Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що лідери Альянсу під час саміту у Мадриді погодились затвердити всеосяжний пакет допомоги Україні.

«Ми погодимося на комплексний пакет допомоги для України, ми готові продовжувати нашу підтримку в час, коли Україна має справу з жорстокістю в Європі, якої ми не бачили з часів Другої світової війни», – сказав Єнс Столтенберг у середу, 29 червня, на прес-конференції в Мадриді.

Генеральний секретар Альянсу додав, що пакет допомоги передбачатиме постачання Україні засобів безпечної комунікації, палива, медичного обладнання, обладнання для протидії мінам, хімічним і біологічним загрозам, бронежилети а також сотні портативних систем проти дронів.

«У довгостроковій перспективі ми допоможемо Україні перейти від радянського обладнання до сучасного обладнання НАТО, підвищити оперативну сумісність та подальше зміцнення її інститутів оборони та безпеки», – сказав Столтенберг.

“Сильна та незалежна Україна є необхідною складовою стабільності євроатлантичної зони”, - наголосив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу.

На прес-конференції у Мадриді Столтенберг також оголосив, що лідери НАТО підтримали нову концепцію стратегії НАТО 2022, яка визначає, що “Росія становить найбільшу і пряму загрозу нашій безпеці”.

Він висловив переконання, що війна в Україні закінчиться за столом переговорів.

“Ця війна на якомусь моменті закінчиться за столом переговорів. Але важливо, щоб Україна отримала угоду на її умовах, які були б прийнятними для України”, - сказав Єнс Столтенберг.

Генсек додав, що під час саміту лідери НАТО повторили політику “відкритих дверей” для України.

Як повідомляв "Голос Америки", на відкритті саміту НАТО генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ заявляв, що у відповідь на войовничість Росії НАТО зміцнюється й зосереджує більші оборонні потужності на сході Європи.

Embed share

Колишній міністр закордонних справ Литви: «Для НАТО прийшов час себе показати». Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:01:12 0:00

Direct link

• 240p | 2,3MB
• 360p | 3,1MB
• 480p | 4,5MB
• 720p | 16,5MB
• 1080p | 14,2MB

Нова доповідь Управління ООН з прав людини назває «шокуючими» наслідки для ситуації з правами людини збройного нападу Російської Федерації на Україну. У доповіді зафіксовані незаконні вбивства у понад 30 населених пунктах України, випадки сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, зокрема, зґвалтування, групового зґвалтування, катування, жорстокого поводження з полоненими, відмови від надання медичної допомоги та багато інших порушень міжнародного гуманітарного права.

На презентації доповіді голова ММПЛУ Матільда Богнер сказала, що якщо війну не можна припинити, дотримання норм міжнародного гуманітарного права є «абсолютно необхідним мінімумом».

«Щоденні вбивства цивільних осіб, катування, зникнення й інші порушення повинні припинитися. Якщо бойові дії не зупиняться, то абсолютно необхідний мінімум – це повне дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП) та права прав людини, дотримання зобов'язань захищати кожну цивільну жінку, чоловіка та дитину, а також тих, хто не бере участі в бойових діях (hors de combat)», – сказала голова ММПЛУ Матільда Богнер.

Підтверджено щонайменше 300 незаконних вбивств у понад 30 населених пунктах

У звіті члени Моніторингової місії ООН, які побували в Україні, підтвердили повідомлення української влади та численних свідків про щонайменше 300 незаконних вбивств, включно зі стратами цивільних осіб у понад 30 населених пунктах. Йдеться про містечка і села у Київській, Чернігівській, Харківській і Сумській областях, де відбувалися вбивства в той час, коли ці території перебували під контролем збройних сил Російської Федерації наприкінці лютого та в березні, мовиться у звіті.

Як зазначено у документі, кількість вбитих українців, що опинилися під російською окупацією, «може збільшитися, коли з’являтимуться нові докази». Звіт говорить, що тільки в Бучі моніторингова місія задокументувала, щонайменше 50 цивільних осіб, які були вбиті Збройними силами Росії поки місто перебувало під їхнім контролем. У доповіді згадано не лише про вбивства, але і описані випадки катування та жорстокого поводження з цивільними особами.

У доповіді мовиться, що норми міжнародного гуманітарного права, які регулюють ведення бойових дій, порушували «у багатьох випадках збройні сили Російської Федерації та меншою мірою Збройні сили України». Йшлося про невживання максимальної кількості «заходів, щоб уникнути або щонайменше звести до мінімуму випадкову загибель цивільного населення та пошкодження цивільних об'єктів».

«Для розуміння всього масштабу сексуального насильства можуть знадобитися роки» – представниця ООН

Представники ООН також зафіксували, перевірили і підтвердили 23 випадки сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, зокрема, зґвалтування, групове зґвалтування, катування, примус до публічного роздягання, погрози сексуального насильства. У доповіді мовиться, що моніторингова місія з’ясувала, що «більшість випадків були вчинені на місцевостях, які контролюються збройними силами Російської Федерації, але також були випадки й на місцевостях, які контролюються урядом» України.

«Через активні бойові дії, небезпеку, масові переміщення та стигму, жертви СНПК часто не можуть або не хочуть говорити з іншими або подавати офіційну скаргу в правоохоронні органи. Для розуміння всього масштабу сексуального насильства в цьому контексті можуть знадобитися роки», – сказала Матільда Богнер.

Як зазначено у доповіді, підтверджено щонайменше «248 випадків свавільного затримання представників місцевих органів влади, журналістів, активістів громадянського суспільства та інших цивільних осіб». Серед цих випадків звіт називає 6 підтверджених жертв – одна жінка та п'ять чоловіків, яких було згодом знайдені мертвими. У доповіді мовиться, що під час бойових дій зафіксовано 17 випадків загибелі журналістів, працівників медіа та блогерів, а також ще 14 випадків поранення журналістів. Відповідальність за ці дії місія покладає на «збройні сили Російської Федерації та пов'язані озброєні групи», яких експерти місії вважать імовірно винними.

Але представники ООН також зафіксували 12 випадків, зникнення людей, підозрюваних у співпраці з російською армією. За словами звіту, може йтися про «насильницькі зникнення, скоєні українськими правоохоронними органами щодо осіб, підозрюваних у підтримці збройних сил Російської Федерації та пов'язаних озброєних груп».

Також у доповіді підтверджені заяви про примусовий військовий призов чоловіків пов'язаними з Росією озброєними групами в Донецькій та Луганській областях. Представники ООН нагадують у звіті, що «примус цивільних осіб до служби в лавах збройних сил ворожої сторони є тяжким порушенням міжнародного гуманітарного права». Також звіт нагадує, що «чоловіки, які були примусово призвані, не повинні зазнавати кримінального переслідування з боку органів влади України просто за участь у бойових діях».

Доповідь Управління ООН з прав людини підготовлена за результатами роботи Моніторингової місії Організації Об’єднаних Націй з прав людини в Україні (ММПЛУ) та охоплює період від початку широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого і до 15 травня 2022 року.

НАТО офіційно запросило Фінляндію та Швецію до членства в Альянсі. "Членство Фінляндії та Швеції посилить безпеку в цих країнах, зміцнить НАТО і безпеку Євроатлантичного регіону, - йдеться в заяві. - Безпека Фінляндії та Швеції безпосередньо важливі для Альянсу, включаючу під час процедури вступу".

Для того, щоб вступити в дію, рішення про вступ Фінляндії та Швеції до Альянсу має бути ратифіковане парламентами країн- учасниць НАТО. Запрошення до членства в НАТО стало можливим після того, як країни досягнули компромісу з Туреччиною. Швеція та Фінляндія погодились поважати застереження країни щодо діяльності низки мереж, які Туреччина вважає терористичними.

Президент США Джо Байден привітав рішення Туреччини. "Я хочу подякувати вам за вирішення ситуації стосовно Фінляндії та Швеції і всю неймовірну роботу, яку ви робите із виведення зена з України", - сказав Байдер президенту Туреччини Таїпу Ердогану на зустрічі під час саміту НАТО в Мадриді у середу.

Путін отримав "натоїзацію" Європи замість бажаної для нього "фінляндизації", заявив президент США Джо Байден, коментуючи посилення ролі НАТО. "Це (поширення НАТО - ред) саме те, чого він не хотів, - сказав Байден про Путіна, - і саме те, що потрібно, щоб гарантувати безпеку Європи".

В Мадриді триває саміт країн НАТО. Президент США Джо Байден в середу оголосив низку заходів, які США вживають, щоб зміцнити безпеку Європи, зокрема створення постійного штабу 5-го корпусу Сухопутних військ в Польщі, збільшення кількість військових, які на ротаційній основі розміщуються в країнах Балтії а також утримувати контингент в Румунії, тощо.