Спеціальні потреби

Актуально

США в Афганістані 2001-2021

Американський морський піхотинець на патрулюванні в провінції Гельманд 9 вересня 2009 р.

12/09 2001 - Після нападів 11 вересня у США, в результаті яких загинули майже 3000 людей, країни НАТО оголосили про готовність долучитися до захисту США на підставі 5 статті Вашингтонського договору.

Вибухи у Нью-Йорку в результаті нападів 11/09 2001 р.
Вибухи у Нью-Йорку в результаті нападів 11/09 2001 р.

7/10 2001 - Коли Талібан відмовився видати Осаму Бін Ладена і закрити табори Аль-Каїди, США та країни НАТО й партнери альянсу почали бомбардування в Афганістані, а через два тижні почалися наземні операції.

13/11 2001 - Талібан полишив Кабул.

14/11 2001 - Рада безпеки ООН резолюцією 1378 закликала до створення перехідного уряду в Афганістані і запросила країни ООН відрядити туди миротворчі сили.

04/01 2004 - Затверджена нова конституція Афганістану.

29/10 2004 - Осама Бін Ладен у записаному відеозверненні визнає відповідальність за теракти 11 вересня у США і погрожує Заходу новими нападами.

18/09 2005 - В Афганістані відбулися парламентські вибори.

17/02 2009 - Президент Барак Обама відряджає в Афганістан додаткових американських військових для протидії активізації бойовиків на півдні країни.

20/08 2009 - Президентські вибори в Афганістані затьмарені нападами Талібану, затягування з підрахунком голосів і звинуваченнями про фальсифікації.

Бійці афганської національної армії
Бійці афганської національної армії

Грудень 2009 - США та інші країни НАТО оголошують про збільшення чисельності контингентів в Афганістані.

02/05 2011 - Осама Бін Ладен загинув в результаті операції військових США у Пакистані.

31/12 2012 - Оголошено, що 87% афганців живуть на територіях, де безпеку контролює афганська національна армія.

29/09 2014 - Переможцем президентських виборів в Афганістані став Ашраф Ґані.

США в Афганістані: 2001-2021. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:02 0:00

29/02 2020 - Президент Трамп повідомив про підписання з Талібаном угоди, згідно з якою США виводять війська з Афганістану, а долю країни мають визначити переговори афганського уряду з Талібаном.

12/09 2020 - Уряд Афганістану почав у Катарі офіційні переговори про поділ влади з Талібаном.

14/04 2021 - США і союзники оголосили, що 1 травня починають виведення військ.

Бійці Талібану в президентському палаці в Кабулі
Бійці Талібану в президентському палаці в Кабулі

14/08 2021 - «Ще один рік, чи п’ять років військової присутності США нічого не змінили б, якщо афганські військові не можуть, або не хочуть мати свою країну», - сказав у спеціальній заяві щодо Афганістану президент США Джо Байден.

15/08 2021 - Президент Ашраф Ґані у Facebook написав, що полишив Кабул, щоб уникнути кровопролиття.

16/08 2021 - Талібан заявив, що досяг своєї мети, захопивши майже всю країну. Військові США перебрали під контроль аеропорт Кабула, щоб допомагати з евакуацією іноземців та афганських біженців на тлі хаосу і паніки в аеропорту.

Дивіться також: Наступ сил Талібану в Афганістані: Які політичні наслідки для європейських лідерів може мати нова хвиля біженців.

Всі новини дня

Литва закликає ЄС ввести нові санкції, а НАТО - зміцнити оборону східного флангу, після заяв Росії про розміщення ядерної зброї в Білорусі

Відеокадр російського Міноборони. Тестовий запуск ракети "Ярс", жовтень 2022 року. Russian Defense Ministry Press Service via AP

"Відчайдушним намаганням Путіна та Лукашенка створити ще одну хвилю дестабілізациї в Європі" назвали в Литві плани Росії розмістити ядерну зброю на території Білорусі.

У заяві від 26 березня зовнішньополітичне відомство країни закликало ЄС запровадити нові санкції.

"Білорусь, яка все більше втрачає суверенітет, підтримує російську агресію та допомагає їй, все більше інтегрується до російських військових планів, що створює новий ризик для регіону Балтії", - йдеться в заяві.

Міністр закордонних справ країни Габріеліус Ландсбергіс закликав у Twitter до потужної відповіді ЄС, включаючи нові санкції, розміщення військових в країнах Балтії та зміцнення протиповітряної та морської оборони східного флангу НАТО. "Росія виявляє слабкість, а не силу", - твітує Ландсбергіс, і НАТО "має надіслати послання солідарності, рішучості, а не страху чи ухилянь".

Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".

Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".

Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.

Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Ізраїльський «майдан» - США закликають шукати компроміс

Ізраїльська поліція застосувала водомети, щоб розігнати демонстрантів

Уряд прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу в Ізраїлі опинився під ще більшим політичним тиском на тлі тривалих протестів проти реформи судочинства, яку опоненти Нетаньягу називають намаганням підпорядкувати урядові призначення суддів.

Заклики до уряду зупинити процес пролунали також від представників урядової коаліції і профспілок, які погрожують загальним страйком.

«Задля єдності народу Ізраїлю і задля відповідальності я закликаю вас негайно зупинити законодавчий процес», - закликав ізраїльський президент Ісаак Герцоґ у дописі в Twitter 27 березня.

Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства...

Президент Герцоґ заявив, що під загрозою опинилися «безпека, економіка, суспільство» після того, як поліція і військові в ніч з 26 на 27 березня застосували водомети, щоб розганяти демонстрантів.

Демонстранти були особливо обуренні усуненням з посади міністра оборони Йоава Ґаллата, який висловився проти судової реформи.

Беньямін Нетаньянгу заявляв, що реформа потрібна для того, щоб судді не зловживали своїми повноваженнями.

Але опоненти прем'єр-міністра кажуть, що він намагається захиститися від процесу за звинуваченнями в корупції.

Адміністрація президента Байдена оприлюднила заклик, щоб ізраїльські політики якомога швидше дійшли компромісу.

«Ми глибоко стурбовані сьогоднішніми подіями в Ізраїлі, які ще більше підкреслюють негайну потребу компромісу. Як сказав нещодавно президент прем'єр-міністрові Нетаньягу, демократичні цінності завжди були і повинні залишатися ознакою американсько-ізраїльських відносин. Система стримувань і противаг зміцнює демократичні суспільства і засадничі зміни демократичної системи необхідно проводити за умови якнайширшої народної підтримки. І далі активно закликаємо ізраїльських лідерів якомога швидше досягти компромісу. Ми вважаємо, що це найкращий шлях для Ізраїлю та всіх громадян. Підтримка ізраїльської безпеки й демократії з боку США залишається залізною», - сказано в заяві від імені речниці Ради національної безпеки США.

Дивіться також:

«Митці у війні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:10 0:00

«Митці у війні». Відео

«Митці у війні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:10 0:00

Власний досвід проживання війни змушує до пошуку нової мистецької мови. «Митці у війні» - програма, започаткована у Львові, існує завдяки донатам, підтримує митців, які працюють в Україні та заохочує їх повертатися до творчості.

"Готові відповісти подальшими санкціями" - ЄС про ядерні заяви Путіна

Міжконтинентальна балістична ракета "Ярс" випробувана під час російських ядерних навчань з пускового майданчика в Плесецьку, 26 жовтня 2022. Прес-служба Міноборони РФ/AP

Розміщення російської тактичної ядерної зброї у Білорусі означатиме "безвідповідальну ескалацію та загрозу європейській безпеці", і Євросоюз "готовий відповісти подальшими санкціями". Про це заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він додав, що "Білорусь ще може це зупинити, це їхній вибір".

Намір Кремля засудила й Франція. Там закликали Москву проявити "відповідальність" і скасувати "дестабілізуюче" рішення. "Після порушення Росією... договору New START, ця угода є додатковим елементом підривання міжнародної архітектури контролю над озброєннями та стратегічної стабільності в Європі", - йдеться у заяві МЗС країни.

Міністерство закордонних справ Німеччини заявило, що заява президента Путіна є "спробою залякування". "Порівняння, проведене президентом Путіним щодо розподілу ядерних сил НАТО, вводить в оману і не може бути використане для виправдання кроку, оголошеного Росією", – заявили у Берліні і нагадали про зобов'язання Білорусі за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Зовнішньополітичне відомство Литви заявило, що "в якості одного із заходів у відповідь [заяві Кремля] Литва закликатиме до введення нових санкцій". "Разом зі своїми євроатлантичними партнерами Литва вирішить, як реагувати на ці мілітаристські плани російського та білоруського режимів", - йдеться в заяві міністерства.

Раніше у відповідь на заяву Кремля МЗС України звернулось до держав Групи Семи та ЄС "попередити білоруську владу про далекосяжні наслідки для Білорусі у разі її згоди прийняти на своїй території тактичну ядерну зброю від Росії".

"Україна очікує на ефективні дії щодо протидії ядерному шантажу Кремля з боку Великої Британії, Китаю, США та Франції, зокрема і як постійних членів Ради Безпеки ООН, які несуть особливу відповідальність за недопущення погроз агресії з використанням ядерної зброї", - йдеться у заяві Києва поряд із вимогою негайно скликати позачергове засідання Ради Безпеки ООН.

Як повідомляв Голос Америки, НАТО назвало ядерну риторику Москви "небезпечною та безвідповідальною", але там додали, що "не помітили жодних змін у ядерній позиції Росії, які б змусили їх скоригувати нашу власну". В Білому домі заявили, що не бачать ознак переміщення російської ядерної зброї в Білорусь. Також міністерство оборони США заявило, що немає ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю, а також пообіцяли далі "стежити за цією ситуацією".

У статті використано матеріали AFP, Reuters

Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео

Jam Factory – центр сучасного мистецтва. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:58 0:00

Jam Factory – це центр сучасного мистецтва у будівлях фабрики, зведених у ХІХ столітті. Попри війну, його будівництво відновили у Львові. «Цей неоготичний стиль старої фабрики несе у собі дивовижний шарм», - каже історик та засновник арт-центру Гаральд Біндер.

Більше

Відео - найголовніше

«Митці у війні». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:10 0:00
XS
SM
MD
LG