Сьогодні в Україні нарешті відбувся круглий стіл. Він пройшов у досить неочікуваному форматі – окрім політичної еліти на ньому були присутні громадські лідери та інші авторитети України. Детальніше про розвиток подій на круглому столі йдеться в розмові Володимира Звіглянича з нашою київською кореспонденткою Вікторією Сюмар.
ВЗ: Вікторіє, чи ми можемо очікувати, що сьогодні закінчиться круглий стіл за участю Президента Ющенко?
ВС: Ви знаєте, круглий стіл взагалі-то затягнувся. Він триває більше того часу, який планувалося і, в принципі, обговорення іде по різним напрямкам. Учасники круглого столу, серед яких і політики, лідери всіх парламентських фракцій, прем’єр-міністр та спікер парламенту, а також і лідери громадських організацій та люди, яких вважають авторитетами нації. Вони всі висловлюються не один раз, тому цей круглий стіл досить довго триває. Єдине, що за такий термін, не можна розробити прийнятний для всіх документ. Тому вирішили, що найімовірніше буде створена редакційна комісія, яка пропозиції кожної людини з приводу різних пунктів документу, який, як відомо, називається «Універсал національної єдності», буде відредаговано у найбільш прийнятну форму.
ВЗ: А Тимошенко планує взяти участь у підписанні цього документу?
ВС: Стосовно того хто підпише, а хто не підпише. Вже, буквально, під кінець круглого столу з’ясувалося, що Президент Ющенко хоче, щоб його підписували не лише політики, тобто, не лише лідери парламентських фракцій, а всі присутні на цьому круглому столі, аби, власне, продемонструвати позицію громадських та інших організацій, а також, навіть, позапарламентських партій. Стосовно Юлії Тимошенко, вона сказала, що найімовірніше не буде це підписувати, пояснивши це таким чином, що вона згодна з тими пунктами, які там є, але вона не бачить себе у конфігурації влади, яка буде виконувати це. З її точки зору, є неприйнятною її участь у коаліції, де вже є Партія регіонів. Невідома позиція комуністів, чи будуть вони підписувати цей документ, адже дуже багато Петро Симоненко висловлює зауважень, пропонує вилучити дуже багато пунктів. Зокрема, пункт про гарантію української мови, пункт про НАТО, пункт про забезпечення рівності церков в Україні. В нього це викликає неприйняття, тому, очевидно, що це може стати проблемою у справі підписання цього документу.
ВЗ: Припустимо, що учасники підписали цей документ, припустимо, що хтось буде порушувати принципи цього документу. Хто наглядатиме за дотриманням та виконанням учасниками цих принципів, яка ще інстанція?
ВС: Я думаю, що жодні органи тут створюватися не можуть. Основна відповідь на це запитання – це те, що ці переговори відбуваються публічно. Дійсно, це досить унікальне явище, коли політичні переговори на такому рівні за участю перших осіб держави та провідних політиків відбуваються відкрито, їх транслюють декілька загальнонаціональних телевізійних каналів. Вперше в Україні політичний консенсус, так би мовити, відбувається відкрито. Це навіює певні аналогії – подібні круглі столи були в Польщі, Прибалтиці, вони об’єднували політичні еліти довкола задекларованих політичних цілей. Власне, це те, чого хочу від цього круглого столу президент. Ну а гарантія – це те, що, якщо ці політики на всю країну в ефірі цих каналів пообіцяють, що вони виконуватимуть ці пункти, то, очевидно, що це буде мати за собою політичну відповідальність у разі їх невиконання.
ВЗ: Себто, це крок у демократичному розвитку України, так?
ВС: Я думаю, що президент саме цього і прагнув. Інакше цей круглий стіл був би відкритий для невеликої кількості людей. Я думаю, це є публічне засвідчення свого бажання рухатися у визначеному напрямку. Цей напрямок досить чіткий – це напрямок на Захід, напрямок у бік гарантування демократичних норм та свобод.
