Актуально
Активні, організовані, солідарні. Українські біженці змінюють уяву німців про втікачів від війни
У понеділок, 20 червня відзначається Всесвітній день біженців. Уперше він відзначався 20 червня 2001 року на честь 50-ї річниці Конвенції про статус біженців 1951 року.
За даними Верховного комісаріату ООН у справах біженців, у перші місяці 2022 року понад 100 мільйонів людей були переміщені по всьому світу в результаті переслідувань, конфліктів, насильства або порушень прав людини. Це на 10,7 мільйона осіб більше, ніж на кінець попереднього року. Протягом кількох місяців кількість вимушено переміщених осіб у світі досягла найвищого рівня за всю історію.
Війна Росії проти України призвела до появи 8 мільйонів внутрішньо переміщених осіб в Україні. А понад 6,5 мільйона людей з України перетнули міжнародні кордони в сусідні країни з 24 лютого.
Багато з їхніх історій є трагічним свідченням наслідків жорстокого воєнного нападу, але серед них є і ті, що розповідають про силу, мужність і наполегливість людей, які не підкорилися обставинам. Голос Америки підготував декілька таких історій. Перша з них – з Німеччини, яка є другою країною Європи за кількістю українських біженців.
Аліна Русинюк встигла вивезти своїх дітей з Ірпеня за кілька днів до початку російського вторгнення, спершу до рідного Яворіва на Івано-Франківщині, а потім, коли побачила фотографії свого розбомбленого помешкання, поїхала далі, до Німеччини. Тож коли донька, яка почала ходити до німецької школи, повернулася одного дня і розповіла, що її взялася цькувати ватага російськомовних хлопців з криками «Слава Росії», мама вирішила, що варто поговорити з учителями та соціальними робітниками.
«Моя Ангелінка і сама б з ними дала раду, вона не один рік займається дзюдо і має медалі, а що коли б там була дитина, у якої не хату розбомбили, а родичів убили, чи побили, викрали, зґвалтували? Як би їй було чути оце «Слава Росії?» – переповідає мама Аліни зміст своєї розмови з німецькою вчителькою в інтерв’ю Голосу Америки.
За її словами, у школі спочатку скептично поставилися до слів мами – дівчинка не почувалася заляканою, та і що поганого у тому вигуку? І лише тоді, коли Аліна показала фотографії власного помешкання, школи, де вчилися троє її дітей, самого міста на 70% зруйнованого російським бомбардуванням, та розповіді не лише від української омбудсменки, а і він сусідок та мам однокласників, вчителька почала розуміти, що українську маму привело до школи не почуття помсти, а солідарності.
«Я не за свою дитину прийшла просити, я прийшла сказати, що такі випадки не повинні ставатися у школі, і якщо німецька держава нас прийняла і пообіцяла безпеку, то безпека має бути гарантована і у школі, і не лише моїй дитині, і й іншій дитині, наприклад, із Сирії, чия мама, може, і не прийде скаржитися, бо її може зупинити незнання мови, законів, чи національні звичаї», – каже Аліна Русинюк, яка і в рідному Ірпеню була серед тих батьків, які активно займалися шкільними справами.
Попри те, що німці вже мають чималий досвід з прийомом біженців, від російських бомбардувань до них лише кілька років тому втекли сирійці – понад пів мільйона людей, українці виявилися в іншій категорії.
Їх чисельно ще більше – близько 780 тисяч, багато з них є представниками середнього класу – приїхали на своїх машинах, вони відразу записуються на мовні курси, шукають роботу. Згідно з даними Соціологічної служби Центру Разумкова, більшість біженців з України – жінки з вищою або незакінченою вищою освітою – 76%, а ще серед тих, виїжджав – 20% підприємців, які вміють покладатися лише на себе і швидко адаптуються у новому середовищі.
«Якщо вони побудуть там ще подовше, вони і громадські організації почнуть створювати і політичні партії», – переконаний український експерт з питань інформаційної політики Дмитро Золотухін. Українці і раніше були одним з найбільш політично організованих народів Європи, а під час війни згуртувалися і зорганізувалися ще сильніше, говорить аналітик у розмові з Голосом Америки.
Українці грають, як злагоджений оркестр
Приклади такої згуртованості німці помічають і самі. Про те, ще українські біженці моментально організовуються і грають як злагоджений оркестр, інколи і в прямому сенсі слова, пише і місцева преса. Нещодавно німецький щоденник Die Tagespiegel захоплено розповідав, я музикантки з різних міст України, які у березні ще ледь встигли втекти від війни, у травні вже вийшли на сцену і грали так, ніби весь час працювали у цьому колективі.
Як вдалося так швидко дати концерт у Берлінській Філармонії? Завдяки тому, що одна з віолончелісток веде список усіх музикантів, які втекли з України з початку війни. У цьому списку сотні імен, найкращі з них, за словами Романа Оема, голови асоціації «Культура об’єднує», яка допомогла з організацію оркестру, тепер виступають в колективі під назвою «Мрія», чия назва сама за себе говорить, що українці не перестають мріяти і діяти.
Про оркестр, який дав свої перші концерти в Бремені та Гамбурзькій Ельбській філармонії, розповідає і «Німецька хвиля». Велику увагу українські музиканти приділяють тому, щоб грати не лише західноєвропейську та німецьку музику, але і українську, і через неї знайомити німців з тією культурою, яку захищають українці на фронті. У програму оркестру «Мрія» входить музика українських композиторів – Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, класиків у себе на батьківщині, але досі мало відомих у Європі.
Політолог Сергій Сумленний, колишній голова представництва Фонду Бьолля в Україні говорить, що такі приклади, звичайно, не складають більшості, але вони достатньо помітні та промовисті.
«Коли ми говоримо про те, як українці вже можуть себе проявити у Німеччині, потрібно пам’ятати, що українські біженці отримали унікальні умови – ніхто до них не мав відразу дворічний захист з правом на проживання, роботу, навчання, практично всі права німецьких громадян, крім виборчого», – пояснює він у розмові з Голосом Америки.
Він каже, що німцям навіть довелося відповідати на закиди про дискримінацію по відношенню до інших біженців, таких як ті ж сирійці, що вони мусили роками сидіти в таборах для біженців, не маючи дозволів на роботу. Але, як каже Сумленний, українців відрізняє те, що вони втікали до Європи не за добрими умовами життя, а за безпекою, і будучи європейцями, не мали іншого місця, іншого регіону світу, де вони могли б шукати притулку.
Чи вплине приклад швидкої інтеграції українців на зміну ставлення до інших біженців, це ще відкрите питання, каже Сумленний, надто мало часу пройшло, і ситуація є дуже мінливою. Але це точно вплине на розуміння німцями українців, та того, що це точно відмінний народ від росіян, і в своїй культурі, і в соціальній організації.
Всі новини дня
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
- Голос Америки
РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України
Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.
Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.
Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.
Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".
Грем у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".
Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".
Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".
Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.
В статті використано матеріали Reuters, AP.
Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються
Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.
Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.
З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.
Російська війна проти України
Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».
З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.
Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.
Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.
Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».
У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.
Замороження з ЄС
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.
Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.
1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.
Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».
«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».
НАТО - шведське питання
Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.
Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.
Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.
«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».
Розділений Кіпр і тертя з Грецією
1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.
Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.
Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.
Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.
"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю
Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.
- Голос Америки
Ердоган оголосив про перемогу на виборах
Чинний президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган здобув перемогу у другому турі президентських виборів. Про це свідчать дані Центральної виборчої комісії Туреччини, оприлюднені у день голосування, 28 травня.
За результатом підрахунку 99,49 % відсотка голосів Реджеп Таїп Ердоган переміг із 52,1 % голосів проти 47,9 % у його суперника Кемаля Киличдароглу.
Ердоган особисто оголосив про свою перемогу. "З Божою допомогою, будемо гідні вашої довіри", - цитує президента Deutsche Welle з посиланням на інформаційну агенцію AFP.
Деякі представники опозиції у Туреччині вже привітали Ердогана із перемогою, а Киличдароглу заявив, що продовжуватиме боротьбу після того, як перші результати показали, що він програв на, за його словами, "найбільш несправедливих виборах за останні роки".
На противагу прагненням до світської демократії Кемаля Киличдароглу, Ердоган планує завершити свою багаторічну політику: перехід Туреччини від демократії західного типу до "поміркованої ісламської країни з особливими місцем у світовій політиці", кажуть оглядачі.
За даними турецької ЦВК, активність виборців у другому турі становила близько 85,6 %, що на два пункти менше, ніж у першому турі голосування. Як повідомляв Голос Америки, другий тур виборів президента у Туреччині відбувся вперше в історії.
69-річний Ердоган править країною протягом двох десятиліть. У 2003-2014 роках він був прем'єр-міністром, після чого став першим обраним народом, а не парламентом, президентом. Відтепер, у разі визнання перемоги, він продовжить своє правління на третє десятиліття, - нагадує DW.
Опоненти Ердогана закидали йому надмірне зближення з Росією. Із перемогою турецького президента привітали лідери Єгипту, Катару, ОАЕ, а також російський президент Путін.
Форум