Спеціальні потреби

Актуально

Де «добрі» росіяни, і як їх підтримати?

Демонстрація на підримку України біля російського посольства у Вашингтоні 24 лютого 2023 р.

«Я хочу, щоб мене почули в Росії», - проголошував український президент Володимир Зеленський з перших днів лютневого російського вторгнення, закликаючи росіян: «Що швидше ви скажете своїй владі, що війну треба негайно зупинити, то більше людей залишаться жити».

26 лютого 2022 року Зеленський назвав лише п’ять імен російських діячів, серед них лауреата нобелівської премії миру 2021 року журналіста Дмитрія Муратова, та подякував їм і ще «тисячам інших росіян» за заяви і демонстрації проти нападу на Україну.

Добрі росіяни є... І ті росіяни назагал в трьох місцях - вони, або у в’язницях в Росії, вбиті, або у вигнанні...
Вільям Бравдер

Коли російські війська насувалися на Київ, Чернігів та Харків, вже був оточений Маріуполь і окупанти зайшли у Херсон, соратники Олексія Навального, найвідомішого опонента президента Путіна, оприлюднили 2 березня його заклик з в’язниці, щоб росіяни виходили на масові протести.

«…Нумо хоча б не бути нацією мовчунів, боягузів, які вдають, що не помічають агресивної війни, розв’язаної нашим явно збожеволілим царком», - писав Навальний, агітуючи співвітчизників, «стиснувши зуби і поборовши страх, виходити і вимагати припинення війни».

Відгук на ті й інші заклики був, і про поширеність протестів свідчить те, що станом на 19 березня 2022 року в Росії задокументували арешти 15 000 людей за участь у заборонених демонстраціях, а згодом до них додалися нові.

Але антивоєнних активістів у Росії виявилося не досить, щоб, як закликав Навальний, «забити собою в’язниці і автозаки (автомобілі для перевезення затриманих)».

«За» війну

Тим часом соціологічні дослідження, хоча й проблематичні в Росії, де карають навіть за вживання слів «війна» і «вторгнення», виявили, що велика більшість росіян схвалювала напад на Україну.

53% росіян опитаних в дні між 24 і 30 березня 2022 року сказали, що вони «твердо підтримують», а ще 28% - «певною мірою підтримують» дії російської армії, які Кремль назвав «спеціальною військовою операцією в Україні».

Те опитування проводила недержавна російська організація Левада центр на замовлення американської аналітичної установи Chicago Council on Global Affairs, і згодом подібні висновки підтверджували інші.

Росіяни назагал підтримують багато огидних тверджень про Україну...І такі погляди проявляються не лише серед пролетарів, але й серед професорів.
Джейд МакҐлинн

Марк Ґалеотті, британський автор низки книг про Росію, один з тих західних коментаторів, хто вважає, що ті показники насправді свідчать, що багато росіян «не розуміють, що відбувається», тобто вірять перекрученим виправданням війни, які вони чують від Путіна, і які ллються на них з контрольованих владою російських засобів масової інформації.

«Набагато більша частина росіян, - сказав Марк Ґалеотті у розмові з Голосом Америки, - намагаються по-совєтськи свідомо уникати розуміння того, що відбувається».

Проте дослідниця Росії Джейд МакҐлинн підкреслює, що вона принципово назвала свою нову книгу саме «Війна Росії» (Russia’s War), а не «війна Путіна», як часто лунає від західних політиків, хоча й вона підкреслює, що російська підтримка війни проти України переважно пасивна.

«Росіяни не рвуться воювати в Україну…. Я би сказала, що таких Z-голових (літера Z стала символом російської війни), які дуже хочуть воювати, приблизно стільки ж, як і ліберальних опозиціонерів, тобто їх небагато», - каже Джейд МакҐлинн.

Велику пасивно-провоєнну частину російського суспільства вона ділить на три групи: «1) Байдужі, які вважають, що ні на що не впливають, 2) Нейтрально-лояльні, які підтримують свою країну, незалежно, чи вона чинить зло, чи добро. 3) Ті, які підтримують війну, але не хочуть воювати».

Агресивний імперіалізм Росії на думку Джейд МакҐлинн коріниться в поширеності антиукраїнських поглядів.

«Оскільки я трохи жила в Росії з 2014 року, то, як і багато інших, які подорожували Росією, якщо розмовляли відверто, знають, що росіяни назагал підтримують багато огидних тверджень про Україну. Багато росіян вважають, що велика частина українських земель - це Росія, що українська мова - не справжня. І такі погляди проявляються не лише серед пролетарів, але й серед професорів», - зауважує вона.

Російська діаспора

«Ми тут стоїмо, бо нам зараз соромно, що ми росіяни», «Ми проти війни Росії в Україні», - такі і подібні гасла можна було бачити в руках одиниць і невеликих груп людей у Лондоні, які деколи приєднувалися до українських демонстрацій проти лютневого вторгнення Росії в Україну 2022 року.

Гасло на російській демонстрації в Белграді в Сербії 21 січня 2023 р.
Гасло на російській демонстрації в Белграді в Сербії 21 січня 2023 р.

Згодом на демонстраціях у Європі і в Америці деякі з тих російських груп почали виходити на антивоєнні демонстрації під новими білими прапорами з синьою смугою вздовж полотнища.

«Добрі росіяни є. Більшість росіян, яких я знаю, добрі. Це росіяни, які виступають проти Путіна багато років. Як, наприклад, Владімір Карамурза, Ілья Яшин і багато інших. І ті росіяни назагал в трьох місцях - вони, або у в’язницях в Росії, вбиті, або у вигнанні за кордоном», - палко переконує Вільям Бравдер, антипутінський активіст, який колись був одним з провідних інвесторів у Росії.

Нам треба підкреслювати, що ми не вороги росіянам, бо саме це повторює Путін.
Марк Ґалеотті

Бравдер вважає, що путінська репресивна машина виявилася такою жорстокою, що розраховувати на ефективність антивоєнного, а отже антипутінського руху в Росії зараз не варто.

Також він каже, що російська діаспора не може з-за кордону впливати на Путіна, але зауважує, що «росіяни в інших країнах можуть впливати на західні уряди, щоб зміцнювати міжнародну підтримку України».

Як підтримати «добрих росіян»

Марк Ґалеотті каже, що дуже остерігається «спроб визначати, які росіяни добрі і відрізняти їх від поганих росіян, бо значною мірою це залежить від того, хто розрізняє».

Він наполягає, що попри значну підтримку війни в російському суспільстві, західні політики роблять правильно, наполягаючи російське вторгнення в Україну - це «Війна Путіна».

«Кожного разу, коли ми чуємо від якогось західного політика, що всі росіяни такі-сякі, то ці слова роздуває і використовує російська державна пропаганда. Принаймні не треба постачати Путіну матеріал. І дуже добре робить президент Байден, коли каже про проблеми зі злісним, авторитарним, імперіалістичним режимом в Кремлі, але він відокремлює це від російського народу. Можливо це піддобрювання до росіян, і можливо це більше, ніж те, на що деякі росіяни заслуговують, але, якщо щось говорити, то нам треба підкреслювати, що ми не вороги росіянам, бо саме це повторює Путін, кажучи, що Росія воює, бо Захід ненавидить росіян. Нам не треба допомагати Путіну посилювати ті твердження», - доводить Марк Ґалеотті.

Джейд МакҐлинн погоджується, що зараз найбільш важливе інформування російського суспільства, причому вона підкреслює, що прямі аргументи з Заходу не завжди доходять і не обов’язково сприймаються росіянами, тому серед ефективних способів вона називає підтримку російських антипутінських джерел інформації, таких як телеканал «Дождь», чи російський новинний сайт «Медуза».

Також вона веде мову про потребу «можливо непопулярного в Україні», сприяння тому, щоб «російські чоловіки віком від 18 до 40 років могли виїжджати з Росії, принаймні тимчасово, у Європу, щоб їх не забирали воювати проти українців».

«Окрім тих намагань, я не думаю, що ми ще щось маємо робити. Я не думаю, що ми можемо впливати на Росію. Я вважаю, що зміни, які потрібні для того, щоб Росія перетворилася на мирну країну, повинні визріти і відбутися всередині Росії», - вважає Джейд МакҐлинн.

Дивіться також:

Всі новини дня

План бюджету США на 2024 рік і підтримка України: деталі зі слухань в Конгресі. Відео

“Продовжувати допомогу Україні є в прямих інтересах Вашингтона”, - таку заяву зробив Державний секретар США Ентоні Блінкен, виступаючи у Конгресі. Вже кілька днів в Сенаті та Палаті Представників тривають слухання за участі очільника Держдепартаменту, міністра оборони США та генерала Марка Міллі.

Академія наук України відзначила президентку Національної академії наук США за допомогу українським науковцям у час війни

Посолка України у США Оксана Маркарова вручає диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» президентці Національної академії наук США (NAS) Марші Макнат

Посолка України у США Оксана Маркарова вручила диплом «Почесний доктор Національної академії наук України» очільниці Національної академії наук США (NAS) Марши Макнат.

Президентка Національної академії наук США Марша Макнат отримала ступінь почесного доктора Національної академії наук України за «значний внесок у розвиток науки та міжнародне наукове співробітництво». Макнат була нагороджена разом з Єжи Душинським, президентом Польської академії наук у листопаді минулого року, а диплом отримала з рук української посолки Оксани Маркарової у четвер, 23 березня, в посольстві України у Вашингтоні.

Посолка України наголосила на великій допомозі, яку українським вченим у партнерстві з Академією наук Польщі надає Академія наук США. Особливо посолка України відзначила, що завдяки допомозі західних колег українські вчені можуть продовжувати наукову діяльність і під час війни, перебуваючи як в Україні, так і за кордоном.

Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній, який долучився до церемонії завдяки віртуальному зв’язку, сказав, що за допомогою колег українська наука може не лише вижити, але і продовжити свій розвиток.

Доктор наук Марша Макнат є геофізиком за фахом, колишня Президентка Американського геофізичного союзу, з 2016 року вона очолює Національну академію наук США.

За словами Марши Макнат, наука і науковці не могли бути пріоритетом для українського уряду в той час, коли Україні потрібно було захищатися від російської агресії, але наука буде мати ключове значення для післявоєнної відбудови України.

«Ми скористалися можливістю допомогти Польській академії наук, яка надавала підтримку колегам з України, тому що ми розуміли, що уряд буде зосереджений на завданнях оборони, і не буде кому подбати про довготерміновий добробут України, подбати про те, що буде збережена її наука», – сказала Марша Макнат.

У березні минулого року після початку широкомасштабної російської агресії Національна академія наук США започаткувала Фонд безпечного проходу (Safe Passage Fund) для підтримки Польської академії наук, яка почала допомагати українським вченим-біженцям та їхнім родинам, які переїжджали до Польщі та сусідніх країн.

На початку березня 2022 року Академія наук України уклала угоду з польською академією, яка запропонувала допомогу для українських науковців, але фінансування, доступне через польську академію, було вичерпано за кілька днів.

Програма, до якої приєдналася Академія наук США, не лише поєднала вчених з України – тих, що залишилися, і тих, що виїхали з країни, з колегами зі США та інших країн світу, але і допомогла зібрати внески від окремих осіб і фондів, щоб фінансово підтримати українських дослідників.

Серед них – Фонд Девіда та Люсіль Паккард, Фонд Альфреда П. Слоуна, Фонд Уолдера, Фонд Саймонса, Фонд Шурла та Кей Керчі, Фонд Премії Прориву. Нещодавно до них долучилося Американське хімічне товариство.

За словами Марши Макнат, на початковому етапі було зібрано 7 мільйонів доларів на програму, яка має охопити декілька сотень науковців, і розрахована на три роки.

Планується розширити програму допомоги і зосередити її переважно у Східній Європі, щоб українські учені мали можливість залишитися недалеко від дому і бажання повернутися назад.

За даними Міністерства освіти і науки України, перед війною в Україні було 60 000 науковців, більшість з яких залишилися в Україні. Багато з них є внутрішньо переміщеними особами через те, що їхні робочі місця пошкоджені, зруйновані або неможливі для роботи через брак електроенергії.

Міністерство вважає, що близько 6 тисяч науковців зараз перебувають за межами країни через війну.

За даними міністерства, станом на січень постраждало понад 90 науково-дослідних та вищих навчальних закладів, а з них 4 повністю знищені. Близько 228 залишилися неушкодженими. Серйозно постраждав відомий Харківський фізико-технічний інститут та найбільший у світі радіотелескоп декаметрової довжини хвилі, який належить Інституту радіоастрономії в Харкові.

«Завжди можна зробити більше» – сенатори відповідають на питання про Держдеп США. Відео

Чи достатньо робить Держдепартамент США, щоб допомогти зупинити російську війну в Україні? На це запитання відповіли сенатори від Демократичної та Республіканської партії.

Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео

Посол Ізраїлю в Україні: Що робить Ізраїль для допомоги Україні? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:32 0:00

За останній рік у відносинах України та Ізраїлю були як гострі звинувачення, так і слова вдячності. Минулого місяця глава МЗС Ізраїлю Елі Коен став першим ізраїльським високопосадовцем, який відвідав Україну після початку повномасштабної війни.

"Ми не хочемо, щоб Росія відпочила, перегрупувалась і знову атакувала - через рік, два чи три роки" - Блінкен 

Держсекретар Ентоні Блінкен у Сенаті, 22 березня 2023. REUTERS/Jonathan Ernst

Сполучені Штати прагнуть до тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до суверенітету та інших принципів міжнародного права, але зараз від Росії ознак про готовність до змістовної дипломатії немає. Про це державний секретар США Ентоні Блінкен заявив під час свідчень перед Комітетом із закордонних справ Палати представників Конгресу США про "Стан американської дипломатії у 2023 році: зростаючі конфлікти, бюджетні виклики та конкуренція наддержав".

Під час слухання обговорювали, зокрема, пропонований Білим домом бюджет на 2024 фінансовий рік, де закладено 63,1 мільярда доларів для Державного департаменту та USAID, що, на переконання уряду, дозволить "продовжувати просувати національні інтереси США, лідирувати у світі в подоланні глобальних викликів і продовжувати підтримувати народ України".

Важливо, щоб це [війна] не тягнулась,.. це буде дуже вигідно для Путіна та Росії

Напередодні під час слухань у комітеті Сенату з асигнувань Блінкен заявив, що у проекті бюджету збережеться безпекова, економічна, енергетична та гуманітарна підтримка України.

Конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк Ендрю Кім відзначив, що цей рік є "критичним для України": "Важливо, щоб це [війна] не тягнулась, бо якщо вона затягнеться, це буде дуже вигідно для Путіна та Росії, бо вони зможуть це певним чином перечекати, тому ми маємо переконатись, що ця коаліція, ця воля [підтримувати Україну] - зберігається".

Джон Джеймс, конгресмен-республіканець від штату Мічиган, подякував адміністрації Джо Байдена за продовження гуманітарного паролю для українців: "Серед виборців мого округу є велика українська громада, і я вітаю це".

Співпраця Китаю та Росії

Натомість його однопартієць від штату Кентуккі Енді Барр розкритикував президентську адміністрацію за недостатньо сувору позицію щодо загроз від Китаю, передусім у питаннях китайського аеростата, що, як припускають, вів шпигунську діяльність, а також у китайській підтримці російської війни в Україні.

існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР
Конгресмен Енді Барр

Барр процитував звіт американського уряду, який засвідчив, що "компанії з КНР надавали російським компаніям... продукцію подвійного призначення, що можуть бути використані Росією у війні проти України, китайські державні оборонні компанії надають [Росії] навігаційне обладнання, технології для глушіння сигналу, запчастини для винищувачів".

Законодавець також процитував численні повідомлення у медіа щодо наданих Китаєм технологій для російської війни: "Чому ви тоді просто... попереджаєте про наслідки надання Росії матеріальної підтримки, коли Держдеп приходить до висновку... із доказами... китайської матеріальної підтримки Росії?"

"Ми зосереджені на летальній допомозі, - пояснив Блінкен, - і також ми стежимо за наданням приватними корпораціями технологій подвійного призначення, які можуть викликати занепокоєння". Барр у відповідь заявив про необхідність "накласти санкції на Китай за летальну допомогу": "Йдеться не просто про купівлю [Китаєм російських] нафти чи газу, існують задокументовані митні записи надання летальної підтримки уже зараз, ми повинні бути суворішими до КНР".

"Незамінна" світова сила

"Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України, до прикладу, [рішення про] ракети далекого радіусі дії, які можна було надати, були відкладено, це могло б стати у пригоді, адже вони могли б знищити іранські дрони, які зараз розміщені незаконно у Криму, - сказав республіканець від Південної Кароліни Джо Вілсон. - Що було зроблено, щоб надати передове озброєння? Зупинімо війну, ми можемо це зробити, надаючи це оборонне озброєння".

Адміністрація діяла недопустимо у затримуванні оборонної допомоги України

Блінкен у відповідь підкреслив, що "поділяє відданість" тому, аби "надавати українцям те, що їм потрібно, щоб долати російську агресію, це те, що ми робили" від самого початку повномасштабної війни Росії та до її початку. "Звинувачення, що ми цього не робили, це просто неправда", - сказав держсекретар Блінкен, підкресливши, що США "на кожному кроці працюють з міжнародною коаліцією" країн й досягли прогресу, зокрема, на зустрічах контактної групи у форматі "Рамштайн".

Конгресвумен-демократка від штату Пенсильванія Меделін Дін підкреслила, що США - це "незамінна" світова сила, яка об'єднала коаліцію з понад 50 країн, щоб закінчити війну Росії в Україні "якомога швидше, що це не буде тривала війна".

Вона запитала, як саме пропозиція бюджету Держдепу може сприяти цьому.

"По-перше, ми не прагнули цієї війни, ми робили все, щоб запобігти їй, я брав участь в активних дипломатичних зусиллях з нашими російськими колегами, - відповів Блінкен. - На жаль, стало очевидно, й президент Путін сказав про це прямо, що йшлось не про безпекові загрози від НАТО чи України, завжди йшлось про переконання Путіна, що Україна - не незалежна держава, що її треба стерти з карти і включити у російську імперію".

Українці хочуть його більше, ніж будь-хто, зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня.
Державний секретар США Ентоні Блінкен

"Незалежність, суверенітет України чітко визнані, вони нікуди не зникнуть, українці нікуди не зникнуть. Але звісно те, як це вирішиться, це важливо. На моє переконання і на переконання адміністрації, ми відчайдушно хочемо миру, хоча українці хочуть його більше, ніж будь-хто. Зрештою, саме вони страждають від цієї агресії щодня, вони хочуть тривалого і стійкого миру, що відображає базові принципи міжнародної системи й Статуту ООН", - сказав держсекретар.

Він додав: "Ми не хочемо, щоб Росія просто перепочила, перегрупувалась і знову атакувала - півроку, рік чи два-три роки потому". Блінкен додав, що не бачить жодних "ознак того, що Росія готова до змістовної дипломатії" для закінчення війни.

Напередодні у Сенаті Блінкен назвав агресію Росії проти України та авторитарне керівництво президента Росії Володимира Путіна "гострою загрозою" для інтересів США, а довгостроковим викликом він назвав політику Китайської Народної Республіки.

Вихід США з Афганістану

Окрім питання російської агресії, законодавці торкались інших викликів для США, передусім з боку Китаю. При цьому чимало законодавців від Республіканської партії поставили під питання окремі аспекти зовнішньої політики Білого дому, зокрема критикували виведення американського контингенту з Афганістану у 2021 році.

При цьому голова Комітету у закордонних справах Палати представників від Республіканської партії Майкл Маккол, який ініціював відповідне розслідування, заявив, що дає Блінкену час до понеділка, аби надати законодавцям відповідні документи щодо виведення США з Афганістану, й попередив держсекретаря, що його може чекати повістка до суду.

У відповідь Блінкен висловив згоду надати комітету необхідну інформацію, а також законодавці-демократи у своїх виступах підкреслювали, що рішення про виведення американських сил з Афганістану, а також відповідні угоди із Талібаном були прийняті ще за попередньої адміністрації президента Дональда Трампа.

Більше

XS
SM
MD
LG