Спеціальні потреби

"Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі", - Гуменюк про контрнаступ ЗСУ на Херсонщині


Миколаївщина, 2 вересня 2022. REUTERS/Umit Bektas
Миколаївщина, 2 вересня 2022. REUTERS/Umit Bektas

На острові Зміїний РФ не вдалось розгорнути систему протиповітряної оборони, "про яку вони мріяли", тому зараз їхнє корабельне угруповання тримається за мисом Тарханкут і вздовж південного узбережжя Криму в так званій "ракетобезпековій зоні". Про це керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк розповіла в коментарі для "Голосу Америки".

у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр"

За словами Гуменюк, через це стан у Чорному морі зараз "досить врегульований", адже російські військовоморські сили тримаються ближче до своїх позицій в незаконно анексованому Криму. Водночас, у Росії "напоготові майже постійно 3-4 ракетоносії, які споряджені високоточними ракетами типу "Калібр", від 20 до 30 одиниць. Тактико-технічні характеристики цих ракет дозволяють застосовувати їх по всій території України, вони загрожують не тільки півдню, і вони високоточні, повторюсь, це означає, що можуть бути застосовані по дуже важливих об'єктах, як це було вже не один раз".

При цьому, керівниця пресцентру командування "Південь" розповіла: "Обстановка в нашій зоні відповідальності досить напружена дійсно, оскільки ворог підтягнув дуже потужні резерви свого часу, коли був тільки анонсований контрнаступ, потужні сили були сконцентровані на півдні України зокрема".

специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, [...] тож ускладнений маршрут просування

"Крім того, додається ландшафт: специфіка Херсонських степів, відкрита поверхня, дуже мала площа лісових угідь, які можуть бути укриттям для війська, і розрізаний ландшафт багатьма каналами річками і гідроспорудами, тож ускладнений маршрут просування через використання таких специфічних об'єктів. Але все це не може зупинити, оскільки це наша земля, наша зона відповідальності і за мирних часів, ми дуже добре в ній орієнтуємось і знаємо", - сказала Гуменюк.

Окремо вона підкреслила, що ЗСУ не має на меті руйнування об'єктів інфраструктури: "Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі, - ми руйнуємо плани ворога".

"Наразі Україні вкрай необхідна протиракетна оборона, навіть не просто протиповітряна, а захист, нам потрібний захист з неба", - додала Гуменюк і підкреслила також потребу ЗСУ у далекобійній артилерії, яку, за її словами, українські військовики довели, що можуть ефективно використовувати.

Ми не руйнуємо інфраструктуру, якою потім будемо користуватися самі

Водночас, пізніше в ефірі національного телемарафону Гуменюк розповіла про успіхи української армії у південних областях: "Бої йдуть запеклі. На півдні досить спекотно. Вогонь йде з одного боку і з іншого. Але ворог все ж таки поступається. Поступово території ми закріплюємо за собою. Це його напружує. Обстрілів стає то менше, то більше – залежно від того, яку кількість боєприпасів ми вразили за ніч", – повідомляє "Радіо Свобода".

12 вересня в оперативному командуванні "Південь" повідомили, що за останній час Збройні сили України деокупували 5 населених пунктів на Херсонщині – Високопілля, Нововознесенське, Білогірку, Сухий Ставок та Миролюбівку. Загалом, за останні два тижні, за даними військових, українська армія звільнила близько 500 квадратних кілометрів території в Херсонській області.

Бої йдуть запеклі

При цьому 18 вересня російське Міноборони повідомило про відбиття споб наступу ЗСУ на Миколаївсько-криворізькому напрямку.

Тим часом, газета New York Times із посиланням на свої джерела в американському уряді повідомила, що президент Росії Володимир Путін відхилив прохання російських командувачів про відведення військ із окупованого Херсона.

відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ

Як пише видання, відхід із Херсона дозволив би російським військовим організовано відступити через Дніпро, зберігши техніку та врятувавши життя солдатів.

"Але такий відступ був би ще одним принизливим публічним визнанням невдач Путіна у війні та приніс би Україні другу велику перемогу за один місяць [...] Американські чиновники заявили, що відмова Путіна у відступі з Херсона також призвела до зниження морального духу серед російських військ, які здебільшого відрізані від своїх шляхів постачання, і які, схоже, вважають, що можуть залишитися в безвиході", – пише видання.

Днями на Херсонщині та в інших окупованих російськими військами регіонах проходять так звані "референдуми" щодо приєднання до Росії. Як "Голос Америки" повідомляв раніше, західні союзники, зокрема, США, ЄС, Україна та країни "Групи семи" назвали ці "плебісцити" фіктивними й заявили про невизнання їхніх результатів.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", New York Times, Interfax

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

  • 16x9 Image

    Марія Прус

    В українській службі Голосу Америки з 2016 року. Висвітлює політику, культурні та соціальні події, а також життя української громади у США. Має ступінь магістра Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відео - найголовніше

Футбол на протезах - завдяки майстрам з Данії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:29 0:00
XS
SM
MD
LG