Актуально
Eксперти США про зовнішні фактори для України
Уряд Cполучених Штатів більше не наполягатиме, щоб Україна якнайшвидше стала членом НАТО, Північний потік, газопровід в обхід України, буде побудований – і це лише питання часу, а Росія спробує залишитись в Криму так довго, скільки це буде можливо.
Такими були декілька з основних тез, що прозвучали під час конференції з нагоди 60-річчя Української служби Голосу Америки.
Конференція у Вашингтоні, присвячена 60-ій річниці з часу, коли Голос Америки вперше заговорив на радіохвилях українською мовою, зібрала теперішніх і колишніх посадовців, дипломатів та експертів, які добре розуміються на українських справах.
Співробітник Інституту Брукінґса, колишній посол США в Україні Стівен Пайфер вважає, що кілька останніх років Україна провела на міжнародній арені не зовсім вдало:
«З Києвом було важко працювати. Частковою причиною був брак єдиної політики та постійна боротьба між президентом і прем‘єр-міністром. Вашингтон дуже розчарувався через те, що Україна втратила багато можливостей, а українські лідери займалися більше політичними іграми замість формування стабільного політичного курсу».
Тепер, на його думку, Сполучені Штати чекають більшого:
«У першу чергу, Вашингтон хоче бачити вільні і чесні вибори...... Вашингтон сподівається, що вибори дадуть Україні президента, який зможе працювати зі своїм прем’єром, який матиме стабільний уряд і підтримку Верховної ради, щоб нарешті почати реалізовувати хоч щось».
Якщо б у 2004 році провести неформальне опитування серед урядовців США, каже Пайфер, більшість з них симпатизувала Віктору Ющенку. Цього разу ви не побачите, що комусь з кандидатів надається перевага.
Також Білий дім переглянув своє ставлення до НАТОвських амбіцій Києва. Пайфер продовжує:
«Вашингтон більше не тягнутиме Україну в НАТО швидше, ніж українська влада сама буде готова туди йти».
Експерти вважають позитивним, що питання вступу в НАТО поступово перестає бути темою суперечок для українських політиків, а поволі посувається у практичну площину.
Говорить колишній голова Представництва НАТО в Україні Джеймс Ґрін:
«Питання НАТО майже не піднімається на прапори теперішніми кандидатами в президенти. І це дуже добре. Це дозволяє зосередитись на практичній співпраці, що є основою наших відносин».
Україна, вважає Ґрін, може бути дуже корисною для НАТО, особливо коли йдеться про участь в антитерористичних операціях і кібербезпеку. А Альянс, з іншого боку, може надавати Києву підтримку у випадку тих же терористичних загроз чи природних лих. Втім, додає Ґрін, Україна зараз стрімко втрачає свій потенціал:
«Теперішній бюджет просто руйнує українську армію. І може завдати шкоди на довгий час. З точки зору обладнання, з точки зору персоналу, буде набагато дорожче відбудувати все, що зруйновано і втрачено, ніж зараз підтримувати все на належному рівні».
Колишній експерт Державного департаменту США з питань Євразії, а нині співробітник Фонду Маршалла Дейвид Креймер вважає, що Росія і далі намагатиметься впливати на справи в Україні:
«Україна насправді є у центрі політики Росії щодо протидії євроатлантичним інституціям у просуванні у цей регіон. Йдеться не лише про НАТО, але й про Європейський Союз».
Втім Москва змінила методи тиску на Київ. Не втручається прямо в політичні й економічні справи України, а використовує різні непрямі методи і намагається зменшити свою залежність від Києва:
«План Росії побудувати Північний потік, газопровід в обхід не лише України, а й всіх інших країн, під Балтійським морем створює виклик для України. Це очевидна спроба зменшити взаємну залежність і зокрема залежність Росії від України у сфері транспортування енергоресурсів в Європу».
Дейвид Креймер вважає, що Росія спробує будь-якими способами залишити свій флот в Криму після 2017 року:
«Я думаю, росіяни захочуть там залишатися. Відверто кажучи, менше через військову важливість, а радше щоб тримати там свій прапор, бути присутніми і використовувати цей плацдарм для будь-яких потреб, які в них виникатимуть з часом».
Учасники конференції підсумували, що, незважаючи на чисельні зовнішньополітичні проблеми і небезпеки, перед якими зараз опинилася Україна, саме в руках української влади поки що перебувають важелі впливу на всі ці процеси. І саме від їхніх рішень, а не від бажання когось з-за кордону, залежить майбутнє України у системі міжнародних відносин.
Всі новини дня
Вища бейсбольна ліга США «Стоїть з Україною». Відео
На урочисте відкриття спортивного сезону запросили Оксану Маркарову. Посолку України у США попросили зробити символічну першу подачу м’яча. Подія відбулася 30 березня під час стартового матчу Національної збірної Washington Nationals на околиці Вашингтона.
Чи може Дональд Трамп балотуватися у президенти США. Відео
Лава присяжних у Нью-Йорку висунула кримінальні обвинувачення Дональду Трампу. Вперше в історії колишнього президента США звинувачують в кримінальному правопорушенні. Що далі?
РФ в ООН: реакції на створення ядерної загрози та головування в Радбезі. Відео
«Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї» - в Радбезі ООН відбулось засідання щодо розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього?
«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео
«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН
Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН
Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.Ідзумі Накаміцу
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.
Небезпечна риторика та завуальовані погрози
З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.
Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.
Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.
"Бряцання ядерною зброєю"
Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь: “Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.
“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.
Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.
Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.
Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.
Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.Сергій Кислиця
Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.
Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.
Форум