Спеціальні потреби

Актуально

Чергове опитування – Ющенко в другому турi отримав би 44%, Янукович – 37% - 2004-09-30

Київ – 29 вересня. Розрив між Ющенком і Януковичем наприкінці вересня у першому турі становить майже 7, у другому – майже 8 %. При цьому рейтинг лідера виборчих змагань Віктора Ющенка продовжує рости. Результати останніх хвиль загальноукраїнського хвильового опитування, яке перед виборами проводиться кожних два дні, оприлюднив консорціум з п’яти соціологічних організацій.

Наприкінці вересня у першому турі президентських виборів найбільше виборців – 34%, збираються проголосувати за Віктора Ющенка. Другим за кількістю голосів – 28% -- іде Віктор Янукович. Петро Симоненко має 7%, Олександр Мороз – 6%, Наталя Вітренко – 1% підтримки, решта кандидатів не набирає і одного процента. В разі виходу двох головних претендентів у другий тур за Ющенка віддадуть голоси 44, за Януковича – 37% виборців. При цьому голоси прихильників соціаліста Мороза перейдуть переважно до Ющенка, електорату комуніста Симоненка – переважно до Януковича. Хвильове передвиборче опитування, що проводиться кожні два дні, демонструє тенденцію до певного зростання рейтингу лідера виборчих перегонів Віктора Ющенка. Його перемогу соціологи вважають доконаним фактом на Заході, в Центрі України і в Києві. Тим часом Янукович перемагає на Сході і починає перемагати на Півдні – на думку соціологів, цьому посприяють його недавні популістські заяви про намір ввести подвійне громадянство з Росією і зробити російську другою офіційною. Говорить директор Центру “Соціальний моніторинг” Ольга Балакірєва. «Останні заяви Януковича як кандидата, скоріше за все, зорієнтовані, знов-таки, на посилення своїх позицій у Східному й Південному регіоні та залучення тих, хто ще не визначився».

Історія з отруєнням Ющенка та “яєчний” інцидент Януковича наразі ще ніяк не позначились на їхніх рейтингах. Очікуваного сплеску не дала поки що й обіцянка чинного прем’єра підвищити пенсії – хоч соціологи радять дочекатись реакції власне після виплати обіцяної надбавки.

Як показують опитування, серед населення росте відсоток тих, хто точно знає дату президентських виборів, як і тих, хто вірить, що їхня особиста участь у виборах вплине на майбутнє України. Наприкінці вересня таких було більше половини – 59%. При цьому понад дві третини населення вважає, що виборча кампанія ведеться нечесно: одним кандидатам створюють переваги, іншим чинять перешкоди. Єдиним кандидатом, якому створюються найбільш сприятливі умови у виборчій кампанії, був відзначений Віктор Янукович.

Окреме опитування стосовно збору підписів провів один з учасників консорціуму, Центр “Соціс”. Відповідаючи на запитання, на користь кого з претендентів вони ставили свій підпис, опитані згадували Ющенка і Януковича, Симоненка і Мороза, а також Вітренко, Кінаха, Черновецького. Решту кандидатів не згадав ніхто. 5% опитаних не пам’ятає, за кого поставили свій підпис. 10% ставили за кількох. 6% змусило поставити свій підпис керівництво, три відсотки підписались, бо незручно було відмовити, а двом відсоткам заплатили. Загалом же, висновують соціологи, 30 мільйонів зібраних підписів на підтримку кандидатів існують тільки на папері.

Консорціум з п’яти авторитетних соціологічних організацій, що проводить хвильові передвиборчі опитування, має намір у день виборів провести екзит-пол – опитування на виході з виборчих дільниць з метою контролю чесного підрахунку голосів. Представники влади несхвально ставляться до ідеї екзит-полу і не йде на співпрацю з вітчизняною соціологічною наукою, -- каже директор Фонду “Демократичні ініцативи” Ілько Кучерів:

«Останнім часом влада ніяк не цікавиться нашою діяльністю, хоча ми, зі свого боку, хотіли би більше зацікавити її в тому, щоб вона з нами співпрацювала. Тобто ми зацікавлені в тому, щоб розширити кількість учасників консорціуму для того, щоб опитування було серйозно сприйнято всім суспільством».

Натомість, кажуть соціологи, влада підтримує сумнівні соціологічні проекти на кшталт тих, які проводить російський Фонд “Общественное мнение”. Цей закордонний Фонд, не маючи власної мережі в Україні, постійно подає результати опитувань, що радикально розходяться з даними всіх українських соціологічних служб. Так, недавно Фонд “Общественное мнение” заявив, що розрив між Ющенком і Януковичем становить лише 1%, а щойно повідомив, нібито рейтиги кандидатів зрівнялись. Дані не підтверджує жодна з вітчизняних соціологічних фірм, включно з соціологічною фірмою Національного існтитуту стратегічних досліджень, що обслуговує владу.

Всі новини дня

Засідання Радбезу ООН щодо ситуації довкола ЗАЕС: подробиці. Відео

Засідання Радбезу ООН щодо ситуації довкола ЗАЕС: подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:21 0:00

В ООН розпочалося засідання Ради безпеки, присвячене ситуації довкола ЗАЕС. Головний доповідач зустрічі - Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. З деталями зі штаб-квартири - Ірина Соломко.

Як в США коментують атаку дронами на Москву: реакції експертів. Відео

Як в США коментують атаку дронами на Москву: реакції експертів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:50 0:00

У Росії повідомляють про атаку дронами на заможні райони Москви. Відповідальність за атаки Москва покладає на Київ. В офісі ж українського президента свою причетність відкидають. Хто б не стояв за атаками дронів на російську столицю, відповідальність за це — на Путіні, — вважають експерти.

Від України не вимагають не завдавати ударів по Росії. Але деякі партнери занепокоєні. Західні коментарі про удари дронів у Москві

Президент Росії Володимир Путін відвідує виставку «Розвиток креативної економіки в Росії» в Москві у той день, коли безпілотники атакували московські будинки. Росія, 30 травня 2023 року. Sputnik/Гавриїл Григоров/Кремль через REUTERS

Воєнні дії переходять на територію Росії, яка розпочала широкомасштабну агресію проти України, пишуть західні оглядачі. Серія нещодавніх нападів на російську територію, і особливо ті, які здійснили безпілотники в елітних районах Москви, стала «прямим нагадуванням» про те, що і Росія і російська столиця є «вразливими», вважає кореспондент газети New York Times.

Він нагадує, що такі атаки відбувалися епізодично з початку війни, але вони увійшли в нову фазу в грудні, коли безпілотники атакували дві військові авіабази вглибині Росії, а також влучили у нафтовий завод поблизу аеродрому в Курській області Росії. Атаки ставали зухвалішими, коли на початку цього місяця безпілотник завдав удару по Кремлю, коментує NYT, яка посилається на офіційних осіб США, які вважають, що найімовірніше цей напад здійснив «один із спеціальних військових чи розвідувальних підрозділів Києва».

Офіційні особи США все ще збирають інформацію про останній удар, повідомляють у Державному департаменті та Раді національної безпеки США. І, як нагадує NYT, офіційні особи заявили, що Сполучені Штати загалом не підтримують удари всередині Росії, але зазначили, що повітряний напад Росії на українську столицю Київ у вівторок був 17-м цього місяця.

Колишній посол США в Україні, а нині старший директор Євразійського центру Атлантичної ради Джон Гербст в інтерв’ю Голосу Америки з Києва, де він зараз перебуває з робочою поїздкою, сказав, що позиція Сполучених Штатів полягає у тому, щоб українці не використовували саме американську зброю для ударів по території Росії. «Але ніхто не казав: «Не смійте завдавати удари по території Росії взагалі». У цьому велика різниця», – каже колишній дипломат.

Він нагадав, що умовою надання Україні американської зброї було невикористання її на російській території. Але це не означало, що Україна не може взагалі воювати на території Росії.

«Ви ж знаєте яке пекло росіяни обрушили на українських цивільних з російської території. Тож будь-якій людині на Заході буде важко сказати: «Ні, Україна не може завдавати ударів у відповідь», – пояснює Гербст.

Девід Креймер, Виконавчий директор Інституту Джорджа Буша, також вважає, що варто пам’ятати, на кому лежить відповідальність за розв’язання цієї війни. «Путін відповідальний за початок неспровокованого і невиправданого вторгнення в Україну, – нагадує експерт із закордонних відносин. – Ми бачимо, як російські війська навмисно завдають ударів по житлових будинках, лікарнях, школах та інших цивільних об’єктах в Україні».

Він зауважує, що точно невідомо, хто відповідальний за ці атаки безпілотників у Москві, але він наводить слова мера Києва Віталія Кличка, який спитав з цього приводу, «чому кияни не сплять вночі, переживаючи про бомбардування, у той час, як москвичі можуть спати спокійно».

На думку Креймера, це логічно, що країна, яка розв’язала війну, зрештою відчуває її наслідки на собі – у вигляді дронів, чи нападів озброєних людей, що перейшли кордон.

«Ось що відбувається, коли одного дня ваш тоталітарний лідер прокидається і вирішує розпочати вторгнення проти свого сусіда. Таким чином він наживає собі багато ворогів і робить російських громадян вразливими до таких атак. Чи вони сталися у цілях самозахисту чи ні, ми не знаємо. Ми вже бачили проукраїнські об’єднання росіян, які увійшли у прикордонні частини Росії. Я не знаю, чи можуть вони бути відповідальними, чи це була операція під фальшивим прапором, хто знає, все можливо», – каже Креймер.

Все ж, напади на Росію непокоять деяких партнерів України. Газета Wall Street Journal (WSJ )цитує високопоставленого німецького чиновника, який сказав, що атаки безпілотників можуть перешкодити потенційним поставкам в Україну зброї, такої як ракети Taurus. Доставка ракетної системи до Києва зараз обговорюється, і чиновник сказав, що такий крок технічно дозволить українським силам вразити Москву, а Німеччина не хоче сприяти цьому.

Газета зауважує, що у такі напади можуть змінити розрахунки, наприклад Китаю, який досі не надавав великих обсягів летальної допомоги і намагався триматися нейтралітету.

Російські соцмережі у вівторок заполонили фотографії та відео москвичів, які знімали дрони в небі над Москвою, а також фото частин безпілотників уже на землі.

Президент Володимир Путін назвав атаку дронів на Москву «відповіддю на удар російських військ по штабу військової розвідки України».

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу намагається покласти хоча б частково відповідальність на Захід за напади, які він назвав «терактами проти мирних громадян Росії», каже WSJ.

Шойгу заявив, що певна відповідальність за удари по Москві в кінцевому підсумку лежить на Заході, бо він озброює Україну все більш передовою зброєю і розглядає можливість передачі Києву винищувачів F-16.

"Влада в Києві використовує зброю НАТО для ударів по цивільних об'єктах і терактів проти мирних громадян Росії", - сказав він в ефірі російського державного телебачення.

При цьому WSJ наголошує, що Україна не використовувала жодної зброї, отриманої від союзників по Північноатлантичному договору, для ударів безпосередньо по території Росії.

Газета Financial Times вважає, що напередодні довгоочікуваного контрнаступу Києва, який має на меті повернути окуповані території, «такі атаки є лише чотирма з дедалі сміливіших «формуючих операцій», які Україна розпочала цього місяця».

І символічні удари і більш стратегічно важливі атаки, є частиною стандартної військової практики, пояснюють експерти, з якими говорила газета. Їхня мета полягає в тому, щоб «обдурити ворога», «сформувати» поле бою перед великим наступом як на рівні моральної, так і на рівні технічної готовності ворога.

Ці операції вимагають від Росії витрат ресурсів, військових, чи інформаційних, пояснює на сторінках газети Джон Спенсер, колишній майор армії США, який очолює дослідження міської війни в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті.

Російський політолог, який живе за кордоном, Іван Преображенський, в колонці для Deutsche Welle наголошує, що ті, хто очікували, що атака на російські території призведе до згуртування росіян, помилились: «Ці люди, очевидно, ніколи не бачили вкрай атомізованого російського суспільства».

Після першого страху майже відразу в соцмережах почалося пробиватися злорадство. Від росіян з інших регіонів, особливо з прифронтових областей щодо "ситих москвичів", з боку жителів Московської області, над чиїми будинками збили більшість дронів - до жителів столиці. І тих і інших – до жителів Рубльовки, представників російського правлячого класу, власників найдорожчих резиденцій у Підмосков'ї.

«Місце солідарності переляканих займає зловтіха обділених. Таке суспільство схильне захищати самих себе та своїх близьких – але не більше», – вважає російський оглядач. На його думку, одиниці згуртуються навколо Путіна і підуть на фронт, незрівнянно більше втікатиме з країни.

До роботи над статтею долучились Наталка Чурікова, Катерина Лісунова, Юлія Ярмоленко

Як F-16 можуть допомогти ЗСУ: оцінки американських та британських пілотів, а також льотчика ЗСУ. Відео

Досвідчені пілоти ЗСУ зможуть навчитись використовувати всю потужність F-16 за 4-6 місяців, а українські авіатори на землі – швидко адаптуються до вимог технічного обслуговування цих літаків. Про це Марії Прус розповіли колишні американські та британські пілоти, а також льотчик ЗСУ «Джус».

Кулеба озвучив, чого Київ чекає від саміту НАТО. Блінкен анонсував нові санкції 

“Завтра буде оголошено про нові заходи, що стосуються експортного контролю технологій, які виявили в іранських безпілотниках", - заявив Блінкен. Фото: TT News Agency/Jonas Ekstroemer via Reuters

Україна запропонувала країнам НАТО три умови, за виконання яких вважатиме саміт Альянсу у Вільнюсі в липні успішним. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба передав ці умови своїм колегам із 31 країни НАТО напередодні сьогоднішньої їхньої зустрічі в Осло.

“Посилювати інституційні зв'язки та допомогу у форматі “Україна - НАТО”. Зробити крок вперед для членства України. Надати гарантії з безпеки на шляху України до НАТО”, - озвучив умови успішного вільнюського саміту глава МЗС України.

Питання підтримки України обговорили сьогодні у Швеції Держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі з главою шведського уряду. “Робота, яку ми виконуємо в останні два роки, зокрема експортні обмеження, є критично важливою для наших зусиль, щоб зробити все, аби вторгнення Росії в Україну лишалось стратегічним провалом”, - сказав Держсекретар США під час візиту на базу ВПС Швеції в місті Лулео, що розташоване недалеко від кордону з Росією.

Блінкен віддав належне Швеції, яка за час повномасштабного вторгнення надала Україні допомогу розміром у майже 2 мільярди доларів та прийняла близько 50-ти тисяч біженців з України.

Ентоні Блінкен на конференції у вівторок, 30 травня, також повідомив про нові санкції, які США незабаром оголосять, у зв'язку з війною в Україні.

“Завтра буде оголошено про нові заходи, що стосуються експортного контролю технологій, які виявили в іранських безпілотниках, що використовуються проти цивільного населення України та цивільної інфраструктури, а також для протидії дезінформації, та для захисту прав людини в інтернеті”, - зазначив Блінкен під час візиту в Швецію.

Цими днями у Норвегії зустрінуться міністри закордонних справ НАТО для планування липневого саміту НАТО, що відбудеться у Литві.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG