Актуально
Питання володіння зброєю знову в центрі дискусій в США
Передбачається, що цього місяця вперше за останніх 70 років Верховний суд США винесе рішення в справі спірної поправки до Конституції, яка гарантує право на володіння зброєю. Верховний суд розгляне справу подану у Вашингтоні, Округ Колумбія, з приводу місцевого закону, який накладає суворі обмеження на володіння вогнепальною зброєю. Юристи-експерти вважають, що рішення суду може призвести до значних змін у законах щодо вогнепальної зброї в різних юрисдикціях на місцевому і штатному рівнях.
У штаті Меріленд власники вогнепальної зброї тренуються стріляти, зі спортивною метою і для самозахисту. Вони пристрасно захищають, як вони це вважають, своє конституційне право володіти вогнепальною зброєю. Дейл Джонсон висловлює погляд щодо заборони вогнепальної зброї, яке діє наприклад в Вашингтоні:
«Якщо роззброїти всіх, то ніхто не буде в силі захистити себе у разі небезпеки. Ви позбавляєте законослухняних мешканців права оборонятися».
Шанда Смит – притримується протилежного погляду стосовно права на володіння зброєю. У 1993-му році її сина і доньку застрелив чоловік, який помилково сприйняв їх за інших. Смит вважає, що Вашингтон і довколишні райони потребують жорстких законів щодо заборони вогнепальної зброї:
«Слід виправити лазівки в законах щодо вогнепальної зброї. У забороні вогнепальної зброї в Окрузі Колумбія нема нічого поганого. Я прожила тут усе своє життя. Вогнепальну зброю привозять сюди люди з Меріленду і Вірджинії, і більшість тієї зброї використовується в убивствах та інших злочинах у Вашингтоні».
Дев’ять членів Верховного Суду цього місяця винесуть рішення щодо того, чи скасувати схвалений тридцять два роки тому закон, який забороняє приватним особам володіти пістолетами на території Вашингтона. Суть справи – у тому чи цей закон сприяє публічній безпеці чи порушує другу поправку до Конституції, яка гарантує людям право на володіння зброєю.
Дейвид Боверс, засновник громадської групи «Ні вбивствам в Окрузі Колумбія», каже, що послаблення законів щодо вогнепальної зброї не є розв’язкою проблеми злочинства:
«Якщо кожний в місті озброєний, готовий стріляти, і шукає конфронтації, то імовірно це призведе до більшого насильства».
Однак багато хто вважає, що засновники американської держави спеціально наділили громадян правом на самозахист. І Конституція гарантує їм право володіти зброєю.
Представники міської влади Вашингтона кажуть – заборона на пістолети необхідна тому, що цей вид зброї диспропорційно пов’язаний з насильницькими злочинами. Правові експерти висловлюють погляд, що якщо Верховний суд скасує заборону, то це його рішення може мати вплив на закони щодо вогнепальної зброї у міста і штатах по всій країні.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"

Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції

Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
- Голос Америки
Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України

Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.
«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.
На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.
«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.
Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.
Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.
Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.
«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.
Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.
Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.
Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».
«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.
Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.
Форум