Протягом минулого року в багатьох країнах світу значно зросли ціни на основні продукти харчування. Це погіршує становище населення бідних країн, яке в багатьох випадках, існує на межі виживання. Через ряд складних факторів глобальний попит на харчі зростає швидше, ніж пропозиція. І якщо не буде вжито негайних заходів, цей стан, на думку експертів, погіршиться.
У Мексиці традиційна їжа – це хліб з кукурудзяної муки, так звані тортійя. Так ось, ціни на них зросли вдвічі, що вивело людей на вулиці. В Італії, італійці збентежені підняттям цін на макарони і вермішель. У Єгипті споживачі роздратовані тим, що ціни на основні продукти харчування зросли на 50%. Олія і масло подорожчали на півтора фунта, а назагал ціни в середньому зросли настільки, що споживачі можуть дозволити собі купувати лише половину того, що могли раніше.
Ці випадки – не поодинокі, а скоріше становлять глобальну тенденцію. Аналітик Лестер Браун зазначає:
“Сім років з останніх восьми у світі виробництво зернових не досягає рівня споживання. Нам доводилося зменшувати запаси зерна, доки вони не досягли найнижчого за 34 роки рівня”.
Експерти складають вину на кілька факторів: населення світу зростає, недостатні інвестиції в сільськогосподарські технології, зменшення посівних площ внаслідок будівництва і бізнесів, нарешті, погодні фактори – посухи і повені, посилені кліматичними змінами і всезростаючі потреби в прісній воді. Крім того, кукурудза, яку раніше вирощували для харчових потреб і для відгодівлі худоби, зараз вживається для виробництва етанолу та інших видів біопального, як замінник нафти і бензину. Лестер Браун каже, що зі зростанням цін на нафту в останні роки збільшується й економічна прибутковість і біопального:
“Люди на нижчих щаблях глобального економічного поступу виживають лише чудом. З підвищенням цін на харчі, багато з них просто почнуть падати на долину. За відсутності швидкого втручання з метою змінити цю ситуацію, ми матимемо справу з суттєвим збільшенням голоду в світі, підвищенням рівня смертності”.
Марк Роузгрант із міжнародного дослідного інституту харчової політики у Вашингтоні відзначає, що зріст цін на харчові продукти заохочуватиме збільшення виробництва харчів. Він говорить, що сам лише вільний ринок не вирішить проблеми:
“Ми бачимо, як вже реагують фермери – вони збільшують площі під врожаї, збільшують продуктивність праці останніми роками. Отож я передбачаю деяке зменшення цін на ці товари в наступний рік. Але для забезпечення довготривалої тенденції, необхідні більші і довготермінові інвестиції, при чому деякі мають надійти з державного сектору”.
Якщо таких інвестицій не буде, передбачає Роузґрант, перспектива вирощування продуктів в африканських країнах на південь від Сахари, в більшості Південної Азії і інших реґіонах світу виглядатиме похмурішою.
Вибір читачів
1
