Український суд виніс вирок у справі Голодомору

За лічені дні до виборів Віктор Ющенко довів до кінця одне з пріоритетних завдань свого президентства. 13 січня 2010 року Київський апеляційний суд виніс вирок у справі організаторів Голодомору-геноциду українського народу, а 14 січня глава держави виступив з ініціативою створення Міжнародного трибуналу над злочинами комунізму.

«Ідеологія та практика сталінізму мають бути засуджені так само, як були засуджені ідеологія та практика нацизму», – підкреслив президент Ющенко, звертаючись із закликом провести «Нюрнберг-2» до лідерів інших держав Східної Європи, що постраждали від комуністичних режимів (зокрема до Росії, Польщі, Грузії, країн Балтії).

«Рішення українського суду переводить будь-які дискусії навколо Голодомору з політичної у юридично-правову площину. Відтепер єдиним аргументом у цій дискусії можуть бути лише факти, а не політичні чи історичні стереотипи та міфи», – наголосив Ющенко, слова якого цитує прес-служба глави держави.

Юридичним фактом, після винесення вироку суду, стала, зокрема, цифра людських втрат від штучного голоду 30-х років в Україні. Як встановила судова науково-демографічна експертиза Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук, геноцидом в Україні знищено 3 941 000 людей. Загалом же, з урахуванням кумулятивних втрат, Україна внаслідок Голодомору втратила 10 063 000 життів (3 941 000 померлих і 6 122 000 ненароджених).

Офіційно названо також імена організаторів злочину. Винними у вчиненні геноциду суд визнав сімох керівників більшовицького тоталітарного режиму. Це Йосиф Сталін, В’ячеслав Молотов, Лазар Каганович, Павло Постишев, Станіслав Косіор, Влас Чубар та Мендель Хатаєвич. Водночас суд закрив кримінальну справу – у зв’язку з тим, що злочинців давно немає серед живих.

Метою геноциду суд визначив «придушення національно-визвольного руху в Україні та недопущення побудови й утвердження незалежної української держави в період 1932-33 років».

Після судового рішення, яким доведено факт вчинення геноциду на території України, заговорили навіть про можливість грошової компенсації для потерпілих від Голодомору. Такої можливості, зокрема, не виключає керівник відомства, яке розслідувало справу – голова Служби безпеки України Валентин Наливайченко. Як він заявив на брифінгу у четвер, СБУ спільно з МЗС України планує з’ясувати, які компанії, корпорації та уряди отримали комерційний зиск від збіжжя, конфіскованого в українських селян.

А тим часом у Росії вирок у геноциді українців, винесений Сталіну, сприйняли з роздратуванням. Російські парламентарі назвали рішення українського суду політичним, а ідею створення Міжнародного трибуналу – позбавленою перспектив.

У тому, що тема Голодомору далі звучатиме на державному рівні, немає певності і в самій Україні. Адже за кілька днів – президентські вибори, і для обох нинішніх фаворитів перегонів – як Віктора Януковича, так і Юлії Тимошенко – тема аж ніяк не належить до пріоритетних.

«Цей режим невдовзі помре, а новий режим не буде зацікавлений у тому, щоб дражнити Москву далі, як це робив Ющенко, і ця кампанія потихеньку згасне. Вона, можливо, не зовсім помре, може, вона буде потихеньку животіти, але… ця кампанія буде проходити у напівмаргінальному, напівдержавному режимі, вона стане сферою занять маргінальних людей», – такий прогноз зробив київський політолог Михайло Погребинський в інтерв’ю інформагенції «Русская линия». Судову справу політолог назвав «замовленням з боку влади, яка відходить», а дослідження геноциду – «всілякими дурницями».

Втім, в інтерв’ю «Голосу Америки» пан Погребинський, який нині співпрацює з командою кандидата в президенти Юлії Тимошенко, висловився дипломатичніше:

«Стосовно того, що буде після виборів. Я думаю, що ця тема залишиться. Є певний тиск частини громадської думки, що треба доводити цю справу до визнання міжнародної спільноти. Просто не буде, можливо, таким настирливим наступний президент, хто б ним не був, як був Ющенко. Але те, що ця тема буде зберігатися, я в цьому впевнений. Я не можу сказати, що вважаю імовірним визнання на рівні ООН або навіть у Європі цієї біди геноцидом, а от злочином проти людства це буде, можливо, з часом і визнано. І я думаю, що будь-який майбутній президент буде в цьому напрямку працювати», – запевнив Михайло Погребинський.

Про те, що тема Голодомору-геноциду, найвірогідніше, заглухне на державному рівні після відходу від влади нинішнього президента, говорять не лише противники, але й прихильники дослідження цієї трагічної сторінки української історії. Песимістичний прогноз у розмові з «Голосом Америки» видав київський політичний експерт Олександр Палій:

«Я думаю, що президент Ющенко зараз намагається закріпити свій імідж борця за відновлення історичної справедливості, людини, яка порушує ці болючі теми, незважаючи на те, що вони не завжди є аж настільки популярними і аж настільки актуально сприймаються громадськістю, яка більше заглиблена в економічні проблеми.

Що ж стосується його наступників, і чи будуть вони педалювати ці теми, коли переможуть – тобто ті два кандидати, яких називають найбільш рейтинговими – то, звичайно, ми бачили і з боку Януковича, і з боку Тимошенко в різних питаннях доволі сервільну політику по відношенню до Росії. Тобто вони не завжди могли сказати ті речі, які були вигідні Україні і які були не вигідні Росії. Тому я думаю, що якщо переможе хтось із цих двох кандидатів, то швидше за все ці теми, якщо й будуть порушуватися, то лише всередині країни і то дуже обмежено. Я не думаю, що будуть якісь спроби вивести це засудження комунізму і тоталітаризму на міжнародний рівень. Швидше за все, в кращому для України випадку, ці теми будуть служити для того, щоб розставляти крапки над «і» всередині країни. А в гіршому – я не виключаю, що маніпуляції з історією і прикрашання тих старих трагічних сторінок історії українського народу почнуться і всередині країни. І таким чином, ті спроби боротьби з фальсифікаціями нашого минулого, до яких вдається президент Ющенко, можуть бути зупинені на державному рівні», – зазначив експерт.

Нагадаємо: у травні 2009 року Служба безпеки України порушила кримінальну справу за фактом вчинення геноциду в Україні у 1932-33 роках, внаслідок якого загинули мільйони громадян. У грудні минулого року справа була передана до суду.