Спеціальні потреби

Актуально

Рада призначила вибори президента на 17 січня 

Верховна Рада Україна сьогодні призначила на 17 січня 2010 року чергові вибори президента і підійшла впритул до блокування роботи уряду Тимошенко. На порядку денному також були кадрові зміни та зміни до бюджету.

Робота парламенту почалася зі скандалу після того, як 255 депутатів проголосували за внесення до порядку денного питання про зміни до бюджету. Фракція Регіонів заблокувала трибуну з вимогами розглянути раніше узгоджені питання.

Після погоджувальної ради, як і очікувалося, Верховна Рада призначила вибори президента України на 17 січня 2010 року. За постанову Володимира Литвина проголосувало 399 депутатів. Сам спікер перед голосуванням закликав сприйняти цю дату як даність. Він також попросив зняти пункти про 90 днів на виборчу кампанію і доручення ЦВК щодо реєстру виборців. Вони будуть оформлені як доручення.

«Ми погодили всі дискусійні моменти і домовилися матеріалізувати наші домовленості у процесі доопрацювання змін до документу, який підготовлений до другого читання», - сказав він.

Далі парламент звільнив Йосипа Вінського з посади міністра транспорту, як про це просила прем`єр Тимошенко. Можливо, що пізніше депутати й далі розглядатимуть постанови про звільнення інших міністрів.

Як відомо, у Верховній Раді зареєстровано постанови про звільнення міністра освіти і науки Івана Вакарчука, міністра юстиції Миколи Оніщука, міністра культури Василя Вовкуна, міністра промислової політики Володимира Новицького, міністра агрополітики Юрія Мельника, віце-прем’єра Івана Васюника.

«Як крайній варіант завтра на ранковому засіданні Верховна Рада ухвалить остаточне рішення», - сказав з цього приводу Володимир Литвин.

Слід зазначити, що якщо всі зареєстровані постанови щодо звільнення членів Кабміну будуть ухвалені парламентом, то, враховуючи вже звільнених міністрів: транспорту Йосипа Вінського, оборони – Юрія Єханурова, закордонних справ – Володимира Огризка, - в уряді може не бути кворуму для ухвалення рішень, бо обов’язки звільнених міністрів нині виконують їхні заступники, які не можуть повноправно брати участь у цьому процесі.

Також проблеми уряду Тимошенко може створити і її партнер по коаліції – Наша Україна. З`їзд партії запланований на 27 червня і не виключено, що на ньому буде ухвалено рішення про вихід з коаліції. Також, як заявляють народні депутати від НСНУ, на з`їзді вони можуть висунути свого кандидата у президенти – Віктора Ющенка.

Всі новини дня

Посилити нагляд за економічною допомогою США Україні домовились Мінфін та USAID

Фото: Зруйнована російськими військами школа в Чернігові, 30 серпня 2022 року. (AP Photo/Emilio Morenatti)

Меморандум про взаєморозуміння, підписаний Міністерством фінансів України та Агентством з міжнародного розвитку США (USAID) збільшує нагляд з боку третіх сторін за економічною допомогою США Україні, твітує директор USAID Саманта Пауер.

"США надали $8,5 млрд на підтримку функцій українського уряду — від забезпечення електроенергією до оплати праці державних службовців і вчителів. Підзвітність важлива, і ця угода додає бильше нагляду з боку спостерігачів з третіх сторін, щоб переконатися, що кошти надійдуть до тих, хто їх потребує", - твітує Пауер.

Меморандум було підписано минулого тижня "підтвердили нашу спільну відданість та підзвітність і прозорість", йдеться в повідомленні USAID.

Загалом США надали Україні 8,5 мільярда доларів економічної підтримки. Попередній транш такої допомоги обсягом 1,5 млрд доларів надійшов до України 17 вересня. Кошти траншу надійшли з цільового фонду Світового банку, повідомили уряди двох країн, і будуть спрямовані на виплату пенсій, зарплат та соціального забезпечення, утримання шкіл і лікарень і захист критичної інфраструктури.

Про покарання Путіна: «Ми будемо радити шукати докази, куди б вони не привели» – голова Міжнародної групи з питань жорстоких злочинів

Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, Нідерланди, 5 квітня 2006 р. REUTERS/Michael Kooren/File Photo

Воєнні злочини в Україні мають розслідуватися, як би довго це не тривало, і до яких би високих посад не сягала відповідальність, вважає Клінт Вільямсон, який очолює Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA).

Групу було створено 25 травня 2022 року, через три місяці й один день після початку повномасштабного російського вторгнення. Тоді Сполучені Штати, Європейський Союз і Велика Британія заснували Консультативну групу з питань жорстоких злочинів (ACA) як узгоджений трансатлантичний механізм демократичної спільноти для боротьби з жорстокими злочинами в Україні.

Про те, як досягти справедливості щодо десятків тисяч воєнних злочинів, які за даними українських чиновників були скоєні в Україні з моменту широкомасштабного роосійського вторгнення, говорили у Вашингтоні учасники дискусії в Інституті міжнародного лідерства Маккейна –американські та українські адвокати, репортери, прокурори, слідчі та громадські активісти.

Воєнні злочини, скоєні російськими військами під час незаконноговторгнення в Україну, можуть бути найбільш масово задокументованими злочинами в історії людства, але притягнути до відповідальності винних у такій кількості злочинів є складною справою для українського та міжнародного правосуддя, відзначили учасники обговорення.

Серед тем, які обговорювали учасники дискусії, був заклик президента Україні Володимира Зеленського створити міжнародний трибунал щодо злочинів російських військ.

Посол Клінт Вільямсон, який є старшим науковим співробітником з питань міжнародного верховенства права в Інституті Маккейна, та колишнім прокурором у Міжнародному кримінальному трибуналі з Югославії (ICTY) вважає, що такий трибунал навряд чи буде створений, і навряд чи він буде потрібний.

Бо на відміну від злочинів у колишній Югославії, чи, наприклад, Сирії, де не працює місцева судова система і влада була прямо причетна до таких злочинів, а на міжнародному рівні правосуддю перешкоджали такі країни, як Росія, чи Китай, в Україні є і дієва судова система і міжнародні механізми притягнення до відповідальності злочинців, такі як Міжнародний кримінальний суд (ICC).

«Тому я думаю, що Сполучені Штати вважають, що ми повинні намагатися підтримувати як внутрішні, так і міжнародні механізми, які доступні прямо зараз і зміцнити їх», – вважає Вільямсон.

Співпрацювати з українською Генеральною прокуратурою над притягненням до відповідальності воєнних злочинців група, яку очолив Клінт Вільямсон, почала ще напередодні лютневого вторгнення.

Слідчі говорили про злочини, які вже вчинялися російськими військами з 2014 року та планували роботу наперед, розуміючи, що російське вторгнення стає неминучим. А з початку березня дорадча група щодо розслідування жорстоких злочинів тісно співпрацює з українськими слідчими, спочатку через кордон з Польщею, а з червня на території України.

До того часу українські слідчі працювали на рівні окремих злочинів. Тож коли почалися масові злочини, як наприклад, масові розстріли чи обстріли, в яких гинула велика кількість людей і неможливо було встановити індивідуальних винуватців, їм знадобився досвід західних колег, які працювали над розслідуванням воєнних злочинів в інших країнах.

У результаті таких розслідувань, каже Вільямсон, встановлюються назви і номери військових частин, ланцюжок командування, відповідального за накази і їхнє виконання. Допомогу в цих розслідуваннях надають і розслідувальні служби, як це було у випадку з колишньою Югославією, пояснює Вільямсон. З іншого боку, у порівнянні з тими часами, набагато більше інформації стало доступно і без звернення до професійних розвідників.

За словами Вільямсона, спираючись на досвід колишньої Югославії, процес притягнення російських злочинців до відповідальності може затягнутися на роки, якщо не десятиліття.

«Те, що ми зараз намагаємося зробити, це зібрати докази, побудувати доказову базу, яка показує, що відбувалося на місці, а потім розробити докази зв’язку, які піднімуть нас вгору по ланцюгу командування. І тоді справи можуть бути порушені проти осіб, які можуть навіть не перебувати під вартою, але ці звинувачення можуть служити значній меті», – каже Вільямсон.

Такі звинувачення, що базуються на солідній доказовій базі, за його словами, ускладнюють людям подорожі, змінюють життя. Навіть президенту Росії Володимиру Путіну, чи людям навколо нього, таким як Сергію Лаврову, такі звинувачення «не даватимуть грати ролі, до яких вони звикли на світовій арені».

Відповідаючи на запитання про те, чи буде притягнутий до відповідальності і сам Путін, і чи його група експертів рекомендує українським слідчим іти цим шляхом, Вільямсон відповів, що «ми будемо радити їм шукати докази, куди б вони не привели».

Одночасно з дискусіями експертів в Інституті Маккейна, в Сенаті Сполучених Штатів відбувалися слухання про те, як США мають допомогти в цьому Україні у притягненні до відповідальності воєнних злочинців.

Як сказав головуючий а слуханнях сенатор Дік Дурбін, частиною цих зусиль має бути ухвалення внутрішнього американського законодавства, яке б давало можливість переслідувати злочинців, винних у воєнних злочинах та злочинах проти людяності, скоєних поза територією США.

Слухання в Юридичному комітеті Сенату Сполучених Штатів, які проходили у середу, 28 вересня, під назвою «Від Нюрнберга до України: відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людяності».

Свідчення на них давали Ілай Розебаум, директор відділу захисту прав людини Міністерства юстиції США, та Андре Ватсон, помічник директора з питань національної безпеки Міністерства внутрішньої безпеки США.

Орбан перетворює Угорщину на найгучнішого противника санкцій щодо Росії

Віктор Орбан перебуває на посаді прем’єр-міністра Угорщини загалом понад 15 років, 1998-2002 і тепер з 2010 року. На світлині він (по середині) з міністром закордонних справ Петером Сіярто (ліворуч) і оборони Кріштофом Салай-Бобровніцким на саміті НАТО в Мадриді 30.06.2022 р.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив, що його уряд розпочинає те, що він називає національною консультацією щодо санкцій Європейського Союзу проти Москви у відповідь на російську війну в Україні.

В той час як Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, оголосила 28 вересня проект нового - восьмого набору санкцій проти Росії Орбан знову звинуватив Брюссель у тому, що європейські керівники, за його словами, «не запитують людей, але змушують їх платити».

У деяких європейських країнах нещодавно відбулися демонстрації невдоволених підвищенням цін на енергію і зростанням вартості життя, але більшість європейців досі підтримують відповідь ЄС на російську війну.

78% заявили під час опитування влітку, що підтримують санкції проти Росії, і 68% висловилися за фінансування й постачання Україні військової допомоги, а 92% європейців схвалювали гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом на рівні окремих країн курс їхніх урядів у відповідь на напад Росії на Україну схвалювали 55%.

Віктор Орбан, якого вважають прихильним до російського президента Путіна, сподівається, що проведення консультації підтвердить давно відомий курс його уряду на спротив намаганням Європи покарати режим Путіна за агресію.

Він також неодноразово натякав, що ЄС буцімто діє під тиском США і називав своїм супротивником президента України Володимира Зеленського.

Досі Угорщина, яка є членом ЄС і НАТО, подавалася під тиском союзників і вимушено голосувала за попередні набори європейських санкцій.

Але при цьому Будапешт часто наполягав на винятках для себе, а також домагався скасування деяких пропозицій, зокрема виступав проти внесення до санкційних списків лідера російської православної церкви патріарха Кіріла, котрий благословив війну Росії в Україні.

Угорщина на відміну від інших союзників у НАТО оголосила, що не буде надавати військову допомогу Україні, і в той час як європейці намагаються зменшити залежність від російських енергоносіїв, Будапешт наприкінці серпня уклав додатковий контракт на постачання російського газу.

Попри це угорська економіка потерпає від серйозних проблем, і Віктор Орбан заявляє, що провина лежить на керівництві Європейського Союзу.

«У червні бюрократи в Брюсселі обіцяли, що санкції приведуть до закінчення війни. Сьогодні ми не бачимо кінця війни, а рахунки за енергоносії підстрибнули», - пояснював Орбан в одному зі своїх дописів у Фейсбуку цього тижня.

Віктор Орбан вже тривалий час зазнає гострої критики з боку Європейського Союзу за те, що називають зосередженням влади в руках урядової партії Фідес та контролем уряду, або близьких до влади осіб над засобами масової інформації та іншими установами в країні.

Звіт схвалений Європейським парламентом 15 вересня називає Угорщину «більше не демократичною державою», а радше «виборною автократією».

Європейська комісія погрожує затримати виплату Угорщині європейських субсидій на 7,5 мільярдів євро на знак покарання уряду Орбана за те, що в Брюсселі названо порушеннями в Угорщині принципів верховенства закону.

ЄС оголосив про новий пакет заходів проти Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:34 0:00

“Щоб люди мріяли жити в Україні”: інтерв’ю з командувачем ВМС України Олексієм Неїжпапою. Відео

Командувач ВМС України Олексій Неїжпапа отримав звання віце-адмірала через два дні після затоплення флагманського корабля Чорноморського флоту Росії «Москва». Мирослава Гонгадзе поспілкувалася з командувачем під час патрулювання Дніпра про звільнення о. Зміїний та бойовий дух ЗСУ.

В Конгресі США розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Відео

У Конгресі США сьогодні розглядають додаткове фінансування для України на суму в понад 12 млрд доларів. Окрім прямої військової та економічної підтримки, законопроект передбачає виділення коштів на "підготовку та відповідь на потенційні ядерні та радіологічні інциденти".

Більше

XS
SM
MD
LG