Спеціальні потреби

В Іраку та Афганістані загалом було поранено 20 тисяч солдатів США


Список американських солдатів, які воюючи в Іраку та Афганістані отримали поранення, досягнув 20 тисяч осіб. Повернення багатьох цих людей до світського життя може стати дуже болючим, особливо у випадку, коли на війні втрачено одну з кінцівок.

Втім, є багато шляхів, якими американці намагаються допомогти потерпілим солдатам. Дін Швартс ніколи не зможе забути того, що з ним зробила війна в Іраку. «Ми засипали воронку від вибуху придорожньої бомби, від якої загинули 2 солдати і трохи забарилися. Звідкіля не візьмись, з'явився чоловік з реактивно-протитанковою гранатою та влучив у мою автомашину. Так я втратив ногу», - згадує він. Однак вважати себе неповносправним Шварц категорично відмовляється. Бодай не тут, у акваторії нью-йоркської гавані, і не під час спортивного фестивалю, який організували установи на кшталт: Проекту поранених бійців, міського відділу поліції, пожежного управління Нью-Йорку і спортивної фундації «Адаптив», де працює Кім Сіверс: «Замість того, щоб ставитися до ампутації як неповносправності, ми демонструємо, на що ці люди спроможні, намагаємося допомогти їм досягнути в чомусь успіху. Фактично кожна людина може знайти для себе улюблену справу», - говорить Кім.

Більшість ветеранів бажають одного - жити після війни нормальним життям. Це робити важче, коли немає кінцівки. Тому участь у фестивалі водних видів спорту - настільки важливий крок у житті тих, хто, втративши життєво важливу частину тіла, щойно намагається пристосуватися до нових умов. Для Діна Шварца життя без ноги - це війна, яка ніколи не припиняється. Навіть під час літнього відпочинку від коледжу, в якому він навчається нині, через 2 роки після того, як його комісували з війська. «Моя філософія така: якщо я розпущу рюмси, то це - його перемога. Повстанця, який вистрелив у мене з РПГ. Отже я намагаюся нормально жити та не втрачати бадьорості», - говорить Дін. А Кім Сіверс додає: «Багатьох хлопців, які тут змагаються, щойно виписали з армійського медичного центру. І це їх перша нагода побачити, на що вони здатні. Щиро переконаний - це для них добрий початок життя за нових умов».

Великим життєвим перемогам передує успіх, досягнутий тут у водних видах змагання. Кім Сіверс каже так: «Побачити людину, яка досягла тут успіху, побачити радість, яку хтось виявляє, переконуючись що спроможний знову стати на водні лижі. Дійсно приємно». Ветеранам, яких війна зробила неповносправними, допомагає чимало добровольців. Пояснення Кім Сіверс має просте: «Людей це дуже зворушує. Варто яких 5 хвилин поспостерігати за будь-якими змаганнями, і з'являється щире бажання їм допомогти».

XS
SM
MD
LG