Спеціальні потреби

Актуально

“Рік тому в народу Білорусі забрали право обирати свого керівника”, Шарль Мішель.

Демонстранти з кольорами білоруського прапора на Вестмінстерському мосту в Лондоні 8 серпня 2021 р.

Через рік після невизнаних Євросоюзом, США, Україною та багатьма іншими країнами президентських виборів у Білорусі Олександр Лукашенко намагається показати, що він і після 26 років міцно тримається в президентському кріслі, а тим часом білоруська опозиція наголошує на тому, що його правління далі не може тривати довго.

У Києві, Варшаві, Лондоні та багатьох європейських столицях білоруська діаспора влаштовувала з нагоди річниці демонстрації, намагаючись привернути увагу до становища у Білорусі.

Боротьба триває довше, ніж нам хотілося б.

Світлана Тихановська, яка після ув'язнення її чоловіка брала участь в сумнозвісних білоруських виборах і стала однією з найпомітніших постатей опозиції, визнала в інтерв’ю виданню Politico.eu, що “боротьба триває довше, ніж нам хотілося б”.

В інших виступах у ЗМІ Тихановська та її соратники, опинившись у вигнанні, нагадують, що більша частина року в Білорусі була позначена масовими акціями протесту і жорстокими репресіями.

"Одні вкрадені президентські вибори в Білорусі. Мільйони голосів за зміни. 365 днів мирних протестів. 610 політичних в’язнів. 36 000 зазнали затримань. Ми далі боремося, щоб ті цифри відійшли в історію”, - проголосила Світлана Тихановська в Twitter.

Білоруська опозиція вважає саме Тихановську переможицею минулих виборів, в той час як Олександр Лукашенко стверджує, що він здобув право далі залишатися на президентській посаді, яку утримує з 1994 року.

“Рік тому в народу Білорусі забрали право обирати свого керівника”, - заявив у дописі в Twitter президент європейської ради Шарль Мішель.

У понеділок 9 серпня Лукашенко влаштував зустріч з пресою і з, як сказано в офіційному повідомленні, “представниками громадськості”, яку в Мінську називають “великою розмовою з президентом”.

“Нині Білорусь опинилася в центрі уваги цілого світу… Ми прожили непростий рік”, - визнав Лукашенко на початку зустрічі.

Світлана Тихановська наголосила в інтерв'ю виданню Politico.eu, що йдеться не лише про те, щоб Олександр Лукашенко не міг називати себе президентом Білорусі, а щоб в країні відбулася зміна системи.

Вона розкритикувала план Лукашенка здійснити такі конституційні зміни в Білорусі, які дозволили б йому надалі залишатися фактичним керівником країни.

“Якщо думати, що він не піде геть, що його замінить вірна йому людина, то зникає бажання рухатися вперед. Такі думки просто вбиваються мотивацію кожної людини”, - сказала Тихановська.

Один з учасників протестів під посольством Білорусі у Києві у неділю сказав агентству Reuters, що за минулий рік білоруси “побачили сутність цього режиму. Ми побачили, що взагалі немає закону. В країні нема прав. Проблема не лише в Лукашенкові, а в цілій системі, її всю треба виривати з коренем”.

Дивіться також: Втеча білоруської атлетки: як розвиваються події та що далі планує Тимановська? Відео

Всі новини дня

НАСА: Українські аграрії втратили $1 млрд врожаю на окупованих РФ землях

Архівне фото серпня 2022 року. Збір врожаю пшениці поблизу селища Згурівка, Україна

Попри війну, аграрії змогли провести здебільшого успішну кампанію збору врожаю в Україні, згідно з даними американської космічної агенції НАСА.

На основі аналізу супутникових знімків аналітики програми "НАСА Врожай" підрахували, що фермери зібрали 26,6 млн тонн пшениці, що менше ніж рекордний врожай попереднього року, але відповідає середньому врожаю 27,9 млн тонн.

"Наші дані на основі супутникових знімків врожаю озимої пшениці в 2022 році в Україні чітко свідчать, що фермери мали здебільшого успішний врожай", - каже директор програми "НАСА Врожай" Інбал Бекер-Решеф.

Однак, згідно з аналітичними даними, близько 6 мільйонів тонн зерна було зібрано з територій, які не контролює Україна. Це означає, що українські фермери втратили щонайменше 1 мільярд доларів надходжень, говорить Сергій Скакун, аналітик програми "НАСА Врожай".

Чорноморська зернова ініціатива, укладена влітку за посередництва ООН й Туреччини, дозволила розблокувати експорт української пшениці через порти Чорного моря. Однак, майбутнє ініціативи під питанням після того, як у жовтні Росія, що півроку блокувала українські порти, тимчасово вийшла з угоди. Пізніше Кремль повернувся до угоди, а домовленість продовжили на 120 днів.

В листопаді президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію в перешкоджанні втіленню ініціативи. Він вказав, що наразі 80 кораблів із зерном затримуються в Босфорі.

Також міністр інфраструктури України Олександр Курбаков повідомив, що Росія "все ще має інструменти для штучного обмеження" можливостей угоди: "77 суден стоять у черзі для проходу інспекції в Туреччині, порти Великої Одеси використовують до 50% своїх потужностей [...] Ми мали досвід проведення 40 інспекцій на добу, зараз через позицію РФ на день інспектується в 5 разів менше. У жовтні Зернова ініціатива дозволила експортувати 4,2 млн тонн зернових, у листопаді не вийдемо і на 3 млн тонн. При цьому, технічно ми можемо вийти на 6 млн тонн на місяць".

Близько 450 тисяч тонн українського зерна щомісяця експортується через Польщу, це на 50% більше, ніж було станом на середину року, повідомив Анджей Адамчик, міністр інфраструктури Польщі. За його словами, в порівняні із жовтнем минулого року, обсяги перевезень зерна зросли у 16 разів.

Як Голос Америки повідомляв раніше, до оголошеної Зеленським програми "Зерно з України" приєднались 20 країн. В межах ініціативи планується надіслати 60 кораблів із зерном, щоб забезпечити продовольством щонайменше 5 мільйонів людей, переважно в країнах Африки та Азії.

Українці у в’єтнамській війні – в Україні набуває популярності книжка «Ми були солдатами... і молодими». Відео

Як подолати на війні страх? Як розкрити свій потенціал в бою? Деякі воєнні практики, якими користуються сьогодні ЗСУ, напрацьовувались на війні у В'єтнамі. Зокрема, і солдатами українського походження.

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео

Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:55 0:00

Канцлер Німеччини Олаф Шольц провів телефонну розмову з Владіміром Путіним і закликав його вивести російські війська з України. Тим часом Берлін готується передати Україні додаткові зенітні установки Gepard. Деталі - від Богдана Цюпина.

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео

В ЄС остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:15 0:00

Дипломати Євросоюзу остаточно домовились встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 60 доларів за барель. Обмеження вводять щодо тієї нафти, яку транспортують морем. Заступник міністра фінансів США Воллі Адеємо раніше привітав таку домовленість.

У Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. Відео

В американському Конгресі представили законопроект про визнання "Групи Вагнера" терористичною організацією. В разі ухвалення ініціативи, Державний департамент буде зобов'язаний включити "Групу Вагнера" до переліку терористичних організацій.

Більше

XS
SM
MD
LG