Актуально
ВР подолала вето Ющенка на закон про вибори та Євро-2012
Прогнозоване сталося. Верховна Рада подолала президентське вето на обидва відхилених главою держави закони. Всупереч волі президента, гроші на Євро-2012 дасть Нацбанк, а вибори у січні пройдуть за новими правилами.
За це, перервавши канікули та зібравшись на позачергову сесію у п’ятницю, парламентарі проголосували дружно. Вето на закон про фінансування Єврочемпіонату подолали у 384 голоси, а вето на нове виборче законодавство – в 325 голосів.
Щоправда, голосування відбулося аж під кінець дня. Попри загальну домовленість, що існувала між зацікавленими сторонами – Партією регіонів і БЮТ – дві фракції ніяк не могли узгодити деталі. Регіонали відмовлялися голосувати, аж поки БЮТ не виконає їхньої вимоги та не скасує урядову постанову про перелік об’єктів Євро-2012. Біло-сині запідозрили біло-сердечних у тому, що в тій постанові значаться деякі об’єкти для фінансування, які до Єврочемпіонату жодного відношення не мають.
Регіонали наполягали і не хотіли поступатися. Аби їх задовольнити, Юлії Тимошенко довелося у спішному порядку скликати уряд. Камбін зібрався на позачергове засідання і скасував власну постанову. Після того як камінь спотикання прибрали з дороги, справа вирішилася швидко. Після перерви депутати зайшли до залу і дружно натиснули на кнопки.
Особливо вражаючу одностайність народні обранці продемонстрували щодо фінансування Євро-2012. Лише п’ять депутатів не підтримали подолання президентського вето. «За» проголосувала навіть фракція Блоку Литвина, який до того називав цей закон «дерибаном коштів», а також фракція комуністів, чий лідер закидав Юлії Тимошенко намір пустити ці гроші – а йдеться про майже 10 мільярдів гривень – на виборчу кампанію.
Так само швиденько подолали й вето на новий виборчий закон. Депутати не стали розглядати кожну поправку президента окремо – а просто відхилили їх усі разом. За подолання цього вето голосували тільки дві мега-фракції – Партія регіонів і БЮТ. Блок Литвина, чий лідер раніше не раз критикував новий закон про вибори, «умив руки» та участі в голосуванні не брав. На цьому позачергова сесія Верховної Ради була оголошена закритою.
А тим часом президент не збирається складати зброю. Віктор Ющенко раніше попереджав, що в разі подолання його вето на новий закон про вибори звернеться до Конституційного Суду. Цей намір глави держави знову підтвердив його представник у парламенті Ігор Попов. Коментуючи сьогоднішнє рішення Ради, він заявив: президент не підпише цього виборчого закону, а після того як закон набуде чинності, оскаржить його в Конституційному Суді. Попов упевнений: суд визнає низку положень закону такими, що не відповідають Конституції. За його прогнозом, це призведе до того, що закон доведеться міняти вже у ході виборчої кампанії.
Нагадаємо: новий закон про вибори президента, що був ухвалений Верховною Радою наприкінці липня, передбачає скорочення виборчої кампанії до 90 днів замість 120-ти; збільшення застави для кандидатів з колишніх 500 тисяч до 2,5 мільйона гривень, а також зміни у формуванні виборчих комісій: замість депутатських фракцій, тепер складом виборчкомів опікуватимуться самі кандидати у президенти.
Одначе крім згаданих новацій – які не викликають у експертів особливих заперечень – закон містить також нововведення іншого роду. Змінюється, зокрема, процедура встановлення результатів виборів. Оскарження порушень суттєво ускладнюється, а долю виборчого процесу вирішує одна судова інстанція без можливості апеляцій.
Аналізуючи цю та інші норми закону, багато експертів та політиків б’ють на сполох, висловлюючи сумнів у тому, що за таким законом можливо провести чесні відкриті демократичні вибори.
Нагадаємо також: одразу ж після прийняття закону Верховною Радою Президент Віктор Ющенко заявив, що заветує цей закон, назвавши його «реалізацією ідеї Партії регіонів і БЮТ поділити країну на двох». Глава держави скористався своїм правом вето 18 серпня. Тоді ж парламентарі оголосили про намір скликати позачергову сесію, аби здолати вето президента.
Всі новини дня
Сенатор Вайтгаус: США співпрацюватимуть з МКС у справі російських воєнних злочинів в Україні
Понад 5 тисяч колишніх злочинців з «Групи Вагнера», які воювали проти України, були помилувані після завершення контракту, заявив у суботу засновник «Вагнера» Євген Пригожин. При цьому за оцінками Білого дому, загальні втрати «Групи Вагнера» в Україні складають понад 30 тисяч, з них 9 тисяч вбитими.
Приватну військову компанію «Вагнера», яка бере участь у боях в Бахмуті, звинувачують у численних воєнних злочинах та у злочинах проти людяності, і як повідомляв Голос Америки, про це говорив на слуханнях у Сенаті генеральний прокурор США Меррік Гарланд.
Під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США американські законодавці розглядали можливість визнання російських найманців із ПВК «Вагнер» міжнародною терористичною організацією.
Одним із сенаторів-демократів, який активно за це виступає, є Шелдон Вайтгаус (Sheldon Whitehouse), який нещодавно побував у Києві. У розмові з Російською службою Голосу Америки він сказав, що повернувся з України з відчуттям, що потрібно більше допомагати українцям на законодавчому рівні.
У розмові з кореспондентом Російської служби Данилом Гальперовичем, сенатор від Род-Айленду заявив, що, незважаючи на те, що США не схвалили «Римський статут», щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), згідно з уже ухваленим законом, Вашингтон буде співпрацювати з МКС для розслідування і покарання винних у воєнних злочинах.
Розмову було вперше опубліковано на сайті Російської служби Голосу Америки, її було перекладено і скорочено для плинності та ясності.
Данило Гальперович, Голос Америки: Ви активно виступали під час нещодавніх слухань Гельсінської комісії США щодо Закону про притягнення до відповідальності російських найманців (HARM Act), який передбачає оголошення ПВК «Вагнер» іноземною терористичною організацією. Виступаючи на слуханнях, ви сказали, що після поїздки в Україну у вас склалося враження, що українцям дуже потрібен цей закон, і якнайшвидше. Як ви думаєте, коли він може бути схвалений Сенатом і чому він важливий?
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку
Шелдон Вайтгаус: Думаю, зараз є розуміння, що спочатку законопроект буде розглянутий комітетом Сенату з міжнародних відносин і пройде через відповідну процедуру в комітетах. Потім, у разі позитивного двопартійного голосування, він може бути винесений на розгляд Сенату. Сподіваємося, що це пройде за процедурою прискореного розгляду, і ми зможемо швидко досягти угоди.
Визнання «Групи Вагнера» терористичною організацією позбавляє її можливості отримувати фінансування, постачання та матеріальну підтримку, оскільки ті, хто надають матеріальну підтримку терористичним організаціям, можуть зіткнутися з юридичними наслідками. Це серйозно порушить ланцюжки поставок «Групи Вагнера», тому їм доведеться мати справу лише з країнами-ізгоями, щоб отримувати військову підтримку для своїх бойових дій.
Д.Г.: На вашу думку, як це працюватиме в практичному плані? Адже якщо Держдепартамент оголосить «Групу Вагнера» терористичною організацією, то американським дипломатам, імовірно, доведеться вирушити до інших країн, щоб переконати уряди африканських країн, таких як Малі чи Центральноафриканська Республіка, щоб вони припинили співпрацю з «вагнерівцями», чи не так?
Ш.В.: Наскільки я розумію, дуже багато залишатиметься на розсуд виконавчої влади у питанні про те, як і коли запроваджувати санкції. Якщо «Вагнер» глибоко пов'язаний з політичною елітою країни, наприклад, надає їм послуги з охорони політичних лідерів, то, на практиці, потрібен час, щоб відмовитися від них. Думаю, рішення ухвалюватиметься з кожної нагоди окремо в розумній формі. Головною метою тут є операції «Вагнера» в Україні та потоки зброї, які підтримують ці операції.
Д.Г.: Міжнародний кримінальний суд нещодавно видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дитини (Марії Львової-Бєлової). Але США не визнають повноваження МКС. Чи має цей ордер якесь значення для уряду США, і чи може ставлення США до Міжнародного кримінального суду змінитись після цього?
Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля
Ш.В.: Ми працювали з Міжнародним кримінальним судом та адміністрацією, і розробили закон, який уже схвалено. Цей закон дозволяє МКС вести розслідувальну роботу як у США, так і за підтримки американських структур, коли йдеться про групу російських олігархів та офіційних осіб, які підтримують воєнні злочини в Україні. Тобто йдеться про вузьке коло потенційних відповідачів, але це відкриває для США можливість співпраці з МКС.
Це дуже важливий перший крок. Імовірно, будуть потрібні технічні рішення щодо ролі США у разі необхідності проведення арешту американським персоналом або сприяння арешту. Думаю, тепер Володимир Путін не дуже далеко від'їжджатиме від своїх дач чи від Кремля. Поки що це – гіпотетичний розвиток подій, і я особливо не поспішаю з цим.
Д.Г.: Як ви вважаєте, які ще є способи для притягнення Росії до відповідальності за війну проти України? Чи вважаєте ви, що ідея спеціального трибуналу щодо російської війни в Україні може спрацювати?
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення
Ш.В.: Я радий, що МКС розпочав роботу. Сподіваюся, це не останнє їхнє звинувачення. Думаю, це надсилає дуже важливий сигнал. Чиновників середньої ланки звинувачують, коли є достатні докази, що вони вчинили воєнні злочини. Тому МКС має важливу роль, але це дуже вузька роль.
Міжнародний трибунал, гадаю, може розглядати справи про воєнні злочини, особливо про злочин самого вторгнення, у ширшому плані, але, знову ж таки, це буде дуже вузька група осіб, які відповідатимуть за сам факт злочинної агресії.
Таким чином дуже багато роботи передається генеральному прокурору України, і мені здається важливим, щоб ми надавали йому необхідну адміністративну підтримку. Не тільки для порушення кримінальних справ, які він уже почав порушувати стосовно російських солдатів, які вчиняють такі злочини, як вбивства та зґвалтування на території України.
Потрібно також підтримувати його роботу зі збору матеріалів для цивільних справ, що стосуються збитків, завданих людям, які втратили своїх близьких, втратили будинки, були поранені – щоб вони отримали компенсації.
Це не просто. Не думаю, що тут вдасться розглядати кожен випадок окремо. Думаю, доведеться створити фонд за прикладом Фонду допомоги жертвам атак 11 вересня 2001 року, який створили США. Після чого створити адміністративну структуру надання допомоги постраждалим та його сім'ям, розподіляючи кошти з цього фонду впорядкованим чином.
Коли я востаннє розмовляв із генеральним прокурором України, він сказав, що до них уже надійшло, здається, 70 тисяч таких заяв. І це – не враховуючи окупованих територій, де люди не можуть вільно висувати позови. Це буде велика робота, і нам потрібно зробити все, щоб у нього була необхідна підтримка: комп'ютерна підтримка, технічна підтримка, підтримка збору доказів – все необхідне для роботи на користь постраждалих звичайних українців.
Д.Г.: З огляду на ваш досвід політика та людини, що належить до органів влади США, скажіть – чи очікували ви таку жорстокість з боку Росії? Тому що для багатьох останній рік можна зарахувати за декілька – він відкрив людям очі, хоч для мене це не було відкриттям, бо я був у Чечні на початку 2000-х. Особисто ви очікували дізнатись те, що ви знаєте зараз?
Ш.В.: Я не був здивований, особливо після того, як Україна «розбила носа» російської армії, відбила початкове вторгнення та повернула значні території. Думаю, це викликало обурення у російських збройних силах. Підрозділи групи «Вагнер» відомі своєю жорстокістю. Коли збройні сили з низькою внутрішньою дисципліною, як і російської армії, розпускаються зовсім, це з великою ймовірністю призводить до таких злочинів. Тому, на жаль, це був передбачуваний результат.
Д.Г.: Весь цей рік в американській адміністрації та інших західних урядах відбувалися дебати щодо рівня підтримки України. Протягом довгого часу нічого не говорили про постачання комплексів Patriot чи танків, але потім такі рішення було ухвалено. Критики кажуть, що Захід збільшує допомогу Україні лише після появи чітких свідчень про страждання українців. Чи вважаєте ви, що можна надавати допомогу, не чекаючи таких страждань?
Ш.В.: Думаю, є безліч прикладів, коли ми могли почати надавати допомогу та постачати техніку Україні раніше та швидше, і я шкодую про ці затримки. Озираючись назад, військові командири можуть сказати: «Знаєте що? Ми могли б рухатися швидше, і, ймовірно, нам слід рухатися швидше».
Але ситуація така, якою є. Ви бачите, що авіація, танки, боєприпаси, така зброя як комплекси Patriot надходять у досить значних кількостях. Це важливий сигнал, на якому потрібно сфокусуватися.
Слід зазначити, що підтримка України стала не лише дуже солідною, а й надзвичайно широкою. Десятки країн підтримують Україну, і я думаю, що згуртованість цих країн, навіть незалежно від зброї, яку вони відправляють, їхня кількість та єдність, спрямовує дуже важливий сигнал та має стратегічне значення.
Тому, хоч і є затримки, про які можна шкодувати, ми опинилися у дуже сильній позиції. І наступний наступ України покаже, чи виконали ми свою роботу так, як треба.
«Того, хто кров проллє зі мною, за брата матиму»: снайпер «Вовк» про службу на передовій Донбасу. Відео
Дитяче захоплення зброєю стало професією для снайпера-прикордонника «Вовка», який воює на Донбасі. Як росіяни відповідають на снайперські постріли, на що і кого покладається «Вовк», та яка поема Шекспіра описує атмосферу в ЗСУ, він розповів Анні Костюченко та Павлу Суходольському.
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Інтервʼю з Палом Слюнькіним. Відео
Чому не слід очікувати вторгнення білоруської армії? Чи є майбутнє у відносин Білорусі із Заходом? Чи варто розраховувати на білоруську опозицію? Павло Слюнькін, колишній білоруський дипломат, розповів про це в інтервʼю Марії Ульяновській.
Кінець епохи єдинорогів? Крах банків у США – експлейнер. Відео
Падіння банків у США: 🔻 як це відбувалось? 🔻 чи наближається банківська криза? 🔻 до чого готуватись стартапам? Дивіться новий #експлейнер від Голосу Америки Українською!
Візит Сі до Москви знизив ризик ядерної ескалації – Боррель
Нещодавня поїздка голови Китаю Сі Цзіньпіна до Москви та його зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним знизила ймовірність застосування Москвою ядерної зброї. Про це заявив голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель, повідомляє Financial Times.
Європейський дипломат повідомив журналістам, що Сі дуже ясно дав зрозуміти Путіну, що Росія не повинна розгортати ядерні озброєння у війні з Україною.
За словами Борреля, китайський лідер хоче звести до мінімуму ризик бути повʼязаним із російським вторгненням. Очільник дипломатії ЄС також зазначив, що Китай не повністю підтримує Росію і поки що немає жодних ознак того, що Пекін надавав Москві зброю.
Водночас Боррель розкритикував КНР та Індію за закупівлі російських енергоресурсів, що тривають на тлі санкцій.
Джерело Financial Times у Євросоюзі повідомило, що лідери ЄС намагаються схилити Сі Цзіньпіна до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським. За словами співрозмовника газети, Брюссель наполягає на тому, щоб Китай чув не лише російську позицію, а й українську.
На тлі підготовки візиту Сі до Москви західні ЗМІ писали, що лідер Китаю після зустрічі з Путіним має намір переговорити із президентом України. Про підготовку розмови Сі та Зеленського розповідав і радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
Володимир Зеленський у недавньому інтервʼю японському виданню The Yomiuri Shimbun скептично сприйняв китайські ініціативи про мирне врегулювання конфлікту Росії з Україною і підкреслив, що Київ не отримував від Пекіна пропозиції виступити посередником або про проведення зустрічі з Сі Цзіньпіном. «Але я дипломатичними каналами дав прямі повідомлення, що хочу поговорити з лідером Китаю», – сказав президент України.
Сі Цзіньпін перебував із державним візитом у Росії 20–22 березня. 21 березня він провів офіційні зустрічі з представниками влади Росії.
Форум