Балкани вирішують як транспортувати нафту

Азербайджан повідомив про припинення імпортування газу з Росії. Це рішення прийняте після суперечки з “Газпромом” стосовно цьогорічних цін на блакитне паливо. Баку каже, що російська газова монополія підвищила ціну на газ у понад два рази.

Водночас до Москви для вирішення газової суперечки відбула сьогодні офіційна делегація з Білорусі.

Яким чином розв'язати проблему транспортування нафти вирішують і на Балканах. Розглядають три пропозиції транспортування нафти через турецькі протоки Босфор та Дарданелли. По-перше пропонується побудова нафтогону з Болгарії до Албанії, по-друге – між Болгарією та Грецією, а по-третє – з Румунії до Італії.

Пропускна спроможність турецьких проток Босфор і Дарданелли досягла свого максимуму. Відтак, з підвищенням цін на нафту та збільшенням обсягів її експорту з Казахстану, компанії, що займаються побудовою нафтопроводів, готові скористатися нагодою отримати нові проекти.

Тед Ферґюсон очолює консорціум, який працює над зведенням нафтопроводу Албанія-Македонія-Болгарія довжиною 850 кілометрів. Ферґюсон каже, що потрібно від 6 до 18 місяців, щоб завершити роботи з підготовки до будівництва.

Представник інвестиційного банку з Нью-Йорка Ричард Енніс підтримує інший проект – Європейський нафтопровід довжиною 1300 кілометрів – так званий Румунський шлях, який проходитиме Румунією, Сербією, Хорватією, Словенією та Італією. Проект коштуватиме більше, однак його пропускна спроможність буде удвічі вищою. Енніс вважає, що наразі регіон потребує лише одну нафтову магістраль. Успішним буде той нафтогін, який завершать першим. Навіть, якщо альтернативні проекти, що поступаються за показниками Румунському шляху, почнуть працювати першими – саме вони стануть переможцями на ринку.

Ґліґор Тоскович, Міністр Македонії з питань Міжнародних Інвестицій певний, що переможе саме проект нафтопроводу Албанія-Македонія-Болгарія. Лишилося, каже він, отримати фінансову пропозицію від нафтової компанії. Всі ці босфорські проекти потребують залучення нафтових компаній. Поки що ніхто не має таких контрактів.

Третій шлях найдешевший та найкоротший, це нафтопровід Болгарія-Греція. Саме цей проект має найбільші шанси найближчим часом тримати фінансування. Побудову магістралі довжиною 280 кілометрів підтримує Греція та Росія. Остання сподівається на отримання “Газпромом” 51 % пакета акцій цього нафтопроводу.

Міністр закордонних справ Болгарії Івайло Калфін каже, що регіону потрібні два нафтопроводи: до Албанії та Греції.

Колишній керівник нафтової компанії Френк Веррастро каже, що нафтопроводи рідко бувають прибутковими. Тому, каже він, їх важко будувати, особливо якщо у проекті задіяно більше однієї країни. Що більше акціонерів та країн, які беруть участь у проекті, то складніше та повільніше стає його виконання. Виглядає, що принаймні один нафтопровід буде таки збудований, хоча переможця змагань назвати поки що важко.