни, опору українців, яким захоплюються у світі, Україна отримала свій голос, який тепер мають почути і за межами Європи та Західного світу.

Всі новини дня

Якісне протезування у США: як діє унікальна програма, що допомагає постраждалим від війни українцям повернутися до повноцінного життя. Відео

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому американський лікар-ортопед українського походження Яків Градінар вирішив відкрити у Міннеаполісі неприбуткову організацію для українських пацієнтів.

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків та амуніції для них, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "В НАТО не закінчуються танки і набої для танків. Тому, якщо ми розширимо набір того, що ми надаємо Україні, тоді НАТО має можливіть продовжити постачання. Можливо, існують труднощі з певною амуніцією, яка вже надається", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Представник Держдепу у Києві обговорить посилення санкцій проти Росії

Кординатор Державного департаменту США з питань санкцій Джим О'Браєн приїхав в Україну, щоб обговорити додаткові заходи для посилення тиску на Росію. Фото: Twitter @USAmbKyiv

Координатор з питань санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн приїхав до Києва, щоб обговорити "додаткові заходи для посилення тиску на Росію", повідомила у Twitter посолка США в Україні Бріджит Брінк. "Санкції та експортний контроль уже погіршили здатність Москви реалізувати свій імперський план - незважаючи на збільшення атак Росії на інфраструктуру", - написала вона.

Раніше Брінк, О'Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тоді О'Браєн заявив, що американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні: "Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу".

Тим часом, Reuters повідомляє, що на зустрічі голів МЗС країн НАТО у Бухаресті державний секретар США Ентоні Блінкен планує оголосити новий пакет допомоги для підтримки енергетики України.

Напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

"Це людина (Путін – ред.), яка використовувала їжу як зброю. Він використовував страх як зброю. Зараз він використовує холодну погоду, щоб фактично спробувати поставити український народ на коліна. Коли ви подивитесь на те, що він атакує, це майже вся цивільна інфраструктура [...] Але це огидно. Абсолютно огидно те, що він робить останні кілька тижнів. Не те, щоб він не був підлим раніше [...] це спроба поставити український народ на коліна, тому що він не може поставити українські збройні сили на коліна", – цитує Кірбі Радіо Свобода.

За його словами, США працюють з союзниками та партнерами по всьому світу, щоб знайти запасні частини, обладнання, трансформатори, матеріали, які знадобляться Україні для відновлення постачання електроенергії на більшій частині України. Кірбі також додав, що США збираються продовжувати забезпечувати українські збройні сили зброєю та підготовкою, які їм потрібні, щоб бути успішними на полі бою.

Внаслідок чергового масованого удару РФ по цивільній інфраструктурі України відбулись відключення енергії по всій країні. Станом на 29 листопада національна енергетична компанія "Укренерго" повідомляє, що виробники електроенергії забезпечують 70% споживання електроенергії в Україні, а дефіцит потужності складає 30%.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG