Спеціальні потреби

Як далеко може зайти реприватизацiя в Українi? - 2005-02-11


Київ - 11 лютого. Як далеко може зайти реприватизація в Україні? Чи торкнеться вона лише “Криворіжсталі”, чи “Криворіжсталь” буде тільки початком? І як відреагують інвестори, у тому числі й закордонні? Проблема широко дискутується в українському суспільстві. Тему винесли на обговорення в Національному прес-клубі реформ.

Перебуваючи в четвер у Донецьку, Віктор Ющенко натякнув на можливість реприватизації “Укррудпрому” та Дніпровського меткомбінату імені Дзержинського. Як вважає президент, від непрозорої приватизації цих підприємств, з яких перше перейшло у власність Ахметова, групи “Приват” і російської “Смарт-Груп”, а друге -- “Індустріального союзу Донбасу”, держава втратила сотні мільйонів гривень.

Судячи з донецьких заяв президента, самою лише “Криворіжсталлю” реприватизація в Україні не обмежиться. Це підтверджує й ініціатива, з якою виступила голова комісії Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк: вона має намір довести в суді незаконність приватизації деяких найкрупніших підприємств України. Називається вже 6 об`єктів, серед яких, окрім “Криворіжсталі” та “Укррудпрому” – Миколаївський глиноземний і Запорізький алюмінієвий заводи, Нікопольський завод феросплавів і Чорноморський суднобудівний. Оскаржувати законність їх приватизації голова парламентської комісії збирається на підставі невиконання інвестиційних зобов`язань, взятих новими власниками при купівлі.

А тим часом низка експертів застерігає: реприватизація -- це в принципі погана ідея. На думку професора академічного Інституту світової економіки Олексія Плотникова, реприватизація навіть одного великого об`єкта є сигналом, який засвідчує: далі можна реприватизувати все, що завгодно. Якщо в державі починають відбирати власність, то це, каже він, не сприяє довірі до влади з боку інвесторів, а до того ж завдає шкоди міжнародному іміджу країни. Олексій Плотников:

«Не піде нормальний, неспекулятивний капітал, а капітал, налаштований на нормальну співпрацю з державою, туди, де можна очікувати те, що відберуть об`єкт, який був приватизований.... Починати свої дії нової влади з того, щоб відбирати великий об`єкт -- це прецедент, який призведе до того, що всі будуть лякатися, чи не підуть інші шляхи, чи не будуть відбиратися інші об`єкти.... Я сподіваюсь, що знайдуться якісь рішення, які не дозволять новій владі піти на те, щоб розгойдати ту гойдалку, за якою почнуться процеси відбирання власності».

Як вважає експерт, проблему “Криворіжсталі”, проданої задешево, краще вирішувати шляхом доплати власником різниці в ціні, тим більше що власники – холдинг Пінчука і Ахметова – виявили до цього готовність.

Прихильники ж повернення “Криворіжсталі” заперечують: такого правового поняття, як “доплата за приватизований об`єкт”, не існує. Говорить голова комітету Верховної Ради з питань приватизації Валентина Семенюк:

«Є закон, є Господарський кодекс, який чітко говорить: були порушення – давайте в правовому полі повертаємо цей об`єкт, і держава хай дальше дивиться про її подальші дії. А не говорити, а що це наотмашку – нема правового документа, який би говорив, що я згоден доплатити, яким чином це відбувається і що відбувається».

Що ж до іміджу України, то йому реприватизація підприємств не зашкодить, -- каже Семенюк, і посилається на те, що закон про реприватизацію діє і в Англії, Франції, Сполучених Штатах. На переконання соціалістки Семенюк, чиє ім`я називають серед можливих кандидатів на пост нового керівника Фонду держмайна, “Криворіжсталь” перепродувати не слід, а треба – як високорентабельне підприємство – повернути назавжди в державну власність.

Пані Семенюк також каже, що шістьма об`єктами, законність приватизації яких вона оскаржує в суді, список можливих кандидатів на реприватизацію не вичерпається. Остаточну відповідь на питання, як далеко може зайти реприватизація в Україні, можна буде отримати, каже вона, лише після складення повного реєстру державної і комунальної власності.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG