Спеціальні потреби

Дилема у США з випускниками-дітьми нелегалів





Певній категорії американської молоді з пошуками роботи доводиться ще складніше, ніж решті населення. Йдеться про дітей незаконних іммігрантів, які після отримання освіти опиняються буквально у тупиковій ситуації. Попри роки проживання у країні та здобуття освіти вони залишаються нелегальними іммігрантами.

Нині Конгрес розглядає законопроект, який дозволить цій категорії випускників середніх шкіл стати громадянами. Правозахисники кажуть, що таким чином буде встановлена справедливість по відношенню до молодих людей, переважну більшість яких привезли сюди батьки-нелегали. Противники ж закону стверджують, що така амністія буде проявом дискримінації по відношенню до інших категорій нелегалів. Раніше прийняття закону передбачалось вже до кінця цього року, але реформування системи охорони здоров’я відвернула увагу законодавців від питання незаконної імміграції.

Двадцятиоднорічний Віктор певний, що закінчить престижний Каліфорнійський університет у Берклі з відмінними балами та дипломом бакалавра етнічних наук. Він певний також у виборі професії, його мрія - бути педіатром. Утім решта аспектів його життя сповнені невизначеності. У нього нема номера соціального страхування, паспорта, поза стінами Берклі він нібито не існує. Для федерального уряду він людина-невидимка.

«Коли люди дізнаються, що у мене нема документів - вони питають, як я сюди потрапив. На це я відповідаю, що мав гарні оцінки у школі, склав всі іспити та отримав кілька позашкільних нагород», - розповідає Віктор.

Опинився Віктор у США нелегально у п’ятирічному віці зі своєю родиною. Після того як його батька вбито у Мексиці, мати Віктора перевезла його з сестрою до Америки. І таких дітей нелегалів, випускників середніх шкіл, нараховується понад 65 тисяч.

Серед них також студент на ім’я Ізраїль. Він каже, що виростав в Америці з шестирічного віку, влився у культуру та суспільне життя цієї країни.

Окрім загрози депортації, ці студенти мають ще іншу проблему - фінансову. За законом вони не можуть, нарівні з іншими, отримати федеральну допомогу на навчання. Після зарахування у Берклі, Віктор навіть не міг дозволити собі заплатити за гуртожиток. Він вимушений був просити дозволу пожити у друзів:

«Коли я приїхав сюди, то думав, що буду жити на вулиці. Добре, що принаймні до бібліотеки я мав повний доступ. Мені пощастило з друзями, які дозволили мені спати на їх диванах. Що ж до харчування, - продовжує Віктор, - то я навчився, як користатися нагодою під час всіляких студентських акцій та вечірок. Я всюди брав з собою пластикові контейнери».

В іншого студента – Маріо – були подібна ситуація. Гроші на предмети першої необхідності для студентів-нелегалів - це проблема номер один, - згадує він.

«У ті рідкісні дні, коли ми кудись виходили поїсти, мама ніколи нічого собі не замовляла. Я знав, що вона голодна, але не хоче витрачати зайвих десять доларів. Вона відкладала їх на мою освіту».

Співавтор законопроекту - сенатор зі штату Іллінойс Ричард Дурбін - сподівається, що закон дозволить таким студентам не лише отримати освіту, але згодом і громадянство. Освітяни, серед них Ректор Каліфорнійського університету у Берклі Роберт Біржено, погоджуються, що від нового закону скористають не лише самі студенти.

«Ми повинні відкрити законні шляхи цим талановитим молодим людям. Америка нині у дуже складній ситуації, якщо порівнювати її конкурентоспроможність у галузі освіти. Ми просто не можемо дозволити викидати з країни неймовірно здібних та амбітних людей. Ми повинні дати їм можливість отримати законний статус», - каже Біржано.

У разі прийняття закону Віктор отримає дозвіл не лише на офіційний диплом після закінчення навчання, але і й «зелену картку» - право на проживання і роботу у США.

«Мій найбільший головний біль, - каже юнак, - де я буду працювати після закінчення університету, якщо не матиму документів. Я не хочу робити нічого незаконного».

У свою чергу опоненти амністії кажуть, що закон захищає тих, хто не повинен би тут бути з самого початку.

Серед критиків - представник Фонду «Рокі Маунтен» Том Танкредо:

«Ми говоримо про широкомасштабну амністію. Ми даруємо цим людям пробачення. А давайте не забувати, що таким чином ми підтримуємо незаконну імміграцію».

Утім самі студенти-нелегали припиняти боротися за свої права не збираються. Одна з них – Стефані:

«Я це роблю не лише для себе, але і для своєї молодшої сестри та кузини, які також мають статус нелегалів. І таких студентів багато, і я не можу просто скласти руки».

Втім, щоб узаконити свій статус, претендент має відповісти чітким вимогам: бути постійним мешканцем США протягом останніх шести років; бути випускником школи з високими балами та доброю репутацією; закінчити два роки технікуму, або два роки бакалавратури, чи відслужити такий же термін в армії.

Лише в такому разі студент отримує так звану «зелену картку», а аж через шість років може подавати документи на громадянство.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG