Перспективи розвитку світової економіки до 2023 року погіршилися, вказують аналітики, оскільки війна в Україні продовжує ускладнювати торгівлю, особливо в Європі, а ринки чекають на прискорення китайської економіки після місяців карантину через COVID-19.

У Сполучених Штатах ознаки уповільнення ділової активності викликали побоювання щодо рецесії. У всьому світі інфляція зросла, а ділова активність, особливо в єврозоні та Сполученому Королівстві, продовжуває знижуватись.

В аналізі, опублікованому в четвер, Інститут міжнародних фінансів передбачив темп глобального економічного зростання лише на 1,2% у 2023 році, на рівні 2009 року, коли світ лише починав вихід із фінансової кризи.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) погоджується з песимістичним прогнозом. У звіті, опублікованому цього тижня, тимчасово виконуючий обов’язки головного економіста організації Альваро Сантос Перейра написав: "Економічні прогнози складні. Наш головний прогноз — не глобальна рецесія, а значне уповільнення зростання світової економіки в 2023 році, а збереження високої, хоча і з меншим ростом, інфляції в багатьох країнах."

Ставки у США

У США інфляція та кроки Федерального резерву з її стримування були основними факторами в більшості прогнозів поточного та майбутнього стану економіки.

США пережили найвищий рівень інфляції за 40 років, а ціни швидко ростуть з середини 2021 року. На початок 2022 року ставки в річному вимірі перевищували 6% і у жовтні досягли максимуму в 6,6%.

Починаючи з березня Федеральний комітет відкритого ринку (FOMC) центрального банку, який встановлює базові відсоткові ставки, декілька разів підвищував базову ставку з 0% до 0,25% до 3,75% і 4% тепер.

Ідея ФРС полягає в тому, щоб змінити стимули для споживачів, зробити заощадження більш привабливими, а ставки на запозичення – менш привабливими, центральний банк хоче зменшити попит і так стримати ріст цін.

Загалом ФРС встановив рівень інфляції в 2% в якості довгострокової мети.

США прагнуть уникнути рецесії

Мета ФРС — взяти інфляцію під контроль, не занурюючи економіку в руйнівну рецесію. І хоча низка економічних ознак вказує на те, що спроби уповільнити попит можуть спрацювати, загроза рецесії все ще існує.

Дані, опубліковані цього тижня, показали, що ділова активність у США сокрочується п’ятий місяць поспіль, оскільки компанії реагують на зниження споживчого попиту. Незважаючи на те, що економіка продовжує створювати нові робочі місця, кількість заявок на допомогу з безробіття зросла останнім часом.

Цього тижня Федеральна резервна система опублікувала протокол засідання FOMC на початку листопада, де економісти центрального банку висловлюють песимізм щодо стану економіки США в наступному році.

Вони вважають, що “ймовірність того, що економіка ввійде в рецесію протягом наступного року, майже такою ж імовірною, як і основний прогноз”.

Більшість членів комітету з правом голосу вказали, що настав час уповільнити темпи підвищення процентної ставки, припускаючи, що FOMC відмовиться від нещодавнього підвищення на 0,75% на зустрічі в грудні, можливо, підвищить ставку лише на 0,5%.

Глобальна боротьба

Уряди країн прагнуть підтримати своїх громадян у час, коли ціни різко зростають, особливо на продукти першої необхідності, як-от продовольство та паливо, на які сильно вплинула війна в Україні.

У доповіді цього тижня Міжнародний валютний фонд вказав на складний баланс для урядів: «Оскільки багато людей переживають складнощі, уряди повинні продовжувати надавати першочергову допомогу найбільш уразливим верствам населення, щоб впоратися із ростом цін на їжу та енергію, але уряди також повинні уникати збільшення сукупного попиту, який ризикує підвищити інфляцію. У багатьох розвинутих економіках і країнах, що розвиваються, фіскальні обмеження можуть знизити інфляцію, одночасно зменшуючи борг".

За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), хоча глобальне зростання буде низьким, але позитивним у 2023 році, окремі сфери зазнають спаду. Головним серед них є Європа, де IIF прогнозує падіння сукупного ВВП на 2,0%.

Оптимістичні оцінки для деяких регіонів

У 2023 році у світовій економіці є “яскраві плями” в таких регіонах, як Латинська Америка та Китай.

Для багатьох країн Латинської Америки, де експорт сировини, зокрема деревини, руди та інших важливих економічних ресурсів є рушієм, світова інфляція виявилася корисною, оскільки ціни на ці товари зросли. У звіті IIF прогнозується зростання ВВП на 1,2% у всьому регіоні, незважаючи на економічне скорочення більшості світу.

Китай постраждав економічно внаслідок стратегії президента Сі Цзіньпіна «нульовий COVID», яка призвела до масового блокування цілих міст і регіонів і порушень економічної діяльності. IFF та інші організації очікують значного послаблення політики Китаю в наступному році, що призведе до економічного зростання на цілих 2,0%.

Великобританія

За винятком Росії, яка переживає нищівні санкції, пов’язані з її вторгненням в Україну, Сполучене Королівство стикається з найпохмурішими перспективами наступного року з усіх найбільших економік світу.

Оскільки інфляція значно випереджає інфляцію в інших країнах, очікується, що зростання цін у річному вимірі досягне 10% до кінця року, перш ніж сповільнитися у 2023 році.

Серед країн G-7 Сполучене Королівство є єдиною країною, де економічне виробництво не повернулося до рівня до пандемії, і, за прогнозами, воно буде скорочуватися й надалі. ОЕСР прогнозує, що розмір британської економіки зменшиться на 0,3% у 2023 році та зросте лише на 0,2% у 2024 році.

Сотні українців покидають нещодавно звільнений Херсон, рятуючись від російських обстрілів, пишуть кореспонденти західних видань.

Крім потягів української залізниці, яка відновила маршрути до Херсона після окупації міста, і вивезла близько сотні дітей, літніх та хворих, українці масово виїжджають з міста вантажівками, мікроавтобусами та легковими автомобілями. Як пише кореспондент агентства Associated Press (AP), колони машин розтягнулися на кілометри, вийшовши за околиці міста, яке було лише на початку листопада звільнено з-під російської окупації, що тривала понад вісім місяців.

«Сумно, що ми залишаємо свій дім. Зараз ми вільні, але мусимо виїхати, тому що йде обстріл, є загиблі серед населення», – наводить слова місцевого жителя Євгена Янкова кореспондент AP.

Місто, яке російські війська залишили на початку листопада, вони тепер обстрілюють з артилерійських гармат з лівого берега Дніпра, вражаючи цивільні будинки, лікарні та об’єкти інфраструктури.

У результаті п’ятничних обстрілів було вбито 15 людей і 35 поранено, цитує телеканал CNN Кирила Тимошенка, одного з керівників адміністрації президента України. Також, за його словами, було відключено електропостачання, яке вдалося відновити лише у суботу.

Щоденник New York Times повідомляє, що після того, як російські війська у четвер і п'ятницю обстріляли місто та околиці 49 разів, було ухвалено рішення про евакуацію херсонських лікарень. Про це у розмові з NYT повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич. Пацієнтів дитячої лікарні перевезли до Миколаєва, а 100 пацієнтів обласного психіатричного закладу переправили до Одеси.

У п’ятницю «Голос Америки» повідомив, що ЄС готує передачу в Україну сотні генераторів та трансформаторів з країн ЄС та з резервів Комісії, які будуть спрямовані передусім на Херсонщину.

Європейська комісія готує для передачі Україні 200 середньогабаритних трансформаторів і великий автотрансформатор із Литви, один трансформатор середнього розміру із Латвії. Також ЄС надасть Україні з резервів Євосоюзу в Румунії 40 потужних генераторів, кожен яких може забезпечити безперебійним живленням середню лікарню.

Також міністерка закордонних справ Франції повідомила, що скоро до України прибудуть 100 генераторів з її країни. Американське агентство міжнародної допомоги USAID відправило в Україну понад 1000 генераторів і працює над новими поставками.

Дивіться також:

Українці з "феноменальною швидкістю" відновлюють енергооб'єкти. Експерти про наслідки обстрілів РФ 

Лідери демократичних країн та офіційні особи ЄС та США, які долучилися до вшанування жертв Голодомору 1932-33 років Україні, заявили про свою солідарність з Україною на тлі триваючої російської агресії та зростаючої інтенсивності російських обстрілів українських жилих будинків, лікарень та об’єктів інфраструктури.

Президент України Володимир Зеленський звинуватив Москву у використанні проти неї тієї ж тактики «геноциду», яку сталінський СРСР застосовував в 1930-х роках.

«Колись нас хотіли знищити голодом, тепер – темрявою і холодом», – написав президент Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі, – Нас неможливо зламати».

Іноземні лідери у своїх заявах висловлювали солідарність з українцями і також порівнювали події 90-літньої давності з намаганням Росії знищити українську ідентичність сьогодні.

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола написала, що і «через 90 років після Голодомору українці знову борються за збереження свого життя, своєї ідентичності та свободи».

«Так само, як ми є з Україною, борючись за наші цінності сьогодні, ми пам’ятаємо всіх тих, кого радянський режим залишив помирати з голоду», – написала очільниця Європарламенту у Twitter.

Нова очільниця уряду Італії Джорджия Мелоні заявила, що Росія продовжує завдавати страждань українцям, спрямовуючи свої атаки проти найвразливіших – «людей похилого віку та дітей».

«У день 90-х роковин Голодомору, голодної смерті мільйонів українців сталінським радянським режимом, наші думки повертаються до мільйонів українців, переважно людей похилого віку та дітей, позбавлених електрики, воду та опалення посеред зими від російських бомбардувань, які навмисно атакують цивільну інфраструктуру», – мовиться у заяві, яку оприлюднив заяву в суботу офіс Мелоні.

Державний секретар Ентоні Блінкен зазначив, що «90 років тому мільйони українців загинули від голоду під час Голодомору, навмисно спричиненого радянською політикою».

«Зараз Кремль веде жорстоку війну, щоб підкорити український народ, але не переможе. Ми будемо з Україною. Слава Україні!» – пише Ентоні Блінкена у своєму Twitter-акаунті та додає до нього нову заяву Білого дому, другу, присвячену річниці Голодомору цього року.

«Згадуючи біль і жертви Голодомору, Сполучені Штати також підтверджують нашу відданість народу України сьогодні та нашу непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України», – мовиться у заяві Білого дому.

У листопаді 1932 року радянський лідер Сталін надіслав озброєні загони, щоб конфіскувати в українських селян все зерно, включно з насінням, необхідним для посіву наступного врожаю.

Мільйони українських селян померли від голоду 1 1932-33-му роках від того, що історик Єльського університету Тімоті Снайдер називає «очевидно навмисним масовим вбивством». Історик Гарвардського університету Сергій Плохій вважає, що спираючись на статистичні дані, можна говорити, що рамки Голодомору потрібно розширити на 1934-й рік, бо люди в Україні продовжували тоді масово помирати з голоду.

«Історія має значення. Якщо люди закривають очі на минулі звірства, немає меж для вчинення нових у майбутньому», – написала у Twitter прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, чия країна першою у світі визнала Голодомор геноцидом ще у 1993 році.

«90 років Голодомору-геноциду. Радянська Росія заморила голодом мільйони українців. Сьогодні Росія веде геноцидну війну проти України», – додала очільниця естонського уряду.

Україна посилає 60 суден зерна для найбідніших країн у світі

Міністерство закордонних справи України звинуватило Москву у відродженні тактики 1930-х років – використанню голоду як зброї, та намаганнях зірвати зернову угоду, що дозволяла вивезти тонни українського зера та інших продуктів харчування до найбідніших країн світу.

«Підриваючи роботу Чорноморської зернової угоди, Кремль використовує продовольство як зброю для реалізації своєї агресивної політичної програми. Низка країн і регіонів опинилися на межі голоду через війну Росії проти України. Агресія Росії проти України свідчить про те, що непокаране зло та невизнані історичні помилки повертаються в наш час у ще гірших масштабах», – мовиться у заяві МЗС України.

У день вшанування жертв Голодомору у Києві відбувся також саміт харчової безпеки, на якому президент Зеленський оголосив ініціативу Києва Graine from Ukraine, «Зерно з України», в рамках якої Україна залучила близько 150 мільйонів доларів від ЄС та понад 20 країн для експорту зерна до таких країн, як Ефіопія, Судан, Південний Судан, Сомалі та Ємен.

«Ми плануємо відправити щонайменше 60 суден з українських портів до країн, які найбільше стикаються з загрозою голоду та посухи», - сказав Зеленський під час саміту, для участі в якому до Києва прибули прем’єр-міністри Бельгії, Польщі та Литви та президентка Угорщини. З промовами, які транслювали на відео, виступили президенти Німеччини та Франції та голова Єврокомісії та НАТО.

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що Москва вдалася до перевіреної тактики, але світ цього разу відреагував на її дії.

"Зараз світ зіткнувся з черговим штучним голодом. Ми разом працюємо над тим, щоб забезпечити повні поставки з України в країни Африки та Азії», – сказав Моравецький в суботу під час візиту до Києва.

Дивіться також:

«Ми сьогодні добре озброєні хлібороби». Українці пам’ятають, як Москва вже намагалася їх знищити, але нині світ допомагає їм захиститися