Спеціальні потреби

Актуально

Якою буде санкційна політика у США після виборів, обговорили експерти

Білий дім

«Ми готові до більш провідної ролі США в цьому питанні також», - зауважив німецький дипломат в Вашингтоні Александр Шонфельдер, виступаючи на події присвяченій майбутньому санкційної політики США, що відбулась в американському аналітичному центрі «Атлантична Рада» у вівторок.

Він закликав США до більшої трансатлантичної координації: «Настав час спільно переоцінити економічні санкції як інструмент міжнародної політики».

Джо Байден, який за прогнозом «Голосу Америки» переміг на виборах президента США, формуватиме і нову санкційну політику адміністрації.

Нова адміністрація США «має переглянути санкції проти Росії і вирішити, яким буде санкційний режим, і де має бути посилено тиск на путінський режим», вважає колишній координатор санкцій в Державному Департаменті США Деніел Фрід.

Зокрема, влада США ймовірно розгляне можливість посилення санкцій щодо Росії через отруєння Навального а також щодо влади Білорусі через придушення мирних протестів, зауважив експерт. «Європа обігнала нас», - сказав Фрід відповідаючи на питання стосовно американської політики щодо санкції проти Лукашенка, адже придушення протестів у Білорусі триває. Він закликав США уважно подивитись на можливості і співпрацювати з європейцями в цій сфері.

США неодноразово засуджували порушення прав людини з боку режиму Лукашенка в Білорусі. В жовтні США розширили санкції стосовно Білорусі, включивши до переліку вісім білоруських чиновників за їхню роль у "підриванні демократичних процесів", "фальсифікації президентських виборів 9 серпня та жорстоких розгонах мирних протестувальників".

Окрема роль в формуванні режиму американських санкцій відводиться Конгресу США, зауважили експерти під час дискусії.

Позиція нового президента і здатність його команди переконати законодавців, визначать майбутнє законопроектів США про розширення санкцій щодо Росії
Вважає Деніел Фрід

Згідно з попередніми результатами виборів, Демократична партія США, до якої належить і Джо Байден, збереже більшість в Палаті представників США, але не матиме більшості в Сенаті.

На початку президентства Байден матиме певну прихильність в американському Конгресі і тому саме позиція нового президента і здатність його команди переконати законодавців, визначать майбутнє законопроектів про розширення санкцій щодо Росії, які на тепер перебувають на розгляді Конгресі, вважає Фрід.

Зокрема йдеться про санкції DASKA (Законопроект Про захист американської безпеки від агресії Кремля), які деякі оглядачі називають «пекельними санкціями». Відповідно до сайту Сенатського комітету із закордонних справ, пропоновані санкції включають заходи щодо російських банків, інвестицій у російські проекти зрідженого газу, кіберсектору Росії, державного боргу Росії, політиків та олігархів. Іншим законопроектом є DETER (Законопроект про захист виборів від загрозшляхом встановлення обмежень), який передбачає заборону на в‘їзд до США особам, які втручались в американські вибори.

Під час дискусії європейські експерти наголосили на тому, що в Європі неоднозначно сприймають деякі санкційні ініціативи американського Конгресу.

«Конгрес США часто виступає рушієм з питань санкцій. Надзвичайно важливо, щоб парламентські рішення відповідали стратегічним цілям», - зауважив Шонфельдер.

Раніше Німеччина критикувала ініціативи у США, зокрема стосовно введення так званих вторинних санкцій проти російського газотранзитного проекту «Північний потік 2», які можуть зачепити і європейські компанії.

Питання «захисту європейських компаній від дій інших центрів санкцій все частіше обговорюється в Європі і це не може не турбувати», зауважив Йоха Йокела, експерт Фінського інституту з міжнародних справ.

В якості позитивного досвіду режиму санкцій, Йокела відзначив європейські санкції проти Росії, введені через її агресію в Україні. Країни об‘єднались і запровадили санкції проти впливового сусіда і значного торговельного партнера, які тривають вже шість років, зауважив експерт.

Фрід погодився з Йокелою щодо успішності єдиного підходу з європейцями стосовно санкцій проти Росії. «Це здивувало Володимира Путіна, який думав, що це не спрацює», - додав він.

Дивіться також: Влада Білорусі залишає за ґратами десятки журналістів, затриманих під час протестів цієї неділі

Всі новини дня

У Радбезі ООН провели спецзасідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні. Відео

У Раді Безпеки ООН провели спеціальне засідання, присвячене гуманітарній ситуації в Україні.

Потужний землетрус у Туреччині і Сирії. Вашингтон надсилає дві групи рятувальників. Відео

Вашингтон надсилає до Туреччини дві групи рятувальників для пошуку вцілілих і ліквідації наслідків. Про це повідомив представник Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

ПВК "Вагнер" все складніше вербувати в'язнів на війну РФ в Україні - медіа

Кладовище найманців ПВК "Вагнер" у Краснодарському краї, Росія, 22 січня 2023. REUTERS/Stringer

У російських тюрмах усе менше добровольців воювати в Україні у складі ПВК "Вагнер" на тлі повідомлень про великі втрати серед в'язнів, тому видання Євгена Пригожина розпочали піар-кампанію за участі ув'язнених, які вижили на війні та вже повернулися додому. Про це пише незалежне російське видання "Медіазона".

Журналісти зазначають, що якщо раніше Пригожин агітував особисто, тепер "посилає підлеглих". "Цього разу добровольців набагато менше: якщо після першого візиту Пригожина на війну записувалися по кілька сотень ув'язнених, то тепер це швидше кількадесят. В'язні кажуть, що вже не дуже вірять у помилування, а новини та розмови із завербованими переконують їх, що ризик загибелі дуже високий".

Нині координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі під час брифінгу заявив, що у тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений особисто Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії".

Як зазначає Радіо Свобода, про другу хвилю набору до ПВК "Вагнер" раніше писали правозахисник і колишній політвʼязень Іван Асташин, видання "Верстка" та кілька телеграм-каналів.

Скільки загалом людей було завербовано на війну з російських колоній, достеменно не відомо. Федеральна служба виконання покарань повідомляла про скорочення торік кількості увʼязнених майже на 30 тисяч осіб. На початок лютого "Медіазона" змогла підтвердити загибель 823 завербованих увʼязнених, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.

Найманців угруповання підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів. З весни 2022 року у медіа почала зʼявлятися інформація, що ПВК вербує увʼязнених у російських колоніях для участі у війні з Україною в обмін на помилування. Як це оформляється юридично, досі невідомо. Кремль заявив, що ця інформація засекречена.

Місце в кремлівській ієрархії та соляні копальні - Білий дім про "егоїстичний" інтерес Пригожина у боях за Бахмут

Центр ПВК "Вагнер", що пов'язують із російським бізнесменом Євгенієм Пригожиним. Фото: AP Photo, File

У тяжких боях за Бахмут найбільше зацікавлений очільник російської приватної військової компанії "Вагнер" Євгеній Пригожин - "через егоїстичну особисту вигоду з метою підвищити свій високий статус у кремлівській ієрархії". Так ситуацію прокоментував координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США Джон Кірбі.

Кірбі також наголосив на економічній вигоді, яку, за інформацією посадовця, планує отримати Пригожин - через місцеві соляні та гіпсові копальні.

"Через цей егоїстичний інтерес Пригожин не боїться кидати у бій в'язня за в'язнем", - сказав Кірбі під час брифінгу про залучення засуджених до лав "Групи Вагнера". Посадовець додав, що США зосереджуватимуться на тому, щоб продовжувати надавати Україні необхідну безпекову допомогу для її успіху на полі бою і зокрема довкола Бахмута.

Соляне родовище Артемівське у Бахмуті площею 179 квадратних кілометрів одним з найбільших у Європі. Місцеві соляні шахти належать державному підприємству "Артемсіль", лідеру на українському ринку й експортеру до 20 країн, допоки воно не припинило виробництво через кілька місяців після російського вторгнення. З моменту заснування наприкінці XIX століття підприємство видобуло понад 280 мільйонів тонн солі. Шахти досягають глибини 200-300 метрів і мають тунелі загальною довжиною 300 кілометрів.

За інформацією Reuters, соляні шахти можуть стати комерційно прибутковим активом, а також росіяни планують використовувати їх для зберігання боєприпасів і зброї поза зоною дії українських ракет.

Раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дозволяє мобілізацією росіян, які мають непогашену судимість за вбивства та інші тяжкі злочини, передбачені Кримінальним кодексом РФ.

Як повідомляв Голос Америки, Сполучені Штати оголосили санкції проти ПВК "Вагнер" та Пригожина. Міністерство фінансів США назвало "Групу Вагнера" міжнародною злочинною організацією.

Також Сполучені Штати звинувачували російських найманців в експлуатації природних ресурсів у Центральноафриканській Республіці, Малі, Судані, аби допомогти фінансувати війну Кремля в Україні.

У статті використано матеріали Reuters

Суд у Грузії відмовився випустити Саакашвілі за станом здоров'я

Екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі під час відеозв'язку на судовому слуханні у Тбілісі, 1 лютого 2023. REUTERS/Irakli Gedenidze

Тбіліський міський суд 6 лютого відмовився відтермінувати виконання вироку в справі колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі, передає грузинська служба Радіо Свобода. Рішення оголосив суддя Георгій Аревадзе, тим самим не задовольнивши клопотання адвокатів Саакашвілі.

Рішення судді викликало невдоволення родичів та прихильників колишнього президента.

На сьогоднішньому засіданні сторони проголосили заключні промови, після чого суддя зачитав рішення.

Представники пенітенціарної служби не погодилися з клопотанням адвокатів Саакашвілі. За словами представника служби, юриста Ніки Абрамішвілі, поданий суду висновок не містив достовірної інформації про тяжкість хвороби засудженого Міхеїла Саакашвілі і не міг служити підставою для відтермінування покарання.

Зі свого боку, адвокати сьогодні закликали суддю задовольнити їхнє клопотання та винести справедливе рішення. Зокрема, Шалва Хачапурідзе сказав судді, що порятунок життя третього президента – у його руках. За поясненням адвокатів, Аревадзе своїм рішенням міг зіграти історичну роль і закласти основу для великого примирення.

Виходячи зі стану здоров’я, Михайло Саакашвілі ані на засіданні, ані на оголошенні рішення не був присутнім, навіть дистанційно.

З клопотанням про відстрочку або звільнення від покарання колишнього президента Грузії до суду звернулися адвокати Саакашвілі. Це клопотання суддя Георгій Аревадзе розглядав близько двох місяців.

Експрезидент Грузії, який має українське громадянство, був заарештований у Тбілісі восени 2021 року після таємного повернення до країни. На той час щодо нього був ухвалений заочний вирок – 6 років позбавлення волі у справі про перевищення повноважень.

Через проблеми зі здоровʼям Саакашвілі перевели до цивільної клініки у Тбілісі. Сам політик та його прихильники наполягають, що погіршення стану могло бути спричинене отруєнням. Влада Грузії стверджує, що для таких висновків немає доказів.

Більше

XS
SM
MD
LG