Спеціальні потреби

Актуально

Витрати кандидатiв на виборчу кампанiю - 2004-09-14

Київ – 14 вересня. Віктор Янукович – лідер за обсягами фінансування виборчої кампанії. Наразі кандидат від влади витратив зі свого офіційного виборчого фонду 211 тисяч доларів США; усі гроші пішли на біл-борди. Перші результати громадського моніторингу фінансування виборчої кампанії оприлюднив Антикорупційний комітет Коаліції громадських організацій “Свобода вибору”.

Віктор Янукович, який втішається найбільшою увагою українських телеканалів, наразі ні копійки не заплатив за політичну телерекламу. Маючи змогу заощадити на безплатному телебаченні, пресі та радіо, кандидат від влади усі гроші зі свого офіційного виборчого фонду витрачає на біл-борди. На усміхнені портрети з написом “ТОМУ ЩО” вже пішло 211 тисяч доларів США. Таку цифру називає Антикорупційний комітет громадської Коаліції “Свобода вибору”, що веде моніторинг фінансування виборчої кампанії, починаючи з 1 серпня. Громадські експерти нагадують слова керівника виборчого штабу Януковича, Сергія Тігіпка, про 250 біл-бордів, встановлених по всій Україні, і натомість називають власну цифру – 966. Стільки рекламних щитів чинного прем`єра нараховано й сфотографовано лише в тих тридцяти містах, де ведеться моніторинг. Найбільше їх у Києві – 165. І як каже координатор програми моніторингу Ганна Ярова, самі лише біл-борди зробили Януковича лідером серед усіх кандидатів за обсягом витрат на політичну рекламу:

«За нашими даними, за період з 1 серпня по 5 вересня не було жодного рекламного ролика ні на телебаченні, ні на радіо, жодної оплаченої друкованої реклами у пресі. І лише за рахунок біл-бордів ми можемо поставити Януковича на перше місце у рейтингу вартості політичної реклами. Це свідчить про те, що Янукович не потребує політичної реклами оплаченої на телебаченні як такої за рахунок прихованої реклами у новинних інформаційних повідомленнях.

Другий за витратами на виборчу кампанію – Ющенко. 128 тисяч доларів він витратив, переважно на рекламу в засобах масової інформації, і 3 тисячі – на біл-борди, встановлені здебільшого у Західній Україні. Одразу ж за Януковичем і Ющенком за обсягом виборчих витрат ідуть, як їх називають аналітики, “технічні” кандидати. Пани Козак, Яковенко та Базилюк виклали кожен на свою рекламну кампанію від сімдесяти до п` ятдесяти тисяч доларів США. Їх ролики, втім, були не так рекламою власне цих кандидатів, як антирекламою Ющенка. Як каже координатор коаліції “Свобода вибору” Владислав Каськів, цифри їхніх витрат наочно ілюструють їх місію як “інформаційних кілерів”:

«Залишаємо поза дужками питання, хто оплачує цю політичну рекламу і як сформувався виборчий фонд, але тим не менше, зрозуміло, що основною ціллю їхньої політичної реклами є не підвищення свого політичного рейтингу, а пониження рейтингу інших, квазі для них конкурентів і застосування цих рекламних роликів в маніпулятивному форматі».

Далі в рейтингу витрат на рекламу ідуть Мороз, Симоненко, Черновецький, Кінах і Вітренко. Жоден кандидат у Президенти наразі не вийшов за межі дозволеної суми на виборчу кампанію, яка еквівалентна двом мільйонам доларів США. Проте, як зазначають експерти Коаліції “Свобода вибору”, ця сума в два мільйони вочевидь недостатня для ведення кампанії, що примушує кандидатів діяти поза межами офіційних виборчих фондів. У нинішній кампанії – кажуть вони – задіяні надзвичайно великі обсяги прихованої політичної реклами та завуальованої агітації. Коли, наприклад, кандидат від влади представляє український спорт як голова Національного олімпійського комітету.

Що ж до загальної вартості виборів, то коаліція “Свобода вибору” нагадує, що на організацію нинішньої кампанії з держбюджету виділено 391 мільйон гривень – втричі більше, ніж на президентські вибори 1994 року. Це означає, що кожному середньому платникові податків можливість прийти проголосувати 31 жовтня обійдеться в 11 гривень.

Всі новини дня

Фінляндія і Швеція вручили генеральному секретарю НАТО подання на членство в Альянсі

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ з офіційними заявками Швеції та Фінляндії на вступ до організації. Брюссель 18 травня 2022 р.

Фінляндія і Швеція у середу 18 травня офіційно вручили подання на членство в НАТО.

Заявки в штаб-квартирі організації в Брюсселі офіційно прийняв генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який раніше заявляв, що ті дві країни можуть розраховувати на швидкий процес приєднання.

Очікують, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Наразі лише Туреччина висловила заперечення щодо прийому Фінляндії та Швеції, але чимало лідерів та оглядачів припускають, що проблеми, які турбують Анкару, будуть залагоджені.

Колишній командувач військами США у Європі Бен Годжес в Інтерв’ю Голосу Америки так прокоментував заяви турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана:

«Туреччина нагадала нам, що як союзниця в дуже важливому регіоні, вона очікує на повагу і на те, що її думки будуть враховані. Я вважаю, що зрештою Туреччина підтримає вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, але вона нагадує нам про важливість Чорноморського регіону, а також про те, що Альянсу потрібна там стратегія, в якій Туреччина відіграє вирішальну роль. А ми - США та Альянс, не маємо її вже багато років. Це одне, а інше полягає в тому, що Туреччина користується своїми додатковими важелями впливу. Це не є чимось особливим. Я вважаю, що й інші країни це постійно роблять. Отже я переконаний, що Туреччина погодиться і підтримає вступ Швеції та Фінляндії».

Фінляндія та Швеція тривалий час дотримувалися державного курсу військового неприєднання, але громадська думка і позиція провідних партій в обох країнах різко змінилися на користь вступу в НАТО після того, як Москва в грудні 2021 року проголосила на адресу Заходу погрозливі ультиматуми, а 24 лютого 2022 року російська армія почала нове вторгнення в Україну.

Австрія не приєднується

Австрійський міністр закордонних справ сказав 18 травня, що його країна наразі не збирається йти за прикладом Фінляндії та Швеції і зберігатиме статус військового нейтралітету.

«Для нас ситуація виглядає трохи інакше», - цитує міністра Александра Шалленберґа Reuters з інтерв’ю німецькому радіо, де він вказав, що більшість австрійців зараз підтримують політику військового неприєднання.

Австрія, яка є членом Європейського Союзу з 1995 року, не має кордону з Росією, а натомість оточена країнами НАТО і межує з нейтральною Швейцарією.

Шалленберґ підкреслив, що його уряд і далі надаватиме Україні значну гуманітарну допомогу.

Спогади фінських ветеранів про радянсько-фінську війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:18 0:00

Пентагон прокоментував ситуацію в Маріуполі

Речник Пентагону Джон Кірбі виступає під час брифінгу в Пентагоні у Вашингтоні, вівторок, 19 квітня 2022 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Дії солдатів, які продовжували чинити опір, будучи заблокованими на заводі "Азовсталь", викликають захоплення, - заявив речник Міністерства оборони США Джон Кірбі.

"Без сумніву, цивільні, які застрягли там на заводі, які врешті змогли вибратися, солдати, які продовжували чинити опір - так мужньо і вміло - це викликає захоплення, якщо лише подумати, як довго вони змогли протриматися. Президент Зеленський назвав їх героями. Я думаю, що ми усі можемо із цим погодитися", - сказав Кірбі під час брифінгу у Пентагоні у вівторок, 17 травня.

Раніше цього дня з території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів, - про це повідомляє інформаційна агенція Reuters. За їхніми даними, частина українських військових, які сиділи в автобусах, не мали візуальних ознак поранення.

Російські війська продовжили блокаду металургійного заводу "Азовсталь", повідомив Генштаб ЗСУ у своєму оперативному інформаційному зведенні станом на 18:00 за київським часом: "У Маріуполі ворог основні зусилля зосереджував на блокуванні наших підрозділів в районі заводу “Азовсталь”.

Українська влада не розголошує кількості бійців, що залишаються на сталеливарному заводі, останньому форпості українського опору в Маріуполі, після того, як 264 солдати були вивезені в понеділок, 16 травня, на територію, окуповану російськими силами.

В екслюзивному інтерв`ю "Голосу Америки" мер Маріуполя Вадим Бойченко підтвердив, що на території заводу не залишилось цивільних.

У своєму щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський сказав, що "операція з порятунку оборонців Маріуполя розпочата нашими військовими, розвідниками", але не став повідомляти подробиць.

"Що це означає, важко зараз сказати, і я хочу бути обережним і не коментувати наміри Росії чи їхній процес планування, але ми вже давно говорили про значення Маріуполя як великого економічного порту на Азовському морі, а також географічно відповідного з точки зору бойових дій на сході", - сказав речник Пентагону.

За його словами, "росіяни хочуть спробувати оточити українські війська, які знаходяться на Донбасі та на сході, і щоб мати можливість звільнити сили для цього з півдня, Маріуполь був важливим для них", про що Пентагон неодноразово наголошував.

"Знову ж таки, я дозволю українцям говорити самим про свою місію. Але це очевидно, що росіяни досі мають намір оточити і окупувати Донбас і східну частину країни. Я утім хочу додати, що у них досі цього не вийшло. Не говорячи про Маіуполь, на Донбасі досі тривають бої, сторони обмінюються ударами. Це дуже, як ми кажемо у Пентагоні, кінетична боротьба. Там ще багато чого відбувається, і українці досі чинять дуже жорсткий опір у містах і селах по всьому Донбасу", - сказав речник Міністерства оборони США.

Дивіться також: Дружини військових "Азовсталі" закликають світову спільноту прийти їм на допомогу. Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео

Чому Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:03 0:00

Турецький президент вкотре повторив, що Анкара виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО. Свою позицію Ердоган пояснив тим, що не довіряє фінам і шведам.

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео

«Онкохворі діти в Україні переживають зараз дві війни», — Ольга Кудиненко. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:26 0:00

В Україні, кожного року, у понад тисячі дітей діагностують онкологію. Через війну темпи діагностування ракових захворювань значно сповільнилися. Про те, як вплинула війна на онкохворих дітей, і з якими проблемами держава ще зіштовхнеться - розповідає засновниця фонду «Таблеточки»

Процес визнання Росії країною-спонсором тероризму: яка процедура, подальші кроки та наслідки? Відео

Hаразі США визнали спонсорами тероризму чотири країни світу – Північну Корею, Сирію, Кубу і Іран. Які наслідки це тягне за собою і що означатиме на практиці для Росії опинитися у цій компанії?

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG