Спеціальні потреби

МВФ завершив роботу місії в Україні. Що далі і до чого тут Байден? Інтерв‘ю з експертами


Що означає завершення місії МВФ для майбутньої співпраці, українських фінансів і реформ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:41 0:00

Що означає завершення місії МВФ для майбутньої співпраці, українських фінансів і реформ. Відео

Ми поговорили з економістами в США та Україні про те, що стало каменем спотикання в переговорах з МВФ цього разу, як позначиться на українських фінансах можливі затримки в програмі а також, чи стане волі у української влади для проведення реформ без МВФ

Місія МВФ працювала в Україні з перервою з 21 грудня по 12 лютого і завершила свою роботу, що велась у віртуальному режимі, без оголошення результату. У дипломатичній заяві для преси, постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман назвав обговорення «продуктивним» і наголосив на необхідності «більшого прогресу задля завершення першого перегляду програми».

Олександр Петрик
Олександр Петрик

«МВФ як завжди видав обережний прес-реліз за результатами роботи, який фахівці можуть по-різному інтерпретувати», - говорить член Ради НБУ, проф. Олександр Петрик, який в 2013-2017 роках обіймав посаду альтернативного директора в МВФ від України.

Своєю заявою, зауважує Петрик, місія залишає можливість продовження програми вже цього року за умови прискорення реформ.

Дипломатичність формулювань МВФ приховує глибоке розчарування Фонду відкатом реформ в Україні, вважає економіст вашингтонського аналітичного центру «Атлантична Рада» Андерс Аслунд.

Андерс Аслунд
Андерс Аслунд

«МВФ завжди є дипломатичним, завжди відкритий для розмов, але дає гроші лише тоді, коли виконано умови». Аналітик не очікує, що МВФ виділить гроші цього року.

Чи зможе Україна впоратись без грошей МВФ?

Україна отримала лише один транш за новою програмою МВФ – 2,1 мільярда доларів надійшло влітку минулого року. Сподівання уряду, що Фонд надасть ще три транші загальним обсягомдо кінця 2021 року тепер можуть не справдитись.

Все ж, у короткостроковій перспективі, Україна може впоратись і без грошей МВФ, говорить економіст американського Міжнародного інституту фінансів Еліна Рибакова.

Еліна Рибакова
Еліна Рибакова

Вона зауважує - це позначилось і на позиції української влади під час переговорів щодо програми.

З нею погоджується і Аслунд: «Зараз є великі резерви, біля $29 мільярдів – найбільше з 2011 року, тому нагального фінансового тиску на Україну немає. Також уряд може позичати під помірні 6-7 відсотків, тому Україні менше, ніж раніше, потрібен МВФ».

Ситуація може швидко змінитись і влада це розуміє, зауважує Петрик. Він вказує, що позики на фінансових ринках дорожчі, ніж кредити МВФ і згадує негативний досвід кризи 2014-року, коли Україні довелось реструктуризувати борги.

Програма з МВФ потрібна буде Україні наступного року, говорить експерт: «Наступний рік, особливо його друга половина стануть піковими за виплатами і інвестори це бачать. Тому, якщо Україна повинна буде виплачувати значні суми, а взаємодія з Фондом не буде на порядку денному, це може підвищити ставки і ускладнити запозичення».

Навіщо ж МВФ Україні?

Роль МВФ– спонукати реформи, говорить Аслунд.

Петрик відзначає, що завдяки реформам фінансового сектору, впровадження інфляційного таргетування, переходу до гнучкого курсоутворення та посилення макропруденційного регулювання теперішня криза не так боляче вдарила по українським фінансам.

Кризи 2008-2009 або 2014-2015 супроводжувалися зростанням інфляції, суттєвої девальвації гривні та масовим відпливом депозитів, що призводило до банкрутства банків та дестабілізації фінансових ринків. Натомість 2020 рік банківська система пройшла відносно успішно
Олександр Петрик

«Кризи 2008-2009 або 2014-2015 супроводжувалися зростанням інфляції, суттєвої девальвації гривні та масовим відпливом депозитів, що призводило до банкрутства банків та дестабілізації фінансових ринків. Натомість 2020 рік банківська система пройшла відносно успішно, - говорить він. - Протягом кризи НБУ також застосував низку неконвенційних інструментів монетарної політики та нормативних послаблень, такі якдовгострокове рефінансування, процентні свопи та ін. які з одного боку підтримували ліквідність банківської системи та економіки, але при цьому не призводили до посиленняризиків порушення цінової та фінансової стабільності».

Серед невирішених питань, в рамках програми МВФ, зокрема залишаються заходи з подолання корупції, проведення судової реформи, прозорості в енергосекторі.

Також, говорить Петрик, у Фонді з розумінням поставились до того, що дефіцит бюджету зріс у 2020 році під час кризи, але тепер, «фахівці фонду наполягають на тому щоб відбулась консолідація тому що невиправдано великі видатки бюджету на погашення попередніх боргів, так і на їхнє обслуговування, призводять як до необхідності робити нові борги і за високими відсотками, а також відволікає гроші банків та інших резидентів від продуктивного інвестування в економіку».

Чи стане у української влади волі до необхідних реформ без МВФ?

Лише, якщо рейтинг підтримки Зеленського та його партії продовжить падіння, вважає Рибакова.

Якщо втрата популярності триватиме, президент буде змушений у відповідь запропонувати програму реформ
Еліна Рибакова

«За опитуваннями, партія президента і сам президент втрачають популярність. Також постійні зміни уряду впродовж останні років не мали бажаного впливу на реформи. Сподіваємось, якщо ця втрата популярності триватиме, президент буде змушений у відповідь запропонувати програму реформ», - відзначає експертка.

А от Андерс Аслунд вважає, що існують основоположні розбіжності між МВФ та урядом Зеленського у баченні щодо реформ. «МВФ підтримує верховенство права, а український уряд хоче повної свободи» і це сприяє збереженню олігархічної економіки та корупції, переконаний експерт.

Якщо поштовх до реформ і виникне, то «це станеться, якщо уряд США за керівництва президента Байдена справді займеться Україною
Андерс Аслунд

Аслунд вважає, що якщо поштовх до реформ і виникне, то «це станеться, якщо уряд США за керівництва президента [США Джо] Байдена справді займеться Україною».

В тому, що США приділятимуть велику увагу реформам в Україні, сумнівається Рибакова.

«Важко сказати, як розвиватиметься співпраця з Україною. Адміністрація Байдена має багато внутрішніх пріоритетів. Це: COVID, прийняття економічного пакету, об‘єднання країни. А серед зовнішніх пріоритетів це в основному Китай, можливо, Росія. Тому, Україна не є першим пунктом на порядку денному цієї адміністрації».

Які саме реформи стали каменем спотикання для перегляду програми МВФ?

Цього разу, основним каменем спотикання в переговорах з місією стало питання ціни на газ, вважає Аслунд. На думку аналітика, рішення уряду знизити ціну на газ для населення відновило практику існування двох цін на газ, яка створює ризики зловживань.

«МВФ не проти субсидій для населення, коли ціна зростає, але рішуче виступає проти існування двох цін на газ», - заявляє він, але зауважує, що і без цього, ймовірно, рішення про завершення першого перегляду прийнято б не було, через відкат у подоланні корупції.

Питання загроз для незалежності Національного банку, які були на передньому плані під час минулих обговорень фондом, під час цих перемовин не було настільки гострим. «Гадаю, Національним банком керують як і раніше, і МВФ з підозрою до цього ставиться, але ми не бачимо якихось справжніх порушень», - говорить Аслунд.

Співпраця НБУ з МВФ конструктивна і це питання не є перешкодою для продовження програми, говорить Петрик.

«Основним фокусом дискусій тут було покращення управління в Національному банку, та внесення відповідних поправок в Закон про Національний банк та банківську систему, які мають бути затверджені Парламентом. Зокрема ці поправки стосуються більш чіткого формулювання повноважень Ради НБУ та більш ефективної організації її роботи на принципах колегіальності, а також взаємовідносин з Правлінням з метою унеможливлення втручання Ради НБУ в операційну та комунікаційну політику Правління та інших дій, які можуть підривати довіру до регулятора. Інший напрям удосконалень закону стосується покращення законодавчого та операційного дизайну банківського нагляду та регулювання. Слід відмітити що тут НБУ повністю погодився із зауваженнями Фонду і відповідні правки до закону вже надіслані до Парламенту»

Петрик зауважив, що висловлює «власну експертну думку, а не офіційну позицію НБУ або Ради НБУ

Дивіться також: Якою буде зовнішня політика Байдена щодо України - погляди експертів

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG