Міністерство праці США повідомило, що рівень безробіття в країні різко зріс до 7,6 відсотків, що є рекордом за останніх шістнадцять років. Для студентів університетів, які шукають праці, перспектива похмура. Виклики, перед якими опинилися нові випускники, змушують деяких шукати альтернативи.
Серед студентів, які незабаром залишать позаду книжки та екзамени, економічна ситуація у США викликає занепокоєння.
Студентка Лора Генрі каже, що мабуть всі дещо хвилюються.
Через кілька місяців Лора закінчує Університет імені Джорджа Вашингтона в американській столиці. Як і багато її ровесників вона планує вступити в аспірантуру:
«Коли закінчуєш школу і йдеш в реальний світ все одно відчуваєш хвилювання».
Лора каже, що давно планувала продовжувати навчання, а не шукати повноцінну роботу.
Виконавчим директором Кар’єрного центру Університету Джорджа Вашингтона є Марва Ґамбс Дженінґс:
«У час коли нема рецесії приблизно чверть наших випускників вступають на аспірантуру. Ми передбачаємо, що цього року таких буде трохи більше».
Проте, Дженінґс заохочує студентів, які хочуть знайти роботу, бути оптимістами:
«Якщо деякі компанії звільняють працівників середньої або найвищої ланки керівництва, вони все ще наймають початківців».
Тим часом, Джорджтавнський університет, що також у Вашингтоні, відомий тим, що готує професіоналів на закордонну службу.
Одначе, декого хто закінчив аспірантуру на факультеті бізнесу тягне до Нью-Йорку, комерційної столиці країни. Вони прагнуть знайти роботу на Вол Стріт. Дженет Фрет – помічниця декана, яка допомагає випускникам знайти роботу:
«Так, ринок праці важкий, але це не означає, що студенти не матимуть успіху.»
Сем Нібурґ і Джіл Сіберт закінчують Джорджтаунський університет у травні із ступенем магістра в управлінні бізнесом.
Джіл каже, що це не найкращий час бути випускником. Сем Нібурґ погоджується:
«Це у кожного на думці. Навіть люди, які мають пропозицію на роботу, деякі з них побоюються, що пропозиції будуть відкликані. Адже кожного дня читаєш в газеті про тимчасові звільнення з роботи, про злиття корпорацій. Отож, впевненості нема».
Сіберт і Нібурґ вже знайшли роботу. Тепер вони радять своїм однокласникам, як працевлаштуватись.
Сем каже аспірантам бути гнучкими:
«Очевидно, домагайтеся свого ідеального місця праці, але треба також мати альтернативні план Бе і план Ве».
Нібурґ каже, що на ринку праці завжди є можливості. Він радить відповідно підготуватись до співбесіди з працедавцем і навчитися себе продавати.
