Спеціальні потреби

Актуально

Москва хоче ексклюзивного впливу у Східній Європі

Візит Президента Путіна до США розглядали як можливість для Сполучених Штатів та Росії розрядити напругу, яка виникла у відносинах двох країн останнім часом.

Президент Путін по дорозі до Латинської Америки вирішив перепочити на узбережжі Атлантики у родинному будинку Бушів у штаті Мейн. Поїдаючи омари та ловлячи рибу, обидва лідери обговорювали наболілі питання. Такі як розміщення елементів системи протиракетної оборони США у Польщі та Чеській Республіці, питання ядерної програми Ірану та багато інших, які залишились за зачиненими дверима родинного маєтку Бушів. Вірогідно, обидва лідери говорили і про Україну та її роль у контексті Європейської Безпеки.

Президент Путін прибув до міста Кененбункпорт у неділю ввечері. Президент Буш зустрів його на місцевому летовищі, звідки обидва лідери відбули на вертольоті до маєтку Бушів. Майже зразу після прибуття російського президента Джордж Буш відправився з ним у коротку подорож Атлантичним узбережжям.

Президент Буш прагнув у дружній атмосфері переконати Путіна не протидіяти планам розгорнення системи протиракетної оборони США у Європі та долучитися у справі припинення ядерної програми Ірану, як також спробувати зняти напруження у стосунках між державами. Яку мету ставив перед собою Володимир Путін – менш зрозуміло.

Напередодні зустрічі лідерів у Вашингтоні жваво обговорювали роль Росії у своєму регіоні. Під час круглого столу у Центрі стратегічних та міжнародних досліджень США, аналітики наголошували на деструктивній позиції Кремля щодо найближчих країн сусідів.

Науковець Інституту стратегічних досліджень Стівен Бленк зазначив: “Чого хоче Москва? По-перше, всім зрозуміло, що Москва хоче ексклюзивного, я підкреслюю, ексклюзивного впливу у Східній Європі, якщо можливо, то і в Центральній Європі. Москва зацікавленна не лише повернути Росії відчуття імперії, що є одним із факторів, який рухає російську політику. Вона прагне також мати повну свободу дій. Ексклюзивний вплив на регіон, де Росія буде єдиною країною, яка диктуватиме, що повинно відбуватись”.

На думку Стівена Бленка, дестабілізація ситуації в регіоні є свідомою політикою Росії:

“Росія робить спроби заморозити ситуацію в Євразії. Вона прагне підірвати дії ОБСЄ, яке намагається взяти участь у вирішені конфліктів у регіоні. Вона також хоче створити ситуацію в Європі, коли процес налагодження стабільності буде незавершеним. Росія не хоче європейської інтеграціії. Вона прагне створити ситуацію невизначеності”.

На думку експертів, для Росії партнерство зі Західними країнами означає утримання Заходу на відстані витягнутої руки, повна свободи дій у Східній, а якщо можливо і в Центральній Європі, та повний контроль над Чорноморською зоною.

Частково у позиції та поведінці Кремля учасники дискусії звинуватили політику Сполучених Штатів відносно Росії. Політику, яку охарактеризували як спорадичну, базовану на персональних стосунках. Підтвердження цього прозвучало у понеділок на березі Атлантичного океану.

Під час прес-конференції лідерів, говорячи про Президента Путіна, Президент Буш зауважив:

“Чи я йому вірю? Так, я вірю йому. Чи мені подобається усе, що він говорить? Ні. І я підозрюю, йому не подобається усе, що говорю я. Але ми можемо обговорювати це, поважаючи позицію один одного”.

У свою чергу Президент Росії ще раз повторив свою опозицію щодо розміщення системи протиракетної оборони у Польщі та Чехії. Він знову запропонував для цього колишню Радянську базу в Азербайджані і додав новий можливий об'єкт для цього на півдні Росії. Пропозиції Путіна Буш назвав інноваційною ідеєю, однак наполягає на розміщенні радарів на території Польщі та Чехії.

Росія намагається демонструвати свій вплив у регіоні і, на думку експертів, для того, щоб протидіяти російським впливам США та Європа повинні працювати разом і дотримуватися єдиної стратегії щодо Росії. Вони також повинні вести спільну та збалансовану політику щодо її сусідів, яка включатиме посилення демократії.

Адміністрація США заявляє, що намагається переконати своїх російських колег не втручатись у внутрішні справи, зокрема, України. Про це, напередодні, в інтерв'ю “Голосу Америки” заявив заступник Державного секретаря США Дейвид Креймер:

“Ми багато разів мали дискусії з російськими колегами щодо розвитку ситуації в Україні. І принаймні під час наших розмов ми погодились, що політична ситуація в Україні – це внутрішня справа України. Українці повинні самостійно вирішувати свої проблеми і не повинні бути об'єктом для втручання ззовні. Росіяни, з якими ми спілкувались, погодились з цим і ми сподіваємося, що цих домовленостей будуть дотримуватись”.

Дейвид Креймер вкотре наголосив, що Сполучені Штати розглядають Україну, як серйозного гравця у регіоні і сподіваються на продовження демократичних реформ в Україні.

Всі новини дня

Європа ввела заборону на російський дизель

У неділю Європа ввела заборону на російське дизельне паливо та інші нафтопродукти у намаганнях скоротити енергетичну залежність від Москви та доходи Кремля від викопного палива через вторгнення в Україну, повідомляє агентство AP.

Раніше країни "Групи семи" погодились обмежити ціну на дизельне паливо з Росії, щоб дозволити російському дизельному паливу продовжувати надходити до таких країн, як Китай та Індія, і таким чином уникнути раптового зростання цін, яке зашкодить споживачам у всьому світі, одночасно зменшуючи прибутки, що фінансують бюджет і війну Москви.

Ціни на дизельне пальне зросли через відновлення попиту після пандемії COVID-19 та обмеження нафтопереробних потужностей, що спричинило інфляцію інших товарів у всьому світі.

Наразі, як повідомляє AP, 27 країн Європейського Союзу шукають нові поставки дизельного палива зі США, Близького Сходу та Індії, щоб замінити поставки з Росії, яка свого часу забезпечувала 10% загальних потреб Європи в дизельному паливі.

Обмеження ціни в 100 доларів за барель на дизельне пальне, авіаційне паливо та бензин має бути забезпечено шляхом заборони страховим службам і транспортним службам перевозити дизельне пальне з вищою ціною. Більшість цих страхових та транспортних компаній знаходяться в західних країнах.

Це слідує за обмеженням на російську сиру нафту, встановлене у 60 доларів за барель, яке набуло чинності в грудні.

Заборона передбачає 55-денний пільговий період для дизельного палива, завантаженого в танкери до неділі, щоб уникнути нестабільності на ринках. Офіційні особи Європейського Союзу кажуть, що імпортери мали час пристосуватися після оголошення про заборону в червні.

Тільки в грудні, повідомляє AP Росія заробила понад 2 мільярди доларів від продажу дизельного палива в Європу, оскільки імпортери, схоже, запасалися додатковими закупівлями перед вступом в дію заборони.

Європа вже заборонила російське вугілля та більшість сирої нафти, тоді як Москва припинила більшість поставок природного газу.

В матеріалі використані джерела AP

Українському студенту у США під час баскетбольної гри кричали "Росія". Команда-суперник попросила вибачень

Киянин Макс Шульга (справа) під час гри команд Utah State Aggies проти Colorado State Rams. 4 лютого 2023. Фото: Isaiah J. Downing-USA TODAY Sports/Reuters

Університетська баскетбольна команда Colorado State Rams принесла вибачення за те, що її вболівальники скандували "Росія" на адресу українця з команди-супротивника Utah State Aggies Максу Шульзі.

Вигуки лунали від "невеликої групи осіб" з трибун й вони були чутні в телевізійній трансляції гри на калані CBS, коли Шульга виходив на лінію штрафного кидка в другій половині матчу. Зрештою команда, в якій грає українець, перемогла 88 проти 79, зокрема, завдяки успішному кидку Шульги на останніх секундах.

"Від імені команди університету Colorado State ми приносимо вибачення студенту-спортсмену та команді університету Utah State, - йдеться в серії твітів. - Це є порушенням нашої непохитної віри в Політику спортивної порядності Маунтін-Вест (ліги західних американських штатів - ред.) і принципів спільноти університету".

Там додали: "Кожен учасник, студент і вболівальник повинні почувати себе бажаними на наших майданчиках, і те, що таке сталося, неприпустимо в університеті штату Колорадо".

Тренер Rams Ніко Медвед також написав вибачення у Twitter: "Я дуже поважаю (команду університету штату Юта) і Макса Шульгу. У нас чудові фанати та студенти, але це неприпустимо! Мої щирі вибачення".

Сім'я Шульги живе у Києві, сам хлопець вчився у школі в Іспанії.

Папа Римський заявив про готовність зустрітися з Зеленським та Путіним

Папа Римський Франциск

Папа Римський Франциск запевнив, що він готовий провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним, пише Rai News.

«Я відкритий для зустрічі з обома президентами – Україною та Росією», – заявив понтифік під час пресконференції.

Він також додав, що досі не відвідав Київ, оскільки зараз ще немає можливості приїхати до Москви. Але Папа зазначив, що просить про діалог.

Папа Римський Франциск 9 січня у щорічній промові перед акредитованими у Ватикані дипломатами заявив, що війни, подібні до війни в Україні, де цивільні території піддаються безладному знищенню, «є злочином проти Бога та людства».

Раніше у різдвяній промові 25 грудня папа Римський Франциск згадав про «українців, які переживають це Різдво в темряві, холоді, далеко від своїх домівок через знищення, спричинені десятьма місяцями війни».

Як у США виготовляють артилерійські снаряди для України - репортаж NYT

Український військовик використовує американський зенітно-ракетний комплекс Stinger на Миколаївщині, 11 серпня 2022. REUTERS/Anna Kudriavtseva

Щодня у США виробляють понад 460 артилерійських снарядів, більшість з яких іде в Україну. Журналісти газети The New York Times отримали дозвіл від Пентагону відвідати заводи Міноборони США із виготовлення боєприпасів: у Скрентоні, штат Пенсильванія, виготовляють корпуси, а в Міддлтауні, штат Айова, - наповнюють їх вибуховою речовиною і пакують для відправлення.

Фабрика у Скрентоні почала виготовляти корпуси до боєприпасів іще у 1950-х роках під час Корейської війни. Там 10-метрові сталеві балки розрізають, нагрівають до понад 1000 градусів за Цельсієм і завдяки роботизованій техніці переплавляють на заготовку. "По 40 снарядів за один раз упаковують у лотки, які подають у довгу піч для чотиригодинного процесу термічної обробки, завдяки якому сталь розбивається на дрібні смертоносні шматки, коли снаряд вибухає", - йдеться у статті.

Після охолодження, токарського верстата й фарбування у Скрентоні снаряди відправляють до Айови, де "порожні болванки перетворюються на зброю". Там боєприпаси наповнюють вибуховою речовиною IMX-101 - знімати в одному з приміщень заборонено, адже будь-яка електроніка через її статичну електрику може спричинити детонацію вибухових речовин у повітрі.

Після того "рентгенівські промені виявляють будь-які порожнечі всередині снарядів, які можуть перешкоджати їхнім бойовим характеристикам. Це одна з останніх перевірок якості зброї".

Виготовлення цих снарядів на обох заводах забирає кілька тижнів, йдеться у репортажі.

Журналісти видання описують ретельний процес перевірок на багатьох етапах, після чого снаряди випробують. "Палети з 24 снарядів забирають краном і переміщуються в сусіднє приміщення, де на них чекають вагони на двох залізничних коліях. Частина снарядів буде відправлена в Юму, штат Аризона, де їх оснастять детонаторами та випробують на гаубицях. Якщо вони пройдуть тест, решта партії у десятки тисяч снарядів, виготовлених того місяця, будуть схвалені для використання та сертифіковані для бойових дій. Більшість поїде в Україну".

NYT пише, що Пентагон планує наростити виробництво на цих потужностях до 90 тисяч на місяць за два роки.

Нагадаємо, 3 лютого адміністрація президента Джо Байдена оголосила про додаткову безпекову допомогу Україні на загальну суму майже 2.2 мільярда доларів. Оголошений пакет включає критично важливі засоби протиповітряної оборони, броньовані машини піхоти та інше обладнання, включно з протитанковими ракетами Javelin, артилерійськими боєприпасами, звичайними ракетами та ракетами великої дальності для наданих раніше HIMARS.

США попередили Туреччину про неприпустимість обходу санкцій проти Росії

Міністерство фінансів США

Сполучені Штати застерегли Туреччину від експорту до Росії хімікатів, мікрочіпів та інших продуктів, які можуть бути використані під час війни Москви в Україні, в обхід західних санкцій, повідомляє агентство Reuters.

Браян Нельсон, посадовець Міністерства фінансів США, який займається санкціями, зустрівся з турецькими посадовцями та приватним сектором в четвер і п’ятницю, щоб закликати до більшої співпраці в припиненні потоку таких товарів. Під час зустрічей в Анкарі та Стамбулі Нельсон та представники делегації підкреслили, що до Росії здійснюється експорт у десятки мільйонів доларів, що викликає занепокоєння, сказав чиновник на умовах анонімності.

«Немає нічого дивного в тому, що Росія активно прагне використовувати історичні економічні зв’язки, які вона має з Туреччиною», - сказав посадовець і додав, що питання в тому, якою буде відповідь Туреччини.

Анкара принципово виступає проти широких санкцій проти Росії, але каже, що Туреччина не буде їх обходити, закликаючи Захід надати будь-які докази порушення обмежень.

Посилаючись на дані російської митниці, агентство Reuters у грудні повідомило, що за сім місяців до 31 жовтня 2022 року до Росії надійшли комп’ютерні та інші електронні компоненти щонайменше на 2,6 мільярдів доларів. З них товари на суму 777 мільйонів доларів були виготовлені західними фірмами, чиї мікросхеми були знайдені в російських системах озброєння.

Поїздка Нельсона, заступника міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки, є останнім візитом високопосадовців США до Туреччини, які прагнуть посилити тиск на Анкару, щоб забезпечити дотримання обмежень США на Росію.

Під час переговорів з турецькими фірмами цього тижня Нельсон зазначив, що Росія може ухилятися від західного контролю для імпорту пластмас, гуми та напівпровідників, які містяться в експортованих товарах і використовуються військовими.

Браян Нельсон також відвідав Об’єднані Арабські Емірати та Оман, щоб підтвердити, що Вашингтон продовжуватиме застосування запроваджених ними санкцій, повідомило минулого тижня Міністерство фінансів США.

Більше

XS
SM
MD
LG