Актуально
Марі Йованович: бій, який веде Україна – це і наш бій
Екс-посолка США в Україні Марі Йованович говорить про необхідність постачання далекобійних озброєнь Києву та відповідальності Росії за військові злочини в інтерв'ю «Голосу Америки»
Марі Йованович – посолка США в Україні з 2016 по 2019 рік, яка також у минулому очолювала посольства Сполучених Штатів у Вірменії та Киргизстані, а тепер працює у Фонді Карнегі за міжнародний світ – побувала на початку вересня у Києві. Екс-дипломат розповіла Російській службі «Голосу Америки» в ексклюзивному інтерв'ю про те, яким вона знайшла українське суспільство воєнного часу, а також висловилася з приводу допомоги, яку Захід може надати українському народові у боротьбі з російською агресією.
Данило Гальперович: Ви побували в Україні зовсім недавно – розкажіть, що ви встигли побачити?
Марі Йованович: Моя поїздка була дуже недовгою, близько 48 годин, але ми змогли за ці 48 годин відвідати та побачити багато місць: ми були в Києві, ми відвідали Бучу – місто, яке було окуповане російськими силами, після чого там виявили сотні людей. які були вбиті, зґвалтовані, замучені, і тіла там і досі знаходять. Ще ми поїхали в Ірпінь, також передмістя Києва, яке стало дуже відомим після відеокадрів з людьми, які намагаються перетнути міст, який буквально висів на залишках арматури – пенсіонери, люди на ношах, жінки, які везуть дітей у візках, намагалися евакуюватися, а російські війська всі ще продовжували обстріл, це просто шокувало.
Отже, ми побачили Бучу та Ірпінь, а потім була конференція у Києві, яка була дуже цікавою: це була «Ялтинська конференція з економічної стратегії», яка проводиться щороку з 2004 року для підтримки ідеї членства України в ЄС. Вона проводилася спочатку в Ялті, а потім, на жаль, із 2014 року через незаконну анексію Криму Росією була перенесена до Києва, і з того часу вона проводиться у Києві. Це було дуже показово, це продемонструвало, що навіть цього року можна насправді проводити міжнародні конференції у Києві, що вони можуть бути продуктивними та що їх можна організовувати відносно безпечно. І тому там було багато українців, багато людей з інших країн, ми обговорювали ситуацію в Україні в усіх напрямках економіки та безпеки.
Д.Г.: Ваша поїздка збіглася з приїздом держсекретаря Блінкена до Києва, його та ваші візити були якось пов'язані?
М.Й.: Ні, це був окремий візит – держсекретар Блінкен був там за день до нашого приїзду. Наскільки я знаю з преси, його поїздка була дуже успішною з погляду надання відчутної підтримки Україні не лише самим фактом його присутності там, і не лише на словах, а й щодо інформації про черговий пакет допомоги у сфері безпеки для України. Так що моя поїздка була ніяк не пов'язана з його візитом.
Д.Г.: Ви як екс-посол США в Україні берете участь у політичних кроках на українському напрямі, чи ваша роль тепер – це роль експерта?
М.Й.: Я пішла з Держдепартаменту у 2020 році і продовжую публічно виступати на теми України та Росії, говорити про важливість підтримки України Сполученими Штатами та іншими західними країнами. Це не просто якась країна на периферії Європи, до якої ми не маємо справи. Ми допомагаємо Україні не лише з доброти – ми робимо це тому, що це стосується нашої національної безпеки. Якщо Росія переможе в Україні, вона продовжить своє просування. Володимир Путін у своїх численних статтях, на прес-конференціях, на різних нарадах його Ради безпеки ясно давав зрозуміти, що має дуже великі амбіції, і що він дивиться не лише на Україну, а й на інші країни за межами України. Якщо Путін досягне успіху, то він продовжить свої дії, і також надихне інших диктаторів по всьому світу. І це зробить світ менш безпечним не лише для українців, не лише для людей, які мешкають у центральній Європі та інших країнах колишнього СРСР, а й у західній Європі та США.
Д.Г.: Що важливого та нового ви побачили в Україні порівняно з тим часом, коли були там послом?
М.Й.: Коли я зараз приїжджала в Україну, я була дуже рада побачити, що багато моїх старих друзів і колег перебувають у нормальному стані, принаймні фізично. Це було чудово. І мене як людину, яка спостерігала за Україною протягом десятиліть, вразило те, що це – повністю мобілізоване суспільство. Кожен бере на себе частину військових обов'язків, хоч би якими вони були. Деякі люди їздять світом, розповідаючи про події в Україні та отримуючи підтримку від іноземних політиків у справі допомоги Україні; хтось воює на фронті; хтось водить машини швидкої допомоги чи розносить їжу пенсіонерам. Це неймовірно мобілізоване суспільство. І, ви знаєте, мене знову вразила сміливість, цілеспрямованість, а також впевненість українського народу в тому, що він переможе будь-що-будь. І це було до того, як ми отримали новини про наступ у районі Харкова та на Донбасі.
Д.Г.: Якщо говорити про цей наступ – якою була ваша реакція, і як далі, на вашу думку, розгорнуться події?
М.Й.: Цей наступ, коли українські військові з величезною швидкістю брали райони, на захоплення яких російським військовим знадобилися місяці (а українці брали їх за дні, а іноді й за години), був новиною, яка викликає справжню ейфорію. Але я маю сказати, що українці, будучи задоволеними таким розвитком, також сприймають це з належним спокоєм, бо знають, що це не кінець. Всі сподіваються, що, можливо, це поворотний момент і ознака того, що все розвиватиметься ще краще, але ніхто не відчуває жодної хибної самовпевненості, тому що вони розуміють - це займе набагато більше часу. Що буде далі? Я думаю, що українці спробують утримати території, які вони звільнили, їм потрібно це зробити. Вони також розуміють, що їм потрібно продовжувати наступ, і вони, я думаю, хочуть рухатися вперед для прориву лінії російської армії так швидко, як зможуть, але вони хочуть зробити це розумно. Вони не хочуть бути надто квапливими, їм потрібно впевнено боротися, відвойовувати території та утримувати ці території. І я думаю, що вони хочуть зробити якнайбільше до настання зими.
Д.Г.: Зараз міжнародне співтовариство збирає дані про російські воєнні злочини та звірства в Ізюмі – вже після того, як були Буча, Маріуполь, Харків, Краматорськ та багато іншого. Наскільки важливо, щоб Кремль поніс за це покарання?
М.Й.: Я вважаю, що закликати до відповідальності Росію за ці злочини необхідно, і не тільки Путіна, якщо він колись буде для цього доступний, і не лише його вищих генералів, а й усіх тих, хто вчинив ці воістину огидні воєнні злочини. Їх усіх потрібно притягти до відповідальності для того, щоб українці могли жити далі, знаючи, що правосуддя вчинено та справедливість відновлено щодо їхніх загиблих співвітчизників. Також це потрібно зробити для того, щоб росіяни зрозуміли, які злочини відбувалися від їхнього імені. І найбільше це важливо для майбутнього: якщо Росія не буде притягнута до відповідальності за весь той жах, який вона творить в Україні, це практично стане запрошенням для Володимира Путіна зробити те ж саме в інших місцях. Якщо немає наслідків, то чому не робити те, що хочеться? Жити в такому світі я точно не хотіла б, і це не той світ, де ми були б у більшій безпеці. Тому я думаю, що нам треба думати і про майбутнє, і в цьому сенсі відповідальність є критично важливою. У якій формі? Що ж, це гарне питання, і я думаю, що зараз він обговорюється багатьма експертами. Ви знаєте, що нещодавно на конференції у Києві українською стороною було запропоновано, що, можливо, найкращий шлях до вирішення – це створення спеціального комітету з розслідування агресивної війни Росії проти України та судового переслідування людей, які в ній брали участь у цьому.
Д.Г.: В Україні військові та політики почали говорити про звільнення Криму за допомогою військових дій – як ви до цього ставитеся?
М.Й.: Моя особиста думка: Крим – це Україна, так було десятиліттями, насправді він перебував у руках українців довше, ніж у руках росіян, і я думаю, що це українські землі, які мають повернутися до України. Я підтримую міжнародно визнані кордони України у 2014 році, які включають Крим.
Д.Г.: Наскільки важливою єдність Заходу в діях з підтримки України? Ми бачимо, що, наприклад, Угорщина не схильна діяти рішуче, тоді як країни Балтії дуже активні.
М.Й.: Я думаю, дуже важливо, щоб союзники та партнери були єдиними. Я думаю, що ця єдність – дуже важлива зброя, одна з найважливіших, і сила, з якою Захід виступає проти цієї агресивної війни, проявляється у спільній роботі. Це не означає, що ми всі робимо те саме, в один і той же час. Різні партнери мають різні можливості та різні потужності, але я думаю, що збереження цієї єдності є важливим, і я думаю, що президент Байден зробив справді хорошу роботу, очоливши групу західних країн у підтримці України.
Д.Г.: Ви працювали дипломатом у Москві в середині 1990-х, дуже уважно стежили за російською політикою та суспільством, я був тому свідком. Як вам здається, чому Росія з нерівної, але очевидної демократії того часу перетворилася на імперсько-мілітарну диктатуру 2020-х?
М.Й.: Знаєте, це дуже гарне питання. Я думаю, багато істориків та політологів дивитимуться на цей відрізок часу ще довгі роки. Я думаю, трансформація у Росії була дуже швидкою. Це було дуже і дуже важко для багатьох людей, які ніби залишилися на узбіччі і зіткнулися із сумішшю з найгірших явищ часів Радянського Союзу та найгірших явищ капіталізму, від яких вони були ніяк не захищені. І в міру розвитку подій сильні та безжальні в Росії, але не тільки в Росії – і в Україні, і в інших країнах – скористалися змінами та пробілами в законах, відсутністю законів, щоби формувати та контролювати все, пов'язане з економічною сферою. Жодної відповідальності за це не було, і тому люди переважно розкрадали державні підприємства, але це не було незаконно, бо проти цього не було закону. Чи робить їх дії правильними? Ні. І росіяни це знали. І це створило ґрунт для того, щоб така владна людина, як Путін, вийшла на перший план. На початку 2000-х, коли він став президентом, він методично почав консолідувати владу, переслідуючи журналістів і медіа, потім переслідуючи олігархів, переслідуючи громадянське суспільство. Він робив крок за кроком, поки ми не отримали суспільство, яке зараз є в Росії – суспільство, яке було досить безжально пригнічене, і продовжує гнітитися.
Д.Г.: Що ще можуть зробити США прямо зараз, щоб допомогти Україні?
М.Й.: Я думаю, що нам прямо зараз потрібно розглядати та надавати всю можливу підтримку – не лише для того, щоб Україна могла вистояти, а й для того, щоб Україна могла перемогти. Перемогти, бо цей бій не лише для України, це і наш бій – США, Заходу, бо якщо Росія переможе, це буде інший світ. Це буде гоббсівське «хто сильніший, той і правіший», маленькі країни будуть просто змушені підкорятися всьому, чого хочуть великі країни, і це зробить усіх нас менш захищеними, менш квітучими та менш вільними.
Отже, ми маємо надати Україні все, що можемо, в сенсі забезпечення безпеки, і це означає постачання більш далекобійних систем, які могли б завдавати ударів на велику глибину і досягати Криму, а також інших місць. Це також стосується допомоги українцям у мобілізації їхньої оборонної промисловості, але також і нашої власної оборонної промисловості, яка поки що взагалі не перейшла на військовий режим роботи. Інше, з чим треба допомогти, – це системи протиповітряної оборони. Російські військові, не досягаючи успіху у своїх боях з українською армією, роблять своїми цілями цивільних осіб та громадянську інфраструктуру, чи то дамби, газопроводи чи електромережі, чи то в Харкові, чи десь ще. Це ганебно, і я думаю, що західні країни можуть постачати більше систем ППО, щоб захистити цю критично важливу інфраструктуру від російських ударів. Отже, я думаю, що ми маємо робити все, що можемо, і так швидко, як тільки можемо, щоб Україна перемогла у боротьбі проти російської агресії.
Всі новини дня
- Голос Америки
Австрія допоможе Україні у розмінуванні на понад 2 мільйони доларів. Загальні потреби України в очищенні від мін оцінюють у 40 мільярдів
Австрія профінансує обладнання для розмінування українських земель вартістю 2 мільйони євро (близько 2,15 мільйона доларів США). Австрійські ЗМІ підкреслюють, що австрійські фахівці, у тому числі військові, до України не поїдуть, а гуманітарна підтримка, зокрема, щодо розмінування, не суперечить нейтральності позиції Австрії.
Відень у відповідній заяві зазначає, що замінування українських територій ускладнює використання сільськогосподарських угідь, цитує заяву CNN.
Австрійське видання Weekend.at свідчить, що потенційна участь Австрії у гуманітарній операції з розмінування в Україні “розділила внутрішню політику останніми днями” та викликала інтенсивні дискусії.
Утім, для розуміння ситуації, австрійський уряд оперує такими показниками: територія України, забруднена мінами, приблизно втричі перевищує розмір цілої Австрії.
Віце-канцлер Вернер Коглер заявив: “Бути нейтральним не означає, що ми сидимо, склавши руки, і дивимося в інший бік. Республіка Австрія зараз підтримує Україну двома мільйонами євро на розмінування”.
“Таким чином, ми допомагаємо українським дітям знову відвідувати дитсадки та школи. І зміцнюємо продовольчу безпеку, дозволяючи фермерам знову обробляти свої поля”, - цитує віце-канцлера країни Weekend.
Водночас федеральний канцлер Австрії Карл Нехаммер заявив: “Факт залишається фактом: жоден австрійський солдат не ступить на українську землю для розмінування, поки це зона бойових дій. Ми допомагаємо з фінансовою підтримкою для розмінування”.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Україна є найбільш замінованою країною у світі, а для щоб розмінувати українські землі, постраждалі від війни Росії, потрібно 40 мільярдів доларів.
“Є замінованих 174 тисяч квадратних кілометрів. Це як декілька Австрій”, – заявляла в інтерв’ю Голосу Америки віце-премʼєрка України Ірина Верещук.
Обладнання для розмінування Україні також обіцяє надати Південна Корея.
Дивіться також:
Андрій Єрмак: Постачання Україні західних літаків – це «вирішене питання». Ексклюзивне інтерв'ю
Постачання Україні західних літаків – це «вирішене питання», сказав в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки голова офісу президента України Андрій Єрмак. Він наголосив, що на зустрічі країн Групи семи у Хіросімі, президент США Джо Байден заявив, що США приєднуються до «коаліції літаків».
«Сьогодні це вже не дискусія, це вирішене питання», – сказав Андрій Єрмак у розмові з кореспондентом Російської служби Голосу Америки Михайлом Комадовським.
«Я тільки можу підтвердити слова нашого президента, який, по-перше, подякував, бо це була офіційна заява президента Сполучених Штатів про те, що США приєднуються до коаліції літаків. До того ж, ми чули заяви партнерів, таких як Нідерланди, Данія, Франція, Польща, які заявили про свою готовність негайно розпочати тренування наших пілотів», – сказав Єрмак у розмові по відео-зв’язку з Києва. Він додав, що це перший «дуже важливий крок», який «відкриває можливість для подальшого постачання літаків до України».
Говорячи про терміни, він сказав, що Україна зацікавлена, «щоб це сталося якнайшвидше».
«Ми вважаємо і бачимо, що це навчання розпочнеться дуже скоро. Я сказав би, що йдеться про дні. І ми сподіваємося, що постачання літаків країнами, які вже заявили про свою готовність, теж почнуться дуже скоро. Дуже віримо, що це будуть місяці, а не дуже тривалий термін», – сказав Єрмак.
«Літаки для України – це, безумовно, захист нашого неба, це дотримання такої необхідної переваги українців у небі, це, може, єдине місце, де ми ще не такі сильні, але це дуже важливо для нас», – додав голова офісу президента України.
Як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден сказав президенту Зеленському на зучтрічі G7 у Хіросімі, що «США разом зі своїми партнерами почнуть тренувати українських пілотів на винищувачах четвертого покоління, включаючи F-16, щоб підсилити українську авіацію».
Байден також заявив, що президент Зеленський запевнив його, що Україна не використовуватиме західні винищувачі для ударів по території Росії.
Дивіться також:
- Голос Америки
Данія оголосила інвестиційний фонд для підприємців і аграріїв України на понад 133 мільйони доларів
1 мільярд данських крон (близько 133 млн. доларів США) – спеціальну програму на таку суму запустив Інвестиційний фонд Данії для України. Про це було оголошено під час Українського інвестиційного форуму у Копенгагені 26 травня.
Колишній міністр оборони Данії, а нині міністр промисловості, бізнесу та фінансів Мортен Бьодсков протвітив, що зацікавлення програмою виявили понад 150 компаній.
“Перші великі проекти вже в розробці”, – інформує міністр.
Інвестиційний фонд має на меті допомогти українським підприємцям і аграрній галузі, - інформує Еuromaidan Press.
За попередніми повідомленнями міністра Бьодскова, серед проектів, які Данія підтримає в Україні, є критична інфраструктура, школи, лікарні та бізнес-співпраця.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко нагадує, що Данія є одним із лідерів щодо фінансової допомоги Україні.
З початку повномасштабного вторгнення загальна військова підтримка Данії склала 1,4 млрд доларів США, а загальна гуманітарна допомога, в тому числі макрофінансова – 212 млн. доларів США.
“Спеціальний інвестиційний фонд, створений для України, буде фінансувати проекти із залученням найкращих данських технологій та інноваційних рішень, і буде доступний як для державного, так і для приватного секторів”, - цитує Юлію Свириденко прес-служба Мінекономіки України.
Йдеться про проекти у таких галузях, як відновлювальна енергетика, будівельні матеріали, технології відновлення комунального господарства, а також оборонні технології та технології подвійного призначення.
За інформацією Мінекономіки, уже затверджено фінансування для постраждалих компаній – “Нібулону” нададуть кредит на 25 млн євро, ще 15 мільйонів євро – компанії “Агрофьюжн”. Також кредити нададуть агрокомпаніям, розташованим біля лінії фронту в Миколаєві.
Раніше Данія заявляла про готовність прийняти у себе так званий "саміт миру", можливо у липні цього року. Голос Америки повідомляв про вимоги української сторони щодо такої зустрічі.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив у понеділок, згідно з повідомленнями ЗМІ, що Данія готова прийняти мирні переговори між Україною та Росією наступного липня.
"Якщо Україна визнає, що настав час провести таку зустріч, це було б фантастично", — цитувала міністра закордонних справ Данії Ларса Расмуссена агенція Reuters.
Міністр також додав, що така зустріч потребувала б "не лише союзників України".
"Необхідно зацікавити та залучити такі країни, як Індія, Бразилія та Китай", — сказав він. Але він також додав: "Мені важко уявити участь Росії".
Ларс Расмуссен заявляв, що вітає рішення Вашингтона підтримати спільні програми союзників із підготовки українських пілотів на винищувачах F-16.
"Стратегічне значення неможливо переоцінити", - написав Расмуссен про таке рішення у Твіттері і додав хештег "Слава Україні".
- Голос Америки
Росіяни «параноїдально доносять один на одного», а Путін відроджує «сталінський антиамериканізм» - ЗМІ про атмосферу в Росії
Західні ЗМІ інформують свої читачів про відродження радянських традицій та відтворення атмосфери страху, притаманної Раяднському Союзу.
Як пише московська кореспндентка газети Washington Post, російські парафіяни засудили священників своєї церкви, які виступали за мир замість того, щоб проповідувати перемогу у війні на Україні. Вчителі втратили роботу після того, як діти почали говорити, що вони проти війни, батьки доносять на дітей, діти на батьків – між росіянами панує «ворожа і параноїдальна атмосфера», а громадяни країни воюють не лише з Україною, а і між собою.
З критиками війни розправляється не лише диктаторський режим президента Путіна, а звичайні люди доносять одне на одного у стилі “найтемніших років сталінських репресій”, описує атмосферу в Росії керівниця московського бюро газети Робін Діксон.
За словами Діксон, росіяни пишуть тисячі доносів одне на одного, після яких влада порушує кримінальні звинувачення, суди виносять вироки, а люди живуть у страху переслідувань та звільнення з роботи.
Епідемія підслуховувачів і стук у двері від ФСБ
Випадкові сусіди підслуховують приватні розмови в ресторанах і вагонах потягів, а потім викликають поліцію, щоб вони арештували "зрадників" і "ворогів", свідчить журналістка. Пости в соцмережах і навіть повідомлення у приватних чатах призводять до "стуку в двері агентів ФСБ".
Раніше також видання Німецька хвиля писало про “вибух епідемії доносів” у Росії з початком війни Кремля проти України. За інформацією видання, люди в Росії найчастіше звертаються до поліції і Роскомнагляду (федерального органу нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій та ЗМІ, – ред.) з повідомленнями про факти “дискредитації армії РФ” або про “поширення проукраїнської пропаганди”.
Журналістка Washington Post нагадує, що доноси в Росії заохочуються державою, а новини про арешти та судові переслідування активно поширюються пропагандистами на федеральних телевізійних каналах і в соцмережах – у відповідь на заклик президента Путіна “очистити націю від зрадників”.
Ця хвиля доносів — це одна з ознак тоталітаризму.Андрій Колесніков
“Ця хвиля доносів — це одна з ознак тоталітаризму, коли люди розуміють, що добре — з точки зору президента — і що погано”, — цитує Washington Post Андрія Колесникова, московського політичного аналітика із Фонду Карнегі.
Сам Колесников цього тижня опублікував розвідку у виданні Foreign Affairs під назвою “Змова проти Росії”, де стверджує, що “Путін відродив сталінський антиамериканізм, щоб виправдати невдалу війну”.
Пояснення програшів Путіна - за методиками Сталіна
Кремль, пише Колесніков, змінив ідеологію, “оскільки “спеціальна військова операція” Москви в Україні перетворюється на тривалу і важку війну. Так, згідно з новою концепцією, “справжня боротьба Росії ведеться проти могутніх Сполучених Штатів, які хочуть її знищити, тоді як Україна, як і Європейський Союз і НАТО, є лише слухняними сателітами США”.
Це може бути “зручним поясненням” для Кремля того, чому війна триває так довго і чому Путін “виявився не таким вже й великим військовим стратегом”. Це також допомагає пояснити пересічним росіянам, чому взагалі почалася війна - пише Foreign Affairs.
“Кремль налаштований на повну серйозність. Зациклюючись на Сполучених Штатах, Путін використовує пізні сталінські доктрини, які становили ідеологічну основу холодної війни: США правлять світом і завжди хотіли послабити, якщо не знищити нас. [...] Як знав Сталін і виявив Путін, ставлення [росіян до США] можна змінити за допомогою ефективної пропаганди”, - пише Колесников.
Антиамериканізм як основа пропаганди війни
Він також нагадує, що в останні роки правління Сталіна антиамериканізм став наріжним каменем радянської пропаганди. За радянського лексикону Путін запозичив і зневажливе слово “англосакси”, яке з його ініціативи у 2022 році стало часто вживанням у кремлівських дискусіях і навіть увійшло у словниковий запас пересічних росіян.
У лютому 2022 року 31 % росіян позитивно ставилися до США. Через рік, за даними недержавного Левада-центру, тільки 14% респондентів ставилися до США позитивно, а 73% — негативно. Лише 18 % опитаних росіян мали позитивну думку про країни ЄС у лютому 2023 року, у порівнянні з 69 %, які не мали позитивної думки.
“У поєднанні з теоріями змови та зростаючою ізоляцією самого Путіна російська прихильність до Америки стала потужним рецептом мілітаризму”, - пише Foreign Affairs.
"Для Путіна все вбачається через призму США і Заходу", - написав Андрій Колесников у Твіттері.
- Голос Америки
Київ просить Берлін про ракети Taurus із радіусом дії понад 500 кілометрів
Україна звернулася до Берліна з проханням надати їй ракети «повітря-земля» Taurus із радіусом дії понад 500 кілометрів, повідомляють західні інформаційні агентства.
Про те, що з України надійшов запит на ракети довгого радіусу дії, у суботу повідомили агентства AFP та Reuters з посиланням на речницю міністерства оборони Німеччини.
"Останніми днями ми отримали запит від української сторони", - сказала неназвана речниця міністерства, яка також не надала інших деталей і не відповіла, чи Берлін готовий задовольнити прохання Києва щодо крилатих ракет повітряного базування.
На початку травня Британія оголосила, що надіслала в Україну крилаті ракети Storm Shadow із радіусом дії понад 250 км, що стало першою оголошеною партію цього типу зброї, про яку Київ довго просив своїх союзників.
Проте ракети спільного німецько-шведського підприємства Taurus Systems з дальністю понад 500 кілометрів дозволили б Україні подвоїти відстань, на якій би Київ міг вражати противника і завдавати значних ударів по території окупованого Криму, чи усередині Росії.
Сполучені Штати та інші західні країни, які постачають зброю Україні, досі обережно ставилися до надання Києву зброї, яка могла б вражати цілі в Росії, через побоювання ескалації конфлікту.
Як повідомляв Голос Америки, на саміті Групи семи у Хіросімі президент США Джо Байден заявив, що взяв обіцянку з президента України Володимира Зеленського, що Київ не використовуватиме західні винищувачі, які планується надати Україні, для ударів по території Росії.
Німеччина, яка раніше вагалася щодо постачання зброї, стала протягом останнього часу другим після Сполучених Штатів постачальником військової допомоги Україні.
Два тижні тому Берлін оголосив про найбільшу досі партію зброї, яку зібрав для України, на суму понад 3 мільярди доларів. Вона включала 30 додаткових танків Leopard 1, понад 100 бойових броньованих машин і понад 200 безпілотників-розвідників.
Першою про можливість постачання ракет дальнього радіусу дії повідомила німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung. А на початку тижня німецьке видання RND опублікувало інтерв’ю з депутатом опозиційного Християнсько-демократичного союзу Німеччини та полковником у відставці Родеріхом Кізеветтером, який закликав Бундесвер передати Україні німецькі крилаті ракети великої дальності Taurus.
Він сказав, що Німеччина має невелику кількість цих високоточних керованих ракет, які можуть принести величезну якісну додану вартість Україні та дозволять завдавати ударів по російській військовій інфраструктурі далеко за лінією фронту.
«10 років тому близько 600 таких крилатих ракет було придбано для Бундесверу, але тільки близько 150 з них зараз є придатні до використання», — сказав він RND.
Західні партнери України досі він були обережним у питанні надання Києву винищувачів і ракет класу «повітря-земля», але дедалі більше політиків, серед них – впливових опозиціонерів, зокрема, у США та Німеччині, виступають за те, щоб надати Україні «всю необхідну зброю» для швидкої перемоги.
Форум