Спеціальні потреби

Європа продемонструвала, що хоче зближення з Україною


Європейський Союз і досі планує підписати з Україною Угоду про Асоціацію до листопада цього року, це на саміті Україна-ЄС у Брюсселі підтвердив президент Ради Євросоюзу Герман ван Ромпей. Окрім того, Київ отримає від ЄС макрофінансову підтримку у розмірі 610 мільйонів євро.

«Лідери вітають підписання Меморандуму про взаєморозуміння та Кредитну угоду про макрофінансову допомогу ЄС Україні у розмірі 610 мільйонів євро, яка стане доповненням майбутньої угоди між Україною та МВФ», - ідеться у спільній заяві за результатами саміту Україна- ЄС.

Така фінансова допомога була запланована для України ще в 2009-му році, але через рішення у сфері розподілу технічної допомоги від ЄС та реформування держслужби, ця допомога виділена тільки зараз.

«Хоча ця допомога – всього 610 мільйон євро – це сигнал для потенційних інвесторів, які побачать, що в Україну можна фінансувати», - сказав Голосу Америки партнер кампанії IMG, експерт з євроінтеграції Вадим Трюхан.

Представники української та європейської делегацій також згадали і про попередні зобов’язання просуватися до безвізового режиму. Для цього потрібно, щоб Київ виконав вимоги для створення «добре керованого та безпечного пересування громадян». Утім, скоро повинна вступити у силу угода про спрощення оформлення віз для деяких категорій громадян ( науковців, журналістів, відвідувачів конференцій і тд.).

Саміт також продемонстрував на скільки українська сторона готова дотримуватися взятих на себе зобов’язань. Представники ЄС неодноразово говорили про головні вимоги до України – вони залишилися без змін. Ліквідувати вибіркове правосуддя, вирішити проблеми з чесністю виборів та провести інші реформи зазначені в порядку денному про асоціацію. За результатами саміту, українська влада, як і раніше, запевняла європейських колег, що готова проводити необхідні реформи, щоб наблизити країну до європейських стандартів. Але цього разу, Брюссель звертався не до абстрактної української влади, а безпосередньо до президента України Віктора Януковича.

«Президенте Янукович, сьогодні третя річниця вашої інавгурації. Це – день для дуже важливих рішень. Я сподіваюся та розраховую на ваші зобов’язання та особисту підтримку в досягненні спільної мети – політичної та економічної інтеграції між ЄС та Україною. Це може бути досягнуто, я сподіваюся, це буде досягнуто», - сказав президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу звертаючись до Януковича.

Український президент зі свого боку ще раз непрямо підтвердив прогнози експертів про те, що Україна і досі коливається між Росією та Європою. У своєму коментарі Віктор Янукович наголосив, що Україна прагне знайти модель співробітництва з Митним союзом.

«Модель співробітництва на сьогодні ще не існує та не оброблена», - сказав Янукович.

Українська делегація з пустими руками?

Хоча експерти вказують, що українська делегація приїхала на саміт майже з порожніми руками, поки ще є сигнал, що українська влада таки буде працювати над помилками.

«Минулого тижня, оперативно після приїзду Фюле (Єврокомісар з питань розширення та Європейської політики сусідства-VoA), було прийняте розпорядження про заходи щодо європейської інтеграції. Це обнадіює, бо свідчить про політичну волю займатися налагодженням стосунків ЄС та, хоч частково, виконувати передумови угоди», - сказав Трюхан.

За результатами саміту, українська та європейська сторони погодилися, що Києву потрібно прийняти нове законодавство у сфері виборів. Українська сторона пообіцяла подумати над створенням Виборчого законодавчого кодексу та чітких правил рівного доступу усіх учасників виборів до ЗМІ.

«Сьогодні Міністерство юстиції не погоджується, щоб існував такий кодекс», - сказав Голосу Америки голова Агентства законодавчих ініціатив Ігор Когут. «Зараз, тут може бути більше, імітації навіть якщо Мінюст погодиться, щоб такий кодекс існував. Загалом, мова іде про більш жорсткий контроль за прозорістю фінансування, використанням ресурсу та доступом кандидатів до ЗМІ».

Хоча ця допомога – всього 610 мільйон євро – це сигнал для потенційних інвесторів, які побачать, що в Україну можна фінансувати.
Чи не єдине зі своїх досягнень, чим могла похвалитися українська сторона під час переговорів – новий Кримінально-процесуальний кодекс, який був прийнятий минулого року. Експерти називають його позитивним досягненням. Але для того, щоб він запрацював потрібно прийняти й інші оновлені закони – про прокуратуру, про адвокатуру, про міліцію - сам по собі КПК не може ефективно діяти.

«Критеріями для підписання Угоди про Асоціацію є всі ці закони в комплексі, а не тільки КПК», - сказав Трюхан. «Влада вважає, що вона прийняла прогресивний КПК, а в ЄС говорять, що в ньому є низка недоліків, які потрібно ліквідувати. Чи вдасться про це домовитися в тих часових рамках, що є, чи не вдасться – зараз невідомо».

Загалом, Когут виділяє кілька причин того, що Україна так повільно виконує взяті на себе зобов’язання для підписання Угоди про Асоціацію. Перше – політичний контекст східного сусіда, який чинить сильний вплив та внутрішню та інформаційну політику України.

«Ще одна причина - відсутність політичної волі щось змінювати, бо влада не визначилася чи Митний союз, чи Євросоюз. Україна сьогодні схильна балансувати», - сказав Когут.
XS
SM
MD
LG