Спеціальні потреби

Актуально

"Державність у 1919 році не встояла через гібридну війну з боку Росії"

Про це "Голосу Америки" розповіли дослідники історії Української революції 1917-21 років, коментуючи День Соборності України, що відзначається 22 січня

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України».

Це слова з Універсалу, що проголошував об’єднання Західної та Наддніпрянської України в одну державу. Акт злуки урочисто прийняли на Софійській площі у Києві 22 січня 1919 року.

Історики розповідають – тоді ж таки між двома частинами України був встановлений поштовий зв’язок, з Галичини в Наддіпрянщину поїхали цистерни з нафтою, з Наддніпрянщини в Галичину – продовольство.

«Тут була важлива ще й така символічна річ. Коли проїздиш з Києва до Львова - чи тебе по дорозі зупиняє прикордонник та перевіряє якісь документи, чи цього не відбувається. Це дуже важливий момент, що з лівого на правий берег Збруча і навпаки можна пройти без жодних обмежень», - розповідає дослідник історії Української революції 1917-21 років Віталій Скальський​

Здійснити до кінця об’єднання двох частин України тоді не вдалося. Акт злуки проголосили 22 січня, а вже 5 лютого 1919 року Київ був зайнятий більшовиками.

Більшовицько-українська війна мала ознаки гібридної війни


«Більшовицько-українська війна, яка відбувалася фактично із грудня 1917 року і до листопада 1920 року, з перманентними затуханнями і відновленнями, мала ознаки гібридної війни", - зазначає Ярослав Файзулін з Українського інституту національної пам’яті.

За його словами, "Кремль, більшовики намагалися приховати свою участь

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

у війні - мовляв, конфлікт в Україні має характер громадянської війни. Насправді більшість протистоянь того часу, які відбувалися в Україні, були інспіровані зовнішніми силами і, власне, участю у війні Росії. Війська, які брали участь у війні спочатку проти Центральної Ради, пізніше проти Директорії УНР, присилалися з Росії і забезпечувалися Росією. А твердження про громадянську війну було лише прикриттям цієї агресії», - сказав Файзулін "Голосу Америки".

вони отримували відповідь: «Наших войск там нет»


Як додає Віталій Скальський, «У 1917, 1918 роках ми переживали таку саму гібридну війну. В січні 1919 року, коли уряд Української Народної Республіки, Директорія, посилала в Москву телеграми із запитаннями, що роблять ваші війська на нашій території, вони отримували відповідь: «Наших войск там нет».

Саме військова агресія – ключова причина, чому українська державність тоді не встояла, кажуть історики. Інша причина – відсутність підтримки Заходу. Попри те, що на Софійському соборі Акт злуки зачитали тодішньою міжнародною мовою – французькою – світ його не почув.

Відтоді практично впродовж усього 20-го століття Україна – під радянською окупацією, в колоніальному статусі. Звідси, кажуть дослідники, певна емоційна відстороненість сучасних українців від цієї знакової дати.

Пояснюючи феномен, дослідник історії Української революції 1917-21 років Віталій Скальський зазначає:

Віталій Скальський
Віталій Скальський

«Це історична травма... Адже енну кількість десятків років цей день у нас ніяк не проговорювався, ніяк не відзначався. І крім того, дуже великий розрив відбувся у поколіннях".

Це історична травма... Енну кількість десятків років цей день у нас ніяк не відзначався


Як він додає, "У нас у родинних переказах українців дуже мало є згадок про оту історію 1917-18-19 років. Дуже мало в родинах розповідають, що мій пра-прадід воював за Петлюру. Це з історичних причин зрозуміло, бо таких людей переслідували, вбивали, і було страшно в радянський час про це розповідати. Трошки краща справа в діаспорі, бо там змогли протримати цю тяглість, цю традицію».

Історики наголошують: 22 січня - не лише День Соборності. Адже за рік перед тим, 22 січня 1918 року, Українська Центральна Рада проголосила незалежність Української Народної Республіки від Росії. Відтак 22 січня відзначаємо і день єдності українських земель, і перше проголошення незалежності України.

22 січня - це один із найважливіших днів мав би бути для кожного українця


«22 січня - це одна з найважливіших дат в історії України і один із найважливіших днів мав би бути для кожного з українців», - підкреслює Ярослав Файзулін.

Як додає Віталій Скальський, «Соборність - це не один акт 22 січня 1919 року, це постійний стан українців, прагнення до єдності і відчуття єдності. Відчуття того, що ти тут у Києві маєш підтримку у Львові чи в Одесі. Що, живучи в Закарпатті, ти все одно відчуваєш себе причетним до чогось більшого, аніж твоя область, твій район чи твоє місто».

Дивіться також: Спільне звернення до американців колишніх президентів Барака Обами, Білла Клінтона та Джорджа Буша. Відео

Всі новини дня

«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео

«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:16 0:00

Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.

Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео

Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.

Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі під час зустрічі із президентом України у Запоріжжі, 27 березня 20232 року (Фото: AP/Efrem Lukatsky)

Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.

Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.

Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.

Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого

"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.

Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».

У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.

Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.

Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"

Репортер американської газети The Wall Street Journal Еван Гершковіч, затриманий за підозрою в шпигунстві, виходить з будівлі суду в Москві, Росія, 30 березня 2023. REUTERS/Evgenia Novozhenina

Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.

Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.

"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".

В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.

"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".

Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".

Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".

Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.

США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.

Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.

Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео

Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:03 0:00

«Ми не виявили серйозних кримінальних порушень допомоги наданої Україні нашим агентством», – Ніколь Ангарелла, інспекторка від Агентства США з міжнародного розвитку

Більше

XS
SM
MD
LG