Спеціальні потреби

Актуально

Лондон позбавляє громадянства британку, яка долучилася до “Ісламської держави” у Сирії

Фото британської поліції: Кадіза Султана і Шаміма Беґум у віці 16 і 15 років, коли їхні сім’ї заявили про втечу дівчат з дому в Британії.

У Великій Британії повідомлено, що уряд вирішив позбавити громадянства Шаміму Беґум, яка 2015 року пробралася до Сирії, щоб долучитися там до угруповання “Ісламська держава” (ІД).

Міністерство внутрішніх справ офіційно не підтверджує повідомлення, зауважуючи, що не коментує справи окремих осіб, але телеканал ITV News у вівторок опублікував відповідного листа міністерства до сім’ї 19-річної жінки.

Справа Шаміми Беґум та її новонародженої дитини стала прикладом гострих дискусій довкола долі європейців та інших іноземців, пов’язаних з ісламістськими рухами.

Американська The New York Times знайшла принаймні два випадки жінок зі Сполучених Штатів, які свого часу пробралися до Сирії і були одружені з бойовиками, а тепер хочуть повернутися до США.

Сім’я Беґум, що має коріння в Бангладеш, заявила, що через суд оскаржуватиме рішення уряду, наполягаючи зокрема, що Шаміма не має паспорта жодної іншої країни.

Міжнародне право забороняє позбавляти людей громадянства, якщо це виштовхує їх у "бездержавний" статус.

Британський уряд заявив, що вже скасував громадянство принаймні 100 ісламістів, які воюють за кордоном, з огляду на те, що вони мали подвійне громадянство, чи підданство інших держав.

Американський президент Дональд Трамп нещодавно вказав, що підтримувані США курдські сили у Сирії наступають на останню територію, утримувану ІД і закликав Європу забрати звідти близько 800 полонених ісламістів.

Європейські урядовці кажуть, що виконати заклик Трампа буде важко зокрема тому, що можливі суди над підозрюваними ісламістами будуть дуже проблематичними через складність проведення розслідувань, потрібних для судових процесів.

Вважають, що мова йде також про кілька сотень пов’язаних з “Ісламською державою” жінок, багато з яких розосереджені по таборах біженців, а також понад тисячу їхніх дітей.

Підлітковий вчинок

Їй було 15 років, коли Шаміма Беґум, взявши паспорт сестри, вилетіла з двома іншими шкільними подругами з Лондона в Туреччину, а потім перетнула кордон до Сирії, щоб потрапити на територію, контрольовану ісламістами.

Там Беґум одружилася з наверненим в іслам голландцем , який воював на боці ІД. Вважають, що її чоловік здався в полон одному з сирійських бойових угруповань.

19-річна Беґум перебуває у таборі біженців у Сирії і тепер звертається через ЗМІ, щоб їй заради дитини дозволили повернутися до Британії.

В інтерв’ю газеті Times минулого тижня Шаміма Беґум розповіла, що раніше у неї померли двоє дітей, які народилися в Сирії.

В інтерв’ю Sky News вона сказала: “Я відчуваю, що багато людей співчувають мені, бо я пройшла через стільки усього… Коли я їхала, то не знала, що я робила”.

Британські офіційні представники кажуть, що згідно з законом вони повинні впустити в країну Шаміму Беґум, якщо вона не має громадянства іншої держави.

Але при цьому посадовці застерігали, що вступ у терористичні організації на зразок “Ісламської держави” карається законом, і що жінку ймовірно очікує розслідування і можливо ув’язнення.

Раніше британський міністр внутрішніх справ Саджід Джавід у статті для Sunday Times наголосив: “Я чітко даю зрозуміти: якщо ви підтримували терористичну організацію за кордоном, я без вагань забороню ваше повернення. Якщо вам вдасться повернутися, то будьте готові до допиту, розслідування і можливого висунення судових обвинувачень”.

Дивіться також: Як в Європі відреагували на пропозицію Трампа забрати власних громадян, що воювали у лавах ІДІЛ?

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG