Спеціальні потреби

Актуально

"Державність у 1919 році не встояла через гібридну війну з боку Росії"

Про це "Голосу Америки" розповіли дослідники історії Української революції 1917-21 років, коментуючи День Соборності України, що відзначається 22 січня

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України».

Це слова з Універсалу, що проголошував об’єднання Західної та Наддніпрянської України в одну державу. Акт злуки урочисто прийняли на Софійській площі у Києві 22 січня 1919 року.

Історики розповідають – тоді ж таки між двома частинами України був встановлений поштовий зв’язок, з Галичини в Наддіпрянщину поїхали цистерни з нафтою, з Наддніпрянщини в Галичину – продовольство.

«Тут була важлива ще й така символічна річ. Коли проїздиш з Києва до Львова - чи тебе по дорозі зупиняє прикордонник та перевіряє якісь документи, чи цього не відбувається. Це дуже важливий момент, що з лівого на правий берег Збруча і навпаки можна пройти без жодних обмежень», - розповідає дослідник історії Української революції 1917-21 років Віталій Скальський​

Здійснити до кінця об’єднання двох частин України тоді не вдалося. Акт злуки проголосили 22 січня, а вже 5 лютого 1919 року Київ був зайнятий більшовиками.

Більшовицько-українська війна мала ознаки гібридної війни


«Більшовицько-українська війна, яка відбувалася фактично із грудня 1917 року і до листопада 1920 року, з перманентними затуханнями і відновленнями, мала ознаки гібридної війни", - зазначає Ярослав Файзулін з Українського інституту національної пам’яті.

За його словами, "Кремль, більшовики намагалися приховати свою участь

Ярослав Файзулін
Ярослав Файзулін

у війні - мовляв, конфлікт в Україні має характер громадянської війни. Насправді більшість протистоянь того часу, які відбувалися в Україні, були інспіровані зовнішніми силами і, власне, участю у війні Росії. Війська, які брали участь у війні спочатку проти Центральної Ради, пізніше проти Директорії УНР, присилалися з Росії і забезпечувалися Росією. А твердження про громадянську війну було лише прикриттям цієї агресії», - сказав Файзулін "Голосу Америки".

вони отримували відповідь: «Наших войск там нет»


Як додає Віталій Скальський, «У 1917, 1918 роках ми переживали таку саму гібридну війну. В січні 1919 року, коли уряд Української Народної Республіки, Директорія, посилала в Москву телеграми із запитаннями, що роблять ваші війська на нашій території, вони отримували відповідь: «Наших войск там нет».

Саме військова агресія – ключова причина, чому українська державність тоді не встояла, кажуть історики. Інша причина – відсутність підтримки Заходу. Попри те, що на Софійському соборі Акт злуки зачитали тодішньою міжнародною мовою – французькою – світ його не почув.

Відтоді практично впродовж усього 20-го століття Україна – під радянською окупацією, в колоніальному статусі. Звідси, кажуть дослідники, певна емоційна відстороненість сучасних українців від цієї знакової дати.

Пояснюючи феномен, дослідник історії Української революції 1917-21 років Віталій Скальський зазначає:

Віталій Скальський
Віталій Скальський

«Це історична травма... Адже енну кількість десятків років цей день у нас ніяк не проговорювався, ніяк не відзначався. І крім того, дуже великий розрив відбувся у поколіннях".

Це історична травма... Енну кількість десятків років цей день у нас ніяк не відзначався


Як він додає, "У нас у родинних переказах українців дуже мало є згадок про оту історію 1917-18-19 років. Дуже мало в родинах розповідають, що мій пра-прадід воював за Петлюру. Це з історичних причин зрозуміло, бо таких людей переслідували, вбивали, і було страшно в радянський час про це розповідати. Трошки краща справа в діаспорі, бо там змогли протримати цю тяглість, цю традицію».

Історики наголошують: 22 січня - не лише День Соборності. Адже за рік перед тим, 22 січня 1918 року, Українська Центральна Рада проголосила незалежність Української Народної Республіки від Росії. Відтак 22 січня відзначаємо і день єдності українських земель, і перше проголошення незалежності України.

22 січня - це один із найважливіших днів мав би бути для кожного українця


«22 січня - це одна з найважливіших дат в історії України і один із найважливіших днів мав би бути для кожного з українців», - підкреслює Ярослав Файзулін.

Як додає Віталій Скальський, «Соборність - це не один акт 22 січня 1919 року, це постійний стан українців, прагнення до єдності і відчуття єдності. Відчуття того, що ти тут у Києві маєш підтримку у Львові чи в Одесі. Що, живучи в Закарпатті, ти все одно відчуваєш себе причетним до чогось більшого, аніж твоя область, твій район чи твоє місто».

Дивіться також: Спільне звернення до американців колишніх президентів Барака Обами, Білла Клінтона та Джорджа Буша. Відео

Всі новини дня

На порядку денному наради міністрів НАТО - зима

Українські солдати з гаубицею M777 на Донеччині 23 листопада 2022 р.

На початку наради міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ 29 листопада заявив, що Росія «намагається використовувати зиму у війні проти України» і що союзники та Україна «мають бути готові до подальших нападів».

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, який бере участь в зустрічах в румунській столиці напередодні головними завданнями назвав збільшення міжнародної військової допомоги Україні і те, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.

Я повністю впевнений, що коли міністри закордонних справ зустрічатимуться сьогодні і завтра, то головний сигнал буде в тому, що нам треба далі надавати і посилювати нашу підтримку...
Єнс Столтенберґ

Від зустрічі в Бухаресті очікують оголошення нових зобов’язань допомоги Україні пальним, генераторами, медичними препаратами й устаткуванням, а також зимовим спорядженням для українських військових.

У Вашингтоні повідомили, що державний секретар США Ентоні Блінкен оголосить значний набір допомоги для української енергосистеми.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Очікують також, що окремі держави оголосять про надання Україні додаткових систем протиповітряної оборони та іншої зброї.

«На подальшу перспективу ми допоможемо Україні в переході з радянських озброєнь на доктрину, навчання і стандарти НАТО», - сказав Єнс Столтенберґ у п’ятницю.

Але, допомагаючи Україні, лідери НАТО постійно наголошують, що стримуються в деяких аспектах, які могли би розглядатися як кроки до розширення війни в ще більший міжнародний збройний конфлікт, і підкреслюють, що НАТО не воює з Росією.

Попри неодноразові прохання українських лідерів західні держави досі не надали Україні певних видів зброї західного виробництва, зокрема важкі танки, бойову авіацію та далекобійні ракети.

Дивіться також:

Чи варто очікувати змін в санкційній політиці США? СТУДІЯ ВАШИНГТОН
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:58 0:00

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зосереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Більше

XS
SM
MD
LG