Спеціальні потреби

Актуально

Активні, організовані, солідарні. Українські біженці змінюють уяву німців про втікачів від війни

Родина Русинюків. Через три місяці до родини долучився тато. Родина знову разом.

У понеділок, 20 червня відзначається Всесвітній день біженців. Уперше він відзначався 20 червня 2001 року на честь 50-ї річниці Конвенції про статус біженців 1951 року.

За даними Верховного комісаріату ООН у справах біженців, у перші місяці 2022 року понад 100 мільйонів людей були переміщені по всьому світу в результаті переслідувань, конфліктів, насильства або порушень прав людини. Це на 10,7 мільйона осіб більше, ніж на кінець попереднього року. Протягом кількох місяців кількість вимушено переміщених осіб у світі досягла найвищого рівня за всю історію.

Війна Росії проти України призвела до появи 8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні. А понад 6,5 мільйона людей з України перетнули міжнародні кордони в сусідні країни з 24 лютого.

Багато з їхніх історій є трагічним свідченням наслідків жорстокого воєнного нападу, але серед них є і ті, що розповідають про силу, мужність і наполегливість людей, які не підкорилися обставинам. Голос Америки підготував декілька таких історій. Перша з них – з Німеччини, яка є другою країною Європи за кількістю українських біженців.

Фото зверху: Родина Русинюків перед їхньою школою в Ірпені до війни. Фото знизу: Школа, де вчилися діти з родини Русинюків в Ірпені, після російських обстрілів.
Фото зверху: Родина Русинюків перед їхньою школою в Ірпені до війни. Фото знизу: Школа, де вчилися діти з родини Русинюків в Ірпені, після російських обстрілів.

Аліна Русинюк встигла вивезти своїх дітей з Ірпеня за кілька днів до початку російського вторгнення, спершу до рідного Яворіва на Івано-Франківщині, а потім, коли побачила фотографії свого розбомбленого помешкання, поїхала далі, до Німеччини. Тож коли донька, яка почала ходити до німецької школи, повернулася одного дня і розповіла, що її взялася цькувати ватага російськомовних хлопців з криками «Слава Росії», мама вирішила, що варто поговорити з учителями та соціальними робітниками.

Ангеліна, дочка Аліни Русинюк. В Ірпені займалася дзюдо, має колекцію призів. Фото з сімейного архіву Русинюків.
Ангеліна, дочка Аліни Русинюк. В Ірпені займалася дзюдо, має колекцію призів. Фото з сімейного архіву Русинюків.

«Моя Ангелінка і сама б з ними дала раду, вона не один рік займається дзюдо і має медалі, а що коли б там була дитина, у якої не хату розбомбили, а родичів убили, чи побили, викрали, зґвалтували? Як би їй було чути оце «Слава Росії?» – переповідає мама Аліни зміст своєї розмови з німецькою вчителькою в інтерв’ю Голосу Америки.

За її словами, у школі спочатку скептично поставилися до слів мами – дівчинка не почувалася заляканою, та і що поганого у тому вигуку? І лише тоді, коли Аліна показала фотографії власного помешкання, школи, де вчилися троє її дітей, самого міста на 70% зруйнованого російським бомбардуванням, та розповіді не лише від української омбудсменки, а і він сусідок та мам однокласників, вчителька почала розуміти, що українську маму привело до школи не почуття помсти, а солідарності.

Кімната Ангеліни до війни (зліва) та після російського обстрілу Ірпеня (справа).На підлозі розкидані вибухом її спортивні дипломи
Кімната Ангеліни до війни (зліва) та після російського обстрілу Ірпеня (справа).На підлозі розкидані вибухом її спортивні дипломи

«Я не за свою дитину прийшла просити, я прийшла сказати, що такі випадки не повинні ставатися у школі, і якщо німецька держава нас прийняла і пообіцяла безпеку, то безпека має бути гарантована і у школі, і не лише моїй дитині, і й іншій дитині, наприклад, із Сирії, чия мама, може, і не прийде скаржитися, бо її може зупинити незнання мови, законів, чи національні звичаї», – каже Аліна Русинюк, яка і в рідному Ірпеню була серед тих батьків, які активно займалися шкільними справами.

Попри те, що німці вже мають чималий досвід з прийомом біженців, від російських бомбардувань до них лише кілька років тому втекли сирійці – понад пів мільйона людей, українці виявилися в іншій категорії.

Їх чисельно ще більше – близько 780 тисяч, багато з них є представниками середнього класу – приїхали на своїх машинах, вони відразу записуються на мовні курси, шукають роботу. Згідно з даними Соціологічної служби Центру Разумкова, більшість біженців з України – жінки з вищою або незакінченою вищою освітою – 76%, а ще серед тих, виїжджав – 20% підприємців, які вміють покладатися лише на себе і швидко адаптуються у новому середовищі.

«Якщо вони побудуть там ще подовше, вони і громадські організації почнуть створювати і політичні партії», – переконаний український експерт з питань інформаційної політики Дмитро Золотухін. Українці і раніше були одним з найбільш політично організованих народів Європи, а під час війни згуртувалися і зорганізувалися ще сильніше, говорить аналітик у розмові з Голосом Америки.

Українці грають, як злагоджений оркестр

Приклади такої згуртованості німці помічають і самі. Про те, ще українські біженці моментально організовуються і грають як злагоджений оркестр, інколи і в прямому сенсі слова, пише і місцева преса. Нещодавно німецький щоденник Die Tagespiegel захоплено розповідав, я музикантки з різних міст України, які у березні ще ледь встигли втекти від війни, у травні вже вийшли на сцену і грали так, ніби весь час працювали у цьому колективі.

Як вдалося так швидко дати концерт у Берлінській Філармонії? Завдяки тому, що одна з віолончелісток веде список усіх музикантів, які втекли з України з початку війни. У цьому списку сотні імен, найкращі з них, за словами Романа Оема, голови асоціації «Культура об’єднує», яка допомогла з організацію оркестру, тепер виступають в колективі під назвою «Мрія», чия назва сама за себе говорить, що українці не перестають мріяти і діяти.

Про оркестр, який дав свої перші концерти в Бремені та Гамбурзькій Ельбській філармонії, розповідає і «Німецька хвиля». Велику увагу українські музиканти приділяють тому, щоб грати не лише західноєвропейську та німецьку музику, але і українську, і через неї знайомити німців з тією культурою, яку захищають українці на фронті. У програму оркестру «Мрія» входить музика українських композиторів – Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, класиків у себе на батьківщині, але досі мало відомих у Європі.

Політолог Сергій Сумленний, колишній голова представництва Фонду Бьолля в Україні говорить, що такі приклади, звичайно, не складають більшості, але вони достатньо помітні та промовисті.

«Коли ми говоримо про те, як українці вже можуть себе проявити у Німеччині, потрібно пам’ятати, що українські біженці отримали унікальні умови – ніхто до них не мав відразу дворічний захист з правом на проживання, роботу, навчання, практично всі права німецьких громадян, крім виборчого», – пояснює він у розмові з Голосом Америки.

Він каже, що німцям навіть довелося відповідати на закиди про дискримінацію по відношенню до інших біженців, таких як ті ж сирійці, що вони мусили роками сидіти в таборах для біженців, не маючи дозволів на роботу. Але, як каже Сумленний, українців відрізняє те, що вони втікали до Європи не за добрими умовами життя, а за безпекою, і будучи європейцями, не мали іншого місця, іншого регіону світу, де вони могли б шукати притулку.

Чи вплине приклад швидкої інтеграції українців на зміну ставлення до інших біженців, це ще відкрите питання, каже Сумленний, надто мало часу пройшло, і ситуація є дуже мінливою. Але це точно вплине на розуміння німцями українців, та того, що це точно відмінний народ від росіян, і в своїй культурі, і в соціальній організації.

Всі новини дня

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео

Будинки-контейнери: житло для українців, які втратили все внаслідок війни. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Через обстріли українських міст російськими військами щодня десятки та сотні українців залишаються без даху над головою.

Треба допомогти Україні максимально наблизитись до членства у НАТО - глава МЗС Словаччини на саміті в Бухаресті

Саміт НАТО у Бухаресті, 29 листопада 2022. REUTERS/Stoyan Nenov

НАТО не має проблем із недостачею танків, які можна відправити до України, заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс під час саміту Альянсу у Бухаресті. "У НАТО не вичерпуються танки, тому, якщо ми розширимо перелік того, що надсилається в Україну, НАТО матиме шанс продовжити постачання", - сказав посадовець.

Тим часом, глава чеського МЗС Як Ліпавський висловив сподівання, що союзникам по НАТО вдасться домовитись про новий "значний" пакет допомоги Києву для підготовки країни до зими на тлі російський атак по цивільній інфраструктурі.

Водночас, словацький міністр закордонних справ Растістав Качер заявив журналістам, що на саміті також буде розглянуто заявку України на вступ до НАТО. "Ми будемо обговорювати висловлене бажання України вступити до НАТО, - сказав Качер. - Нам потрібно поставитися до цього серйозно і допомогти Україні пройти процес максимального наближення до членства, а потім, коли ми будемо готові, щоб перехід до повноправного членства проходив дуже плавно".

Нинішня зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

Раніше Голос Америки повідомляв, що від нинішньої зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових. У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

У статті використано матеріали Reuters

Кремль прагне використати війська РФ у Білорусі, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва - ISW

Російські військовики під час навчань у Білорусі. 23 листопада 2022. Фото Міноборони Росії (AP)

Розгортання російських військ у Білорусі, ймовірно, є частиною зусиль Росії з посилення навчального потенціалу і проведення інформаційної операції, йдеться у щоденному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Супутникові знімки з середини листопада вказують на збільшення російської техніки, зокрема основних бойових танків, на 230-му загальновійськовому Обуз-Лєсновському полігоні в Бресті, Білорусь, включаючи техніку щонайменше на одну бригаду. Незалежна білоруська моніторингова організація The Hajun Project 28 листопада повідомила, що російські війська перекинули 15 зенітно-ракетних комплексів «Тор-М2» і 10 одиниць невизначеного інженерного обладнання до Бреста. Ці дислокації, ймовірно, підтримують зусилля Росії з навчання, а не підготовку до бойових дій з Білорусі…Бойові втрати серед російських інструкторів і стреси, пов’язані з мобілізацією, зменшили навчальний потенціал Росії, ймовірно, збільшивши залежність Росії від білоруського навчального потенціалу», – зазначають в Інституті вивчення війни.

Експерти ISW також додають, що Кремль, ймовірно, прагне використати розгортання російських військ у Білорусі як інформаційну операцію, щоб зафіксувати українські сили навколо Києва, щоб запобігти їх використанню на півдні та сході. За оцінкою ISW, білоруські війська малоймовірно атакуватимуть Україну.

Тим часом Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомляє, що Росія, ймовірно, відмовилася від концепції розгортання батальйонних тактичних груп.

«За останні три місяці російські війська в Україні, ймовірно, в цілому припинили розгортання у вигляді батальйонних тактичних груп (БТГ). Кілька внутрішніх недоліків концепції БТГ були виявлені під час високої інтенсивності широкомасштабних бойових дій під час війни України. Відносно невеликий розподіл бойової піхоти на БТГ часто виявлявся недостатнім. Децентралізований розподіл артилерії не дозволив Росії повністю використати свою перевагу в кількості гармат», – йдеться у повідомленні.

У британській розвідці зауважують, що концепція БТГ відігравала важливу роль у російській військовій доктрині протягом останніх десяти років і передбачала інтеграцію батальйонів із повним спектром допоміжних підрозділів, включаючи бронетехніку, розвідку та артилерію.

Представник Держдепу у Києві обговорить посилення санкцій проти Росії

Кординатор Державного департаменту США з питань санкцій Джим О'Браєн приїхав в Україну, щоб обговорити додаткові заходи для посилення тиску на Росію. Фото: Twitter @USAmbKyiv

Координатор з питань санкцій Державного департаменту США Джим О'Браєн приїхав до Києва, щоб обговорити "додаткові заходи для посилення тиску на Росію", повідомила у Twitter посолка США в Україні Бріджит Брінк. "Санкції та експортний контроль уже погіршили здатність Москви реалізувати свій імперський план - незважаючи на збільшення атак Росії на інфраструктуру", - написала вона.

Раніше Брінк, О'Браєн та міністр інфраструктури України Олександр Курбаков відвідали Одесу, щоб побачити, як відправляється українське зерно в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Тоді О'Браєн заявив, що американські санкції проти Росії мали "суттєвий вплив" у її війні в Україні: "Росія не може вести війну за сучасними стандартами. Ви бачите, їм не вистачає комунікації, високоточної зброї, швидкого пересування військ. Отже, це війна іншого типу".

Тим часом, Reuters повідомляє, що на зустрічі голів МЗС країн НАТО у Бухаресті державний секретар США Ентоні Блінкен планує оголосити новий пакет допомоги для підтримки енергетики України.

Напередодні речник Ради національної безпеки Джон Кірбі назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України і спроби російського президента Володимира Путіна використовувати холод як зброю "абсолютно огидними".

"Це людина (Путін – ред.), яка використовувала їжу як зброю. Він використовував страх як зброю. Зараз він використовує холодну погоду, щоб фактично спробувати поставити український народ на коліна. Коли ви подивитесь на те, що він атакує, це майже вся цивільна інфраструктура [...] Але це огидно. Абсолютно огидно те, що він робить останні кілька тижнів. Не те, щоб він не був підлим раніше [...] це спроба поставити український народ на коліна, тому що він не може поставити українські збройні сили на коліна", – цитує Кірбі Радіо Свобода.

За його словами, США працюють з союзниками та партнерами по всьому світу, щоб знайти запасні частини, обладнання, трансформатори, матеріали, які знадобляться Україні для відновлення постачання електроенергії на більшій частині України. Кірбі також додав, що США збираються продовжувати забезпечувати українські збройні сили зброєю та підготовкою, які їм потрібні, щоб бути успішними на полі бою.

Внаслідок чергового масованого удару РФ по цивільній інфраструктурі України відбулись відключення енергії по всій країні. Станом на 29 листопада національна енергетична компанія "Укренерго" повідомляє, що виробники електроенергії забезпечують 70% споживання електроенергії в Україні, а дефіцит потужності складає 30%.

У статті використано матеріали Reuters

На порядку денному наради міністрів НАТО - зима

Українські солдати з гаубицею M777 на Донеччині 23 листопада 2022 р.

На початку нарад міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ 29 листопада заявив, що Росія «намагається використовувати зиму у війні проти України» і що союзники та Україна «мають бути готові до подальших нападів».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який бере участь в зустрічах в румунській столиці напередодні головними завданнями назвав збільшення міжнародної військової допомоги Україні і те, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.

Я повністю впевнений, що коли міністри закордонних справ зустрічатимуться сьогодні і завтра, то головний сигнал буде в тому, що нам треба далі надавати і посилювати нашу підтримку...
Єнс Столтенберґ

Від зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових.

У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Очікують також, що окремі держави оголосять про надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони та іншої зброї.

«На подальшу перспективу ми допоможемо Україні в переході з радянських озброєнь на доктрину, навчання і стандарти НАТО», - сказав Єнс Столтенберґ у п’ятницю.

Але, допомагаючи Україні, лідери НАТО постійно наголошують, що стримуються в деяких аспектах, які могли би розглядатися як кроки до розширення війни в ще більший міжнародний збройний конфлікт, і підкреслюють, що НАТО не воює з Росією.

Докори з Києва

Попри неодноразові прохання українських лідерів західні держави досі не надали Україні певних видів зброї західного виробництва, зокрема важкі танки, бойову авіацію та далекобійні ракети.

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю виданню Politivo.eu опублікованому в день початку нарад НАТО в Бухаресті назвав «фактом» те, що «є країни світу, які мають те, що потрібно Україні, але з політичних міркувань не продадуть це в достатній кількості».

«Замість того, щоб розраховувати на них, треба запустити виробництво… щоб ми не були залежними від капризів третіх країн, які мають речі на складах, але не бажають ділитися», - сказав Кулеба не назвавши країн і не пояснивши, що конкретно він маю на увазі.

Дякуючи партнерам за підтримку український міністр також заявив, що у Києві сподіваються на просування.

«Ми втратили надто багато часу - і надто багато життів, і надто багато квадратних кілометрів нашої землі… і нам не треба чекати ще однієї трагедії, щоб хтось зміг подолати свої психологічні бар'єри, схвалюючи те чи інше рішення щодо України», - сказав Дмитро Кулеба в інтерв’ю.

Дивіться також:

Чи варто очікувати змін в санкційній політиці США? СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG