Спеціальні потреби

Актуально

Клінтон: Росія намагається створити ‘газовий ОПЕК’

Під час слухання в справі затвердження Гілларі Клінтон на посаду держсекретаря США, до неї звернувся сенатор-республіканець Річард Луґар із запитанням:

Сенатор Луґар: «...На саміті НАТО в Ризі в 2006-му році, я у своєму виступі зазначив, що стаття 5 Статуту НАТО (яка торкається колективної оборони країни-члена альянсу в разі нападу на неї - ПРИМ. РЕД.) порушується так же сильно питання припинення кимось подачі природного газу посеред зими до країни, де внаслідок цього помирають люди, зупиняється промисловиість, як і питання нападу на цю країну за допомогою танків і винищувачів… За лаштунками тоді мені сказав один міністр закордонних справ: ‘Так, ви безумовно, маєте рацію, однак ми не говоримо про це привселюдно. Подібну важкоконтрольовану ситуацію ми намагаємося владнати якомога конфіденційно….’ І ось зараз ми в процесі виходу з кризи такого ж ґатунку. США підтримували проект трубопроводу Набукко як засіб надання допомоги нашим партнерам по НАТО або по ЄС, якщо європейцям краще мати справу з ЄС в цьому питанні. Але фактом є те, що європейці не дуже позитивно відреагували на цей проект. Перспектива мати під Європою транспортну мережу, по якій могли б доставлятися природний газ або інші енергоресурси, наштовхнулась на перепону у вигляді національних кордонів. Також не можна позбутися враження, що ми більше занепокоєні європейськими енергетичним проблемами, аніж деякі з європейських держав».

«Я запитую Вас про це», -- сказав Луґар, звератючись до Клінтон, -- «тому що питання нашої співпраці з союзниками по НАТО, по ЄС, з енергетичною спільнотою є найголовнішою проблемою нашої дипломатії. Я також запитую Вас, чи ви погоджуєтеся зі мною в тому, що якщо ми якимось чином не вирішимо цю проблему, то наші союзники по НАТО опиняться в ситуації, в якій союзницькі взаємини в рамках НАТО, а, можливо, і ЄС, значно послабляться, якщо не зійдуть нанівець. При цьому особливого болю зазнають нові члени, подібного тому, який зазнає Грузія, переживаючи реальну проблему власного фізичного існування. Чи можете Ви прокоментувати це?».

Сенатор Клінтон: «Так, пане сенатор Луґар, я знову хочу зазначити, що Ви демонструєте своє далекоглядне розуміння загроз безпеці, з чим я повністю погоджуюсь. Я гадаю, що ми болісним чином зрозуміли те, що нафто-картель ОПЕК є не лише комерційним утворенням, але й викликом безпеці, геополітичним, стратегічним проектом, з яким ми мусимо мати справу ось вже 36 років. Як Ви знаєте, Росія намагається створити газовий еквівалент ОПЕК, який би надав їй можливість, на додаток до контролю над газом з її боку, ще й більші міжнародні спроможності для доступу до цієї сировини. Отже, це загальне питання енергетичної безпеки, на мій погляд, має величезні наслідки для нашої країни, для Європи, як також для всього світу. Я також знаю, що Ви ініціювали статтю в останньому законопроекті про енергію, яка передбачає посаду координатора з питань енергетичної безпеки в складі Державного департаменту. Я маю намір втілити це в життя. Ми мали кількох окремих посланників з конкретних проблем, пов’язаних з трубопроводами, однак ми не звели це все докупи у спосіб, який би, на мій погляд, відзеркалював підвищену серйозність викликів, з якими ми маємо справу. Конкретно, що стосується Росії і її стосунків з Україною, Грузією, іншими європейськими країнами, купівлею нею сербської газової компанії, я сподіваюся, що ми досягнемо поступу з нашими союзниками по НАТО і ЄС в розумінні того, що ми дійсно потребуємо ширшої рамки обговорення проблем енергетичної безпеки. Це може бути, або не бути щось на кшталт Статті 5, однак я гадаю, що це є серйозним викликом нашій безпеці, який ми ігнорували собі ж на шкоду. Отже, я знову-ж таки звертатимуся до Вас за порадою і консультаціями з приводу Ваших ідей. У свій час ми відбудемо до Європи на зустрічі міністрів закордонних справ, зокрема, на ювілейний саміт НАТО. Отже, це має бути на порядку денному, і я сподіваюся, що ми знайдемо партнерів, які б бажали реалізувати його».

Всі новини дня

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

У листопаді 1939 року Радянський Союз напав на Фінляндію, почавши так звану «зимову війну». Хоча фінська армія була набагато меншою, радянські загарбники зазнали великих втрат.

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

Північно-Атлантичний Альянс вже у наступні місяці може отримати двох нових членів - уряди Швеції та Фінляндії на тлі російської війни проти України офіційно оголосили про рішення подати заявку на членство в Альянсі.

США та ЄС узгодили заходи в сфері торгівлі, щоб долати кризи, спричинені війною Росії проти України

 Держсекретар США Ентоні Блінкен, міністр торгівлі США Джина Раймондо, віце-президент Єврокомісії Маргарет Вестагер, Представник ЄС з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс, міністр закордонних справ Франції Жан-Ів ле Дріан, 15 травня 2022 року. (Kevin Lamarque/Pool Photo via AP)

Сполучені Штати та Європейський Союз домовились про тісну співпрацю з подолання економічних наслідків, до яких призвела війна Росії проти України. В заяві виданій в понеділок, за результатами перемовин посадовців США та ЄС, що відбулись в паризькому університеті Париж-Сакле, йдеться, зокрема про необхідність подолати збої в постачанні продовольства, які виникли через російську агресію в Україні.

Війна Росії проти України призвела до блокування поставок зерна та інших сільськогосподарських товарів, що спричинило різке зростання цін на аграрні товари в світі.

Головний представник ЄС з питань торгівлі Вадіс Домбровскіс заявив, що союзники також домовились використовувати такі міжнародні майданчики як заплановане на червні засідання Світової організації торгівлі, щоб протистояти таким обмеженням, пише Reuters.

Серед інших оголошених ініціатив - співпраця з налагодження роботи каналів постачання, експортних обмежень, безпеки нових технологій, цифрової інфраструктури, тощо, йдеться в заяві лідерів США та ЄС щодо засідання.

"Путін брехав навіть гірше, ніж Лукашенко". На Заході реагують на зустріч союзників Кремля

Саміт ОДКБ в Москві, Кремль 16 травня 2022 року (Alexander Nemenov/Pool Photo via AP)

В понеділок в Москві відбувся саміт "Організації договору про колективну безпеку" (ОДКБ), що об'єднує Росію, Білорусь, Вірменію, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан.

Засідання, яке мало бути святковим, адже відбувалось у 300-річчя організації "швидко стало демонстрацією ізоляції Путіна навіть серед сусідів Росії", пише New York Times. Єдиним із союзників Путіна, який на саміті прямо підтримав війну Росії в Україні, став білоруський керівник Олександр Лукашенко, йдеться у статті. Він повторив свої звинувачення проти Заходу у продовженні війни в Україні, щоб послабити Росію.

Хоча Казахстан і Киргизстан можуть мати розбіжності з Росією щодо війни в Україні, обидві ці країни хочуть посилити ОДКБ, зауважує у Twitter аналітик Оксфордського університету Самуель Рамані. Казахстан виступив з більшу участь організації в миротворчих зусиллях ООН, а Киргизстан закликав до координації зусиль проти західних санкцій, відзначає експерт.

На невдоволений вигляд Путіна під час події звернув увагу дослідник Джорджтаунського університету Андерс Аслунд. "Путін брехав більше, ніж Лукашенко", - зауважив Аслунд в соцмережевому дописі. Він перерахував озвучені тези російської пропаганди, що прозвучали під час засіданні, і які раніше спростовували в Україні та на Заході, зокрема щодо українських біолабораторій, буцімто знайдених Росією, та буцімто того, що Путін "воює з нацизмом в Україні".

Також під час саміту Путін заявив, що вступ Фінляндії те Швеції до НАТО не становить загрозу для Росії, на відміну від розміщення в тих країнах військової інфраструктури. Він також оголосив про проведення масштабних військових навчань організації восени 2022 року, повідомляють ЗМІ.

Пентагон: Російські удари в районі Львова спричинили незначні пошкодження в Яворівському центрі

Росія з Чорного моря запустила біля шести ракет по регіону Львова, повідомив посадовець Пентагону США під час брифінгу в понеділок, пише журналіст Голосу Америки Джефф Селдін.

Найімовірніше запуск вівся з підводного човна. Одна з ракет влучила по навчальному оборонному центру в Яворові, однак завдані пошкодження є незначними, додав посадовець і зауважив, що відомостей про постраждалих немає.

"Я не маю повної видимості з цих ударів, - заявив посадовець, пишуть ЗМІ. - Видається, що вони були спрямовані на навчальний об'єкт і з цього ракурсу ми можемо бачити незначні пошкодження декількох споруд".

Посадовець Пентагону наголосив на ролі, яку американські гаубиці грають в українському контрнаступі. Українські сили, за словами посадовця Пентагону, які наводить Селдін, повернули контроль над декількома містами.

"За нашими даними, на основі наших розмов з українцями, 74 (з 90 [переданих США гаубиць] задіяно в бою" поблизу Харкова та на Донбасі, зауважив посадовець.

В понеділок відбулась розмова між міністром оборони України Олексієм Резніковим та очільником Пентагону Ллойдом Остіном. Резніков написав у соцмережах, що повідомив Остіну "як ЗСУ успішно використовує M777 (американські 155-міліметрові гаубиці – ред)".

Під час спілкування з пресою представник Пентагону, за словами Селдіна, також озвучив дані з оборонних поставок для України за минулу добу. Він зауважив, що до регіону було проведено 10 авіапоставок з 7 країн.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG