Актуально
Литвин обіцяє за блокування трибуни депутатам не платити
Позачергове засідання українського парламенту, скликане за ініціативою фракції БЮТ, знову виявилося проваленим. Депутати розглянули три питання з 40 - ухвалили зміни в закон "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також протокол про збереження і стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.
А відразу після перерви, Партія Регіонів знову заблокувала парламентську трибуну.
Після погоджувальної Ради головуючий на сесії Микола Томенко повідомив, що фракція Партії Регіонів вимагала проголосувати свій соціальний законопроект. Але їх підтримала лише фракція КПУ. Решта фракцій були проти. Відтак, він закрив сесійне засідання. Депутати так і не розглянули ті законопроекти, які уряд назвав антикризовими.
Регіонали, яких коаліція звинувачує у зриві засідання, кажуть, що ці питання не були підготовлені до розгляду. За словами регіоналки Ганни Герман: "Виявилося, що 80% з усіх законопроектів, які заявлені до порядку денного, просто не готові. Вони не розглядалися на комітетах і немає проектів рішення стосовно них".
За словами Герман: "Ми заблокували трибуну, щоб почати після перерви розглядати питання про підвищення зарплат і пенсій для найбідніших громадян". Йдеться про 2 законопроекти. «Один з них – це компромісний проект. Від БЮТ ми отримаємо сигнали про те, що, мовляв, зменшите трошки планку підвищення заробітної плати, і ми його підтримаємо. Тому ми зареєстрували цей компромісний законопроект" – заявила Герман.
Регіонали обіцяють не відступати від цієї вимоги щодо підвищення зарплатні, тоді як коаліція називає це передвиборчим популізмом, зважаючи на кризу та недовиконання бюджету.
Спікер Литвин, який сьогодні засідання не вів, також вважає такий підхід регіоналів не конструктивним. Раніше він навіть висловлювався за саморозпуск парламенту у разі, якщо він не може виконувати свої функції.
Нині ж він збирається апелювати до депутатів грішми: "Я в понеділок оголошу депутатам і підпишу розпорядження про те, що в процесі блокування автоматично не буде нараховуватись заробітна плата депутатам".
"Потім буду йти на інші кроки, бо всі аргументи, які мали пробудити совість та відповідальність, схоже, не діють. Вирішує (все) окрик вождя або помах руки бригадира, який тупо виконує вказівку вождя". Під іншими кроками Литвин мав на увазі повне припинення фінансування будь-яких парламентських видатків.
Загалом, український парламент вже понад рік фактично залишається недієздатним, Партія Регіонів блокує Раду з вимогою ухвалення законопроекту про підвищення соціальних стандартів три з половиною місяці.
Всі новини дня
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – президент США Джо Байден про посилення атак Росії на Київ. Відео
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
- Голос Америки
США, ЄС непокоїть закон Польщі щодо розслідування російського впливу
США та ЄС висловили занепокоєння через прийнятий у Польщі новий закон, який передбачає створення установи, що розслідувала б російський вплив. Закон може створити умови для переслідування опозиції та втручання у вибори, заявили політики в Польщі, а також США та ЄС.
"Ми поділяємо занепокоєння багатьох оглядачів тим, що цей закон щодо створення комісії із розслідування російського впливу можуть використати, щоб блокувати опозиційних кандидатів без відповідного процесу", - заявив речник Держдепу США Метью Міллер.
В ЄС також висловили занепокоєння, що новий закон обмежить доступ громадян до державної служби, а також може бути використаний проти незалежних суддів в Польщі. Європейська комісія "за необхідності без вагань вживатиме заходів", заявив єврокомісар Дідьє Рейндерс.
В понеділок президент Польщі Анджей Дуда підписав закон за яким парламент має створити комісію, що розслідуватиме, чи не підпадали ті чи інші особи під російський вплив з 2007 по 2022 рік. Серед повноважень Комісії буде і обмеження для таких осіб можливості працювати на державній службі.
В статті використано матеріали AFP, AP.
Питання ATACMS для України "все ще на розгляді" – Байден
Посилення атак Росії на Київ "не є несподіваним", заявив напередодні президент Сполучених Штатів Джо Байден – відео його спілкування з пресою оприлюднив журналіст Алекс Рауфоглу.
"Ось чому ми маємо продовжувати надавати Україні все, що їм потрібно", – заявив він.
На питання, чи вже час для США надати Україні ракети ATACMS, Байден відповів, що "це все ще на розгляді".
Сенатор від Республіканської партії США Ліндсі Ґрем відвідав Київ 26 травня. Спілкуючись із журналістами, він висловився за надання Україні ракет ATACMS і касетних боєприпасів.
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети ATACMS Україні, повідомило 10 травня видання Politico із посиланням на джерела.
Спостерігачі ОБСЄ кажуть, що вибори в Туреччині вільні, але не рівні
Європейські спостерігачі на президентських виборах в Туреччині вказали на недоліки виборів, на яких президент Реджеп Таїп Ердоган здобув ще один п’ятирічний термін на посаді.
Об’єднана делегація кількох органів Організації з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ) не ставить під сумнів результати голосування, але вказує на проблеми - зокрема на нерівність умов для кандидатів, обмеження й упередженість засобів масової інформації тощо.
...Чинний президент і далі користувався несправедливою перевагою...Фара Карімі
Багато світових лідерів зокрема президент США, прем’єр-міністр Великої Британії, президент Франції і канцлер Німеччини привітали Реджепа Ердогана з перемогою, заявивши про готовність співпрацювати з ним.
Результати виборів визнали також чільні представники Європейського Союзу, але, вітаючи Ердогана з переобранням, вони не згадали про те, що Туреччина має статус країни - кандидата на членство в ЄС.
Процес зближення Туреччини з Євросоюзом був заморожений 2018 року на тлі застережень, що Туреччина «віддаляється від цінностей і стандартів ЄС».
У звіті з попередніми висновками спостерігачів міститься схвальна оцінка того, що другий тур голосування 28 травня в Туреччині був справжнім змаганням двох політичних суперників і підкреслено, що активність виборців була дуже високою.
«Але, як і під час першого туру упереджене висвітлення в засобах масової інформації та брак рівних умов створили несправедливі переваги для чинного (президента)», - йдеться у звіті.
Спостерігачі також вказали на те, що названо «браком прозорості і спілкування» з боку виборчих установ, хоча й визнали, що «з технічної сторони» процеси голосування були організовані добре.
Серед інших проблем під час виборів представники ОБСЄ помітили використання «обома сторонами» дискримінаційної риторики, що розпалювала ворожість разом з, як сказано, «залякуванням представників певних опозиційних партій».
«В умовах обмежень свободи висловлювань ні приватні, ні суспільні ЗМІ не забезпечили редакційної незалежності та неупередженості у висвітленні кампанії, зменшивши виборцям здатність робити поінформований вибір», - кажуть спостерігачі.
Очільниця місії ОБСЄ Фара Карімі зауважила 29 травня, що одним з важливих завдань переможця на виборах в Туреччині буде подолання розколу в турецькому суспільстві.
Чільний представник делегації Ян Петерсен також сказав, що в ОБСЄ готові допомогти Туреччині виправляти недоліки.
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Форум