Спеціальні потреби

Чому саме у Польщі шукають прихистку багато втікачів з Білорусі


Білоруський опозиційний політик Павел Латушка з атлеткою Христиною Тимановською в аеропорту у Варшаві після прибуття Тимановської з Токіо 4 серпня 2021 р.

«Польща вчергове показує свою солідарність і підтримку жертвам переслідувань у Білорусі», - заявив польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький, вітаючи у середу прибуття білоруської атлетки Христини Тимановської, яка вирішила не повертатися додому з олімпіади в Токіо, а скористатися притулком у сусідній Польщі.

Матеуш Моравецький також додав у дописі у Facebook, що польську гуманітарну візу отримав також чоловік Тимановської Арсеній Зданевич, який кілька днів тому, відчуваючи загрозу в Білорусі, поспішно виїхав в Україну.

Це подружжя білоруських атлетів додасться до багатьох тисяч білорусів, які в останні роки опинилися в Польщі.

Майже 10 000 білорусів, за даними польського уряду подали за минулий рік заяви на гуманітарні візи або на притулок у Польщі, повідомляє, посилаючись на офіційні дані, агенство Reuters.

Польща більша, потужніша держава, яка здатна захистити.
Валерій Калиновський, білоруський журналіст

Христина Тимановська з чоловіком наполягають, що їхні дії не пов’язані з політикою, а стали наслідком суперечки з державними спортивними посадовцями через професійні питання.

Але лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська, яка також була змушена полишити Білорусь і ув’язненого там її чоловіка, заявила, що режим Олександра Лукашенка вважає ворогом і переслідує будь-кого, хто дозволяє собі виявляти незгоду з представниками влади.

Значну частину білоруської діаспори у Європі становлять трудові мігранти, але переслідування опозиції, яке набрало велетенських масштабів після невизнаних Євросоюзом і США президентських виборів у Білорусі 2020 року і тривалих масових протестів, білоруська діаспора різко збільшилася за рахунок втікачів - політичних активістів.

Країна Європейського Союзу - Польща, яка наголошує на захисті прав людини та принципів демократії стала очевидним вибором для багатьох білоруських шукачів притулку, хоча чимало білорусів також подалися до іншої країни ЄС - Литви, а також до України й інших країн, зокрема в Росію.

Білоруський журналіст Валерій Калиновський, який сам зараз перебуває у Польщі, сказав Голосу Америки, що більшість білорусів у Польщі цілком здатні подолати культурні і мовні перешкоди, хоча найближчою до білоруської є українська мова.

Проте найважливішим чинником для багатьох людей, які зараз вимушені полишати Білорусь, він називає особисті мотиви і міркування безпеки.

«Я думаю, що білорусам, які втікають від режиму, гарантувати безпеку найкраще в Польщі. В Росії влада Путіна видає білорусів, і ось тепер починається суд над Кудіним (спортсменом Олексієм Кудіним), якого Росія вислала. В Україні теж бувають такі трагічні випадки, як оце нещодавно з керівником Білоруського дому у Києві (Віталієм Шишовим), який загинув», - вказує Валерій Калиновський, на думку якого «Польща більша, потужніша держава, яка здатна захистити».

Уряд у Варшаві заявляє про підтримку продемокритичних сил у Білорусі та спонукає до більш активних дій партнерів у Європейському Союзі, проголосивши спеціальну програму фінансової допомоги білоруським громадянам у Польщі на 50 мільйонів злотих ($13 млн.)

Вже багато років Польща фінансово підтримує незалежні білоруські засоби масової інформації такі як супутниковий телеканал Belsat TV та радіостанція Рацыя, мовлення якої на FM хвилях з Польщі досягає зокрема такі великі міста на заході Білорусі як Гродно і Брест.

Дуже впливовими в час протестів стали базовані у Польщі новітні інтернетні засоби масової інформації такі як NEXTA і Tut.by.

Від білорусько-польського кордону, що простягається на 400 кілометрів, до Варшави менше 200 кілометрів.

Важливим чинником у Білорусі залишається чисельна громада етнічних поляків на заході країни - майже 300 000 із загального населення 9,5 мільйонів, а також католицька церква.

«Польське суспільство і політикум щодо Білорусі мають консенсус. І влада, і суспільні організації, і католицька церква налаштовані дуже конкретно. Вони підтримують білорусів, які страждають і прагнуть свободи, зокрема вільних виборів. Також вони підтримують польську меншину, лідери якої в Білорусі залишаються за ґратами, і підтримують католицьку церкву в Білорусі, яка залишається під дуже жорстким тиском влади», - каже Валерій Калиновський, який переконаний, що згадані чинники не дозволять владі у Польщі йти на компроміси з невизнаним білоруським президентом Олександром Лукашенком.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Що білоруські активісти кажуть про смерть Шишова?

Facebook Forum

XS
SM
MD
LG