Спеціальні потреби

Актуально

Аварії на Чорнобильській АЕС – 23 роки

З часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня минає 23 роки. За цей час дебати щодо майбутнього мирного атому не вщухли. Трагедії на зразок Чорнобиля чи американської станції Три Майл Айленд нагадують, що атомна енергія потребує постійного удосконалення систем безпеки та безперервного покращення кваліфікації кадрів, які працюють у цій галузі. Крім того критично важливо, – зазначають експерти, – щоб ці пріоритети визнавали і дотримувались їх як старі гравці, так і новачки галузі – країни, які щойно стають на шлях розвитку ядерних програм.

Колись Прип’ять нараховувала 50 тисяч мешканців. Сьогодні це місто-привид, і лише напівзруйновані будинки, школи, дитячі майданчики нагадують, що колись тут було життя. Вранці 26 квітня інженери Чорнобильської атомної станції проводили експеримент з системами охолодження. Реактор перегрівся та під надмірним тиском вибухнув. Зірвавши дах станції, тонни радіоактивних речовин здійнялися у ранкове небо. Радіоактивні викиди вилились на Прип’ять, швидко поширюючись з вітром на північ. Четвертий реактор охопила пожежа, наповнюючи атмосферу радіоактивним димом. Відразу на місці події було вислано вертольоти з мішками піску, щоб загасити пожежу, втім реактор палав кілька днів. Відтак, радіоактивні речовини з північним вітром швидко розповсюдились по Україні, Білорусі, Росії, а згодом досягли країн Скандинавії та інших європейських держав. Вітер міняв напрямок, а за ним слідував і радіоактивний шельф.

Через півтора дня після вибуху було віддано наказ евакуювати мешканців Прип’яті. Лише на кілька днів – було сказано їм, тому все майно резиденти залишили позаду. Більшість з них бачили свої дома востаннє.

Попри безпрецедентний витік радіації, радянська влада не поспішала оприлюднити інформацію про справжні масштаби аварії. І багато людей вірили своїм лідерам, ігноруючи інформацію, яка надходила з західних джерел.

Тим часом вимірювачі радіації у західних країнах зашкалювали, що таки примусило радянську владу визнати – на Чорнобильській атомній станції сталася аварія.

Тисячі людей були зайняті на очищенні забруднених територій, навколо зруйнованого реактора було збудовано саркофаг. У багатьох ліквідаторів наслідків аварії якщо не відразу, то через деякий час виникли пов’язані з радіоактивним опроміненням хвороби.

Під час самого вибуху загинула принаймні 31 людина, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я ліквідація наслідків забрала життя ще 2200 людей. Чотири тисячі, каже ВООЗ, померли від пов’язаних з опроміненням хвороб, у тому числі різних форм раку. Згодом радянська влада визначила так звану Зону відчуження, яка ізолювала Прип’ять та прилеглу територію площею у дві з половиною тисячі кілометрів.

Однією з головних причин швидкого і масштабного поширення радіації внаслідок аварії у 1986-му році було те, що радянські станції не мали достатньо потужних систем безпеки на випадок інциденту. Директор з питань безпеки МАГАТЕ Філіп Жаме нагадує, що це питання є актуальним і сьогодні у інших країнах світу:

«Захисні укриття навколо реакторів є критично важливими. Ми повинні захистити людей та довкілля у разі аварії».

У важливості систем безпеки переконались американці сім років до аварії в Чорнобилі, коли через втрату охолоджувальної рідини внаслідок поламки клапана на атомній станції Три Майл Айленд у Песильванії перегрівся та частково розплавився другий реактор. Захисне укриття не витримало тиску та деякі радіоактивні речовин потрапили в атмосферу, втім сам пошкоджений реактор залишився ізольованим. Відразу після інциденту була проведена часткова евакуація, другий реактор був закритий назавжди.

МАГАТЕ каже, що одним з його пріоритетів є моніторинг безпеки на атомних станціях у всьому світі. Лише за умов світової уніфікації та дотримання всіма виробниками стандартів безпеки, зазначив на міністерських зустрічах МАГАТЕ у Пекіні його голова Махамед ель-Барадеї, можливий успішний розвиток атомної енергетики.

На сьогодні 30 країн, які вже мають атомну енергію, планують розширити виробництво. Ще понад 60 держав, переважно країни на шляху розвитку, повідомили МАГАТЕ про свої плани розпочати власні ядерні програми.


Всі новини дня

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео

Засідання Радбезу щодо ситуації на Запорізькій АЕС: заяви США, МАГАТЕ. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:06 0:00

У Нью-Йорку відбувається засідання Ради безпеки ООН щодо ситуації на Запорізькій АЕС.

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:32 0:00

98% українців впевнені у перемозі у війні, понад 90% схвалюють роботу президента Зеленського. Такими є результати нового опитування українців, проведеного Міжнародним республіканським інститутом США.

Рада безпеки ООН розпочала засідання, присвячене ситуації на ЗАЕС. Відео

Рада безпеки ООН розпочала засідання, присвячене ситуації на ЗАЕС. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Рада безпеки ООН розпочала засідання, присвячене ситуації на Запорізькій атомній електростанції. Засідання скликала Росія через, як зазначається, удари по Запорізькій АЕС. Серед ключових спікерів – генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Про засідання у штаб-квартирі ООН – Ірина Соломко.

27 країн у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України. Відео

27 країн у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:11 0:00

27 країн у четвер у Копенгагені обговорили шляхи посилення військової підтримки України у її протистоянні російській агресії.

Росія заперечує українську атаку і руйнування в Криму, супутникові знімки і експертні думки доводять протилежне

Супутниковий знімок руйнувань на військово-повітряній базі в Саках, Крим, 10 серпня 2022 року. Фото зроблене 11 серпня 2022 року. AP/Maxar Technologies

Російська влада продовжує заперечувати причетність України до вибухів у Криму. Також Росія заперечує, що під час вибухів були пошкоджені літаки і стверджує, що вибухи на базі у вівторок були випадковими. Втім супутникові знімки доводять, що вибухи в Криму були не випадковими і демонструють справжній масштаб руйнувань.

За версією, яку представник російського оборонного відомства озвучив російському державному агентству новин «РІА Новости», головною причиною вибуху на Сакському аеродромі називають «лише порушення вимог пожежної безпеки» та зауважують, що «фактів навмисного підриву боєприпасів немає».

Супутникові знімки спростовують подібні заяви. Знімки, опубліковані незалежною супутниковою компанією Planet Labs, показали три майже ідентичні кратери на російській авіабазі в Саках. База на південно-західному узбережжі Криму зазнала значних ушкоджень від пожежі, на якій чітко видно обгорілі рештки щонайменше восьми знищених бойових літаків.

Україна публічно не взяла на себе відповідальність за напад і не повідомила, як саме він був здійснений. «Відповідь дуже чітка і коротка, я думаю, що російські військові на цій базі порушили дуже просте і відоме правило: не куріть у небезпечних місцях», - заявив під час спільної прес-конференції із міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом міністр оборони України Олексій Резніков.

«Немає абсолютно жодного сумніву, що вибухи були спричинені не випадковою детонацією, а за атакою стояли українські сили або диверсанти», – заявив генерал Бен Годжес, колишній командувач збройними силами США в Європі.

Немає абсолютно жодного сумніву, що вибухи були спричинені не випадковою детонацією, а за атакою стояли українські сили або диверсанти
Бен Годжес, колишній командувач збройними силами США в Європі

Головний аналітик групи S&P Global Market Intelligence у Лондоні, Велика Британія Алекс Кокчаров розповів в коментарі Polygraph.info, що вибухи в Криму були скоріш за все спричинені використанням українськими силами «або балістичних ракет малої дальності «Грім-2» вітчизняного виробництва, або неідентифікованої західної системи чи модифікованих літальних апаратів без екіпажу (БПЛА) з боєприпасами».

Видання The Washington Post процитувало українського урядовця, який заявив, що українські спеціальні сили здійснили атаку на російську авіабазу в окупованому Криму. «Ця атака відзначає драматичну ескалацію майже шестимісячної війни, демонструючи здатність українських військ завдати удару далі за лінії фронту, ніж вважалося раніше», - йдеться у матеріалі видання.

Підтверджують інформацію про згорілі автомобілі та літаки і пости в соцмережах, правдивість яких була верифікована аналітикою з відкритих джерел.

Як саме була здійснена атака, залишається загадкою. Деякі українські чиновники цитували припущення, що це могла бути диверсія. Але майже однакові ударні кратери та одночасні вибухи, схоже, вказують на залп нової далекобійної зброї, здатної ухилитися від російської оборони.

Ця база знаходиться далеко за межами радіусу дії ракет, які, за заявами західних країн, вони наразі відправляють в Україну, але в межах радіусу дії більш потужних версій, яких прагнув Київ. Україна також має власні ракети класу «земля-корабель», якими теоретично можна вражати наземні цілі.

Дивіться також: Американські експерти: Що сталося на кримській військовій базі? Відео

Американські експерти: Що сталося на кримській військовій базі? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:11:54 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG