Спеціальні потреби

Україна готує дії у відповідь на вихід Росії з договору


У разі виходу Росії з Договору про звичайні озброєння в Європі Україна вживе заходів у відповідь. Про це на брифінгу в п’ятницю заявив тимчасово виконувач обов’язків міністра оборони Леонід Поляков. Як поточнив урядовець, ітиметься про комплекс дипломатичних та військово-політичних заходів. За його словами, це будуть “адекватні дії, що відповідають нашим національним інтересам з урахуванням інтересів реґіональної безпеки”. Водночас як зауважив Поляков, для цього необхідні рішення Президента України та Ради з нацбезпеки та оборони, і прийматимуться вони лише після того, як вихід Росії з договору стане фактом.

Що на практиці може означати для України вихід Росії з Договору про звичайні озброєння? І якими конкретно можуть бути її дії у відповідь? На думку експерта Інституту зовнішньої політики при Міністерстві закордонних справ України Олександра Палія демонстративний вихід Росії з Договору може загрожувати Україні перекиданням російських військ до її кордонів:

“Росія намагається показати, що в неї є достатньо засобів, для того щоб тримати в напрузі цю східну частину континенту, яка розслабилася надзвичайно, скоротила свої звичайні збройні сили після розпаду Радянського Союзу і ухвалення цього Договору. Тобто Росія відповідно до нових умов зможе в будь-який час перекинути в будь-яку точку своєї території будь-яку кількість озброєнь, не зв’язуючись жодними обмеженнями.

Це стосується і території, прикордонної з Україною. Тобто ми раптом можемо отримати дуже серйозні накопичення російських військ зовсім поблизу своїх кордонів. Звичайно, це не може не турбувати військових і політиків, через те що навіть теоретична можливість здійснити досить швидко якісь недружні акції чи здійснити якісь військові дії є дуже великою загрозою. Українські військові просто зобов’язані реагувати, це їхня робота. І тому заява Полякова про те, що Україна застосує комплекс політичних і військово-політичних заходів для того, щоб нейтралізувати цю загрозу, абсолютно логічні”.

Що стосується дій у відповідь, то це може бути передислокація та зміцнення українських збройних сил у реґіонах, що стануть вразливими зі Сходу, – каже Палій:

“Треба сказати, що Україна після розпаду Союзу практично не передислокувала жодної військової частини в якісь інші реґіони. Все залишалося на тих же місцях, де вони опинилися після розпаду Радянського Союзу. І, звичайно, така структура збройних сил уже не відповідає вимогам часу, через те що на Заході країни ми маємо кордон зі стабільними державами, які належать до Європейського Союзу і НАТО, а зі Сходу і з Південного Заходу, з боку Придністров’я, з боку Білорусі, ми маємо кордон з досить непередбачуваними державами. І тому Україна змушена реагувати в міру своєї здатності реагувати на це”.

Водночас як визнає експерт, можливості відповіді на чиїсь військові дії, навіть з використанням звичайних озброєнь, наразі в України доволі обмежені. А тому політичною і дипломатичною відповіддю на вихід Росії з Договору про звичайні озброєння в Європі, швидше за все, буде прискорення руху України до Євроатлантичної спільноти і, можливо, навіть певні двосторонні домовленості з іншими державами у сфері безпеки, – прогнозує Палій:

“Україна на сьогодні перебуває в так званій сірій зоні, на яку не поширюються прямі гарантії воєнної безпеки. І це виділяє нас серед інших держав Європи, які мають захист і достатньо спокійно ставляться до всього, що відбувається на їхніх кордонах, через те що вони захищені в межах дії 5 статті Вашингтонського договору. Ці країни захищені з боку НАТО”.

Нагадаємо: 14 липня Володимир Путін видав Указ про призупинення участі Російської Федерації у Договорі про звичайні збройні сили в Європі. Документ був укладений 1990-го року, на ознаменування закінчення “холодної війни”, між країнами НАТО і Варшавського пакту. Заява про планований вихід Росії з цього договору викликала занепокоєння західного світу.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG