Спеціальні потреби

Актуально

Україна готує дії у відповідь на вихід Росії з договору

У разі виходу Росії з Договору про звичайні озброєння в Європі Україна вживе заходів у відповідь. Про це на брифінгу в п’ятницю заявив тимчасово виконувач обов’язків міністра оборони Леонід Поляков. Як поточнив урядовець, ітиметься про комплекс дипломатичних та військово-політичних заходів. За його словами, це будуть “адекватні дії, що відповідають нашим національним інтересам з урахуванням інтересів реґіональної безпеки”. Водночас як зауважив Поляков, для цього необхідні рішення Президента України та Ради з нацбезпеки та оборони, і прийматимуться вони лише після того, як вихід Росії з договору стане фактом.

Що на практиці може означати для України вихід Росії з Договору про звичайні озброєння? І якими конкретно можуть бути її дії у відповідь? На думку експерта Інституту зовнішньої політики при Міністерстві закордонних справ України Олександра Палія демонстративний вихід Росії з Договору може загрожувати Україні перекиданням російських військ до її кордонів:

“Росія намагається показати, що в неї є достатньо засобів, для того щоб тримати в напрузі цю східну частину континенту, яка розслабилася надзвичайно, скоротила свої звичайні збройні сили після розпаду Радянського Союзу і ухвалення цього Договору. Тобто Росія відповідно до нових умов зможе в будь-який час перекинути в будь-яку точку своєї території будь-яку кількість озброєнь, не зв’язуючись жодними обмеженнями.

Це стосується і території, прикордонної з Україною. Тобто ми раптом можемо отримати дуже серйозні накопичення російських військ зовсім поблизу своїх кордонів. Звичайно, це не може не турбувати військових і політиків, через те що навіть теоретична можливість здійснити досить швидко якісь недружні акції чи здійснити якісь військові дії є дуже великою загрозою. Українські військові просто зобов’язані реагувати, це їхня робота. І тому заява Полякова про те, що Україна застосує комплекс політичних і військово-політичних заходів для того, щоб нейтралізувати цю загрозу, абсолютно логічні”.

Що стосується дій у відповідь, то це може бути передислокація та зміцнення українських збройних сил у реґіонах, що стануть вразливими зі Сходу, – каже Палій:

“Треба сказати, що Україна після розпаду Союзу практично не передислокувала жодної військової частини в якісь інші реґіони. Все залишалося на тих же місцях, де вони опинилися після розпаду Радянського Союзу. І, звичайно, така структура збройних сил уже не відповідає вимогам часу, через те що на Заході країни ми маємо кордон зі стабільними державами, які належать до Європейського Союзу і НАТО, а зі Сходу і з Південного Заходу, з боку Придністров’я, з боку Білорусі, ми маємо кордон з досить непередбачуваними державами. І тому Україна змушена реагувати в міру своєї здатності реагувати на це”.

Водночас як визнає експерт, можливості відповіді на чиїсь військові дії, навіть з використанням звичайних озброєнь, наразі в України доволі обмежені. А тому політичною і дипломатичною відповіддю на вихід Росії з Договору про звичайні озброєння в Європі, швидше за все, буде прискорення руху України до Євроатлантичної спільноти і, можливо, навіть певні двосторонні домовленості з іншими державами у сфері безпеки, – прогнозує Палій:

“Україна на сьогодні перебуває в так званій сірій зоні, на яку не поширюються прямі гарантії воєнної безпеки. І це виділяє нас серед інших держав Європи, які мають захист і достатньо спокійно ставляться до всього, що відбувається на їхніх кордонах, через те що вони захищені в межах дії 5 статті Вашингтонського договору. Ці країни захищені з боку НАТО”.

Нагадаємо: 14 липня Володимир Путін видав Указ про призупинення участі Російської Федерації у Договорі про звичайні збройні сили в Європі. Документ був укладений 1990-го року, на ознаменування закінчення “холодної війни”, між країнами НАТО і Варшавського пакту. Заява про планований вихід Росії з цього договору викликала занепокоєння західного світу.

Всі новини дня

Польща не планує передавати Україні винищувачі F-16 - міноборони країни

F-16 у Борчі, південна Румунія. Фото: AP Photo/Andreea Alexandru

Польща не планує передавати Україні винищувачі F-16, повідомив заступник Міністра оборони країни Войцех Скуркевич.

"Теми про передачу польських F-16 немає", - написав він у Twitter, відповідаючи на обговорення цього питання у соцмережах, зокрема, на закиди про "роззброєння Польщі".

Днями прем'єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16 "в координації з країнами НАТО", а українська сторона заявляла, що Польща надсилає "позитивні сигнали" про відправлення бойових літаків до Києва.

Як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден коротко відповів "ні" на запитання журналістки Юлії Ярмоленко, чи нададуть США винищувачі F-16 Україні.

Натомість деякі західні оглядачі та американські конгресмени вважають, що рішення не надавати Україні винищувачі F-16 не є остаточним. На думку експертів, якщо Джо Байден змінить своє рішення, він матиме підтримку в Конгресі США та серед деяких союзників по НАТО.

США ввели санкції проти іранських виробників безпілотників, які постачають Росії дрони для атак в Україні

Уламки російського дрона, виробленого, як переконує низка українських і західних експертів, в Ірані. Харків, 6 жовтня 2022. REUTERS/Vyacheslav Madiyevskyy

Сполучені Штати наклали нові торговельні обмеження на сім іранських компаній за виробництво безпілотників, які Росія використовувала для атак на Україну, повідомило Міністерство торгівлі.

Ці організації додали до списку експортного контролю США проти тих, хто займається діяльністю, яка суперечить інтересам національної безпеки та зовнішньої політики країни. Санкції передбачають, що американські компанії, які захочуть вести діяльність з іранськими виробниками дронів, повинні мати спеціальні ліцензії, але, як зазначає Reuters, найімовірніше їм буде відмовлено в цих ліцензіях, окрім випадків, що стосуються продуктів харчування та ліків.

Місія Ірану при ООН у Нью-Йорку заявила: "Санкції не впливають на потужності Ірану з виробництва безпілотників, тому що всі його безпілотники виробляються всередині країни. Це є переконливою ознакою того, що безпілотники, збиті в Україні, з використанням частин, виготовлених західними країнами, не належать Ірану".

Торік США запровадили санкції проти іранських компаній та приватних осіб, які сприяли виготовленню та передачі іранських дронів до Росії для її війни проти України. Тоді речник державного департаменту Нед Прайс наголосив, що США будуть і надалі будуть перешкоджати тим, хто бере участь у передачі іранських безпілотників для війни Росії проти України.

Як Голос Америки повідомляв раніше, держсекретар США Ентоні Блінкен прокоментував серію вибухів на іранських військових заводах, заявивши, що Сполучені Штати продовжать боротися з діями Тегерану, які становлять небезпеку для різних країн світу. Він також зазначив, що США спостерігають підтримку дестабілізуючих дій Ірану в різних країнах: "Зараз, звісно, ми бачимо це в зовсім іншій частині світу з його підтримкою агресії Росії проти України, з наданням безпілотників та потенційно інших військових технологій".

У статті використано матеріали Reuters

Посолка Німеччини в Україні: «Я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше». Інтерв’ю

Разом з мільйонами українців жити та працювати протягом війни навчилися й іноземні дипломати. Посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен жила у Києві ще до вторгнення Росії у 2014 році.

"Намагаюсь передати Берліну відчуття з країни у війні" - посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен

"Я тут живу. І дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше", - Надзвичайна і Повноважна посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Жити і працювати під час війни навчилися, разом з мільйонами українців, й іноземні дипломати. Надзвичайна і Повноважна посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен була заступницею посла ФРН у Києві у 2009-2015, а потім очолила дипустанову у 2019 році, тож вона була в Україні під час вторгнення Росії у 2014 році й повномасштабної війни 24 лютого 2022. Тому вона добре розуміє українців і повністю відчуває разом з ними термінову необхідність зброї від країн-партнерів, ​розповіла дипломатка в інтерв'ю Голосу Америки.

Посолка сказала, що під час розмов із громадянами Німеччини з власного досвіду з України пояснює, чому так важлива допомога з озброєнням і за що саме воює Україна. А до офіційного Берліна постійно передає повідомлення і пояснення про те, чому зброя потрібна "швидше і більше".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Ганна Твердохліб: З огляду на повідомлення розвідки про можливий новий наступ Росії, чи не плануєте евакуювати посольство?

Анка Фельдгузен: Ми продовжуємо працювати тут [у Києві]. Ми знаємо, що перебуваємо у країні, проти якої Росія веде війну. Як і всі українці, ми, якщо не звикли, то навчилися жити з цією війною, на жаль. Маємо досить суворий режим безпеки, продовжуємо бути в укритті під час тривоги. Взагалі почуваємося у безпеці, скажімо так. Ми також читаємо про можливі наступи, але реагуємо, коли треба реагувати. Зараз ми тут і продовжуємо працювати.

Г.Т.: Чи вже відомо, коли приїдуть танки "Леопард" в Україну?

А.Ф.: Мені здається, наш міністр оборони сказав, що до першого квітня вони будуть. Я хочу наголосити, що зараз ваші солдати (мабуть, вони саме в дорозі) навчаються користуватися цими танками. Іноді ми забуваємо про те, що навчання новим видам зброї - це дуже важливо! І в Німеччині вже дійсно дуже-дуже багато ваших солдатів уже пройшли відповідне навчання, на цей рік заплановано навчати ще понад 2 тисячі солдатів. Це надзвичайно потрібно, ми хочемо надати їм усі можливості вижити й користуватися зброєю правильно.

Г.Т.: Канцлер Олаф Шольц, пояснюючи рішення про надання танків Україні у парламенті, фактично заспокоював можливі побоювання німецького народу. Чи відчуваєте Ви схвильованість німців з цього приводу чи більш відчутною є навпаки підтримка урядового рішення?

А.Ф.: Я відчуваю дуже велику підтримку і я дуже рада, що це так. Найновіші опитування свідчать, що більшість німців - за надання танків Україні Водночас знаю, що є люди, в Німеччині, які хвилюються, навіть, наприклад, мої сусіди. З ними треба говорити і пояснювати, за що Україна воює. Вона воює за свою свободу і за наші європейські цінності. Людям просто іноді не зрозуміло, вони мають свої життя, не всі читають медіа, у тому числі і соціальні, як ми. Кожного разу, коли я в Німеччині, я намагаюся пояснювати й розмовляти з людьми. Тільки тиждень тому мала можливість, наприклад, такої розмови з молодими людьми, які закінчують школу цього року на півночі Німеччини, звідки я родом. І було дуже цікаво, бо це молоді люди, які дуже зацікавлені, але це досить багато для них. Мені було приємно, що мене чули, слухали.

Г.Т.: А як саме ви пояснюєте ситуацію, наприклад, сусідам, про яких Ви згадали? Якими аргументами?

А.Ф.: Я нагадую їм, що Україна веде війну вже 9 років і що я особисто була тут, коли це почалося. Це досить добре переконує людей, адже вони мене знають, довіряють мені, і я їм нагадую, як і коли відбулася анексія Криму, наприклад. Люди просто швидко забувають, чесно кажучи. Друге, я просто ставлю запитання: що буде, якщо Україна перестане воювати? Тоді люди усвідомлюють, що Росія може бути прямо на кордоні НАТО і все ж таки починають мислити по-іншому.

Г.Т.: Чи можете прокоментувати перспективу надання Україні винищувачів?

А.Ф.: Не можу додати щось до того, що ви знаєте зі слів нашого канцлера. Мені особисто здається, що "Леопарди" - це німецький продукт, тому це було більше безпосередньо спрямовано на нас. F-16 - не нашого виробництва, тож треба насамперед говорити з іншими країнами. Але важливо, щоб ми, як партнери, разом вирішили, як найкраще допомогти Україні.

Г.Т.: На адресу Німеччини й особисто канцлера Шольца лунає чимало критики сьогодні через зволікання із прийняттям рішень. Як прокоментуєте такі заяви?

А.Ф.: Це була дуже жвава дискусія і вона продовжується. І триватиме, вважаю, поки триватиме війна. Завжди є люди, які мають інші думки, дуже часто незрозумілі, чесно кажучи. Те, що мене вражає, – це як дійсно не тільки більшість населення, але і якісні німецькі медіа, експерти, абсолютна більшість із них, - на боці України. І як активно вони аргументують щоразу саме на користь України. Якщо ви подивитеся Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung, Speigel - там така підтримка України! Це мене дійсно вражає.

Г.Т.: То Ви особисто вважаєте критику щодо зволікань безпідставною?

А.Ф.: Я тут живу, як я вже казала на початку нашої розмови. І я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше. Я дуже добре відчуваю тут оце поняття терміновості, "sense of urgency". І я намагаюся передати це у Берлін, як і, думаю, усі мої колеги-дипломати це роблять із своїми столицями. Це просто інше відчуття, коли ми тут, безпосередньо у центрі країни, котра воює. Навіть іноді через особисті розмови можемо передати нашим столицям, як важливо, щоб це [постачання зброї] було швидше і більше.

Г.Т.: Коли ми розмовляли з вами 10 років тому, ви відзначали як проблему те, що "німецькі власні кореспонденти сидять у Москві чи Варшаві і звідти пишуть і про українські події". Зараз, мабуть, ситуація змінилася?

А.Ф.: Так, це зовсім змінилося! І це один з позитивних наслідків цієї війни. Україна дійсно у центрі світової уваги, і це стосується й наших журналістів. Усі великі телеканали мають команди тут, я часто з ними говорю "off the record" (не для публікації - ред.). І вони не тільки у Києві. Якщо ви подивитеся на їхні дописи у Твіттері, то вони дуже близько до фронту. Зараз, зокрема, команда ZDF там у відрядженні. Це дає німецьким глядачам побачити дуже конкретні сторони цієї жахливої війни.

Г.Т.: Дякую за розмову. Бажаю вам безпеки і якнайшвидшої перемоги України

А.Ф.: Так, якнайшвидшої! Дякую.

Попри війну антикорупційна інфраструктура продовжила працювати - глава Transparency International Україна

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparence International Україна

Україна посіла 116-е місце зі 180 країн в індексі сприйняття корупції від Transparency International (TI) за 2022 рік. Країна отримала 33 бали зі 100, де 100 - дуже низький, майже відсутній рівень корупції. Попри російське вторгнення цьогорічний показник - найкращий за останні 10 років і дозволив Україні увійти до списку з 25 країн, які відчутно покращили свої результати в боротьбі з корупцією.

Про зрушення у боротьбі з корупцією в Україні розповів Голосу Америки виконавчий директор TI Андрій Боровик.

Серед позитивних антикорупційних змін, які відбулися минулого року, він відзначає ухвалення державної Антикорупційної стратегії, довгоочікуване призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яке дозволило направити потік справ про корупцію до Вищого антикорупційного суду (ВАС), та ефективну роботу ВАС - за 2022 рік суд розглянув 49 справ, із яких 37 - із винесенням вироків.

"Зазвичай у країнах, у яких відбувається війна, ситуація з корупцією погіршується, а в Україні вона не тільки не погіршилася, а й трошки покращилася. Це показує, що антикорупційна інфраструктура продовжила ефективно працювати. Уявити собі, що російські війська стоять в декількох десятках кілометрів від Києва, а ВАС продовжує виконувати свою роботу - я думаю, що це повпливало на цей +1 бал [який Україна отримала в індексі — ред.]", - сказав Боровик в ефірі програми Голосу Америки "Брифінг".

Він наголосив, що чимало антикорупційних справ є результатом змін в суспільстві. За його словами, в умовах війни, люди мають нульову толерантність корупції та запит на значно суворіші заходи для покарання корупціонерів. Крім цього, громадянське суспільство пильно стежить за можливими випадками корупції - і це також допомагає притягати до відповідальності винних. Боровик відзначає, що така активність журналістів-розслідувачів та громадянського суспільства - теж гарний знак, оскільки це дає сигнал партнерам, що в країні цінують демократичні цінності й свободу слова.

На думку Transparency International Україна, наступні роки стануть вирішальними, адже на Україну чекає не лише перемога у війні з Росією, а й складний шлях до повноцінної інтеграції з ЄС, який неможливий без ефективних антикорупційних реформ.

Для поліпшення індексу сприйняття корупції організація рекомендує Україні у 2023 році виконати 4 комплексні кроки:

1. Завершити конкурси й обрати професійних, незалежних і доброчесних керівників органів антикорупційної екосистеми: Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

2. Провести реформу конституційного правосуддя, враховуючи висновки Венеційської комісії. Відібрати суддів КСУ та оновити органи суддівського самоврядування.

3. Забезпечити максимально відкрити дані, за винятком інтересів безпеки та оборони. Відновити подання електронних декларацій та їхню перевірку НАЗК.

4. Використовувати електронну систему Prozorro для закупівель задля відбудови України після російського вторгнення. Забезпечити ефективний контроль та моніторинг закупівель.

"Подивимося, наскільки ці рекомендації будуть втілені. Я думаю, що ми зможемо набрати ще більше балів і показати, що навіть під час війни ми готові робити антикорупційну реформу. А нам доведеться її робити, якщо Україна хоче рухатись в ЄС", - сказав Боровик.

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Більше

XS
SM
MD
LG