Спеціальні потреби

Актуально

Інвестори коментують останнi подiї в Українi

За останніми подiями в Українi, звичайно, стежать також інвестори i бізнесмени – серед них Морґан Вільямс - представник компанії Сіґма-Блейзер, яка є одним з найбільших інвесторів в українську економіку. Ми записали з ним інтерв'ю, в якому обговорили питання, як нинішня політична криза в Україні та створення нової коаліції, впливають на інвестиційний клімат і, відповідно, на економіку країни. З ним розмовляв Зореслав Байдюк.

ЗБ: Вже багато років ви активно працюєте в Україні. Яка була ваша перша реакція на новину про створення коаліції між Партією регіонів, соціалістами i комунiстами?

МВ: Я мушу сказати, що я i багато інших представників ділових кіл були дуже здивовані, навiть шокованi, бо як Ви знаєте, Мороз очолював рух проти Кучми, вiн говорив, що вiн проти олігархів, проти людей, яких вiн звинувачував у розкраданні державного майна, проти тих, яким вiн інкримінував причетність до корупції. I вiн говорив, що вiн нiколи не входитиме в союзи з такими людьми. Вiн це говорив останні два-три-чотири роки. Отож було несподiванкою, що вiн створив умови для сформування такої коаліції.

ЗБ: Ви співпрацюєте з багатьма бізнесменами. Що ви чуєте від людей, які або вже ведуть бізнес в Україні або планували це робити?

МВ: Багато iз цих бiзнесменiв працюють в Українi, розраховуючи на тривалу присутнiсть. Вони трохи розчаровані, вони запитують себе – чому українці не можуть вирiшити свої проблеми, щоб могти приступити до розв`язання важливіших проблем, таких як входження до Світової організації торгiвлi, удосконалення законодавчої бази, верховенства закону. Так, вони розчаровані, втомленi, вони запитують, чому ці люди не можуть навести лад у своєму домi, щоб могти йти вперед.

ЗБ: Що ситуація в Україні означає для інвестиційних компаній таких як Сіґма-Блейзер, яку ви представляєте?

МВ: Це лише невелика перепона на нашому шляху. Сіґма-Блейзер та деякi інші компанiї працюють в Українi на далеку перспективу, i ми залишаємося великими оптимiстами щодо України. У нас є новий фонд, який ми в скорому часi запустимо в дію, i ми плануємо далi інвестувати в Україну i вважаємо, що Україна – на далеку перспективу – залишається привабливою для iнвесторiв країною.

ЗБ: А чи не втомилися від цього всього захiднi бізнесмени?

МВ: Так, усi бізнесмени уже втомленi від цих проблем – цих проблем мабуть уже було надто багато. Як вам відомо, дуже важливо, щоб Україна схвалила закони, необхiднi для входження у СОТ, оскiльки Росiя дуже швидко посуваєтиься на цьому шляху – до речі, домовленість у цiй справi мiж Росією i Сполученими Штатами ми, можливо, побачимо уже протягом наступних вихiдних. Також треба, щоб Україна провела необхiднi реформи, бо у неї величезний економічний потенціал i всi ці політичні перипетії не сприяють створенню більшої кiлькостi робочих місць чи матерiальному добробуту населення України.

ЗБ: Члени Партії регiонів характеризують себе як прихильників бізнесу. Чому тоді виникають занепокоєння на Заході?

МВ: Я думаю, що занепокоєння викликанi тим, що дуже часто вони багато говорять i мало роблять. Як Ви знаєте, вони працюють на монопольно-олiгархiчних засадах, вони не люблять, коли сторонні люди мiшаються в їхнi справи, у них немає прозорості. Багато занепокоєнь викликає сам спосіб, яким вони ведуть бізнес – вiн несумісний з мiжнародними стандартами i часто вони блокували закони, необхiднi для входження України в СОТ, а також деякi з інших реформ, якi потрібні Українi для впровадження в себе мiжнародних стандартiв для ведення бiзнесу. Єдине, чого хочуть бізнесмени – це нормального верховенства закону i нормальних умов для ведення бiзнесу, якi iснують в бiльшостi розвинутих країн.

Коментуючи нещодавню статтю Вiктора Пiнчука в газетi Iнтернешенел Геральд Трiбьюн, Морґан Вiлямс погодився з тезою, що Україна не мусить вибирати мiж Заходом i Сходом, мiж Європейським Союзом та СНД. З геополiтичної точки зору, сказав вiн, Україна сама по собi дуже важливий гравець, який може розвивати стосунки як з однiєю стороною, так i з другою. Все ж вiн пiдкреслив, що їй необхiдно насамперед увiйти у Свiтову органiзацiю торгiвлi, оскільки понад дев'яносто відсотків світового бізнесу роблять члени СОТу. Питання, каже Вільямс, не у тому, куди піде Україна, а чи стане вона державою, яка може вести бізнес відповідно до сучасних стандартів. Це було б добре для бізнесу з будь-якими країнами, зазначив Морґан Вільямс. На думку бізнесмена, Україна повинна розв'язати політичну кризу, позбутися радянської спадщини і навчитися використовувати переваги свого географічного положення аби рухатися у майбутнє, підсумував під час нашої розмови представник інвестиційної компанії Сіґма-Блейзер Морґан Вiльямс.

Всі новини дня

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.

Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео

Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:54 0:00

Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.

У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство

Спеціальний прокурор Джек Сміт під час прес-конференції щодо оприлюдненого тексту обвинувачень проти Дональда Трампа. 9 червня 2023 р. AP Photo/Alex Brandon

Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.

31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.

Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.

Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.

Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.

Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.

“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.

Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок

Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.

“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.

Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.

Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.

За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати 

Золота прикраса з другого століття нашої ери, експонат виставки «Крим – золото і таємниці Чорного моря» в історичному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. (Фото AP/Пітер Деджонг)

Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.

Що сталося?

Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.

Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.

Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.

"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.

Які аргументи представили сторони?

Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.

Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.

Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.

У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.

Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.

Якою є реакція Росії?

Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».

«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.

Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.

«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.

Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».

Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.

«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.

Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.

Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».

«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.

Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.

Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.

У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.

Більше

XS
SM
MD
LG