Спеціальні потреби

Актуально

За останній рік становище етнічних українців у Росії не стало кращим, кажуть експерти. - 2003-12-23

Правозахисні організації вважають, що за останній рік становище етнічних українців у Росії не стало кращим. Вони переконані, що російське керівництво проводить політику асиміляції національних меншин. Всесвітня координаційна рада закликає українсьий уряд звернути увагу на проблеми діаспори. Правозахисники повідомляють про тиск російської влади на парафії Київського патріархату.

Голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Горинь нещодавно повернувся з Владивостока і Камчатки, де знайомився із життям місцевих українців. Колишній політв’язень тепер захищає права національних меншин. Вже другий рік він їздить до Російської Федерації в місця компактного проживання етнічних українців. Горинь переконаний, що за останній рік їх становище в Росії не стало кращим.

Під час поїздок члени делегації не побачили жодного україномовного видання, яке б виходило регулярно. Немає в Росії жодної державної школи з українською мовою навчання і діє лише одна українська бібліотека.

«Процес асиміляції українців триває. Російська Федерація не забезпечує адекватного розвитку своїх громадян українського походження» – переконаний Горинь. Він звертає увагу на результати останнього перепису населення в Росії. Згідно його попередніх результатів, кількість етнічних українців в РФ з часу попереднього перепису 1989 року скоротилася майже на півтора мільйона. В 2002 українцями себе назвали 2,9 млн громадян Росії.

Голова парламентського комітету з прав людини, національних меншин та міжетнічних стосунків Генадій Удовенко вважає, що Україна повністю забезпечує національно-культурнихй розвиткок етнічних росіян. А тому має всі підстави вимагати цього від уряду Путіна.

Генадій Удовенко: «Є договір про дружбу, співробітництво і партнерство із Російською Федерацією і там чітко зазначено, що обидві держави будуть приділяти увагу діяльності меншин. Російської в Україні та української в Росії. І треба виконувати положення цього договору. В Україні досить потужна законодавча база щодо забезпечення прав національних меншин, якої немає сьогодні в Росії. У них багато законів про права росіян, які живуть за кордоном. А щодо національних меншин немає».

Михайло Горинь вважає, що український уряд має не тільки вимагати від Росії дотримання прав етнічних українців, а й сам допомагати створеним ними громадським організаціям.

Михайло Горинь: «Росія фінансує російську діаспору в Україні. Україна не підтримує української діаспори в Росії. З цим треба закінчувати, бо це наші громадські посольства. Дуже важливим є аби наш уряд це усвідомив і зробив все щоб українські громади функціонували і відчували підтримку українського уряду. Без цього їм буде дуже тяжко».

На думку Гориня, в першу чергу співвітчизникам у Росії треба допомогти створити українські бібліотеки та мас-медіа. Правозахисники також лобіювали прийняття Верховною Радою закону про особливий статус закордонних українців, який би посилив зв’язки діаспори із історичною Батьківщиною. Парламент вже ухвалив цей закон. Хоча, за словами Генадія Удовенка, не всі побажання закордонних українців були враховані.

Генадій Удовенко: «На мене представники діаспори досить сильно тиснули, щоб подвійне громадянство було введено. Але це протирічить нашій конституції, нашій філософії та менталітету. В «Законі про закордонного українця», який ми прийняли, там багато конкретних заходів, як послаблення візового режиму, надання дітям українців діаспори вчитися у навчальних закладах».

Однак, за даними Удовенка, президент ветував ухвалений депутатами закон «Про правовий статус закордонних українців». Парламентарі очікують на зауваження Леоніда Кучми і прогнозують, що до його повторного розгляду повернуться не скоро. Адже попереду боротьба за президентське крісло».

Тим часом Михайло Горинь у понеділок отримав листа від Митрополита Московсько-Богородського Української православної церкви Адріана. Той повідомляє, що російська влада почала новий наступ на парафії УПЦ. Адріан твердить, що у його громади погрожують відібрати будівлю Свято-Троїцького храму в місті Ногінськ Московської області лише через те, що вона належить Київському Патріархату.

Всі новини дня

Пентагон надсилає Україні нову партію гаубиць М777

Буксировані 155-мм гаубиці M777, Каліфорнія, 22 квітня 2022 року. U.S. Marine Corps/Cpl. Austin Fraley/Handout via REUTERS.

Пентагон США повідомив про підготовку нової поставки гаубиць М777 для України.

"Морські піхотинці Корпусу морської піхоти США готують буксировані 155-мм гаубиці M777 до відправлення разом з іншими засобами забезпечення та боєприпасами в рамках безпекової допомоги США Україні", - йдеться в дописі Міністерства обороні США у соцмережах.

Командування Збройних сил України подякувало Пентагону. "ЗСУ вдячні за підтримку та допомогу США", - йдеться в соцмедійному дописі.

В Пентагоні відзначили ефективність цього виду зброї для України.

"Ми переконані, що гаубиці ... мають вплив, особливо в Харкові. Чи це єдина причина? Я б так далеко на заходив, але на наше переконання, ці системи, і не лише від США, але і від інших країн, однозначно допомагають їм отримати ініціативу і повернути частину території", - заявив посадовець Пентагону під час брифінгу для преси в понеділок.

Він відзначив, що українці проводять контрнаступи на Донбасі а також відсувають російські війська на схід і північ від Харкова.

Під час розмови цього тижня міністр оборони Україні Олексій Резніков заявив очільнику Пентагону Ллойду Остіну, що 74 артилерійські системи, які США надали Україні, використовуються для бойових дій на передовій, йдеться в повідомленні Пентагону.

Сенат США затвердив кандидатуру Бріджит Брінк на посаду посла США в Україні

Бріджит Брінк під час слухань в Комітеті Сенату з Міжнародних відносин, 10 травня 2022 року. (Photo by SAUL LOEB / AFP)

Сенат США одноголосно підтримав кандидатуру Бріджит Брінк на посаду посла США в Україні. Голосування відбулось в середу після того, як її кандидатуру підтримав комітет Сенату США з міжнародних відносин.

Посада посла США в Україні була вакантною з 2019 року, коли тогочасний президент США Дональд Трамп відкликав з Києва Марі Йованович.

Брінкс, яка володіє російською і вивчала словацьку, сербську, грузинську та французьку мови, перед затвердженням на посаду посла в Україні служила послом США у Словаччині. Раніше вона відповідала в Держдепі за питання Східної Європи та Кавказу.

Як повідомляв Голос Америки, в той же день 18 травня, Посольство США в Україні офіційно відновило свою роботу у приміщенні в Києві, піднявши над комплексом американський прапор.

«Здійснюючи цей важливий крок, ми запровадили додаткові заходи для підвищення безпеки наших колег, які повертаються до Києва, і посилили наші заходи безпеки та протоколи. Ми прагнемо протистояти майбутнім викликам. Війна триває. Російські війська щодня завдають смерті та руйнувань на українській землі. Мільйони українців вимушені виїхати зі своїх домівок і сумують за втратою своїх близьких. Цілеспрямовано ми підтверджуємо нашу відданість народу та уряду України та з нетерпінням чекаємо виконання нашої місії від Посольства США в Києві», - йдеться в офіційній заяві від імені Держсекретаря США Ентоні Блінкена.

В статті використано інформацію AFP, Reuters

План відмови ЄС від російських енергоносіїв через війну і не лише

Європейська комісія, виконавчий орган Європейського Союзу, оприлюднила подробиці плану, який має допомогти позбутися залежності від викопних джерел енергії, які європейці значною мірою досі купують в Росії.

План REPowerEU названий «відповіддю на труднощі і перебої на світовому енергетичному ринку, спричинені вторгненням Росії в Україну».

«Є дві нагальні причини для трансформації енергетичної системи Європи: припинення залежності ЄС від російського викопного палива, яке використовується у якості економічної і політичної зброї та коштує європейським платникам податків майже €100 мільярдів на рік, а також - подолання кліматичної кризи», - проголошує Єврокомісія.

Досі Росія забезпечує понад 40% газового імпорту у ЄС (залежність окремих країн сягає навіть 80%) і приблизно 27% нафти, а також значних обсягів вугілля.

Схвалений у квітні 5-тий пакет санкції ЄС передбачає ембарго на російське вугілля, що має почати діяти від середини серпня.

Ембарго на російське вугілля також запровадили США та Велика Британія.

Тим часом проголошені наміри ЄС відмовитися від російської нафти досі не затверджені через заперечення деяких країн, зокрема Угорщини, яка дуже залежить від нафти з Росії, що надходить трубопроводами.

Заклики до європейських санкцій щодо російського газу наразі залишаються недосяжними, бо рівень залежності Європи від газопостачань з Росії ще вищий, і найбільша країна ЄС - Німеччина залишається найбільшим споживачем російського газу.

Але до 2030 року ЄС планує відмовитися від енергії з Росії повністю.

План REPowerEU зосереджується на трьох головних напрямках:

1. Енергозбереження. Єврокомісія називає енергозбереження «найшвидшим і найдешевшим способом подолання енергетичної кризи та зменшення витрат на енергію».

Пропозиції зокрема передбачають, щоб уряди запровадили фіскальні заохочення енергозбереження «такі як зменшення рівнів ПДВ на енергоефективні системи опалення, на термоізоляцію будинків та пристроїв і устаткування».

2.Диверсифікація енергопостачань. ЄС пропонує такі кроки як колективна закупівля природного газу (зокрема імпорт зрідженого газу) водню тощо, а також підтримку сусідів ЄС.

«Ми далі працюватимемо разом з Україною, щоб гарантувати постачання та функціонування енергетичного сектору, водночас, прокладаючи шлях до майбутньої торгівлі електричним струмом та відновлювальним воднем, а також відбудовуватимемо енергетичну систему (України)», - сказано в роз’ясненнях плану.

3. Пришвидшений перехід на відновлювані джерела. Єврокомісія наполягає, що «пришвидшення і збільшення частки відновлюваної енергії в генеруванні, промисловості, будівництві й транспорті підштовхне зелену трансформацію і в майбутньому знизить ціни».

Планувальники сподіваються, до 2030 року досягти цілі - 40%-45% енергії з відновлюваних джерел.

У планах зокрема згадано використання сонячної і геотермальної енергії, а також «відновлюваного водню».

Дивіться також:

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео

Як США допомагають у боротьбі за права кримсько-татарського народу. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:02 0:00

Делегація українських політиків та представників громадянського супільства перебуває у Вашингтоні. Головна редакторка видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва – про допомогу США у боротьбі за права кримсько-татарського народу, та притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини.

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео

Як працює міжнародний офіс «Дія. бізнес» у Варшаві. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:49 0:00

У Варшаві почав роботу перший міжнародний офіс проекту «Дія. бізнес», покликаний допомогти українцям, які прибули до Польщі через війну Росії в Україні, започаткувати власну справу. Розмова із міністром цифрової трансформації України Михайло Федеровим.

Більше

XS
SM
MD
LG