Спеціальні потреби

Актуально

Генпрокуратура закрила справу Колєснікова

Колишній голова Донецької обласної ради, а нині народний депутат від Партії Регіонів Борис Колєсніков – чистий перед законом. Генеральна прокуратура закрила кримінальну справу, в якій він фігурував у якості звинуваченого. Відомство визнало – слідчим не вдалося знайти незаперечних доказів причетності Колєснікова до вимагання акцій торговельного центру «Білий лебідь» у Донецьку.

Минулого року за цим звинуваченням йому довелося майже чотири місяці провести під вартою. Згодом суд відпустив його під зобов'язання не залишати країну. Нині Колєсніков вимагає покарати всіх, хто, за його словами, «фабрикував» проти нього справу. Вже найближчими днями він обіцяє подати два десятки позовів проти свідків та слідчих:

«Ці злодюги будуть сидіти в тюрьмі. Ці два простих (свідки) – дуже швидко. А ці всі решта – міністри – не має значення – мине рік, два чи три. Я вам обіцяю, що вони також будуть там».

А всі матеріали справи депутат оприлюднить у пресі. Він також хоче, щоб його випадок став предметом розгляду у Верховній Раді. Мовляв, парламент має зробити висновки по керівництву Генпрокуратури, яку Колєсніков назвав «мафіозною структурою, яка заважає розвитку держави».

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вважає закриття справи Колєснікова передчасним і невиправданим:

«Я вважаю, що закриття справи свідчить про небажання прокуратури довести цю справу до кінця. Юридичне формулювання це підтверджує. Справа закрита за недоведеністю. З моєї точки зору, довести її можна і потрібно було. Але очевидно, Генпрокуратура має якісь інші міркування з цього приводу. Поки я посадова особа я їх не буду коментувати».

Незадоволені діями Генпрокуратури й політичні опоненти Партії Регіонів. «Пора» звернулася до Президента Ющенка з вимогою звільнити з посади генерального прокурора Олександра Медведька. Бо саме на нього ця політична сила покладає відповідальність за нездатність професійно завершити слідство в справі Колєснікова. Так само, вважають у «Порі», гальмується й розслідування інших резонансних злочинів.

Оглядачі констатують, що попри передвиборчі обіцянки, досі жоден із високопосадовців епохи Кучми не притягнутий до відповідальності. Дехто, як Борис Колєсніков та колишній харківський губернатор Євген Кушнарьов, домоглися закриття справ. Інші сховалися за кордоном.

Українська преса повідомляє, що колишній глава держадміністрації Київщини Анатолій Засуха нині працює заступником губернатора Московської області. Там же у російській столиці перебуває і Ігор Бакай. Керівника Державного управління справами часів Кучми міліція розшукує за підозрою у фінансових махінаціях. Однак від екстрадиції його захищає російське громадянство. А екс-мер Одеси Руслан Боделан знайшов притулок в Санкт-Петербурзі. Не надто ховаючись від українських правоохоронців, він посідає керівну посаду в торгівельному порту.

Із колишніх чиновників української влади чи найменше поталанило екс- губернатору Сумщини – Володимиру Щербаню. Його затримали в Сполучених Штатах за порушення візового режиму. Декілька тижнів Щербань провів у в'язниці, згодом був звільнений під грошову заставу. Однак, американські правоохоронні органи поки що не ухвалили рішення про його видачу українським колегам.

Всі новини дня

«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео

«Тактика салямі». Як Україна бачить вирішення питання Росії в Радбезі ООН? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:16 0:00

Присутність Росії в Радбезі ООН є наслідком найбільшого дипломатичного шахрайства 20 століття. Про це нині заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, виступаючи на віртуальній дискусії аналітичного центру Четем Хаус у Лондоні.

Повернувся «з того світу»: Історія порятунку військового, який сподіваєтьтся продовжити службу в ЗСУ. Відео

Повернувся «з того світу». Історія порятунку військового, якого записали в двохсоті в сюжеті Олени Адаменко і Михайла Заїки. Капітан Євген Овчинников втратив на війні ліву ногу, права нога у нього серйозно травмована, але чоловік не полишає надії продовжити службу в ЗСУ.

Візит на ЗАЕС підтвердив оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою - Ґроссі

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі під час зустрічі із президентом України у Запоріжжі, 27 березня 20232 року (Фото: AP/Efrem Lukatsky)

Візит на Запорізьку атомну електростанцію Генерального директора Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаеля Ґроссі цього тижня підтвердив його оцінку серйозності ситуації з ядерною безпекою. Про це йдеться в заяві Гроссі щодо ситуації в Україні від 30 березня.

Генеральний директор МАГАТЕ заявив, що рішуче налаштований продовжувати дипломатичні зусилля, аби захистити станцію та запобігти ядерній аварії, яка може мати важкі наслідки для людей і навколишнього середовища в Україні та інших країнах.

Ґроссі зазначив, що незабаром може поїхати до Росії для подальших переговорів, адже протягом останніх місяців працював і з Києвом, і з Москвою над пропозиціями щодо безпеки на ЗАЕС.

Ядерна аварія з радіологічними наслідками не пощадить нікого

"Дуже, дуже важливо, щоб ми погодилися щодо фундаментального принципу, згідно з яким атомна станція не повинна бути атакована ні за яких обставин, і вона також не повинна використовуватися для нападу на інших. Ядерна аварія з радіологічними наслідками не дасть пощади нікому," - заявив Ґроссі.

Він зауважив, що військова активність в регіоні розташування ЗАЕС посилюється: "Відверто говорять про наступ і контрнаступ. Цей регіон переживає, можливо, більш небезпечну фазу, з огляду на триваючий конфлікт».

У повідомленні МАГАТЕ йдеться, що під час поїздки на ЗАЕС 29 березня Ґроссі супроводжувала нова група експертів, які залишалися на території станції. Це вже сьома така команда з моменту прибуття місії МАГАТЕ сім місяців тому. «Ми змогли провести ротацію команд. Зараз там нова команда, яка продовжить свою роботу. Для мене це було дуже важливим», - сказав Гроссі.

Це вже другий візит директора МАГАТЕ на станцію за час її окупації російськими військами в березні 2022 року. Ґроссі заявив, що візит у середу дозволив йому на власні очі побачити шкоду, якої зазнала станція з моменту його останнього перебування там, особливо після обстрілу в листопаді.

Путін "не любить, коли люди виступають проти його ідей" - експерт про арешт журналіста WSJ в Росії, який писав про групу "Вагнера"

Репортер американської газети The Wall Street Journal Еван Гершковіч, затриманий за підозрою в шпигунстві, виходить з будівлі суду в Москві, Росія, 30 березня 2023. REUTERS/Evgenia Novozhenina

Арешт журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича може бути пов'язаний із його дослідженням діяльності ПВК "Вагнер", а президент Путін має довгу історію утисків свободи слова й преси у Росії. Крім того, російська влада намагається отримати більше американських громадян для можливих обмінів заручниками зі США.

Про це у коментарі Українській службі Голосу Америки розповів Роберт Янг Пелтон, канадсько-американський письменник і дослідник приватних військових груп.

"Одна з сумних речей у відносинах Америки з Росією полягає в тому, що ми обмінюємось людьми високого рівня, не завжди шпигунами, іноді звинуваченими у шпигунстві, іноді людьми, заарештованими за підозрою в скоєнні чогось. Ми обмінювали російських шпигунів, і таких людей як Віктор Бут, який абсолютно є частиною інфраструктури російської армії, - сказав Пелтон. - Я припускаю, що... він може бути ще одним пішаком у грі".

В інтерв'ю Пелтон розповів, що висвітлював десятки воєн та збройних конфліктів у світі, зокрема, місяць провів в Україні та був неподалік Бахмута. Також він працював на війні в Чечні, тож порівняв ситуацію зі ставленням до журналістів у Росії тоді.

"Коли я був у Грозному з повстанцями в 1999 році, вони вбивали журналістів і отруювали їх. Вони стріляли в обличчя в ліфтах. У мене немає жодних сумнівів щодо того, як Росія атакує іноземних журналістів, які занадто близькі до того, про що вони не хочуть, щоб чув світ, - сказав Пелтон. - З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, він жорстко кидається на журналістів. Він не любить, коли люди виступають проти його ідей, його програм, його слів. Так, журналісти в Росії є. Так, є агресивні слідчі групи, але він робить усе, щоб їх закрити".

Чи арешт Гершковича пов'язаний із його дослідження діяльності "вагнерівців", Пелтон вважає, що : "Компанія Пригожина також втручається у вибори, вони не соромляться і керувати агентством Інтернет-досліджень, і не соромляться вбивати людей. Й ми повинні відкрито подивитись на приватних громадян, таких як Пригожин, які вбивають людей, і назвати це тим, що це є. І не виправдовувати це тим, що це були квазімілітарні чи приватні військові компанії. Є факт, що вони нападали на журналістів. І Захід помиляється, коли вважає, що якщо журналісти напишуть слово «преса» на грудях, їх не вб'ють, або якщо вони мають машину, то їх не заарештують в Росії".

Заарештований Еван Гершкович має батьків, які, як повідомляють американські медіа, виїхали із Радянського Союзу. Він говорить російською, працював у Москві для видань Agence France-Presse, Moscow Times та The New York Times, а пізніше почав висвітлювати теми Росії, України та регіону для The Wall Street Journal. Серед його новіших матеріалів - статті про занепад російської економіки та розкол між кремлівськими елітами та ПВК "Вагнер".

Раніше Голос Америки повідомляв, що США рішуче засудили арешт Гершковича, якого затримали в Єкатеринбурзі й звинуватили у спробі нібито отримати секретну інформацію. "Націлювання на американських громадян з боку російського уряду абсолютно неприпустимі. Ми рішуче засуджуємо затримання пана Гершковича", - заявила речниця Білого дому Карін Жан-П'єр.

США засуджують напади й репресії російського уряду щодо журналістів і свободи преси, йдеться в заяві. У Державному департамені нагадали про заклик до американських громадян не їздити до Росії, а тих, хто зараз там перебуває, негайно виїхати з країни.

Газета The Wall Street Journal також відкинула звинувачення проти журналіста. А Жанна Кавельє, керівниця відділу Східної Європи та Центральної Азії паризької групи свободи преси "Репортери без кордонів", сказала, що Гершкович - перший іноземний журналіст, якого заарештували у Росії з початку війни в Україні.

Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео

Американські інспектори про допомогу, яку США надають Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:03 0:00

«Ми не виявили серйозних кримінальних порушень допомоги наданої Україні нашим агентством», – Ніколь Ангарелла, інспекторка від Агентства США з міжнародного розвитку

Більше

XS
SM
MD
LG