Конгрес США паралізований протистоянням, яке ризикує спричинити фінансово-економічний крах країни, якщо американські законодавці не піднімуть верхню межу державних запозичення до 18 жовтня - дня, коли у казначействі США може закінчитися готівка для оплати державних витрат.
Центральними гравцями драми є сенатор Мітч МакКоннелл, який очолює республіканську меншість у Сенаті і пообіцяв перешкоджати нормальним законодавчим зусиллям щодо підвищення межі запозичень, і сенатор Чак Шумер, лідер демократичної більшості у Сенаті та союзник президента Джо Байдена.
У середу президент США Джо Байден заявив, що "обструкція з боку Республіканської партії у питанні межі запозичень ставить під загрозу заощадження та гроші американців". "Республіканці у Сенаті мають забратись геть зі шляху", - заявив Байден через соціальну мережу Twitter.
Кілька варіантів того, як це протистояння може розгорнутися в Сенаті пропонує аналіз інформаційної агенції Reuters.
Особлива процедура голосування (Reconciliation)
Сенатор-демократ Шумер двічі намагався отримати схвалення щодо збільшення верхньої межі запозичень за звичайними законодавчими процедурами, і має намір повторити ці спроби у середу.
Попередні спроби були заблоковані республіканцями МакКоннелла, які використовували правило Сенату, що вимагає 60% голосів для затвердження більшості законодавчих актів. Сенат, який має 100 представників, розділений між партіями порівну, і демократи можуть зібрати 51 голос лише якщо проголосує віце-президентка Камала Гарріс.
Якщо спроба Шумера в середу зазнає невдачі, як цього очікують, законодавець-демократ може перейти до використання складного законодавчого процесу, відомого як узгодження. Цей процес дозволить обійти процедуру філібастера - це тактика обструкції законопроектів парламентською меншістю шляхом затягування прийняття рішень за допомогою внесення величезної кількості поправок або довгих виступів, що використовують для ускладення законодавчого процесу у Конгресі США, - і тоді демократам для перемоги знадобиться лише проста більшість.
Однак цей шлях несе свої ризики, бо правила Конгресу потребують для неї тривалого процесу як у Палаті представників, так і в Сенаті.
Раніше Макконнелл звернувся до Джо Байдена із листом, у якому вказав, що Демократична партія ігнорувала його попередження про те, що їй доведеться використовувати цю процедуру для вирішення питання верхньої межі запозичень.
Як повідомляв "Голос Америки", Мітч Макконнелл заявив, що, на його думку, саме Демократична партія має взяти на себе відповідальність за підвищення верхньої межі державних запозичень, і що оскільки Демократична партія (яка має більшість в обох палатах Конгресу - прим. ГА) "прагне самостійно урядувати", то і піднімати ліміт запозичень вона повинна самостійно. На думку Макконнелла, Демократична парітя у стані підвищити ліміт без участі республіканців і повинна взяти на себе відповідальнсть за порядок денний, який республіканці відкидають.
Макконнелл поступиться
Макконнелл міг би зняти блокаду з боку республіканців з використанням філібастерів під час голосування в середу або в наступні дні, якщо Шумер дотримуватиметься своєї поточної стратегії та продовжуватиме виставляти на голосування законопроект, який вже не пройшов голосування, чи подібний йому.
Інвестори поки значною мірою не реагували на ризики ситуації, очевидно роблячи ставку на те, що Вашингтон не допустить дефолту, який спровокував би фінансову кризу. Але з наближенням 18-го жовтня ринки можуть почати падати, що посилить тиск на МакКоннелла.
Реформа філібастера
Демократи та республіканці періодично сперечалися щодо межі боргу, особливо в останні 10 років, коли Вашингтон став більш поляризованим.
"Стратегія республіканців полягає у тому, щоб використовувати процедуру філібастеру, доки не настане дефолт по національному боргу. Лише вони відповідають за цю кризу", - заявив раніше сенатор-демократ Дік Дурбін.
У минулому партія, яка перебувала у меншості, часто використовувала дискусію як важель для прийняття інших законодавчих пріоритетів, таких як скорочення дефіциту. У понеділок МакКоннел заявив, що його партія не має вимог і просто хоче, щоб демократи використали процес узгодження.
Шумер міг би протидіяти цьому, заборонивши використання філібастеру щодо межі державних запозичень, каже Вільям Хогланд, колишній радник республіканців у Сенаті, який зараз працює у Центрі двопартійної політики.
Однак існують ризики. Зміна правил Сенату вимагатиме кожного голосу, який зможуть набрати демократи, а деякі видатні члени партії - прихильники філібастера.
Дефолт
Хоча це вважається малоймовірним сценарієм, якщо Вашингтон вичерпає кілька інструментів, які залишилися, щоб подолати нинішню межу запозичень (28,4 трильйонів доларів) 18 жовтня, уряд матиме лише надходження від податків для оплати своїх боргів.
А оскільки зараз Вашингтон позичає понад 20 центів з кожного витраченого долара, казначейство почне пропускати виплати своїм кредиторам, громадянам США або навіть обом групам.
Наслідки такого сценарію викликали б хвилювання на глобальних фінансових ринках. Скорочення внутрішніх видатків призвело б до спаду економіки США, бо уряд пропустив би виплати по всіх забов'язаннях - від соціального забезпечення літніх людей і до зарплат військових.
У середу Білий дім оприлюднив наступний аналіз прогнозованих наслідків дефолту США.
"Оскільки США ніколи не оголошували дефолт щодо своїх боргових забов'язань, масштаб негативних наслідків невиконаннях федеральних облігацій через ліміт запозичень невідомий; очікується, що вони будуть широкими та катастрофічними для економіки США та світу. З огляду на те, що Мінфін США є глобальним еталоном безпечного активу, дефолт, імовірно, викликав би фінансову кризу та рецесію. ВВП впав би, безробіття зросло, це також торкнулося б звичайних родин на кількох рівнях - від неотримання важливих виплат по соціальних програмах, таких, як соціальне старухування або допомога з житлом, до зростання процентних ставок по іпотеці та боргу по кредитних картках", - відзначає заява радників Байдена.
У статті використано матеріали Reuters.
Дивіться також: Що означає різке охолодження відносин між спікером Розумковим і президентом Зеленським?
