Спеціальні потреби

Актуально

Крапка у прикордонній суперечці України і Румунії

Міжнародний суд ООН у Гаазі виголосив сьогодні свій вердикт у багаторічній суперечці між Україною і Румунією щодо розподілу чорноморського шельфу. В оприлюдненому 68-сторінковому рішенні суд визнав Зміїний островом, як на цьому наполягала українська сторона.



Водночас суд визнав, що острів Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України при визначенні серединної лінії при делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони. Мовляв, острів Зміїний є досить віддаленим від берега. Це означає, що судді не погодилися із претензіями України на значне розширення виключної економічної зони. Суд ухвалив рішення в цій справі одноголосно, що, на думку українських дипломатів, свідчить про «однозначну об'єктивність цього рішення».

Рішення Міжнародного суду є остаточним. Вердикт не підлягає будь-якому оскарженню. Втім, ні суд ні ООН не мають якихось важелів для того, щоб змусити уряд будь-якої країни виконувати його приписи. Однак і Україна і Румунія вже висловили попередні оцінки рішення міжнародного суду і назвали його компромісним. Речник українського МЗС Василь Кирилич сказав, що вирок є досить грунтовним і вимагає додаткового вивчення. Напередодні він пояснював важливість владнання цієї суперечки:

«Врегулювання у правовий цивілізований спосіб цього довготривалого спору є винятково важливим для України. Це рішення відкриє можливості залучення обома сторонами інвестицій у цей регіон і надасть можливість використовувати його природні ресурси».

Багаторічна суперечка точилася за контроль над майже 12,5 тисячами квадратних кілометрів. Цю площу вважають потенційно багатою на вуглеводні. За оцінкою деяких експертів – до 100 мільярдів кубічних метрів газу. Однак через спірний статус території жодна із сторін не розпочанала на ній промислову розвідку. Тепер, кажуть і в Києві і в Бухаресті, після оголошення рішення Міжнародного суду обидві країни зможуть видобувати нафту і газ на поділених територіях.

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція зробили ще крок в НАТО - підписані протоколи про вступ

Президент Фінляндії Саулі Нііністо (ліворуч) і прем'єр-міністерка Швеції Маґдалена Андерссон на саміті НАТО в Мадриді 29 червня 2022 року, де обидві країни отримали офіційне запрошення вступити в Альянс.

В штаб-квартирі НАТО у Брюсселі представники 30 країн - членів альянсу 5 липня підписали протоколи про вступ Фінляндії та Швеції, здійснивши вирішальний крок на шляху до чергового розширення альянсу.

Фінляндія та Швеція вирішили відмовитися від тривалого статусу військової позаблоковості після того, як Росія в лютому почала відкрите вторгнення в Україну.

Підписання протоколів означає перехід до наступного етапу, в ході якого вступ нових членів мають ратифікувати законодавчі органи кожної з країн НАТО.

Потужна обороноздатність Фінляндії, суспільна готовність і витривалість буде внеском у міцність альянсу.
Саулі Нііністо

Тим часом представники Фінляндії та Швеції вже братимуть участь у нарадах альянсу, хоча ще не матимуть права голосу.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з нагоди підписання протоколів заявив, що приєднання Фінляндії та Швеції зробить альянс міцнішим і додасть безпеки народам.

“Двері НАТО залишаються відкритими для європейських демократій, які готові і бажають зробити внесок до нашої спільної безпеки”, - проголосив Столтенберґ.

На тлі російської війни проти України залишається відкритим проголошене українське бажання вступити в альянс, яке фактично відкладене на невизначений час.

Швидкий процес приєднання Фінляндії та Швеції опинився під сумнівом після застережень оголошених Туреччиною, але Єнс Столтенберґ завжди наполягав, що всі питання вдасться залагодити.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган дав зрозуміти, що готовий знову загальмувати вступ тих двох країн, якщо фінський та шведський уряди не виконають вимог Туреччини щодо політики Фінляндії та Швеції стосовно курдських організацій та активістів, яких Анкара звинувачує в тероризмі, а також стосовно турецьких активістів організацій підозрюваних у причетності до спроби військового перевороту.

Чому американський ветеран готовий ризикувати своїм життям заради України: історія Джеймса Васкеса. Відео

Американський ветеран Джеймс Васкес вирішив боротися за незалежність України, щойно Росія розпочала вторгнення 24 лютого. Він зібрав своє спорядження, дочекався, поки отримає закордонний паспорт, і поїхав у свою першу в житті подорож до Європи.

Медичне обладнання для українських лікарень збирають волонтери з Нью-Джерзі. Відео

Серед медичного обладнання, яке наразі найбільше потребують українські військові госпіталі, та лікарні, які надають медичну допомогу як військовим, так і цивільним, – це апарати для вакуумного лікування ран, а також фіксатори для кісток.

День Незалежності США: українці взяли участь у параді у Вашингтоні. Відео

День Незалежності США: українці взяли участь у параді у Вашингтоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:32 0:00

Сполучені Штати сьогодні відзначають День Незалежності. 4 липня святкування відбуваються по всій країні, та, певно, найбільше урочистостей - у Вашингтоні. Цьогоріч участь у параді до Дня Незалежності США вперше взяли і українці.

Як волонтери налагоджують постійне харчування в Бородянці. Відео

Як волонтери налагоджують постійне харчування в Бородянці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:41 0:00

«Перші дні коли ми відчинили двері їдальні, багато хто з людей плакав, вони отримали першу тарілку з гарячою їжею».

Більше

XS
SM
MD
LG