Спеціальні потреби

Москва хоче ексклюзивного впливу у Східній Європі


Візит Президента Путіна до США розглядали як можливість для Сполучених Штатів та Росії розрядити напругу, яка виникла у відносинах двох країн останнім часом.

Президент Путін по дорозі до Латинської Америки вирішив перепочити на узбережжі Атлантики у родинному будинку Бушів у штаті Мейн. Поїдаючи омари та ловлячи рибу, обидва лідери обговорювали наболілі питання. Такі як розміщення елементів системи протиракетної оборони США у Польщі та Чеській Республіці, питання ядерної програми Ірану та багато інших, які залишились за зачиненими дверима родинного маєтку Бушів. Вірогідно, обидва лідери говорили і про Україну та її роль у контексті Європейської Безпеки.

Президент Путін прибув до міста Кененбункпорт у неділю ввечері. Президент Буш зустрів його на місцевому летовищі, звідки обидва лідери відбули на вертольоті до маєтку Бушів. Майже зразу після прибуття російського президента Джордж Буш відправився з ним у коротку подорож Атлантичним узбережжям.

Президент Буш прагнув у дружній атмосфері переконати Путіна не протидіяти планам розгорнення системи протиракетної оборони США у Європі та долучитися у справі припинення ядерної програми Ірану, як також спробувати зняти напруження у стосунках між державами. Яку мету ставив перед собою Володимир Путін – менш зрозуміло.

Напередодні зустрічі лідерів у Вашингтоні жваво обговорювали роль Росії у своєму регіоні. Під час круглого столу у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень США, аналітики наголошували на деструктивній позиції Кремля щодо найближчих країн сусідів.

Науковець Інституту стратегічних досліджень Стівен Бленк зазначив: “Чого хоче Москва? По-перше, всім зрозуміло, що Москва хоче ексклюзивного, я підкреслюю, ексклюзивного впливу у Східній Європі, якщо можливо, то і в Центральній Європі. Москва зацікавленна не лише повернути Росії відчуття імперії, що є одним із факторів, який рухає російську політику. Вона прагне також мати повну свободу дій. Ексклюзивний вплив на регіон, де Росія буде єдиною країною, яка диктуватиме, що повинно відбуватись”.

На думку Стівена Бленка, дестабілізація ситуації в регіоні є свідомою політикою Росії:

“Росія робить спроби заморозити ситуацію в Євразії. Вона прагне підірвати дії ОБСЄ, яке намагається взяти участь у вирішені конфліктів у регіоні. Вона також хоче створити ситуацію в Європі, коли процес налагодження стабільності буде незавершеним. Росія не хоче європейської інтеграціії. Вона прагне створити ситуацію невизначеності”.

На думку експертів, для Росії партнерство зі Західними країнами означає утримання Заходу на відстані витягнутої руки, повна свободи дій у Східній, а якщо можливо і в Центральній Європі, та повний контроль над Чорноморською зоною.

Частково у позиції та поведінці Кремля учасники дискусії звинуватили політику Сполучених Штатів відносно Росії. Політику, яку охарактеризували як спорадичну, базовану на персональних стосунках. Підтвердження цього прозвучало у понеділок на березі Атлантичного океану.

Під час прес-конференції лідерів, говорячи про Президента Путіна, Президент Буш зауважив:

“Чи я йому вірю? Так, я вірю йому. Чи мені подобається усе, що він говорить? Ні. І я підозрюю, йому не подобається усе, що говорю я. Але ми можемо обговорювати це, поважаючи позицію один одного”.

У свою чергу Президент Росії ще раз повторив свою опозицію щодо розміщення системи протиракетної оборони у Польщі та Чехії. Він знову запропонував для цього колишню Радянську базу в Азербайджані і додав новий можливий об'єкт для цього на півдні Росії. Пропозиції Путіна Буш назвав інноваційною ідеєю, однак наполягає на розміщенні радарів на території Польщі та Чехії.

Росія намагається демонструвати свій вплив у регіоні і, на думку експертів, для того, щоб протидіяти російським впливам США та Європа повинні працювати разом і дотримуватися єдиної стратегії щодо Росії. Вони також повинні вести спільну та збалансовану політику щодо її сусідів, яка включатиме посилення демократії.

Адміністрація США заявляє, що намагається переконати своїх російських колег не втручатись у внутрішні справи, зокрема, України. Про це, напередодні, в інтерв'ю “Голосу Америки” заявив заступник Державного секретаря США Дейвид Креймер:

“Ми багато разів мали дискусії з російськими колегами щодо розвитку ситуації в Україні. І принаймні під час наших розмов ми погодились, що політична ситуація в Україні – це внутрішня справа України. Українці повинні самостійно вирішувати свої проблеми і не повинні бути об'єктом для втручання ззовні. Росіяни, з якими ми спілкувались, погодились з цим і ми сподіваємося, що цих домовленостей будуть дотримуватись”.

Дейвид Креймер вкотре наголосив, що Сполучені Штати розглядають Україну, як серйозного гравця у регіоні і сподіваються на продовження демократичних реформ в Україні.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG