Спеціальні потреби

Актуально

Чому продовжують зростати ціна на нафту?

Цього тижня ціна на нафту досягла рекордно високої позначки. На торгах у Нью-Йорку барель нафти коштував 93 долари 80 центів. Експерти кажуть, не виключено, що незабаром ціна на нафту може перетнути рубіж у сто доларів за барель.

Американський споживач вже встиг відчути на собі негативні наслідки підвищення цін на нафту. Тільки протягом останніх двох тижнів бензин на заправках у Сполучених Штатах став коштувати в середньому на 11 центів дорожче. А з початком морозів американці очікують зростання рахунків за опалення. Що ж призводить до зростання ціни на нафту? Перш за все – слабкий долар США. Коли долар падає, як правило, продукти, які оцінюються в доларах, дорожчають. Це те, що сьогодні відбувається з ціною на нафту, – зазначають експерти, серед яких Майкл Фісфільд:

“На ринку нафти присутній чималий спекулятивний інтерес та нестабільність. Все це призводить до зростання ціни на “чорне золото”. Я не виключаю можливості, що ціна за барель може досягти ста доларів”.

Серед інших причин фахівці також називають рішення Мексики призупинити видобуток нафти через несприятливу погоду та нещодавні збройні напади на бурові станції в Нігерії. А також – напруження на Близькому Сході, нестабільність на турецько-іракському кордоні та нещодавні санкції США проти Ірану. Едісон Армстронг каже:

“Це означає, що ціна була б нижчою на 20 доларів, а то і нижче, якщо б ми не мали усіх цих проблем на Близькому Сході та в Нігерії”.

Очікується, що додатково на зростання ціни вплине і збільшення попиту на нафту, зокрема, через холоднішу, ніж звичайно, зиму у північній півкулі.

Всі новини дня

Путіна на саміті Великої двадцятки не чекають – AP

Президент Росії Володимир Путін виголошує промову на економічного форуму у Санкт-Петербурзі, Росія, 17 червня 2022 року. Reuters/Максим Шеметов

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, чия країна головувала на попередньому саміті країн Великої двадцятки, заявив, що президент Індонезії Джоко Відодо, чия країна прийматиме саміт цього року, є проти особистої участі президента Росії Володимира Путіна у зустрічі лідерів.

"Президент Відодо це виключає. Він був категоричним: він не приїде", - сказав Драгі журналістам під час саміту «Групи семи» в Ельмау, Німеччина, повідомляє агентство Associated Press. "Те, що може статися — я не знаю, що станеться, але що може статися — це, можливо, дистанційне залучення. Побачимо."

Напередодні російські ЗМІ з посиланням на помічника російського президента Юрія Ушакова, повідомили, що Путіна запросили на саміт і він це запрошення прийняв.

«Так, ми підтвердили, що наша участь передбачена».

«Вони все ще запрошуються у форматі віч-на-віч. Часу ще багато. Сподіваюся, що пандемія дозволить нам провести цей захід у форматі віч-на-віч", - сказав Ушаков, виповідаючи на питання журналістів на брифінгу.

У вівторок Ушаков, повідомляє Associated Press, відповів, що "це вирішує не Драгі".

"Ми отримали запрошення і відповіли позитивно", - сказав помічник президента Росії.

У саміті, що пройде 15-16 листопада на індонезійському острові Балі, має взяти участь й запрошений індонезійським президентом президент України Володимир Зеленський.

Як раніше писав Голос Америки, Білий дім підтвердив, що Путін також був запрошений. Президент Байден, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон і багато інших лідерів висловили стурбованість щодо участі Путіна в саміті і дали зрозуміти, що відмовляться від участі, якщо на саміті буде присутній Володимир Путін.

У статті використано інформацію Associated Press, російського агентства Інтерфакс.

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа під час саміту НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що було досягнуто домовленості із Туреччиною про те, що вона не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Генсек НАТО заявив, повідомляє кореспондент Голосу Америки Джефф Селдін, що він абсолютно переконаний, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія, природно, продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що його країна є проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною. Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Засідання Ради Безпеки ООН щодо України – наживо з перекладом українською

Рада Безпеки ООН проводить засідання, присвячене війні в Україні. Тема: «Підтримання миру і безпеки в Україні». Дивіться наживо з перекладом українською.

Прийшов час для НАТО показати свої м’язи - колишній глава МЗС Литви Лінкявічус 

Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус 

НАТО рухається у правильному напрямку в питанні укріплення своїх кордонів перед російською агресією, втім прийшов час продемонструвати свої м'язи світові, - такі очікування від саміту НАТО, що відкрився сьогодні у Мадриді, висловив колишній міністр закордонних справ та екс-міністр оборони Литви Лінас Лінкявічус.

“Знаєте, НАТО - не лише найсильніший в історії військово-політичний альянс, але це також дуже дорогий механізм. Це як Ферарі, яка стоїть в гаражі. Думаю, прийшов час себе трохи показати, продемонструвати трохи свої м'язи, особливо враховучи, що миру та безпеці альянсу зараз справді погрожують”, - розповідає Лінкявічус в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентці Грузинської служби Голосу Америки Екатерине Маґалдадзе.

“Ми бачимо східний фланг альянсу. Рішення посилити кількість сил швидкого реагування є дуже важливим і дуже коштовним, але це те, що треба було зробити. Покращення передової присутності НАТО в трьох країнах Балтії та Польщі - це також дуже важливе рішення - не лише з точки зору кількості, але й якості, з важливими елементами ракетної та повітряної оборони, і так далі. Це рух у правильному напрямку, і це те, чого ми очікували”, - говорить він про безпекові гарантії альянсу для його країни.

Сигнал про потенційне членство мають почути Україна і Грузія, - переконаний колишній міністр закордонних справ Литви.

Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році
Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році

“Те ж саме варто очікувати від сигналів про так звану “політику відкритих дверей”. Думаю, це буде повторення обіцянок, вони були оголошені на саміті у Бухаресті щодо Грузії та України, що ці дві країни стануть членами НАТО, я сподіваюсь, це також станеться. Звісно, ці країни самі мають вирішити, але якщо вони цього хочуть, вони мають на це розраховувати. Політичні сигнали та пакети підтримки повинні трансформуватись у якість, у конкретні справи. Це те, що я очікую від саміту у Мадриді. Не лише безпеки для нас як членів НАТО, але й сигналів для наших партнерів, які є дуже важливими у ці дні”, - сказав Лінкявічус.

Не можна нехтувати загрозами, що надходять від країн по-сусідству, - наголошує литовський дипломат.

“Дуже важливо зрозуміти, що НАТО - це дуже важливий глобальний гравець у питанні безпеки, і мають бути сигнали із запевненнями для тих, хто не захищений гарантіями НАТО. Втім, ми не можемо знехтувати тим, що відбувається по сусідству, тому що це пов'язано із євроатлантичною безпекою. Не прямо, але опосередковано саме так і є. Країни Балтії не є поодинці, ми є членами більшого альянсу, і для нас це добра новина”.

Лінкявічус підтримує “надзвичайні” санкції "Групи семи" щодо Росії, і наголошує, що міжнародна підтримка України має бути безперервною.

“Міжнародна спільнота зрозуміла, вони пішли на безпрецедентні санкції, але чи цього достатньо, щоб зупинити війну? Напевне, ні. А це означає, в цій ситуації, навіть після запровадження надзвичайних санкцій, ми робимо недостатньо. В цьому процесі ми маємо чогось навчитись, але на навчання немає часу, бо ми маємо справу з агресором, що грає без правил та без поваги до міжнародних законів. То ж до нього треба відповідно ставитись”, - каже Лінкявічус.

Литовський дипломат переконаний, світ має ставитись до Росії як до країни без верховенства права.

“Є все більше і більше доказів того що вони (G7 - ред.) продовжують вести бізнес з Росією, яка не є нормальною країною. Це країна без верховенства права. Моє повідомлення до лідерів “Групи семи” було б посилити санкції, сприяти ще більшій ізоляції, і ще більше збільшити підтримку України, політичну, фінансову, військову. Зробити її стійкою. Ми маємо розуміти, не повинно бути втоми від підтримки, тому що кожен день потребує постачань озброєнь. Це великі гроші і це недоступно для України. То ж це має бути вирішено за допомогою великих країн, особливо “Групи семи”. І я думаю, вони це добре розуміють”, - зазначив Лінкявічус.

Екс-посадовець не виключає, що окремі країни Заходу можуть тиснути на Україну, щоб змусити її до мирної угоди з Росією “заради миру”. При цому він переконаний, що Київ не піде на подібні поступки. “Надто багато втрачено”, - пояснює він.

Лінас Лінкявічус: “Так, є ризик. Але я сподіваюсь, цього не станеться на такому рівні, щоб Україна змушена буде вдатись до якихось принизливих умов мирної угоди. Але я сумніваюсь, що Україна піде на якісь угоди проти своєї волі. Вони вже надто багато страждали, всі ці втрати (і не лише життів), які вони несуть за ці понад 120 днів війни, це дуже велика ціна. То ж в цій ситуації не підуть на будь-що, вони виходитимуть із національних інтересів своєї країни”.

Поки не закінчиться війна, не можна втомлюватись, - наголошує колишній урядовець Литви.

“Треба нарешті зрозуміти, що ми маємо справу з тим, хто не живе за правилами міжнародної спільноти, і до цього кожен має поставитись дуже серйозно. Без втоми до України. Не втомлюючись запроваджувати тиск на Росію. І щоб зберегти своє обличчя як міжнародної спільноти”.

Лінас Лінкявічус оxолював МЗС Литви 8 років, з 2012 до 2020 роки. До того його двічі призначали міністром оборони Литовської республіки.

Його називають одним із провідних "лобістів" України у Європейському Союзі. Лінкявічус, який вільно володіє російською мовою, необдноразово виступав проти загравання країн Заходу із Кремлем, та підтримував тісніші відносини зі східними сусідами – Україною, Молдовою та Грузією. Зокрема, гостро критикував політику Росії у Криму.

Напередодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на триденному саміті буде узгоджено новий пакет допомоги Україні в таких сферах, як «безпечні комунікації, системи боротьби з безпілотниками та паливо». Саміт також має змінити формулювання у своїх документах, яке визначає Росію стратегічним партнером альянсу.

“Росія відійшла від партнерства та діалогу, які НАТО намагалось встановити з Росією роками”, - сказав Столтенберг у понеділок, 27 червня. - “Вони обрали конфронтацію замість діалогу. Ми шкодуємо про це, але звісно, ми маємо реагувати на цю реальність”.

«Я очікую, що союзники чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці, нашим цінностям, міжнародному порядку», – сказав у понеділок, 27 червня, Столтенберг.

Також він оголосив, що НАТО збільшить кількість сил швидкого реагування у понад 7 разів - до 300 000 військових.

У саміті, який триватиме 28-29 червня, також як спостерігачі візьмуть участь лідери країн, які наразі не є членами НАТО, включаючи Південну Корею і Японію.

Дивіться також: Американські Хаймарси в дії

Українські солдати показали, як використовують американські Хаймарси. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

"Зменшити залежність від енергоресурсів РФ", - про що домовились G7

Лідери Великої сімки, президентка Єврокомісії та Урсула фон дер Ляєн беруть участь у саміті G7 у Баварії, місті Шлосс Ельмау, Німеччина, 28 червня, 2022. Стефан Руссо/Пул через REUTERS

Зменшити залежність від енергоресурсів РФ, перейти на чисті джерела енергії, - про що домовились країни G7 в німецькому місті Ельмау.

“Війна РФ загальмувала економічне зростання, спровокувавши здорожчання сировини, енергоносіїв та продуктів харчування, а також пришвидшила світову інфляцію до рекордних рівнів”.
Спільне комюніке лідерів країн G7.

Російська війна проти України вплинула майже на всі критичні сфери існування міжнародної спільноти. Про це йдеться у спільному комюніке лідерів країн G7, оприлюдненому 28-го червня, після триденних перемовин.

“Ми, лідери Групи семи (G7) у критичний для світової спільноти момент об’єдналися, щоб підтримати владу та народ України в їх боротьбі за мирне, процвітаюче та демократичне майбутнє. Ми продовжимо серйозний та негайний економічний тиск на режим президента Путіна за його невиправдану, загарбницьку війну проти України”, - наголошується у перших рядках документу.

Протидія російській агресії згадується як в енергетичному та економічному, так і в екологічному та гуманітарному секторах в тексті комюніке, який налічує загалом 28-м сторінок.

“Ми продовжимо активізувати наші зусилля для протидії його (В. Путіна - ред.) шкідливим регіональним та глобальним впливам, зокрема для забезпечення глобальної енергетичної та продовольчої безпеки, а також стабілізації економічного відновлення”, - наголошують держави.

Серед негативного впливу російської війни зокрема йдеться про клімат та енергетику. “Російська загарбницька війна проти України впливає на енергетичні ринки та безпеку поставок у всьому світі”, - заявляють держави G7. Однак план протидії російській енергетичній монополії не має поставити під загрозу глобальні цілі щодо переходу на чисті джерела енергетики. Відмова від російської енергетики відбуватиметься зокрема завдяки поступовому припиненню або забороні імпорту російського вугілля та нафти, - пояснюють в комюніке.

“Поступово вилучаючи російську нафту з наших внутрішніх ринків, ми розроблятимемо рішення щодо зменшення російських доходів від вуглеводнів. Також, ми будемо знижувати залежність від ядерної енергетики та супутніх товарів з Росії і допомагатимемо країнам, які прагнуть диверсифікувати свої поставки”, - йдеться у спільній заяві держав.

Що стосується російської нафти, держави G7 розглядають комплексну заборону усіх послуг, які дозволяють транспортувати російську сиру морську нафту та нафтопродукти по всьому світу - окрім випадків, коли нафта була придбана після консультації з міжнародними партнерами за узгодженою або заниженою ціною. Водночас, G7 розглядатимуть механізми забезпечення доступу найбільш вразливих і постраждалих країн до енергетичних ринків, в тому числі з Росії.

Також Група семи закликали своїх міністрів провести консультації із постачальниками енергетики, які можуть стати альтернативою російським вуглеводням.

“Ми зменшимо загальну залежність від викопного палива та прискоримо перехід на чисту енергетику. Ми маємо досягти нульової позначки шкідливих викидів не пізніше 2050 року. Водночас, ми зберігатимемо енергетичну безпеку та доступність”, - наголошують держави G7.

Щоб пришвидшити відмову від російської енергетики, країни наголосили на необхідності тимчасового збільшення поставок зрідженого природного газу.

“Ми визнаємо, що інвестиції в цей сектор необхідні у відповідь на нинішню кризу. У цих виняткових обставинах державна підтримка інвестицій у газовий сектор може бути доречною як тимчасова відповідь”, - йдеться в документі.

Щодо економічного та фінансового секторів країни G7 наголосили, що загарбницька війна Росії проти України посилила кризу спричинену пандемією COVID-19 і перешкодила економічному відновленню, яке розпочалося у другій половині 2021 року.

“Війна РФ загальмувала економічне зростання, спровокувавши здорожчання сировини, енергоносіїв та продуктів харчування, а також пришвидшила світову інфляцію до рекордних рівнів”, - йдеться в спільному комюніке лідерів країн G7.

Дивіться також: Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими.

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG