Спеціальні потреби

Актуально

Аналіз: Як може розвиватись ситуація із державним боргом США?

На фото: будівля Капітолію у США

Конгрес США паралізований протистоянням, яке ризикує спричинити фінансово-економічний крах країни, якщо американські законодавці не піднімуть верхню межу державних запозичення до 18 жовтня - дня, коли у казначействі США може закінчитися готівка для оплати державних витрат.

Центральними гравцями драми є сенатор Мітч МакКоннелл, який очолює республіканську меншість у Сенаті і пообіцяв перешкоджати нормальним законодавчим зусиллям щодо підвищення межі запозичень, і сенатор Чак Шумер, лідер демократичної більшості у Сенаті та союзник президента Джо Байдена.

У середу президент США Джо Байден заявив, що "обструкція з боку Республіканської партії у питанні межі запозичень ставить під загрозу заощадження та гроші американців". "Республіканці у Сенаті мають забратись геть зі шляху", - заявив Байден через соціальну мережу Twitter.

Кілька варіантів того, як це протистояння може розгорнутися в Сенаті пропонує аналіз інформаційної агенції Reuters.

Особлива процедура голосування (Reconciliation)

Сенатор-демократ Шумер двічі намагався отримати схвалення щодо збільшення верхньої межі запозичень за звичайними законодавчими процедурами, і має намір повторити ці спроби у середу.

Попередні спроби були заблоковані республіканцями МакКоннелла, які використовували правило Сенату, що вимагає 60% голосів для затвердження більшості законодавчих актів. Сенат, який має 100 представників, розділений між партіями порівну, і демократи можуть зібрати 51 голос лише якщо проголосує віце-президентка Камала Гарріс.

Якщо спроба Шумера в середу зазнає невдачі, як цього очікують, законодавець-демократ може перейти до використання складного законодавчого процесу, відомого як узгодження. Цей процес дозволить обійти процедуру філібастера - це тактика обструкції законопроектів парламентською меншістю шляхом затягування прийняття рішень за допомогою внесення величезної кількості поправок або довгих виступів, що використовують для ускладення законодавчого процесу у Конгресі США, - і тоді демократам для перемоги знадобиться лише проста більшість.

Однак цей шлях несе свої ризики, бо правила Конгресу потребують для неї тривалого процесу як у Палаті представників, так і в Сенаті.

Раніше Макконнелл звернувся до Джо Байдена із листом, у якому вказав, що Демократична партія ігнорувала його попередження про те, що їй доведеться використовувати цю процедуру для вирішення питання верхньої межі запозичень.

Як повідомляв "Голос Америки", Мітч Макконнелл заявив, що, на його думку, саме Демократична партія має взяти на себе відповідальність за підвищення верхньої межі державних запозичень, і що оскільки Демократична партія (яка має більшість в обох палатах Конгресу - прим. ГА) "прагне самостійно урядувати", то і піднімати ліміт запозичень вона повинна самостійно. На думку Макконнелла, Демократична парітя у стані підвищити ліміт без участі республіканців і повинна взяти на себе відповідальнсть за порядок денний, який республіканці відкидають.

Макконнелл поступиться

Макконнелл міг би зняти блокаду з боку республіканців з використанням філібастерів під час голосування в середу або в наступні дні, якщо Шумер дотримуватиметься своєї поточної стратегії та продовжуватиме виставляти на голосування законопроект, який вже не пройшов голосування, чи подібний йому.

Інвестори поки значною мірою не реагували на ризики ситуації, очевидно роблячи ставку на те, що Вашингтон не допустить дефолту, який спровокував би фінансову кризу. Але з наближенням 18-го жовтня ринки можуть почати падати, що посилить тиск на МакКоннелла.

Реформа філібастера

Демократи та республіканці періодично сперечалися щодо межі боргу, особливо в останні 10 років, коли Вашингтон став більш поляризованим.

"Стратегія республіканців полягає у тому, щоб використовувати процедуру філібастеру, доки не настане дефолт по національному боргу. Лише вони відповідають за цю кризу", - заявив раніше сенатор-демократ Дік Дурбін.

У минулому партія, яка перебувала у меншості, часто використовувала дискусію як важель для прийняття інших законодавчих пріоритетів, таких як скорочення дефіциту. У понеділок МакКоннел заявив, що його партія не має вимог і просто хоче, щоб демократи використали процес узгодження.

Шумер міг би протидіяти цьому, заборонивши використання філібастеру щодо межі державних запозичень, каже Вільям Хогланд, колишній радник республіканців у Сенаті, який зараз працює у Центрі двопартійної політики.

Однак існують ризики. Зміна правил Сенату вимагатиме кожного голосу, який зможуть набрати демократи, а деякі видатні члени партії - прихильники філібастера.

Дефолт

Хоча це вважається малоймовірним сценарієм, якщо Вашингтон вичерпає кілька інструментів, які залишилися, щоб подолати нинішню межу запозичень (28,4 трильйонів доларів) 18 жовтня, уряд матиме лише надходження від податків для оплати своїх боргів.

А оскільки зараз Вашингтон позичає понад 20 центів з кожного витраченого долара, казначейство почне пропускати виплати своїм кредиторам, громадянам США або навіть обом групам.

Наслідки такого сценарію викликали б хвилювання на глобальних фінансових ринках. Скорочення внутрішніх видатків призвело б до спаду економіки США, бо уряд пропустив би виплати по всіх забов'язаннях - від соціального забезпечення літніх людей і до зарплат військових.

У середу Білий дім оприлюднив наступний аналіз прогнозованих наслідків дефолту США.

"Оскільки США ніколи не оголошували дефолт щодо своїх боргових забов'язань, масштаб негативних наслідків невиконаннях федеральних облігацій через ліміт запозичень невідомий; очікується, що вони будуть широкими та катастрофічними для економіки США та світу. З огляду на те, що Мінфін США є глобальним еталоном безпечного активу, дефолт, імовірно, викликав би фінансову кризу та рецесію. ВВП впав би, безробіття зросло, це також торкнулося б звичайних родин на кількох рівнях - від неотримання важливих виплат по соціальних програмах, таких, як соціальне старухування або допомога з житлом, до зростання процентних ставок по іпотеці та боргу по кредитних картках", - відзначає заява радників Байдена.

У статті використано матеріали Reuters.

Дивіться також: Що означає різке охолодження відносин між спікером Розумковим і президентом Зеленським?

Всі новини дня

Правляча партія Швеції висловилася за вступ країни до НАТО

прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон

Правляча соціал-демократична партія Швеції заявила у неділю, що підтримує вступ країни до НАТО.

Внаслідок вторгнення Росії в Україну у Швеції сформувалася значна парламентська більшість на користь членства в альянсі, і Швеція готова відмовитися від вступу до НАТО, яка переважала протягом десятиліть опозиції.

Оскільки Фінляндія вже подала свою заявку, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон тепер майже впевнена, що офіційна заявка Стокгольма буде подана протягом кількох днів.

«Правління партії на своєму засіданні 15 травня 2022 року вирішило, що партія працюватиме над тим, щоб Швеція подала заявку на членство в НАТО», – йдеться у заяві соціал-демократів.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

Під час спільної з президентом Нііністо недільної прес-конференції прем’єрка Фінляндії Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Лідер меншості в Сенаті Макконел закликав Байдена визначити Росію спонсором тероризму

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел

Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконел закликав президента Байдена визначити Росію спонсором тероризму, що позбавило б її суверенного імунітету, який не дозволяє подавати проти країни цивільний позов про відшкодування збитків.

«Я думаю, це хороша ідея, і б це підтримав. Президент може зробити це самостійно, і я б закликав його це зробити», - сказав сенатор, перебуваючи в Стокгольмі.

Напередодні у суботу Макконел та сенатори-республіканці Сьюзен Коллінз, Джон Баррассо та Джон Корнін зустрілись у Києві з президентом Зеленським.

Макконел сказав, що він завірив президента Зеленського, що «підтримка України у війні проти росіян є двопартійною, і що «подавляюча більшість» зосереджених на національній безпеці республіканців підтримують протидію України російському вторгненню попри критику щодо допомогового пакету Україні на суму 40 мільярдів доларів з боку деяких однопартійців. «Ця неприхована агресія не повинна продовжуватись. Я хочу запевнити їх, що Конгресі існує дуже, дуже широка підтримка для продовження боротьби», - сказав Макконел.

Минулого тижня у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму.

Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем.

У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

“Це визнання (країни-спонсора тероризму - ред.) буде важливим в американському законодавстві. Є лише чотири країни, які мають таке визнання: Куба, Сирія, Іран та Північна Корея. Ми намагаємося включити до цього списку Росію, щоб вона була п’ятою. Це компанія, з якою її (Росію) треба асоціювати. Це тоталітарні режими, І вони не несуть добра”, - заявив під час презентації резолюції її співавтор, сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем.

Як раніше повідомляв "Голос Америки", відповідно до пояснень на сайті Держдепартаменту, “держави-спонсори тероризму” - це ті, які неодноразово надавали підтримку актам міжнародного тероризму та визначаються відповідно до трьох законів США: розділу 1754(c) закону про дозвіл на національну оборону, розділу 40 закону про контроль експорту зброї та розділу 620A закону про іноземну допомогу.

“Держави-спонсори тероризму” підпадають під чотири основні категорії санкцій: обмеження на іноземну допомогу від США, заборону на експорт і продаж оборонної продукції; контроль за експортом товарів подвійного використання, а також – під різні фінансові та інші обмеження.

Також передбачаються додаткові санкції, які карають осіб і країни, які співпрацюють із “державами-спонсорами тероризму”.

Сенат США може проголосувати за виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу - лідер республіканців після візиту до Києва

Група сенаторів-республіканців на чолі із Мітчем Макконнеллом зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва, 14 травня 2022. Ukrainian Presidential Press Service/REUTERS

Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл заявив у неділю, що він очікує прийняття законопроекту про виділення 40 мільярдів доларів Україні у середу після відповідного процедурного голосування у понеділок.

"Ми очікуємо застосувати cloture (парламентську процедуру, що згортає подальші дебати з питання до 30 годин й дозволяє перейти до голосування - ГА) - сподіваюсь, із відчутною перевагою (голосів "за" - ГА), що допоможе нам затвердити допомогу у середу", - повідомив Макконнелл зі Стокгольма, куди він приїхав після суботнього візиту до Києва.

Як Голос Америки повідомляв у четвер 12 травня, сенатор-республіканець із штату Кентуккі, Рендал Пол одноосібно заблокував пришвидшену процедуру розгляду нового пакету допомоги для України. Сенатор вніс проект поправки до законопроекту, пропонуючи створити посаду окремого інспектора, який би перевіряв виділення коштів в рамках цього пакету.

При цьому речник Пентагону Джон Кірбі у п’ятницю заявив, що якщо законопроект не буде прийнято до наступного четверга 19 травня, це може вплинути на можливість США безперебійно надавати військову допомогу Україні, а сенатор-демократ Кріс Кунс заявив, що "затримка на тиждень буде шкодити обороні України".

У статті використано матеріали Reuters

Блінкен висловив упевненість, що Фінляндія та Швеція будуть в НАТО

Держсекретар США Ентоні Блінкен

Після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

«Я не хочу характеризувати конкретну розмову, яка у нас відбулася, ні з міністром закордонних справ Туреччини, ні в рамках самих сесій НАТО, але можу сказати таке: я чув майже за всіма напрямами, дуже сильну підтримку приєднання до альянсу (Швеції та Фінляндії – ред.)», – сказав Блінкен.

Заперечення Туреччини щодо Швеції викликані передусім тим, що вона вважається поблажливою до Робочої партії Курдистану, яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що готовий обговорити це питання як з Фінляндією, так і Швецією, а також з іншими країнами НАТО.

Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що її країна та інші країни ясно дали зрозуміти, що готові прискорити процес ратифікації для Фінляндії та Швеції.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

«Ми надіємось, що парламент схвалить рішення подати заявку на членство в НАТО. У наступні дні. Воно буде базуватись на потужному мандаті, з підтримкою президента республіки. Ми підтримували тісний контакт щ урядами країн НАТО та самим НАТО», - сказала Марін під час прес-конференції.

«Ми близькі партнери з НАТО, але це історичне рішення приєднатись до НАТО, і надіюсь, що ми приймемо це рішення разом», - додала вона.

Очікується, що 16 травня скандинавська країна Швеція зробить аналогічну заяву.

Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами Фінляндії та Швеції. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Уряд Фінляндії офіційно оголосив про рішення подати заявку на членство в НАТО

Президент Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністеркиа Санна Марін

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

«Ми надіємось, що парламент схвалить рішення подати заявку на членство в НАТО. У наступні дні. Воно буде базуватись на потужному мандаті, з підтримкою президента республіки. Ми підтримували тісний контакт щ урядами країн НАТО та самим НАТО», - сказала Марін під час прес-конференції.

«Ми близькі партнери з НАТО, але це історичне рішення приєднатись до НАТО, і надіюсь, що ми приймемо це рішення разом», - додала вона.

У суботу президент Нііністо подзвонив Путіну, щоб повідомити про наміри Фінляндії приєднатись до НАТО. Путін назвав рішення Фінляндії «помилкою».

Застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції висловила і Туреччина, яка є членом Альянсу. Речник турецького президента в суботу заявив Reuters, що Туреччина не намагається блокувати вступ Фінляндії та Швеції, але хоче, щоб міркування безпеки інших країн враховувались.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Під час недільної прес-конференції прем’єрка Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

В матеріалі використані джерела CNN та CNBC

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG