Спеціальні потреби

Актуально

«Їдло 33-го» книга Олекси Різниківа про жахіття українського голодомору. - 2004-01-22

Колишній політичний в'язень, автор багатьох книжок на теми українського національного відродження Олекса Різників не забув вшанувати жертв голодомору 1932-33 року. В Одесі, у видавництві «Юридичнва література» нещодавно вийшла у світ його нова книжка під назвою «Їдло – 33». З її автором зустрівся наш одеський кореспондент Ігор Столяров.

Ігор Столяров: Нещодавно вийшла у світ Ваша нова книжка під назвою «Їдло-33». Вона присвячена голодомору 1932-33 років. Чим вона відрізняється від багатьох інших вже виданих?

Олекса Різників: «Я вже маю кілька відгуків, навіть дві рецензії на цю книжку в одеських газетах. І це незважаючи на те, що вийшла вона нещодавно. Коли ще я писав цю книжку я знав, що вона відрізняється від всіх інших і є новим словом. Я не досліджував наявних документів, не писав загальних слів про голод і його причини, про винуватців. Я вибрав з усіх книжок, які є про голодомор, слова людей про їжу – яку вони їли під час голодомору. Цей підхід виявився дуже продуктивним. Тут відображена 291 позиція на тему – що люди їли. Від цвіту акації до ящерок. Коли людина це все читає вона ясно бачить перед собою ту страшну зиму і весну 1933 року, коли вимирало у десять разів більше ніж народжувалося, коли цілі села вимирали. Читачі, ознайомлюючись з цією книжкою, кажуть що доводиться вживати бром, так як колись писав Винниченко: «Коли читаєш історію України треба вживати заспокійливі ліки, бо напрошуються сльози на очі»».

Ігор Столяров: В Україні і сьогодні є чимало політиків, які стверджують що голод 1932-33 років є вигаданий галичанами. Що б Ви могли відповісти таким людям?

Олекса Різників: «Гадаю, що не слід серйозно сприймати їхні слова, бо це слова сліпих людей. Я виріс у родині де батько і мати 1905 року народження. У 1933 році їм було вже по 27 – 28 років. Вони це пережили власними тілами та душами. Я виріс серед спогадів матері. Кожен день вона боялася щоби не було хліба. «Боже мій, хліб це саме головне. Хліб упав – підніми та поцілуй» – казала вона. Мати моя народилася і тривалий час мешкала у Вільшанському районі, Кіровоградської області. Батько є з Донбасу, де ще гірше було. Всі про це знають. Комуністи не хочуть це визнавати, бо для них це не вигідно. Саме комуністи казали, що було приємно жити у той час. Вони посилаються на вірш Тичини «Партія веде» надрукований у січні 1933 року українською мовою у газеті «Правда». А ми ж знаємо як Тичина писав ті свої вірші. Він писав їх з під палиці. Його примушували писати таке. Ми знаємо, що Скрипник, коли проїхався Україною і побачив, що робиться, застрелився. У душі він був чесною людиною. Спалив себе Йосип Гірник на могилі Тараса Шевченка у 1978 році. Це 60-ліття так званого Жовтневого заколоту. Це була найчорніша ніч для Україні. Я тільки вийшов з табору. Жив тоді у Первомайську, Миколаївської області. Я навіть не чув що Йосип Гірник себе спалив. Але ж яка була тоді ніч? Це жахливо. Тоді українська мова геть витіснялася зі шкіл. Класи ділили щоб вивчати російську мову в українській школі. Вчителю російської доплачували. Йосип Гірник це побачив і зрозумів, що далі це терпіти не можна. Він думав, що своєю смертю змінить ситуацію. Нажаль, інформаційна блокада зіграла свою ролю. Лише зараз ми довідалися про його смерть. Так само з голодомором. Була інформаційна блокада. Заборонялося про це говорити. Мені мати наказувала: «Я тобі кажу про цей голод, але дивись у школі не згадуй про це, бо мене і тата можуть посадити».

Ігор Столяров: Чи, на Вашу думку, належним чином вшанували цього року – 70 роковини голоду 1932-33 років?

Олекса Різників: «Минулого понеділка я виступав на телебаченні в Одесі. Разом з кандидатом філософських наук Михайлом Мацюком ми говорили, що було дуже прикро на душі коли навіть у день 22 листопада на радіо та телебаченні співали веселі пісні, придуркуваті танці показували – ніби нічого не сталося. А можна було оголосили національну скорботу. Але, що зробиш коли при владі стоять ті хто викачував хліб у селян, чи їхні діти – нащадки».

Всі новини дня

Яку військову допомогу обіцяли Україні під час "Рамштайн-2". Відео

Яку військову допомогу обіцяли Україні під час "Рамштайн-2". Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:15 0:00

47 країн, а також представники НАТО та ЄС, взяли участь у другій зустрічі контактної групи з координування зусиль з оборонної допомоги Україні. З подробицями - Юлія Ярмоленко.

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео

Як і коли Україна зможе очистити свою землю від мін. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

8 років війни на Донбасі та майже три місяці повномасштабного вторгнення Росії зробили Україну однією з найбільш замінованих країн у світі. Скільки часу та грошей потрібно, щоб очистити території та чим оперативне розмінування відрізняється від гуманітарного – в сюжеті Лесі Бакалець.

Шестирічна волонтерка з Дніпра допомагає армії своєю творчістю. Відео

Шестирічна волонтерка з Дніпра допомагає армії своєю творчістю. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:18 0:00

Шестирічна мешканка Дніпра Соломія Реут допомогла зібрати понад сто тисяч гривень, на які було придбано безпілотний літальний апарат, тепловізор, бронежилети, каски та інші речі для українських військових. Як вона долучилася до волонтерства у творчій спосіб – в сюжеті Ярослави Мовчан.

Держсекретар Блінкен та міністр закордонних справ Японії підтвердили свою підтримку України  

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Держсекретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Японії Хаяші Йошімаса під час зустрічі в Токіо привітали співпрацю своїх країн як наріжний камінь миру, безпеки та процвітання в Індо-Тихоокеанському регіоні.

«Вони знову підтвердили свою рішучу підтримку суверенітету та незалежності України та пообіцяли притягнути Кремль до відповідальності за його агресивну війну в Україні», - йдеться в повідомленні Держдепартаменту.

Сторони також засудили запуски Північною Кореєю балістичних ракет, які є порушенням низки резолюцій ООН. Сторони також обговорили їх спільні інтереси у підтримці миру та стабільності в Тайванській протоці. Секретар Блінкен та міністр Йошімаса також привітала запуск Індо-Тихоокеанського економічно мережі, яка має забезпечити інклюзивне економічне зростання та процвітання в регіоні.

В матеріалі використані джерела Держдепартаменту США.

"Тиск на Україну". Експерти реагують на статтю NYT, де мовиться, що Київ для компромісу має поступитись територіями 

Мапа російського уряду щодо вторгнення в Україну. Презентована 25 березня 2022 року 

Низка міжнародних експертів, які спостерігають за подіями в Україні, розкритикували редакційну статтю New York Times, де автори, серед іншого, допустили, що Україна буде змушена поступитись територіями Росії.

“Не в найкращих інтересах Америки - поринути у тотальну війну з Росією, навіть якщо мир шляхом переговорів може вимагати від України ухвалення складних рішень. … Якщо конфлікт все таки призведе до реальних переговорів, українським лідерам доведеться ухвалити болючі територіальні рішення, яких потребуватиме будь-який компроміс”, - мовиться у статті NYT від 19 травня цього року.

“Вирішальна воєнна перемога України над Росією, в результаті якої Україна повертає собі всі території, захоплені Росією з 2014 року, не є реалістичною метою”, - продовжують автори статті.

Вони закликають Байдена виставити рамки, як довго Україну можна підтримувати та допомагати їй: “Байден має чітко дати зрозуміти президенту Зеленському та українському народу, що є межа того, як далеко США та НАТО можуть зайти у протистоянні з Росією, і також є межа, скільки зброї, грошей та політичної підтримки можуть надати США”.

“Пан Путін вклав надто багато особистого престижу у це вторгнення, щоб відступити”, - пишуть редактори газети NYT.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради”, дивується, чому на Заході турбуються збереженням репутації російського президента.

“Я не розумію, чому б хтось хотів, щоб найгірша зараз людина на землі - Володимир Путін - зміг зберегти своє обличчя? Яку мораль ви відстоюєте? Скажіть мені. Чому ви не хочете, щоб він зазнав поразки і був позбавлений влади, так як я цього хочу?” - твітує Аслунд.

У своєму наступному твіті Аслунд критикує деяких європейських лідерів за загравання з Росією: "Я б закликав Макрона та Шольца припинити балувати Путіна своїми шкідливими телефонними дзвінками. Якщо ви не знаєте, що робити, дотримуйтеся клятви Гіппократа: «Не шкодьте!»

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, а також автор книги Connected Soldiers, на своїй Twitter сторінці пропонує три умови, після яких Україна може домовлятися з Росією про мир: “1 - Відведення усіх військ Росії від суверенної території України. 2. Повернення додому кожного українського громадянина, викраденого Росією. 3. План щодо виплат за всі руйнування, скоєні незаконним вторгнення Росії”.

Російський політичний активіст Гаррі Каспаров називає статтю в американському виданні NYT тиском на Україну.

“Огидно. Це той самий тиск на Україну з боку її “союзників”, які повторюють лінію Кремля, що він хоче миру, але продовжує путінську окупацію і геноцид. За 24 години одні й ті ж кремлівські меседжі - в New York Times, BBC та від міністра закордонних справ Франції", - пише у Twitter Каспаров.

"Це не випадковість, ця "мирна" кампанія виходить із Кремля саме тоді, коли на шляху з’являється все більше й все краща зброя зі США. Це старий трюк Путіна: захопити територію силою, а потім закликати до припинення вогню для консолідації, із допомогою західних миротворців", - додає у Твітері Каспаров.

Олександр Щерба, який раніше був послом України в Австрії, а нині - головний радник голови правління НАК "Нафтогаз України" не приховує емоцій, коментуючи редакційну колонку газети.

“Лише почитайте ганебну редакційну колонку New York Times. Річ, яку вони не розуміють: очікування “важких рішень” від України (поступитися більшими територіями) означає масовий терор та геноцид на територіях, якими поступились. Ми не можемо годувати крокодила своїми людьми. Відтак ми будемо боротися, зі згодою чи без згоди на це від New York Times", - пише український дипломат.

Його американський колега, колишній посол США в Росії (2011–2014 рр) Майкл Макфол натомість закликає лідерів США та Європи почати надавати Україні більш якісне озброєння і пришвидшити темпи його надсилання.

“Якщо лідери США та Європи хочуть закінчення війни в Україні якомога швидше, тоді вони якомога швидше повинні надати Україні більше зброї і кращу зброю, щоб зупинити окупаційну армію Путіна. Надсилання в Україну менш якісної зброї повільнішими темпами лише продовжуватиме цю війну”, - зазначив американський дипломат.

На позицію редакції NYT відреагував і радник українського президента Михайло Подоляк. За його словами, Україна вважає, що будь-які поступки перед ворогом - це відкладена на пізніше війна. Він запевнив, що Київ не торгуватиме суверенітетом, людьми чи територією.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG