Спеціальні потреби

Актуально

МВФ завершив роботу місії в Україні. Що далі і до чого тут Байден? Інтерв‘ю з експертами

Що означає завершення місії МВФ для майбутньої співпраці, українських фінансів і реформ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:41 0:00

Що означає завершення місії МВФ для майбутньої співпраці, українських фінансів і реформ. Відео

Ми поговорили з економістами в США та Україні про те, що стало каменем спотикання в переговорах з МВФ цього разу, як позначиться на українських фінансах можливі затримки в програмі а також, чи стане волі у української влади для проведення реформ без МВФ

Місія МВФ працювала в Україні з перервою з 21 грудня по 12 лютого і завершила свою роботу, що велась у віртуальному режимі, без оголошення результату. У дипломатичній заяві для преси, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман назвав обговорення «продуктивним» і наголосив на необхідності «більшого прогресу задля завершення першого перегляду програми».

Олександр Петрик
Олександр Петрик

«МВФ як завжди видав обережний прес-реліз за результатами роботи, який фахівці можуть по-різному інтерпретувати», - говорить член Ради НБУ, проф. Олександр Петрик, який в 2013-2017 роках обіймав посаду альтернативного директора в МВФ від України.

Своєю заявою, зауважує Петрик, місія залишає можливість продовження програми вже цього року за умови прискорення реформ.

Дипломатичність формулювань МВФ приховує глибоке розчарування Фонду відкатом реформ в Україні, вважає економіст вашингтонського аналітичного центру «Атлантична Рада» Андерс Аслунд.

Андерс Аслунд
Андерс Аслунд

«МВФ завжди є дипломатичним, завжди відкритий для розмов, але дає гроші лише тоді, коли виконано умови». Аналітик не очікує, що МВФ виділить гроші цього року.

Чи зможе Україна впоратись без грошей МВФ?

Україна отримала лише один транш за новою програмою МВФ – 2,1 мільярда доларів надійшло влітку минулого року. Сподівання уряду, що Фонд надасть ще три транші загальним обсягомдо кінця 2021 року тепер можуть не справдитись.

Все ж, у короткостроковій перспективі, Україна може впоратись і без грошей МВФ, говорить економіст американського Міжнародного інституту фінансів Еліна Рибакова.

Еліна Рибакова
Еліна Рибакова

Вона зауважує - це позначилось і на позиції української влади під час переговорів щодо програми.

З нею погоджується і Аслунд: «Зараз є великі резерви, біля $29 мільярдів – найбільше з 2011 року, тому нагального фінансового тиску на Україну немає. Також уряд може позичати під помірні 6-7 відсотків, тому Україні менше, ніж раніше, потрібен МВФ».

Ситуація може швидко змінитись і влада це розуміє, зауважує Петрик. Він вказує, що позики на фінансових ринках дорожчі, ніж кредити МВФ і згадує негативний досвід кризи 2014-року, коли Україні довелось реструктуризувати борги.

Програма з МВФ потрібна буде Україні наступного року, говорить експерт: «Наступний рік, особливо його друга половина стануть піковими за виплатами і інвестори це бачать. Тому, якщо Україна повинна буде виплачувати значні суми, а взаємодія з Фондом не буде на порядку денному, це може підвищити ставки і ускладнити запозичення».

Навіщо ж МВФ Україні?

Роль МВФ– спонукати реформи, говорить Аслунд.

Петрик відзначає, що завдяки реформам фінансового сектору, впровадження інфляційного таргетування, переходу до гнучкого курсоутворення та посилення макропруденційного регулювання теперішня криза не так боляче вдарила по українським фінансам.

Кризи 2008-2009 або 2014-2015 супроводжувалися зростанням інфляції, суттєвої девальвації гривні та масовим відпливом депозитів, що призводило до банкрутства банків та дестабілізації фінансових ринків. Натомість 2020 рік банківська система пройшла відносно успішно
Олександр Петрик

«Кризи 2008-2009 або 2014-2015 супроводжувалися зростанням інфляції, суттєвої девальвації гривні та масовим відпливом депозитів, що призводило до банкрутства банків та дестабілізації фінансових ринків. Натомість 2020 рік банківська система пройшла відносно успішно, - говорить він. - Протягом кризи НБУ також застосував низку неконвенційних інструментів монетарної політики та нормативних послаблень, такі якдовгострокове рефінансування, процентні свопи та ін. які з одного боку підтримували ліквідність банківської системи та економіки, але при цьому не призводили до посиленняризиків порушення цінової та фінансової стабільності».

Серед невирішених питань, в рамках програми МВФ, зокрема залишаються заходи з подолання корупції, проведення судової реформи, прозорості в енергосекторі.

Також, говорить Петрик, у Фонді з розумінням поставились до того, що дефіцит бюджету зріс у 2020 році під час кризи, але тепер, «фахівці фонду наполягають на тому щоб відбулась консолідація тому що невиправдано великі видатки бюджету на погашення попередніх боргів, так і на їхнє обслуговування, призводять як до необхідності робити нові борги і за високими відсотками, а також відволікає гроші банків та інших резидентів від продуктивного інвестування в економіку».

Чи стане у української влади волі до необхідних реформ без МВФ?

Лише, якщо рейтинг підтримки Зеленського та його партії продовжить падіння, вважає Рибакова.

Якщо втрата популярності триватиме, президент буде змушений у відповідь запропонувати програму реформ
Еліна Рибакова

«За опитуваннями, партія президента і сам президент втрачають популярність. Також постійні зміни уряду впродовж останні років не мали бажаного впливу на реформи. Сподіваємось, якщо ця втрата популярності триватиме, президент буде змушений у відповідь запропонувати програму реформ», - відзначає експертка.

А от Андерс Аслунд вважає, що існують основоположні розбіжності між МВФ та урядом Зеленського у баченні щодо реформ. «МВФ підтримує верховенство права, а український уряд хоче повної свободи» і це сприяє збереженню олігархічної економіки та корупції, переконаний експерт.

Якщо поштовх до реформ і виникне, то «це станеться, якщо уряд США за керівництва президента Байдена справді займеться Україною
Андерс Аслунд

Аслунд вважає, що якщо поштовх до реформ і виникне, то «це станеться, якщо уряд США за керівництва президента [США Джо] Байдена справді займеться Україною».

В тому, що США приділятимуть велику увагу реформам в Україні, сумнівається Рибакова.

«Важко сказати, як розвиватиметься співпраця з Україною. Адміністрація Байдена має багато внутрішніх пріоритетів. Це: COVID, прийняття економічного пакету, об‘єднання країни. А серед зовнішніх пріоритетів це в основному Китай, можливо, Росія. Тому, Україна не є першим пунктом на порядку денному цієї адміністрації».

Які саме реформи стали каменем спотикання для перегляду програми МВФ?

Цього разу, основним каменем спотикання в переговорах з місією стало питання ціни на газ, вважає Аслунд. На думку аналітика, рішення уряду знизити ціну на газ для населення відновило практику існування двох цін на газ, яка створює ризики зловживань.

«МВФ не проти субсидій для населення, коли ціна зростає, але рішуче виступає проти існування двох цін на газ», - заявляє він, але зауважує, що і без цього, ймовірно, рішення про завершення першого перегляду прийнято б не було, через відкат у подоланні корупції.

Питання загроз для незалежності Національного банку, які були на передньому плані під час минулих обговорень фондом, під час цих перемовин не було настільки гострим. «Гадаю, Національним банком керують як і раніше, і МВФ з підозрою до цього ставиться, але ми не бачимо якихось справжніх порушень», - говорить Аслунд.

Співпраця НБУ з МВФ конструктивна і це питання не є перешкодою для продовження програми, говорить Петрик.

«Основним фокусом дискусій тут було покращення управління в Національному банку, та внесення відповідних поправок в Закон про Національний банк та банківську систему, які мають бути затверджені Парламентом. Зокрема ці поправки стосуються більш чіткого формулювання повноважень Ради НБУ та більш ефективної організації її роботи на принципах колегіальності, а також взаємовідносин з Правлінням з метою унеможливлення втручання Ради НБУ в операційну та комунікаційну політику Правління та інших дій, які можуть підривати довіру до регулятора. Інший напрям удосконалень закону стосується покращення законодавчого та операційного дизайну банківського нагляду та регулювання. Слід відмітити що тут НБУ повністю погодився із зауваженнями Фонду і відповідні правки до закону вже надіслані до Парламенту»

Петрик зауважив, що висловлює «власну експертну думку, а не офіційну позицію НБУ або Ради НБУ

Дивіться також: Якою буде зовнішня політика Байдена щодо України - погляди експертів

Якою буде зовнішня політика Байдена щодо України - погляди експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:20 0:00

Всі новини дня

Україні потрібна та зброя, з якою вона може перемогти - колишні американські дипломати. Відео

Колишні посли США в Україні та Росії вважають, що лідери США мають чітко сказати, що вони не просто допомагають Україні, а інвестують у власну безпеку. Бо без перемоги України безпека Заходу не буде гарантована. З деталями - Наталія Чурікова.

Президент Зеленський та дух України стали «Людиною року» за версією журналу Time. Відео

Американський журнал Time назвав президента України Володимира Зеленського та дух України людиною 2022-го року. Це звання присуджують тим, хто найбільше, на думку редакції, вплинув на хід подій у році.

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео

Дії РФ проти українців визнали геноцидом в комітеті Сенату США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:08 0:00

Резолюцію щодо визнання дій РФ геноцидом проти українського народу підтримали в комітеті Сенату США із міжнародних відносин. Подробиці – від Марії Ульяновської.

У США є апетит постачати Україні ефективне озброєння - полковник армії США у відставці. Відео

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо – говорить полковник армії США у відставці Роберт Гамільтон в інтервʼю Олексію Коваленку. «У США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи», - вважає військовий експерт.

ЄС запровадив 9-й пакет санкцій проти Росії. У ньому - військові, політики, пропагандисти

У списку – відповідальні за жорстокі, навмисні ракетні удари Росії по цивільному населенню – фон дер Ляєн

Євросоюз запроваджує дев’ятий пакет санкцій проти Росії через те, що Москва «продовжує нести смерть та спустошення в Україну», - про це повідомила в середу президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Цей пакет, дев’ятий з часу російського вторгнення в Україну, посилює тиск на Росію, додаючи ще майже 200 фізичних та юридичних осіб до списку санкцій. Серед підсанкційних осіб – російські військові, депутати російського парламенту та підприємства ОПК.

«Цей список охоплює ключові фігури у жорстоких, навмисних ракетних ударах Росії по цивільному населенню», – сказала фон дер Ляєн у відео, опублікованому в Twitter.

Як додала голова Єврокомісії, ЄС також накладе санкції на ще три російські банки, що включає повну заборону на операції з Банком регіонального розвитку країни. Нові заходи, за словами фон дер Ляєн, обмежать доступ Росії до безпілотників як безпосередньо, так і через постачальників із третіх країн, таких як Іран.

Євросоюз, за словами фон дер Ляєн, також запровадить обмеження експорту, зосередивши увагу на товарах подвійного призначення, таких як хімікати, нервово-паралітичні речовини, електроніка та ІТ-компоненти, які «може використовувати російська військова машина».

Очільник зовнішньої політики ЄС Жозеп Боррель заявив, що останні заходи є прямим наслідком використання президентом Росії Володимиром Путіним зими як зброї.

«Після продуктів харчування та голоду Путін вирішив зробити зиму зброєю, – заявив Боррель. - Відповіддю на це є 9-й пакет санкцій".

«Він хоче перервати електропостачання, опалення та водопостачання для мільйонів мирних жителів по всій Україні. Ми відповідаємо 9-м пакетом санкцій проти тих, хто бере участь у цій жорстокій війні», – написав шеф європейської дипломатії у Twitter.

Окремо Жозеп Боррель згадав про те, що санкції накладені і на російських пропагандистів.

«Ми вводимо обмежувальні заходи щодо ЗМІ, осіб та організацій, які атакують публічний простір дезінформацією, намагаючись зняти провину з Росії та отруювати свідомість людей», – написав Боррель у своєму наступному твіті.

«Ми налаштовані діяти на підтримку України. Скільки потрібно», – додав він.

Як повідомляв «Голос Америки», у п'ятницю, 2 грудня, 27 держав-членів Європейського Союзу обмежили ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Санкції набрали чинності у понеділок, 5 грудня. У понеділок світові ціни на нафту зросли на 2,6%.

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що Москва «не визнає жодних цінових обмежень» і попередив, що це «крок до дестабілізації світового енергетичного ринку».

Більше

XS
SM
MD
LG